вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
14 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/982/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
№907/982/25
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ратуша", м. Львів
до Орендного Підприємства «УЖГОРОДСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД», м. Ужгород
про стягнення суми 845 296, 41 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості у розмірі 845 296, 41 грн. посилаючись на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу обладнання для виробництва паливних гранул та брикетів від 22 серпня 2018 та положень ст. 655 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки справа № 907/982/25, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Вказана ухвала суду від 03.09.2025 р. була надіслана відповідачу через засоби підсистеми «Електронний Суд» 03.09.2025 р. та як вбачається з довідки про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету відповідача 03.09.2025 р.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях по справі посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
Вказує на те, що 22 серпня 2018 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЛ-ЛЕОБУД» (надалі за текстом - Первісний кредитор або ТОВ «ГАЛ ЛЕОБУД») та ОРЕНДНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ УЖГОРОДСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД (надалі за текстом - Боржник або Відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу обладнання для виробництва паливних гранул та брикетів.
Зауважує, що станом на 17 серпня 2025 року заборгованість Боржника перед Первісним кредитором (ТОВ «ГАЛ-ЛЕОБУД») становила - 845 296,41 грн. 18 серпня 2025 року між ТОВ «ГАЛ-ЛЕОБУД» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІРМА «РАТУША» (надалі за текстом - Новий кредитор або Позивач або ТОВ «ФІРМА «РАТУША») було укладено Договір про відступлення права вимоги.
За Договором від 18.08.2025р. Новий кредитор набув право вимагати від Боржника сплати ним (Боржником) коштів, належних Первісному кредитору в сумі - 845 296,41 грн. У зв'язку з чим, вважає, що наявні підстави для стягнення вказаної суми боргу.
Відповідач - Орендне Підприємство «УЖГОРОДСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД», м. Ужгород, згідно з поданого 15.09.2025 р. відзиву на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, на час укладення договору купівлі-продажу обладнання для виробництва паливних гранул та брикетів від 22.08.2018 р. між ТОВ «ГАЛ-ЛЕОБУД» і відповідачем, позивач не мав матеріально-правової вимоги до ОП УЖГОРОДСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД.
Крім того, відповідач заявляє про застосування строків позовної давності.
У поданій суду 30.09.2025 р. відповіді на відзив позивач, не погоджується х доводами відповідача та вказує на те, що нормами цивільного законодавства України, а саме статтями 512, 514 та 516 ЦК України, не встановлено вимог щодо платності відступлення права вимоги. Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Цивільне законодавство України не зобов'язувало і не зобов'язує ТОВ «Гал-Леобуд» (Первісний кредитор) та ТОВ «ФІРМА «РАТУША» (Новий кредитор) укласти Договір від 18.08.2025р. у формі договору купівлі-продажу боргу ОП УКЗ.
Крім того, вказує, що строк позовної давності, за не виконання Відповідачем своїх зобов'язань, за Договором купівлі-продажу обладнання для виробництва паливних гранул та брикетів від 22.08.2018р., перед ТОВ «Фірма «Ратуша» (як нового кредитора), правонаступника ТОВ «Гал-Леобуд» (первісного кредитора), на суму - 845 296,41 грн, і надалі триває.
У поданому 06.10.2025 р. запереченні на відповідь на відзив, представник відповідача вказує на те, що як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ГАЛ-ЛЕОБУД» не надано позивачу, а відповідно і позивачем не надано суду доказів передачі (поставки) обладнання відповідно до обов'язку, встановленого п. 1.4. Договору купівлі-продажу: не надано видаткових накладних та/або акту приймання-передачі підписаних відповідачем та жодних доказів на підтвердження того, що відповідачу вказані видаткові накладні та/ або акт приймання-передачі передані. Тобто відсутні належним чином оформлені (підписані) первинні документи, які б свідчили про здійснення господарських операцій та підтверджували факт поставки обладнання. Також не підтверджено позивачем належними та допустимими доказами, що ТОВ «ГАЛ-ЛЕОБУД» підтвердив обставини повідомлення відповідача про готовність передати обладнання у визначену дату за визначеним у Договорі купівлі-продажу місцем поставки товару.
