Рішення від 17.11.2025 по справі 904/4283/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4283/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ"

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі №904/4283/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА", с. Веселе Синельниківського району Дніпропетровська область

про стягнення 3 068 881,79 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" на свою користь суму основного боргу за поставлений товар у розмірі 2 351 543,13 грн., пені у розмірі 211 451,97 грн.,3% річних за користування коштами у розмірі 94 540,81 грн., втрати від інфляції у розмірі 411 275,88 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи у вигляді витрат на оплату професійної правової/правничої допомоги адвоката в сумі 100 000,00 гривень.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" про стягнення 3 068 811, 79 грн. задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" 2 351 543,13 грн основної заборгованості, 211 451,97 грн пені, 94 540,81 грн 3% річних, 411 275,88 грн інфляційних втрат, 36 826,58 грн витрат по сплаті судового збору.

06.11.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" до господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 гривень.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду без виклику сторін; Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" ухвалено надати до господарського суду у строк до 12.11.2025 письмові пояснення/заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" про ухвалення додаткового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" на свою користь витрати на професійну правову допомогу в сумі 100 000,00 грн.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копії: договору № 03-2025 про надання правової (правничої) допомоги від 17.03.2025, рахунок на оплату №2-03-2025 від 18.07.2025, акту приймання-передачі наданої правової допомоги (юридичних послуг) від 05.11.2025.

23.05.2025 між адвокатом Абрамовим Денисом Вячеславовичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" (Клієнт) був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №03-2025 від 17.03.2025.

Відповідно до пункту 1.1. договору Адвокат бере на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правничу (правову) допомогу Клієнту в спірних правовідносинах, пов'язаних із стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" заборгованості за поставлений товар, виконані роботи, надані послуги, а Клієнти зобов'язуються сплатити адвокату винагороду (гонорар) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. договору Адвокат надає необхідну юридичну допомогу, відповідно до вимог законодавства України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість, яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 2.4. договору клієнт зобов'язується здійснити або доручити здійснення оплати юридичних послуг Адвоката згідно з цим договором згідно отриманого рахунку та оформленого Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги).

Відповідно до пункту 3.1. договору Адвокат здійснює свою професійну діяльність, згідно з умовами цього договору, в усіх без виключення державних органам, органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, контролюючих і правоохоронних органах та їх територіальних підрозділах, установах, підприємствах, організаціях, незалежно від їх форм власності та підпорядкування, з громадянами, а також судах усіх рівнів та спеціалізацій України.

Відповідно до пункту 3.3. договору адвокат має право зокрема: здійснювати представництво Клієнта у судах всіх рівнів та спеціалізацій України під час розгляду і вирішення справ та/або проваджень.

Відповідно до пункту 4.1. договору за надання правової допомоги Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень окремо в суді кожної інстанції відповідно до обсягу наданої та прийнятої без зауважень правничої (правової) допомоги, що оформлено відповідним(и) Актом(ами) приймання-передачі, складеному за домовленістю Сторін і виставленому рахунку, шляхом безпосереднього перерахування вказаної суми гонорару на банківський рахунок адвоката.

Відповідно до пункту 5.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 3-х (трьох) років з дати його укладання або до припинення чи розірвання цього Договору Сторонами, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання.

Договір про надання правової (правничої) допомоги №03-2025 від 17.03.2025 підписано Адвокатом Абрамовим Денисом Вячеславовичем та від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" Директором Островом Іваном Федоровичем.

Адвокатом Абрамовим Денисом Вячеславовичем було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" Рахунок на оплату №2-03-2025 від 18 липня 2025 року відповідно до якого вид правової допомоги (юридичних послуг): Надання правничої (правової) допомоги щодо захисту порушених прав та представництво інтересів Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" заборгованості та штрафних санкцій по Договору поставки № 17-05П від 17.05.2019 в суді першої інстанції, кількість 1, Загальна сума: 100 000, 00 грн.

