вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
11.11.2025м. ДніпроСправа № 904/2867/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН", м. Миколаїв, Миколаївська область
про стягнення коштів
Представники:
від позивача:Ярличенко Ігор В'ячеславович, посвідчення №558 від 28.06.2023, самопредставництво
від відповідача: не з'явився
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Дніпровська міська рада через систему "Електронний суд" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просила суд накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН» (код ЄДРПОУ 40695167), а саме, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212067712101) (в РПВН 3597632): автозаправна станція, в тому числі операторська літ. Б-1, загальною площею 59,8 кв.м, навіс літ. В, № 1-2 - заправочні колонки, № 3 - інформаційний стенд, № 4-7 - резервуари, № 8-9 - відстійник, № 10-11 - підпірна стіна, І, ІІ - мостіння розташовані за адресою: вулиця Передова, будинок 530К, у місті Дніпро, та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН» (код ЄДРПОУ 40695167), в межах суми стягнення в розмірі 1 108 244,39 грн. (один мільйон сто вісім тисяч двісті сорок чотири гривні 39 коп.) до набрання рішенням по справі законної сили.
Ухвалою від 10.06.2025 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено. Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН» та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН», в межах суми стягнення в розмірі 1 108 244,39 грн. до набрання рішенням по справі законної сили.
В подальшому, 12.06.2025 Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН" (далі - відповідач) кошти у загальному розмірі 1 108 244,39 грн набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:01:654:0039.
Ухвалою від 24.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29.07.2025.
16.07.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволені позовних вимог Дніпровської міської ради до ТОВ "АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки у розмірі 489 604,51 грн відмовити у повному обсязі.
23.07.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив.
В судовому засіданні 29.07.2025 Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 29.07.2025 відкладено підготовче засідання на 26.08.2025
25.08.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшли додаткові пояснення.
В судовому засіданні 26.08.2025 Позивач надав усні пояснення.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 26.08.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 23.09.2025 включно. Відкладено підготовче засідання на 16.09.2025.
В судовому засіданні 16.09.2025 Позивач надав усні пояснення.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 16.09.2025 відкладено підготовче засідання на 30.09.2025.
Ухвалою від 16.09.2025 зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати до Господарського суду Дніпропетровської області протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:654:0039 у 2022, 2023, 2024 та 2025 роках.
Ухвалою від 16.09.2025 зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області надати до Господарського суду Дніпропетровської області протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали інформацію інформацію щодо нарахованих та сплачених сум податку / оренди за земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:654:0039, Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН", за період з 01.01.2022 по травень 2025 року (54017, м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва (Декабристів), буд. 23 Б).
В судовому засіданні 30.09.2025 Позивач надав усні пояснення.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 30.09.2025 відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 28.10.2025.
30.09.2025 від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшла відповідь про надання інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:654:0039 у 2022, 2023, 2024 та 2025 роках.
02.10.2025 від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області надійшла відповідь про надання інформації щодо нарахованих та сплачених сум податку / оренди за земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:654:0039, Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН", за період з 01.01.2022 по травень 2025 року.
В судовому засіданні 28.10.2025 Позивач проти закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті не заперечив.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 28.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 11.11.2025.
11.11.2025 Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
В судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
19.08.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН", як власник нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, не уклавши відповідних договорів оренди з її власником, тобто Дніпровською міською радою, та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користується цією земельною ділянкою без достатньої правої підстави і, як наслідок, зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою в період з 01.01.2022 по 29.05.2025 роки.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що на сьогодні відсутній факт державної реєстрації права оренди по земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:01:654:0039 (при чому саме права оренди у відповідній площі, з відповідним цільовим призначенням, тощо, які є обов'язковими елементами права оренди та договору оренди на підставі яких формується та розраховуються податкові зобов'язання) на якій розміщений об'єкт нерухомого майна відповідача по адресі Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Передова 530 К.
Також Відповідач зазначає, що сторонами не оскаржується декларування та виконання
податкових зобов'язань відповідача з плати заземлю у розмірі земельного податку.
Щодо довідки про нормативну грошову оцінку відповідач вказав, що дата та номер якої неможливо ідентифікувати через погану копію, яка сформована «Муніципальним землевпорядним офісом» КП ДМР та є такою що не відповідає методиці нормативної грошової оцінки земельних ділянок затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147 (в редакції змін, що вносяться до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2022 р. № 753, що набрали законної сили 06.07.2022), ні Закону України «Про оцінку землі», ні податковому кодексу, ні Господарському процесуальному кодексу України (в частині доказів та доказування).