Стверджує, що починаючи з листопада 2018 року по травень 2019 року згідно Договору купівлі-продажу ОП УЖГОРОДСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД оплатило загальну суму 1 267 944,60 грн., проте передачі товару від ТОВ «ГАЛ-ЛЕОБУД» не відбулося як у строк, встановлений договором купівлі-продажу, так і в травні 2019 року, і по сьогоднішній день.
07.10.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду представником відповідача подано клопотання про долучення доказів до якого додано копію повідомлення про відступлення права вимоги від 12.03.2021 р. та копію акту №174/33-00-07-01/00412122 від 16.09.2022 р.
Вказані докази долучені судом до матеріалів справи.
21.10.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача. В поданих поясненнях позивач крім іншого, вказує на те, що дійсно, відповідно до інформації отриманої від ТОВ «Гал-Леобуд», 01 лютого 2021 року між ТОВ «Гал-Леобуд» та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЄВРОПОБУТСЕРВІС» було укладено договір про відступлення права вимоги №01-02/21-2. Проте 31 грудня 2021 року вищезазначений договір про відступлення права вимоги №01-02/21-2 було припинено і ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЄВРОПОБУТСЕРВІС», з 31 грудня 2021 року, втратило право вимоги до Відповідача. Даний факт підтверджується відповідною додатковою угодою.
24.10.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду надійшли заперечення на додаткові письмові пояснення позивача.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
22 серпня 2018 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЛ-ЛЕОБУД» (далі - Первісний кредитор) та ОРЕНДНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ УЖГОРОДСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД (далі - Відповідач) укладено Договір купівлі-продажу обладнання для виробництва паливних гранул та брикетів (далі- Договір купівлі продажу).
Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі продажу, за цим договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю обладнання (перелік якого вказаний в додатку №1 до цього договору), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити його у строк та в порядку, встановленому цим договором.
Відповідно до пункту 3.1. Договору купівлі продажу вартість обладнання становить - 2 113 241,01 грн та сплачується відповідно до погодженого сторонами графіку, вказаному у додатку №2 до цього договору.
Додатком № 2 до Договору купівлі продажу встановлено зобов'язання покупця щодо оплати вартості обладнання, в наступному порядку: до 31 жовтня 2018 року - 211 324,10 грн; до 30 листопада 2018 року - 211 324,10 грн; до 31 грудня 2018 року - 211 324,10 грн; до 31 січня 2019 року - 211 324,10 грн; до 28 лютого 2019 року - 211 324,10 грн; до 31 березня 2019 року - 211 324,10 грн; до 30 квітня 2019 року - 211 324,10 грн; до 31 травня 2019 року - 211 324,10 грн; до 30 червня 2019 року - 211 324,10 грн; до 31 липня 2019 року - 211 324,10 грн.
За доводами позивача, які відповідачем не спростовано та не заперечено до 17 серпня 2025 року включно, відповідач, на виконання умов договору купівлі продажу, оплатив на користь ТОВ «ГАЛ-ЛЕОБУД» кредитора 1 267 944,60 грн.
З матеріалів справи вбачається, та визнається сторонами, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛ -ЛЕОБУД» на підставі договору про відступлення права вимоги №01-02/21-2 від 01.02.2021 р. відступило Приватному підприємству «ЄВРОПОБУТСЕРВІС» як новому кредитору право вимоги до Орендного підприємства УЖГОРОДСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД.
31.12.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛ -ЛЕОБУД» та приватним підприємством «ЄВРОПОБУТСЕРВІС» укладено додаткову угоду про припинення дії Договору про відступлення права вимоги №01-02/21-2 від 01.02.2021 р..