Між Адвокатом Абрамовим Денисом Вячеславовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" було підписано Акт приймання-передачi наданої правової допомоги (юридичних послуг) від 05.11.2025 року, відповідно до якого адвокат передав, а Клiєнт прийняв надану Адвокатом правничу (правову) допомогу по представництву інтересів останнього в Господарському судi Дніпропетровської областi по справi № 904/4283/25 за позовом ТОВ "ТД АГРОТАИМ" до ТОВ "ПЕРЕМОГА" про стягнення заборгованостi та штрафних санкцiй, до складу якої увiйшли роботи (юридичнi послуги), що перелiченi нижче за обумовленою Договором цiною, а саме: Опрацювання та аналiз документiв, пов'язаних з укладанням i виконанням сторонами Договору поставки № 17-05П вiд 17.05.2019, дата 11.07.2025, одиниця (година) 5,

Усна консультація Клієнта та узгодження з ним можливих варіантів вирішення спору між сторонами спірних правовідносин, дата 15.07.2025, одиниця (година) 3, Пошук та опрацювання судової практики в подібних справах з подібними предметом спору, дата 17.07.2025-18.07.2025, одиниця (година) 10, Підготовка та подання позовної заяви з додатками до Господарського суду Дніпропетровської області, дата 04.08.2025, одиниця (година) 4, Опрацювання та аналіз ухвали господарського суду від 11.08.2025 у справі №904/4283/25 про залишення позовної заяви без руху, дата 11.08.2025, одиниця (година) 1, Підготовка та подання до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви з додатками, дата 20.08.2025, одиниця (година) 3, Опрацювання ухвали господарського суду від 26.08.2025 у справі №904/4283/25, дата 26.08.2025, одиниця (година) 1. Усна консультація Клієнта та узгодження з ним дій, пов'язаних з вирішенням даного спору в господарському суді, дата 26.08.2025, одиниця (година) 1, Підготовка та подання до місцевого господарського суду заяви про усунення недоліків позовної заяви з додатками, дата 27.08.2025, одиниця (година) 2, Прибуття, підготовка та участь в судовому засіданні по справі №904/4283/25, дата 23.09.2025, одиниця (година) 1:30, Прибуття, підготовка та участь в судовому засіданні по справі №904/4283/25, дата 21.10.2025, одиниця (година) 2, Прибуття, підготовка та участь в судовому засіданні по справі №904/4283/25, дата 05.11.2025, одиниця (година) 2,

Оформлення сторонами документів щодо приймання-передачі узгодженого обсягу і видів правничої допомоги, наданої адвокатом під час розгляду і вирішення Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/4283/25, дата 05.11.2025, одиниця (година) 3,

Всього без урахування ПДВ: 38:30, 100 000, 00 грн.

Сторони підтверджують, що в них відсутні будь-які претензії один до одного в частині якості та своєчасності виконання взятих на себе договірних зобов'язань. Всі спори, що можуть виникати між ними підлягають вирішенню в судах за визначеною законодавством територіальною і предметною підсудністю.

Цей Акт одночасно є звітом з детальним описом виконаних робіт (юридичних послуг) та їх обсягу, у тому числі затраченого часу професійної правничої допомоги, наданої Адвокатом Клієнту за обумовленою фіксованою ціною в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень у справі №904/4283/25, для її оплати в порядку та строки, визначені Договором про надання правничої допомоги №03-2025 від 17.03.2025.

Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Стосовно вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини відповідача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг позивачем.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права - принципу свободи договору. Відповідач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.

Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг відповідачем не має беззаперечного статусу.

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки відповідача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата відповідачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення відповідачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок позивача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.

У справі, що розглядається, суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що заявлені до стягнення.

Господарський суд, здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі (спір виник щодо 1 договору) під час розгляду справи, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, відсутність заперечень відповідача (відповідач не скористався правом подання відзиву на позов), господарський суд дійшов до висновку не розподіляти всю суму заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №904/4283/25 в розмірі 100 000,00 грн. та вважає, що прийнятною сумою за надання адвокатом у цій справі професійної правничої допомоги у суді першої інстанції є 25 000,00 грн.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідача у справі).

Керуючись статтями 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №904/4283/25 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" (52930, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Веселе, вул. Центральна, буд. 74, ідентифікаційний код 30927164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРОТАЙМ" (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. 8 Березня, будинок 23, ідентифікаційний код 40212392) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Відмовити у решті стягнення витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено - 17.11.2025.

Суддя Ю.А. Бажанова

Попередній документ
131818635
Наступний документ
131818637
Інформація про рішення:
№ рішення: 131818636
№ справи: 904/4283/25
Дата рішення: 17.11.2025
Дата публікації: 18.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.11.2025)
Дата надходження: 06.11.2025
Предмет позову: стягнення 3 068 881, 79 грн, -
Розклад засідань:
23.09.2025 14:20 Господарський суд Дніпропетровської області
21.10.2025 10:30 Господарський суд Дніпропетровської області
05.11.2025 10:40 Господарський суд Дніпропетровської області