майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , web: ІНФОРМАЦІЯ_2
код ЄДРПОУ НОМЕР_1
17 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1494/25
ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі судді ОСОБА_1 ,
розглядаючи заяву про забезпечення позову у справі
за позовом: ОСОБА_2
до ІНФОРМАЦІЯ_4
про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме - виконати рішення сорок другої сесії ІНФОРМАЦІЯ_5 сьомого скликання від 19.02.2020р. №1379 та укласти договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами:
- 1820983500:05:000:0595 площею 19.0537 га;
- 1820983500:05:000:0596 площею 19.0537 га;
- 1820983500:05:000:0597 площею 19.0537 га;
- 1820983500:05:000:0598 площею 19.0532 га;
- 1820983500:05:000:0599 площею 19.0537 га;
- 1820983500:05:000:0600 площею 19.0537 га;
- 1820983500:05:000:0601 площею 19.0537 га;
- 1820983500:05:000:0602 площею 19.0537 га;
- 1820983500:05:000:0603 площею 19.0537 га.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо передачі зазначених земельних ділянок в оренду іншим особам, виставлення права оренди на аукціон, а також передачі в постійне користування вищезазначених земельних ділянок.
Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. А
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду .
Господарський суд враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_2 зазначив, що рішенням сорок другої сесії ІНФОРМАЦІЯ_5 сьомого скликання від 19.02.2020 №1379 вирішено передати йому в користування на умовах договору оренди земельну ділянку площею 171,4828 га (кадастровий номер 1820983500:05:000:0989), розташовану за межами населеного пункту с. Биків Брусилівського району Житомирської області, для ведення фермерського господарства строком на десять років із правом передачі в суборенду.
Відповідно до цього ж рішення, селищному голові ОСОБА_3 доручено укласти від імені селищної ради з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки.
Однак, згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_4 пунктом 1.74 рішення 74 сесії ІНФОРМАЦІЯ_5 восьмого скликання від 16.04.2025р. №2777 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності площею 171,4828 га (кадастровий номер 1820983500:05:000:0989), цільове призначення - для ведення фермерського господарства.
Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не виконує рішення сорок другої сесії, а займається шахрайськими діями.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_2 просить суд вжити заходів забезпечення позову.
Разом з тим, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 не навів конкретних обставин, із якими пов'язується необхідність вжиття визначених ним заходів забезпечення позову.
Суд вважає, що заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, позивач не зазначив і не підтвердив належними доказами, що невжиття такого заходу може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в майбутньому чи завдати шкоди його правам та інтересам, що підлягають судовому захисту.
Крім того, заява не містить належної аргументації щодо того, у чому саме полягає небезпека для позивача в разі розгляду спору без застосування заходів забезпечення позову. Не наведено конкретних доказів того, що відповідач уже здійснює дії, спрямовані на передачу землі іншим особам.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №918/702/18, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними з предметом спору, а заявник зобов'язаний довести існування причинно-наслідкового зв'язку між невжиттям таких заходів і можливим утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність належних правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим заява ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 233-235 ГПК України, господарський суд
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя ОСОБА_1
1 - в справу
2 - позивачу (рек. з пов.) ( АДРЕСА_1 ) - РНОКПП НОМЕР_2