У відповідності до п.1 Додаткової угоди від 31.12.2021 р. у зв'язку з тим, що станом на 31 грудня 2021 року боржником не виконано обов'язок із оплати коштів в сумі 845 296,41 грн сторони досягли взаємної згоди про припинення дії Договору про відступлення права вимоги №01-02/21-2 від 01.02.2021 р.
Договір про відступлення права вимоги припиняє свою дію з дати набрання чинності цією Додатковою угодою (п. 2 Додаткової угоди від 31.12.2021 р.).
Ця додаткова угода набирає чинності з дати її укладення - 31 грудня 2021 року (п. 5 Додаткової угоди від 31.12.2021 р.).
18 серпня 2025 року між ТОВ «ГАЛ-ЛЕОБУД» та ТОВ «ФІРМА «РАТУША» (далі Позивач) укладено Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір про відступлення права вимоги від 18.08.2025р.).
У порядку та на умовах визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитору, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу обладнання для виробництва паливних гранул та брикетів від 22 серпня 2018 року, який було укладено між Первісним кредитором та ОРЕНДНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ УЖГОРОДСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД (місцезнаходження: 88014, місто Ужгород, вулиця Тімірязєва, будинок 19, ідентифікаційний код юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі за текстом ЄДР ЮО, ФОП та ГФ - 00412122), надалі за текстом - Боржник (п. 1 Договору про відступлення права вимоги від 18.08.2025р.).
За цим Договором Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника сплати ним (Боржником) коштів, належних Первісному кредитору в сумі - 845 296,41 грн (вісімсот сорок п'ять тисяч двісті дев'яносто шість гривень 41 копійка) (п. 2 Договору про відступлення права вимоги від 18.08.2025р.).
Первісний кредитор відповідає перед Новим кредитором за недійсність переданого за цим Договором права вимоги, але не відповідає за невиконання Боржником свого обов'язку (п. 7 Договору про відступлення права вимоги від 18.08.2025р.).
Позивач стверджує, що станом на 17 серпня 2025 року заборгованість Боржника перед Первісним кредитором (ТОВ «ГАЛ-ЛЕОБУД») становила - 845 296,41 грн., а оскільки новий кредитор набув право вимагати від Боржника сплати ним (Боржником) коштів, належних Первісному кредитору в сумі - 845 296,41 грн наявні підстави для стягнення вказаної суми боргу.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України визначено форму та зміст позовної заяви та передбачено, що позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача суми 845 296, 41 грн. заборгованості, що виникла на підставі договору купівлі-продажу обладнання для виробництва паливних гранул та брикетів від 22 серпня 2018 року.
Як на підставу позову, позивач вказує на обставини, відступлення права вимоги суми 845 296, 41 грн товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ЛЕОБУД», Позивачу як новому кредитору.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
У частині першій статті 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Право вимоги у зобов'язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватися з урахуванням обмежень, встановлених приписами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18).
Сутність договору відступлення права вимоги полягає у домовленості про те, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений для первісного кредитора договором, за яким виникло таке зобов'язання. Заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу до припинення зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст. 629 ЦК України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що 22 серпня 2018 року товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ЛЕОБУД» та Орендним підприємством «УЖГОРОДСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД» укладено Договір купівлі-продажу обладнання для виробництва паливних гранул та брикетів.
Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі продажу, за цим договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю обладнання (перелік якого вказаний в додатку №1 до цього договору), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити його у строк та в порядку, встановленому цим договором.
Відповідно до пункту 3.1. Договору купівлі продажу вартість обладнання становить - 2 113 241,01 грн та сплачується відповідно до погодженого сторонами графіку, вказаному у додатку №2 до цього договору.
