вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
що підлягає оскарженню
у справі про неплатоспроможність
11.11.2025м. ДніпроСправа № 904/3892/25
За заявою Акціонерного товариства "Сенс Банк" з грошовими вимогами в загальній сумі 1 453 749,78 грн
до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Товстоп'ятка В.В.
Представники:
від кредитора АТ "Сенс Банк": не з'явився
від боржника: не з'явився
арбітражний керуючий: не з'явився
17.07.2025 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 20.08.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 18.12.2025. Призначено керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Медведеву Ксенію Олегівну (свідоцтво №1982 від 15.11.2024, адреса 49069, м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 31Ж, оф. 317/1). Призначено попереднє засідання суду на 21.10.2025 о 10:30 год.
На виконання ухвали суду від 20.08.2025, господарський суд 21.08.2025 опублікував оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №76941 від 21.08.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
05.09.2025 від Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшла заява вих.№904/3892/25 від 04.09.2025 з грошовими вимогами до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальній сумі 1 570 143,32 грн, з яких: 339 446,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 225 852,52 грн - заборгованість за відсотками, 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою суду від 11.09.2025 прийнято заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" вих.№904/3892/25 від 04.09.2025 з грошовими вимогами до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальній сумі 1 570 143,32 грн, з яких: 339 446,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 225 852,52 грн - заборгованість за відсотками, 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника. Призначено розгляд заяви в попередньому засіданні.
20.10.2025 від арбітражної керуючої Медведевої К.О. надійшло повідомлення б/н від 19.10.2025 про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Сенс Банк", в якому керуюча реструктуризацією боргів визнала грошові вимоги кредитора частково в сумі 1 077 504,91 грн відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2017 у справі №205/3741/17.
30.10.2025 від Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшла заява б/н від 30.10.2025 про уточнення розміру грошових вимог до боржника з якої вбачається, що заявлені грошові вимоги до ОСОБА_1 було зменшено та складають 1 448 904,98 грн, з яких: 1 077 504,91 грн - основна заборгованість, 274 336,07 грн - інфляційні втрати, 97 067,00 грн - заборгованість за ставкою 3% та 4 844,80 грн - судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.
11.11.2025 від кредитора АТ "Сенс Банк" надійшло клопотання б/н від 11.11.2025 про долучення доказів.
Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
У попереднє засідання, призначене на 11.11.2025, учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення попереднього засідання повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
10.09.2019 Загальними зборами Акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
Протоколом № 4/2019 позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 вирішено затвердити Передавальний акт.
Згідно Рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає в АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме: з 15.10.2019.
Відповідно до підпункту «г» п. 11 ч. 4 ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника. Банк правонаступник у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
Таким чином, 15.10.2019 на підставі підпункту «г» п. 11 ч. 4 ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників» було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами, а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
03.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесено відомості про те, що юридична особа Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) припинило свою діяльність.
Крім того, 12.08.2022 на позачергових Загальних зборах Акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування юридичної особи. Протоколом позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ «Альфа-Банк» за № 2/2022, складеним 18.08.2022, змінено найменування банку з АТ «АЛЬФА-БАНК» на найменування: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК».
Відповідні зміни були внесені до Статуту АТ «Альфа-Банк» та викладені у Новій редакції Статуту.
11.10.2007 між ОСОБА_1 (надалі - позичальник) та АК «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Сенс Банк») було укладено Кредитний договір № 1919 (далі - Кредитний договір).
Відповідно до умов зазначеного Кредитного договору кредит надавався позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на наступних умовах:
- розмір кредиту - 373 700,00 грн;
- 15 % відсотків річних;
- Строк повернення кредиту 05.10.2017;
- кредит надався на споживчі потреби.
Того ж дня, 11.10.2007 з метою забезпечення виконання з боку ОСОБА_1 взятих на себе за вищевказаними Кредитним договором зобов'язань, між ОСОБА_2 (майновим поручителем) та АК «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Сенс Банк») було укладено Іпотечний Договір № 13/091 (далі - Іпотечний договір).
Предметом іпотеки за Іпотечним договором виступило нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 2,000 га, цільове призначення: ведення особистого фермерського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1223285500-01-330-0019.
Право власності на предмет іпотеки підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку. Серія ЯЕ № 144206, що виданий 12.04.2007 Новомосковським районним відділом земельних ресурсів, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №01:07:126:00673.
Кредитор звернув увагу, що предмет іпотеки належить не боржнику у поточній справі.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2017 у справі № 205/3741/17 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» «заборгованість за кредитним договором № 1919 від 11.10.2007 в сумі 1 077 504,91 гривень (один мільйон сімдесят сім тисяч п'ятсот чотири гривень, 91 коп.), з якої:
- заборгованість по кредиту 339 446,00 гривень;
- заборгованість по відсоткам 627 663,24 гривень;
- інфляція витрат за кредитом 37 430,78 гривень;
- інфляція витрат за відсотками 72 964,89 гривень».
Згідно із частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Кредитор, зазначив, що оскільки зазначене рішення наразі боржником не виконано, - таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Відтак, Акціонерне товариство "Сенс Банк" дійшов висновку, що розмір основного зобов'язання ОСОБА_1 перед конкурсним кредитором АТ «Сенс Банк» у поточній справі складає 1 448 904,98 гривень, з яких:
- 1 077 504,91 гривень - заборгованість за судовим рішенням;
- 274 336,07 гривень - заборгованість за інфляційними витратами;
- 97 067,00 гривень - заборгованість за ставкою 3%.