Відповідач вважає, що окремо заявлена позовна вимога позивача про стягнення коштів набутих без достатньої правової підстави внаслідок не сплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, без вимоги належного оформлення права оренди (укладання договору оренди землі, його реєстрації, розроблення (виготовлення) відповідної технічної документації із землеустрою тощо…) не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав Позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові.
ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.
Позивач зазначив, що посилання відповідача на обрання позивачем нібито неефективного способу захисту і наведений у відзиві перелік постанов касаційної інстанції не є релевантним до правовідносин у цій справі. Також Позивач звертає увагу, що у позовній заяві він навів та належним чином обґрунтував підстави для стягнення коштів з відповідача з
урахуванням правової норми, а саме ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Позивач також надав 25.08.2025 додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки в розмірі: 1 108 244,39 грн. затверджений протоколом Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 29.05.2025 року № 6.
Даний розрахунок Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок здійснений на підставі: акту Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 17.04.2025 року № 0186, складеного за результатами обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:654:0039 з додатками; довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради від 23.05.2025, відповідно до якої розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2022 році становив, 4 770 853,08 грн, а у 2023 році відповідно - 5 486 481,04 грн; витягу № НВ - 9946171942024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 15.08.2024 відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає за 2024 рік - 5 766 291,57 грн.; витягу № НВ - 9958349482025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.04.2024 відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає за 2025 рік - 6 455 645,22 грн.
Позивач вказує, що як вбачається з численної судової практики, положень Податкового кодексу України, законодавством про оцінку земель належними доказами на обґрунтування оцінки землі є довідка, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічна документація на земельну ділянку, виготовлена компетентним органом. З огляду на те, що земельне законодавство і ПК України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на думку Позивача, можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.
Позивач вказує, що у випадку використання землекористувачем земельної ділянки комунальної власності без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захищати своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України, отже, на його думку, розмір суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів дорівнює сумі орендної плати, яку відповідач мав би сплатити у разі укладання договору оренди землі.
Разом із цим, Позивач зазначає, що програмним забезпеченням Державного земельного кадастру не передбачено технічної можливості отримання витягів з НГО за минулі роки, витяг автоматично формується станом на дату запиту. Отже, враховуючи зазначене вище, з метою запобігання втрат місцевого бюджету, за відсутності альтернативного джерела розрахунку НГО, міською радою, як власником технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра було прийнято рішення щодо врахування у роботі розрахунків КП «МЗО».
Відповідно до п. 1.1. Статуту КП «МЗО», затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 22.03.2023 № 68/35 (далі - Статут), визначено, що КП «МЗО» є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 13.07.2005 № 526/29 на базі відокремленої частини комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади.
Відповідно до п. п. 2.2.3., 2.2.4., 2.2.20, 2.2.63 Статуту метою та предметом діяльності підприємства, зокрема є: надання інформації, даних, відомостей, схем, довідок, витягів, інших матеріалів та документації органам державної влади, органам місцевого самоврядування, фізичним i юридичним особам незалежно від форм власності в галузі містобудування, архітектури, земельних відносин з містобудівного кадастру м. Дніпра; виконання робіт і надання послуг, пов'язаних з аналізом стану містобудування та землеустрою на території м. Дніпра, i видача у зв'язку з цим аналітичних матеріалів інформаційного та правового характеру; виконання робіт з оцінки земель (експертна, економічна, грошова), майна, майнових та немайнових прав, бізнесу та обладнання тощо; проведення розрахунків даних про нормативну грошову оцінку земель м. Дніпро, надання інформації у формі довідки про нормативну грошову оцінку 1 кв. м землі або довідки про нормативну грошову сформованої земельної ділянки, розрахованої на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпро на електронних носіях, затвердженої рішенням Дніпровської міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, електронних xml-файлів та на підставі інших даних відповідно до чинного законодавства.
Отже, на думку Позивача, розрахунки НГО земельної ділянки за 2022, 2023 роки є належними та достатніми доказами, у розумінні статей 76, 77 ГПК України.
Також Позивач вказує, що суми, які було сплачено відповідачем у 2024 та 2025 році за користування земельною ділянкою 1210100000:01:654:0039 було враховано під час здійснення розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для стягнення з відповідача, як власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій об'єкт розміщено.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 0.1848 га з кадастровим номером 1210100000:01:654:0039, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 530К є сформованою. Цільове призначення земельної ділянки: 12.11 для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу. (т.1, а.с. 153-163).
Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, вул.. Передова, буд. 530К (кадастровий номер 1210100000:01:654:0039) за результатами якого було складено акт обстеження земельної ділянки від 17.04.2025 № 0186 (т.1,а.с. 144-150).
За наслідками обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:01:654:0039 встановлено: «Доступ до земельної ділянки вільний, заїзд здійснюється з вулиці Деснянської. На земельній ділянці розташовано автозаправний комплекс, що складається з: одноповерхової будівлі - операторської, перед якою встановлено металевий навіс на опорах, де розміщено 2 паливороздавальні колонки на бетонній основі, інформаційного стенду та металевих підземних паливних резервуарів.
На момент обстеження на території автозаправної станції господарська діяльність з продажу пального, а також алкогольних напоїв та тютюнових виробів не здійснювалась. На території земельної ділянки наявні зелені насадження, покриття земельної ділянки - асфальт, ділянка частково викладена тротуарною плиткою.
Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру на земельній ділянці зареєстровані обмеження у використанні, а саме: охоронна зона навколо (уздовж) об'єкта зв'язку та водоохоронна зона. Згідно з планом зонування території міста Дніпра земельна ділянка належить до функціональної зони ТР-1-3 (зона транспортної інфраструктури населеного пункту).
Площа обстежуваної земельної ділянки, відповідно до кадастрового номера 1210100000:01:654:0039, становить 0,1848 га.».
Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на земельній ділянці за адресою: вул. Передова, 530К (кадастровий номер 1210100000:01:654:0039) розташована автозаправна станція: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212067712101) (в РПВН 3597632): автозаправна станція, в тому числі операторська літ. Б-1, загальною площею 59,8 кв.м, навіс літ. В, № 1-2 - заправочні колонки, № 3 - інформаційний стенд, № 4-7 - резервуари, № 8-9 - відстійник, № 10-11 - підпірна стіна, І, ІІ - мостіння розташовані за адресою: вулиця Передова, будинок 530 К, у місті Дніпро. є Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН» на підставі акта прийому-передачі, серія та номер: 1647, 1648, виданого 28.03.2017.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 09.05.2025 повідомило наступне: «Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначені у переліку суб'єкти господарювання (юридичні особи) мають у власності об'єкти нерухомого майна на території м. Дніпра, але право власності та/або право користування земельними ділянками на яких розташовані дані об'єкти нерухомості не оформлено.
Однак, у 2022-2025 роках зазначені суб'єкти господарювання (юридичні особи) надавали податкові декларації та самостійно декларували податкові зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки по фактичному розміщенню об'єктів нерухомості.».(т.1, а.с. 36).
Позивач вказує, що ТОВ «АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН» з 28.03.2017 року по теперішній час користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:01:654:0039, на якій знаходяться належні йому на праві власності об'єкти нерухомості.Позивач вказує, що відповідач безпідставно зберіг кошти у розмірі орендної плати за використання спірної земельної ділянки в розмірі 1 108 244,39 грн. за період з 01.01.2022 по 29.05.2025.
Позивач зазначає, що зазначена сума коштів підтверджується Розрахунком, який затверджений протоколом Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 29.05.2025 року та складається з суми орендної плати, яка не сплачена відповідачем за відповідний період.
Даний розрахунок Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок здійснений на підставі: акту Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 17.04.2025 року № 0186, складеного за результатами обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:654:0039 з додатками; довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради (КП «МЗО'ДМР) від 23.05.2025, відповідно до якої розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2022 році становив, 4 770 853,08 грн, а у 2023 році відповідно - 5 486 481,04 грн; витягу № НВ - 9946171942024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 15.08.2024 відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає за 2024 рік - 5 766 291,57 грн.; витягу № НВ - 9958349482025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.04.2024 відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає за 2025 рік - 6 455 645,22 грн.
Крім того, Позивач вказує, що за інформацією ДПС наявна часткова сплата за користування землею, що було враховано під час здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів.
Таким чином, ціна позову складається з розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки в розмірі: 1 108 244,39 грн, яка складається з: за 2022 рік (4 770 853,08*0,07-83 376,17) =250 583,55 грн.; за 2023 рік (5 486 481,04*0,07-41 861,02) =342 192,65 грн.; за 2024 рік (5 766 291,57*0,07-40 070,10) =363 570,31 грн.; за 2025 рік (6 455 645,22*0,07*149/365-32 574,39) =151 897,88 грн.
Позивачем на адресу відповідача було скеровано вимогу від 30.05.2025 №1/5-190 щодо сплати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (т.1, а.с.175-177).