Додатком № 2 до Договору купівлі продажу встановлено зобов'язання покупця щодо оплати вартості обладнання, в наступному порядку: до 31 жовтня 2018 року - 211 324,10 грн; до 30 листопада 2018 року - 211 324,10 грн; до 31 грудня 2018 року - 211 324,10 грн; до 31 січня 2019 року - 211 324,10 грн; до 28 лютого 2019 року - 211 324,10 грн; до 31 березня 2019 року - 211 324,10 грн; до 30 квітня 2019 року - 211 324,10 грн; до 31 травня 2019 року - 211 324,10 грн; до 30 червня 2019 року - 211 324,10 грн; до 31 липня 2019 року - 211 324,10 грн.
З матеріалів справи вбачається, та визнається сторонами, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛ -ЛЕОБУД» на підставі договору про відступлення права вимоги №01-02/21-2 від 01.02.2021 р. відступило Приватному підприємству «ЄВРОПОБУТСЕРВІС» як новому кредитору право вимоги до Орендного підприємства «УЖГОРОДСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД».
Таким чином, з 01.02.2021 р. всі зобов'язання Відповідача, які виникли на підставі договору купівлі-продажу обладнання для виробництва паливних гранул та брикетів від 22 серпня 2018 року перейшли до нового кредитора - приватного підприємства «ЄВРОПОБУТСЕРВІС».
В подальшому 31.12.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛ -ЛЕОБУД» та приватним підприємством «ЄВРОПОБУТСЕРВІС» укладено додаткову угоду про припинення дії Договору про відступлення права вимоги №01-02/21-2 від 01.02.2021 р.
У відповідності до п.1 Додаткової угоди від 31.12.2021 р. у зв'язку з тим, що станом на 31 грудня 2021 року боржником не виконано обов'язок із оплати коштів в сумі 845 296,41 грн сторони досягли взаємної згоди про припинення дії Договору про відступлення права вимоги №01-02/21-2 від 01.02.2021 р.
Договір про відступлення права вимоги припиняє свою дію з дати набрання чинності цією Додатковою угодою (п. 2 Додаткової угоди від 31.12.2021 р.).
Ця додаткова угода набирає чинності з дати її укладення - 31 грудня 2021 року (п. 5 Додаткової угоди від 31.12.2021 р.).
Правила припинення зобов'язання сформульовані у главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (новація) (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
У даному випадку судом не встановлено обставин з якими закон пов'язує припинення зобов'язань у розмінні глави 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України, щодо договору про відступлення права вимоги №01-02/21-2 від 01.02.2021 р.
За відсутності відомостей, щодо розірвання, чи визнання судом не дійсним договору про відступлення права вимоги №01-02/21-2 від 01.02.2021 р., припинення дії договору про відступлення права вимоги за згодою сторін договору не може вважатися таким, що обумовлено законодавством, оскільки такий договір є консенсуальний і з моменту його укладення первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений для первісного кредитора договором, за яким виникло таке зобов'язання.
Таким чином, суд приходить до висновку, про відсутність у позивача права вимоги за зобов'язаннями які виникли на підставі договору купівлі-продажу обладнання для виробництва паливних гранул та брикетів від 22 серпня 2018 року, оскільки на час укладення між сторонами договору про відступлення права вимоги від 18.08.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛ -ЛЕОБУД» передано свої права за договором про відступлення права вимоги до ПП «ЄВРОПОБУТСЕРВІС» і такі у зворотному порядку у спосіб, визначений нормами ЦК України, не передавались від нового кредитора ПП «ЄВРОПОБУТСЕРВІС» до ТОВ «ГАЛ-ЛЕОБУД».
Окрім того, нормами чинного законодавства не передбачено такого способу виникнення права та обов'язків кредитора у невиконаному зобов'язанні, як за договором про припинення дії договору уступки права вимоги.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Однак, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були судом та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10 лютого 2010 року).
Щодо аргументів про застосування позовної давності, то згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.
Отже, за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
Разом з тим, з огляду на зазначені висновки суду, у суду відсутні підстави для застосування строку позовної давності у даній справі.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ратуша", м. Львів до Орендного Підприємства «УЖГОРОДСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД», м. Ужгород про стягнення суми 845 296, 41 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.11.2025
Суддя О.Ф. Ремецькі