У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Заочним Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2017 року у справі № 205/3741/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 1919 від 11.10.2007 в сумі 1 077 504,91 грн (один мільйон сімдесят сім тисяч п'ятсот чотири грн 91 коп.), з якої: заборгованість по кредиту 339 446,00 грн; заборгованість по відсоткам 627 663,24 грн; інфляція витрат за кредитом 37 430,78 грн; інфляція витрат за відсотками 72 964,89 грн, а також стягнути судовий збір в сумі 16 162,57 грн (шістнадцять тисяч сто шістдесят дві грн 57 коп.).
Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Від так, грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" в сумі 1 077 504,91 грн є підтвердженими, та підлягають визнанню з віднесенням до 2 черги задоволення вимог кредиторів.
Щодо грошових вимог Акціонерного товариства "Сенс Банк" в сумі 274 336,07 гривень - заборгованість за інфляційними витратами та в сумі 97 067,00 гривень - заборгованість за ставкою 3%, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, ст. 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості.
Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними кредиторові.
Як вже було зазначено вище, заочним Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2017 року у справі № 205/3741/17 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», зокрема, заборгованість по відсоткам в сумі 627 663,24 грн, інфляція витрат за кредитом в сумі 37 430,78 грн; інфляція витрат за відсотками в сумі 72 964,89 грн.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Отже, встановлені судовим рішенням у справі № 205/3741/17 обставини мають преюдиційне значення та додатковому доказуванню в цій справі не підлягають.
Однак, ухвалення судом у справі № 205/3741/17 рішення про стягнення інфляційних втрат та відсотків, як плати за прострочення виконання грошового зобов'язання, не змінює їх правову природу та не перетворює останні саме у грошові зобов'язання, а тому до відповідних правовідносин не застосовується положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Суд зазначає, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум.
Так само вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Разом з цим, суд наголошує, що заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2017 року у справі № 205/3741/17 не є підставою виникнення нового грошового зобов'язання у спірних правовідносинах, а лише підтверджує факт порушення боржником грошового зобов'язання, яке виникло перед кредитором за Кредитним договором № 1919 від 11.10.2007.
Зазначене рішення не трансформує та не припиняє грошове зобов'язання ОСОБА_1 , що виникло зі спірних правовідносин.
Водночас, за встановлених у цій справі обставин вбачається, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат на встановлену рішенням суду від 14.11.2017 у справі №205/3741/17 заборгованість, яка складається з суми основного боргу, відсотків та інфляційних втрат, суперечить вимогам ст. 625 ЦК України щодо можливості нарахування таких сум виключно на за прострочення грошового зобов'язання.
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникає з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (ч. 5 ст. 11 ЦК України).
Виходячи із положень зазначених норм, рішення суду про стягнення заборгованості по відсоткам, інфляції витрат за кредитом та інфляції витрат за відсотками не породжує прав і обов'язків у розумінні зобов'язальних правовідносин, а є способом захисту тих прав, які вже виникли з інших існуючих правовідносин і щодо яких виник спір.
В силу положень ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та відсотки річних нараховуються на суму боргу.
Правова природа інфляційних втрат та відсотків річних відмінна від грошового зобов'язання, оскільки інфляційні втрати - це особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, тоді як відсотки річних є компенсацією за невиконання такого зобов'язання у встановлені договором чи законом строки.
Тобто, інфляційні втрати та відсотки річних носять допоміжний до основного зобов'язання характер.
Викладене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Східного апеляційного Господарського суду від 04.07.2025 по справі №922/4755/24.
З урахуванням викладеного вище, господарським судом було здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на суму основного боргу (заборгованості по кредиту) в розмірі 339 446,00 грн.
Відтак, як вбачається з розрахунку здійсненого судом за означені кредитором періоди:
- розмір 3 % річних за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 складає 30 578,04 грн;
- розмір інфляційних втрат за період з березня 2019 року по лютий 2022 року складає 74 224,77 грн.
Отже, грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" в сумі 266 597,26 грн (інфляційні витрати, 3% річних) підлягають відхиленню.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника
Згідно ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до п.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку та черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду (ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства). За результатами розгляду зазначених заяв суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства - вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на обґрунтованість вимог, викладених в заяві Акціонерного товариства "Сенс Банк", суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до боржника в сумі 1 187 152,52 грн, яка підлягає погашенню у такому порядку:
- 4 844,80 грн (судовий збір за подання заяви) - відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 1 182 307,72 грн (339 446,00 грн - заборгованість по кредиту, 627 663,24 грн - заборгованість по відсоткам, 37 430,78 грн - інфляція витрат за кредитом, 72 964,89 грн - інфляція витрат за відсотками, 74 224,77 грн - інфляційні витрати на суму основного боргу, 30 578,04 - 3% річних) - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
Грошові вимоги в сумі 266 597,26 грн (інфляційні витрати, 3% річних) підлягають відхиленню.
Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" (код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 4 844,80 грн (судовий збір за подання заяви) - відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, 1 182 307,72 грн (339 446,00 грн - заборгованість по кредиту, 627 663,24 грн - заборгованість по відсоткам, 37 430,78 грн - інфляція витрат за кредитом, 72 964,89 грн - інфляція витрат за відсотками, 74 224,77 грн - інфляційні витрати на суму основного боргу, 30 578,04 грн - 3% річних) - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
Грошові вимоги в сумі 266 597,26 грн (інфляційні витрати, 3% річних) - відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 11.11.2025 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 254-258 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Є. Соловйова