Позивач зазначає, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:654:0039, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 530К, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберіг у себе кошти в розмірі 1 108 244,39 грн., які мав заплатити за користування нею в період з 01.01.2022 по 29.05.2025, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки; зазначене стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Частиною 4 статті 173 Земельного кодексу України визначено, що землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статті 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Плата за землю відповідно до пункту 10.1 Податкового кодексу України належить до місцевих податків, які згідно зі статтею 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
Згідно зі статтею 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.
Отже, в порушення вимог статті 206 Земельного кодексу України, безоплатне землекористування призводить до втрат місцевого бюджету міської ради.
Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до частин першої та другої статті 120 цього Земельного кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.
Як вбачається з матеріалів справи (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Айлонг Еволюшн" 28.03.2017 зареєстровано право власності на автозаправну станцію, в тому числі операторська літ. Б-1, загальною площею 59,8 кв.м, навіс літ. В, № 1-2 - заправочні колонки, № 3 - інформаційний стенд, № 4-7 - резервуари, № 8-9 - відстійник, № 10-11 - підпірна стіна, І, ІІ - мостіння розташовані за адресою: вулиця Передова, будинок 530К, у місті Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1212067712101) (Інформаційна довідка від 22.05.2025 №428208144).
З матеріалів справи також вбачається, що у спірний період: з 01.01.2022 по 29.05.2025 між Дніпровською міською радою та відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:654:0039, відповідачем зазначене не спростовано.
Таким чином, відповідач, як власник об'єкту нерухомого майна, у спірний період користувався земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).
Як зазначалось судом, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:654:0039 за адресою: м. Дніпро, вулиця Передова, будинок 530К - 12.11 для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу.
Отже, Дніпровська міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер внаслідок користування відповідачем, без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
У пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на якій індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з частиною третьою статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку №489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку №489).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Таким чином, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку №489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Таким чином, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Таким чином, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 "Про затвердження нормативної оцінки земель міста Дніпра" було затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста, розроблену ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя (п.1); ввести в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв. м землі станом на 01.01.2019 - 644, 05 грн.
Сферу застосування грошової оцінки земель визначає Земельний кодекс України, Закон України "Про оцінку земель", "Методика нормативної грошової оцінки земель", "Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів". Розділом 2 Технічної документації передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для, окрім іншого, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Так, рішенням Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" визначено розміри ставок земельного податку та розміри орендної плати на території міста зі змінами, внесеними подальшими рішеннями міської ради.
Згідно додатку 1 до Рішення Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017, в редакції рішення Дніпровської міської ради №8/30 від 21.02.2018, за земельні ділянки, що використовуються для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу (12.11) ставка земельного податку становить у відсотках від нормативної грошової оцінки 0,07.
У подальшому рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 № 3/24 вносилися зміни до рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" в частині зменшення розміру ставок земельного податку у зв'язку із введенням воєнного стану. Однак, для коду цільового призначення 12.11 (який визначений для даної земельної ділянки) вказаним рішенням ставка земельного податку та розмір орендної плати не змінилася.
Таким чином, збережені без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати слід розраховувати із розміру 7% нормативної грошової оцінки на рік.
Позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду, в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою в період з 01.01.2022 по 29.05.2025 у розмірі 1108224,39грн.
Зазначена сума коштів підтверджується розрахунком, який затверджений протоколом Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 29.05.2025 сум орендної плати, які не сплачені відповідачем за відповідний період.
Даний розрахунок Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок здійснений на підставі: акту Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 17.04.2025 року № 0186, складеного за результатами обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:654:0039 з додатками; довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради (КП «МЗО'ДМР) від 23.05.2025, відповідно до якої розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2022 році становив, 4 770 853,08 грн, а у 2023 році відповідно - 5 486 481,04 грн; витягу № НВ - 9946171942024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 15.08.2024 відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає за 2024 рік - 5 766 291,57 грн.; витягу № НВ - 9958349482025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.04.2024 відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає за 2025 рік - 6 455 645,22 грн.
Отже, при здійсненні розрахунку Комісією було враховано цільове призначення земельної ділянки, її розмір, ставки орендної плати за відповідні періоди.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку заборгованості за користування земельною ділянкою судом порушень не встановлено.
Щодо заперечень відповідача про невідповідність довідки, яка сформована «Муніципальним землевпорядним офісом» КП ДМР Методиці нормативної грошової оцінки земельних ділянок затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147 (в редакції змін, що вносяться до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2022 р. № 753, що набрали законної сили 06.07.2022), ні Закону України «Про оцінку землі», ні податковому кодексу, ні Господарському процесуальному кодексу України (в частині доказів та доказування), слід зазначити таке.
Відповідно до положень Податкового кодексу України, законодавством про оцінку земель належними доказами на обґрунтування оцінки землі є довідка, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічна документація на земельну ділянку, виготовлена компетентним органом.
З огляду на те, що земельне законодавство і ПК України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, постанові Верховного суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.
Згідно з рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 «Про затвердження нормативної оцінки земель міста Дніпра», нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для, окрім іншого, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події. Отже, у випадку використання землекористувачем земельної ділянки комунальної власності без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захищати своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.
Таким чином вбачається, що розмір суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів дорівнює сумі орендної плати, яку відповідач мав би сплатити у разі укладання договору оренди землі.
Разом із цим, програмним забезпеченням Державного земельного кадастру не передбачено технічної можливості отримання витягів з НГО за минулі роки. Отже, враховуючи зазначене вище, з метою запобігання втрат місцевого бюджету, за відсутності альтернативного джерела розрахунку НГО, міською радою, як власником технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра було прийнято рішення щодо врахування у роботі розрахунків КП «МЗО».
Відповідно до п. 1.1. Статуту КП «МЗО», затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 22.03.2023 № 68/35 (далі - Статут), визначено, що КП «МЗО» є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 13.07.2005 № 526/29 на базі відокремленої частини комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади.
Відповідно до п. п. 2.2.3., 2.2.4., 2.2.20, 2.2.63 Статуту метою та предметом діяльності підприємства, зокрема є:
- Надання інформації, даних, відомостей, схем, довідок, витягів, інших матеріалів та документації органам державної влади, органам місцевого самоврядування, фізичним i юридичним особам незалежно від форм власності в галузі містобудування, архітектури, земельних відносин з містобудівного кадастру м. Дніпра;
- Виконання робіт і надання послуг, пов'язаних з аналізом стану містобудування та землеустрою на території м. Дніпра, i видача у зв'язку з цим аналітичних матеріалів інформаційного та правового характеру;
- Виконання робіт з оцінки земель (експертна, економічна, грошова), майна, майнових та немайнових прав, бізнесу та обладнання тощо;
- Проведення розрахунків даних про нормативну грошову оцінку земель м. Дніпро, надання інформації у формі довідки про нормативну грошову оцінку 1 кв. м землі або довідки про нормативну грошову сформованої земельної ділянки, розрахованої на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпро на електронних носіях, затвердженої рішенням Дніпровської міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, електронних xml-файлів та на підставі інших даних відповідно до чинного законодавства.
Крім того, згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 9-40.38-5375/2-25 від 30.09.2025 ,державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:654:0039 здійснена 12.04.2024, тому надати витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2022, 2023 неможливо.
Отже, розрахунки НГО земельної ділянки за 2022, 2023 роки є належними та достатніми доказами, у розумінні статей 76, 77 ГПК України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач у спірний період, був затверджений рішенням Комісії, оформленим протоколом від 29.05.2025 №6, яке є діючим і в судовому порядку не визнавалось недійсним. Відповідач мав можливість надати свої заперечення Комісії щодо розрахунку, однак, будучи повідомленим про розгляд Комісією матеріалів, не приймав участі в засіданні та не скористався своїм правом.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН" у період з 01.01.2022 по 29.05.2025 без достатніх на те правових підстав сформованою земельною ділянкою, на якій розташована ця нерухомість, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1108224,39 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Відповідно до частини 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Застосовані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2025 заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Слід зазначити, що Позивачем сплачено судовий збір, зокрема, за розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову 1514,00грн згідно платіжної інструкції №1124 від 29.05.2025.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Під час звернення до господарського суду із заявою про забезпечення позову, враховуючи подання вказаної заяви через систему "Електронний суд", підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 211,20 грн (позивачем було сплачено 1 514,00 грн).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак надмірно сплаченим є судовий збір у сумі 302 грн. 80 коп. (1514,00грн - 1 211,20грн), який підлягає поверненню за клопотанням позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН" про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛОНГ ЕВОЛЮШН" (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 23 Б, код ЄДРПОУ 40695167) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр.. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) кошти в розмірі 1 108 244,39 грн., набуті без достатньої правової підстави внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою в період з 01.01.2022 по 29.05.2025, судовий збір у розмірі 16 623,37 грн., а також 1 211,20 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 17.11.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко