вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4789/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВТРАНСЛОГІСТИК", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА КАРС", м. Дніпро
про відшкодування збитків у розмірі 920 708,06 грн.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВТРАНСЛОГІСТИК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА КАРС" (далі - відповідач) збитки в розмірі 920 708,06 грн.
Ухвалою від 01.09.2025 позов залишено без руху.
02.09.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 04.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
12.09.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов.
16.09.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до частин 3- 5 статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частинами 1, 2 статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Норми частини 3 цієї статті визначають, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частини 2 - 6 статті 250 ГПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (частина 7 статті 250 ГПК).
Частиною 5 статті 252 ГПК України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що ціна позову у цій справі не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; зазначена справа не належить до категорії справ, розгляд яких не може бути здійснений у порядку спрощеного провадження;
(3) ця справа є справою незначної складності, тому визнається судом малозначною;
(4) до місцевого господарського суду не надходили клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін /з викликом сторін (постанова ВС від 24.05.2024 у справі № 904/346/23).
Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.
Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
17.11.2025 здійснено розгляд справи по суті в межах розумного строку.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкових накладних, внаслідок чого позивач позбавлений права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що у ході господарської діяльності Відповідачем було укладено господарський договір з ТОВ «КИЇВТРАНСЛОГІСТИК» (ідентифікаційний код 40264854) № ЕК/09/2023-1 від 26.09.2023 року, яким сторони договору погоджували постачання легкових автомобілів у кількості 7 одиниць, з боку Відповідача на користь ТОВ «КИЇВТРАНСЛОГІСТИК».
Відповідно до вимог чинного податкового законодавства - ТОВ «ЕКСТРА КАРС» було надано до реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних - податкову накладну № 1 від 12.10.2023 року, яка була прийнята, але вже наступна податкова накладна № 2 від 19.10.2023 року, була зупинена в реєстрації, з зазначенням причини «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація ПН від 19.10.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково Відповідач повідомляє, що показник "D"=.0000% , "P"=116666.67 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
13 листопада 2023 року до електронного кабінету платника податків надійшло Рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 48179 від 13.11.2023 року - яким було заблоковано реєстрацію податкової накладної та віднесено ТОВ «ЕКСТРА КАРС» до категорії підприємств, що відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У зазначеному рішенні, підставою відповідності платника податку критеріям ризиковості зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «У зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності: 05 «постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних».
Таким чином, Відповідач стверджує, що першоджерелом спірних правовідносин стала саме співпраця Відповідача з Позивачем, внаслідок якої - Відповідача було віднесено до категорії підприємств з ризиком.
Відповідач вказує, що податкові накладні - сформовані Відповідачем на користь Позивача, збережено, але реєстрація зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПКУ, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, оскільки податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку).
Відповідач зазначає, що, користуючись правом на подання пояснень та підтверджуючих документів, ТОВ «ЕКСТРА КАРС» було підготовлено та направлено пояснення № 2311-1 від 23.11.2023 року, до яких було додано документи - що підтверджують реальність підприємства, реальність проведеної господарської операції та документи, що підтверджують право ТОВ «ЕКСТРА КАРС» на проведення операцій з реалізації транспортних засобів, а саме Лист Головного Сервісного Центру МВС України про взяття на облік підприємства, як організації, що здійснює реалізацію та постановку на облік транспортних засобів.
Відповідач пояснює, що незважаючи на надані пояснення, Комісією було винесено Рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 52002 від 01.12.2023 року, з якого вбачається, що Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку №1165 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 23.11.2023 № 2311-1 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку по операціям з постачання за період з 12.10.2023 по 19.10.2023 код УКТЗЕД 8703223030, 8703239013. Причиною такого рішення зазначено - «ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критерія ризиковості платника податку», без зазначення таких документів, або їх переліку.
Відповідач стверджує, що після відмови у вигляді винесення рішення Комісією ним було подано адміністративний позов - до ГУ ДПС України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування Рішення комісії про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 48179 від 13.11.2023 року та Рішення комісії про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 52002 від 01.12.2023 року, який було задоволено Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що набрало законної сили 18.09.2024 року, але яке не було виконано всупереч вимог чинного законодавства - з боку контролюючого органу аж до моменту подачі адвокатського запиту від 14.11.2024 року.
Відповідач зазначає, що формально рішення суду було виконано контролюючим органом 03.10.2024 року, про що було надано відповідь на адвокатський запит, але водночас того ж дня 03.10.2024 року - ТОВ «ЕКСТРА КАРС» було рішення про відповідність платника податків - критеріям ризикованості.
Відповідач наполягає, що відповідно до вищезазначених документів він був позбавлений можливості здійснити реєстрацію податкових накладних.
Таким чином, відповідач вживав заходів щодо реєстрації податкових накладних.
Також Відповідач зазначає, що за покупцем - одержувачем товарів/послуг право включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість, зазначену в податковій накладній, зареєстрованій, зокрема, із запізненням у Єдиному реєстрі податкових накладних, зберігається протягом 1095 календарних днів із дати складання податкової накладної/розрахунку коригування. Строк у 1095 календарних днів, передбачений вищевказаною нормою для можливості включення суми у відповідному розмірі до податкового кредиту в інші періоди, не є вичерпаним, що свідчить про передчасність доводів позивача про втрату ним права на податковий кредит. Позивачем не було подано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення ним реальних збитків в розмірі суми, яку останній не може зарахувати до податкового кредиту з ПДВ, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем свого зобов'язання з реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, а сам факт зупинення реєстрації податкових накладних не є таким доказом, оскільки не свідчить про безумовну втрату Позивачем права на включення податку на додану вартість до податкового кредиту.
В зв'язку із цим Відповідач вказує, що збитки Позивач може понести лише після закінчення вищевказаних граничних строків, оскільки після настання цих дат право на включення до податкового кредиту суму податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними буде остаточно втрачено.
Також відповідач зазначає, що Договір не містить окремої норми - щодо обов'язку реєстрації податкових накладних з боку Сторін Договору а тому не містить й формалізованого зобов'язання Відповідача - це зробити у строки та терміни - що є бажаними Позивачеві. А навіть за встановленням такої окремої умови Договором - про обов'язок Відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.
Таким чином, Відповідач переконаний, що невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.
ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.
Позивач зазначає, що, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що набрало законної сили 18.09.2024 р., ТОВ «ЕКСТРА КАРС» було виключено з переліку ризикових платників податків, то з 19.09.2024 р. у Відповідача не було правових перешкод для реєстрації податкових накладних, які є предметом даного спору. Формальне внесення змін контролюючим органом відбулося 03.10.2024 р., і лише того ж дня Відповідача повторно включено до переліку ризикових платників (але вже з підстав, пов'язаних з іншими операціями). Тобто, повторне включення жодним чином не стосується зобов'язань перед Позивачем і не звільняє Відповідача від відповідальності за бездіяльність у період з 19.09.2024 по 03.10.2024.
Таким чином, Позивач вважає, що у Відповідача був як юридично, так і фактично наявний доступний період для виконання свого обов'язку з реєстрації податкових накладних після виключення з ризикового списку та до повторного включення.
Позивач зауважує, що навіть якщо мала місце затримка технічного характеру з боку податкового органу щодо відображення рішення суду, Відповідач, діючи добросовісно, мав ужити всіх можливих заходів для негайної реалізації свого права та обов'язку зареєструвати накладні (звернутися до податкового органу з вимогою виконати рішення суду, ініціювати примусове виконання тощо).
Позивач стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази такої активної поведінки Відповідача у зазначений період. Натомість бездіяльність Відповідача в цей час свідчить про недотримання належної ступені дбайливості у виконанні своїх обов'язків, отже, посилання Відповідача на власний статус ризикового платника як на поважну причину невиконання обов'язку є безпідставними: на критичний період (кінець вересня 2024 рік) цей статус був скасований судом, а повторне його набуття з інших причин не стосувалося правовідносин із Позивачем.
Позивач вказує, що Відповідач (продавець) отримав від Позивача повну оплату вартості товарів (транспортних засобів) з урахуванням ПДВ, що підтверджується виставленими рахунками та платіжними дорученнями. Таким чином, у Відповідача виник обов'язок скласти та зареєструвати відповідні податкові накладні на отримані суми авансу/оплати. Невиконання цього обов'язку є протиправною бездіяльністю Відповідача, яка порушує як норми податкового законодавства, так і договірні та законні очікування Позивача отримати належним чином оформлені документи для податкового обліку.
Позивач наполягає, що внаслідок нездійснення Відповідачем реєстрації податкових накладних Позивач втратив право на податковий кредит з ПДВ за операцією придбання товарів у Відповідача, тому внаслідок нездійснення Відповідачем реєстрації податкових накладних Позивач втратив право на податковий кредит з ПДВ за операцією придбання товарів у Відповідача.
Позивач наполягає, що розмір прямої майнової шкоди (реальних збитків) Позивача становить 920 708,06 грн, що відповідає сумі податку на додану вартість, сплаченого у складі ціни придбаних товарів, який не був віднесений до складу податкового кредиту через відсутність зареєстрованих податкових накладних. Вказана сума, на його думку, підтверджується належними доказами у матеріалах справи (включаючи бухгалтерські довідки та розрахунки). Таким чином, фінансовий результат Позивача погіршився на зазначену величину з вини Відповідача: Позивач сплатив цю суму в ціні товару, але не зміг реалізувати своє законне право на її врахування в податковому обліку, тобто фактично втратив зазначені кошти.
Позивач наполягає,що Відповідач не надав доказів того, що зробив все можливе для вчасної реєстрації накладних (навпаки, факти свідчать, що доступний період був проігнорований). Таким чином, вина Відповідача, на думку Позивача, у невиконанні зобов'язання презумується і не спростована.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 920 708,06грн, завданих порушенням відповідачем обов'язку щодо з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВТРАНСЛОГІСТИК» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРА КАРС» (Продавець) укладено попередній Договір купівлі-продажу транспортних засобів № ЕК/09/2023-1 від 26 вересня 2023 року (надалі - Попередній Договір)
У відповідності до п. 1.1. договору ТОВ «ЕКСТРА КАРС» взяло на себе зобов'язання поставити в адресу ТОВ «КИЇВТРАНСЛОГІСТІК» транспортні засоби : VOLKSWAGEN моделі PASSAT (В7), які будуть придбані в Південній Кореї. В свою чергу ТОВ «КИЇВТРАНСЛОГІСТИК» взяло на себе зобов'язання сплатити грошові кошти за придбані на його користь транспортні засоби.
У відповідності до п. 2.1. Договору Сторони погодили етапи сплати, їх терміни та розміри грошових коштів. На підставі Попереднього Договору Продавцем в адресу Покупця були виставлені рахунки на оплату на загальну суму 6 524 248,49 (шість мільйонів п'ятсот двадцять чотири тисячі двісті сорок вісім, 49 коп.), а саме: рахунок № SV-20236002263 від 21.09.2023р. 300 000,00 в т.ч. ПДВ 50000.00 грн., рахунок № SV-20236002683 від 28.09.2023р. 700 000,00 в т.ч ПДВ 116666.67 грн., рахунок № BL-202335033353 від 12.10.2023р. 300 000,00 в т.ч. ПДВ 50000.00 грн., рахунок № BL-202335033353 від 12.10.2023р. 300 000,00 в т.ч. ПДВ 50000.00 грн., рахунок № BL-20235036813 від 09.11.2023р. 288 826,08 в т.ч. ПДВ 48137.68 грн., рахунок № BL-20235036813 від 09.11.2023р. 402 027,84 в т.ч. ПДВ 67004.64 грн., рахунок № BL-20235036813 від 09.11.2023р. 108 826,08 в т.ч. ПДВ 18137.68 грн., рахунок № BL-20235036820 від 20.12.2023р. 691 173,92 в т.ч. ПДВ 115195.65 грн., рахунок № BL-20235036820 від 20.12.2023р. 76 216,77 в т.ч. ПДВ 12702.80 грн., рахунок № SV-20246000453 від 12.01.2024р. 143 628,00 в т.ч. ПДВ 23938.00 грн., рахунок № SV-20246000523 від 12.01.2024р.149 916,00 в т.ч. ПДВ 24986.00 грн., рахунок № SV-20246000402 від 12.01.2024р.151 157,00 в т.ч. ПДВ 25192.83 грн., рахунок № SV-20246000531 від 24.01.2024р. 62 476,80 в т.ч. ПДВ 10412.80 грн., рахунок № SV-20246000552 від 31.01.2024р. 350 000,00 в т.ч. ПДВ 58333.33 грн., рахунок № SV-20246000561 від 07.02.2024р. 500 000,00 в т.ч. ПДВ 83333.33 грн., рахунок № SV-20246000572 від 14.02.2024р. 500 000,00 в т.ч. ПДВ 83333.33 грн., рахунок № SV-20246000581 від 21.02.2024р. 500 000,00 в т.ч. ПДВ 83333.33 грн., рахунок № SV-20246000588 від 28.02.2024р. 500 000,00 в т.ч. ПДВ 83333.33 грн., рахунок у № SV-20246000700 від 08.05.2024р. 200 000,00 в т.ч. ПДВ 33333.33 грн., Рахунок № SV-20246000785 від 18.06.2024р. 28 679,00 в т.ч. ПДВ 4779.83 грн., рахунок № SV-20246008974 від 16.06.2024р.151 321,00 в т.ч. ПДВ 25220.17 грн., рахунок № SV-20246000796 від 03.07.2024р. 110 000,00 в т.ч. ПДВ 18333.33 грн., рахунок № 256 від 22.07.2024р. 10 000,00 в т.ч. ПДВ 1666.67 грн.
Позивач зазначає, що згідно виставлених рахунків Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця були перераховані грошові кошти, на загальну суму 6 524 248,49 грн. В свою чергу, 08.11.2024 р. ТОВ «ЕКСТРА КАРС» було здійснено повернення 300 000,00 грн. з призначенням платежу як «помилково сплачені».
Позивач вказує, що загальна сума, яка була перерахована Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця, склала 6 224 248,49 грн.
В подальшому, на виконання умов п.1.1 Попереднього договору, по кожному транспортному засобу був укладений Договір-купівлі продажу транспортного засобу та Акт прийому передачі транспортного засобу.
Позивач зазначає, що станом на 31.12.2024 року Продавець повністю виконав взяті на себе зобов'язання по Попередньому Договору щодо постачання транспортних засобів в адресу Покупця. В свою чергу Покупець повністю виконав свої зобов'язання щодо оплати транспортних засобів, які були поставлені на його адресу.
Позивач стверджує, що нормами ПК України на Продавця товару - ТОВ «ЕКСТРА КАРС» покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і розраховував ТОВ «КИЇВТРАНСЛОГІСТИК», що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними суми податку можуть бути віднесені Покупцем - ТОВ «КИЇВТРАНСЛОГІСТИК» Товару до складу податкового кредиту.
Позивач зазначає, що ТОВ «ЕКСТРА КАРС» направив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступні податкові накладні:
№238032458 від 30.07.2024, дата реєстрації 16.08.2024, обсяг операції 10000,00 грн, сума ПДВ 1666.67 грн.;
№9215976809 від 11.07.2024, дата реєстрації 31.07.2024, обсяг операції 110 000,00 грн, сума ПДВ 18333.33 грн.;
№ 9199146372 від 20.06.2024, дата реєстрації 17.07.2024, обсяг операції 28679,00 грн, сума ПДВ 4779.83 грн.;
№ 9199130578 від 20.06.2024, дата реєстрації 17.07.2024, обсяг операції 151321, 00 грн., сума ПДВ 25220.17 грн.,
№9156866112 від 16.05.2024, дата реєстрації 11.06.2024, обсяг операції 200000,00 грн., сума ПДВ 33333.33 грн.,
№ 9097228382 від 04.03.2024, зареєстровано 17.04.2024, обсяг операції 500 000,00 грн., сума ПДВ 83333.33 грн.,
№ 9058736304 від 22.02.2024, зареєстровано 14.03.2024, обсяг операції 500 000,00 грн., сума ПДВ 83333.33 грн.,
№ 9058739811 від 15.02.2024, зареєстровано 14.03.2024, обсяг операції 500000,00 грн., сума ПДВ 83333.33 грн.,
№9058736390 від 08.02.2024, зареєстровано 14.03.2024, обсяг операції 500000, 00 грн., сума ПДВ 83333.33 грн.;
№ 9058738566 від 01.02.2024, зареєстровано 14.03.2024, обсяг операції 350000,00 грн., сума ПДВ 58333.33 грн.,
№ 9021164932 від 25.01.2024, зареєстровано 08.02.2024, обсяг операції 62476.80 грн., сума ПДВ 10412.80грн.,
№9020982307 від 18.01.2024, зареєстровано 08.02.2024, обсяг операції 151157,00 грн., сума ПДВ 25192.83 грн.;
№9020970817 від 18.01.2024, зареєстровано 08.02.2024, обсяг операції 149916,00 грн., сума ПДВ 24986,00 грн.;
№ 9020968968 від 18.01.2024, зареєстровано 08.02.2024, сума операції 143628,00 грн., сума ПДВ 23938,00 грн.;
№9013355564 від 04.01.2024, зареєстровано 30.01.2024, обсяг операції 76216.78 грн., сума ПДВ 12702.80 грн.,
№ 9375658024 від 21.12.2023, зареєстровано 18.01.2024, обсяг операції 108826.08 грн., сума ПДВ 18137.68 грн.;
№ 9375653896 від 21.12.2023, зареєстровано 18.01.2024, обсяг операції 33457.52 грн., сума ПДВ 5576.25 грн;
№9375651045 від 21.12.2023, зареєстровано 18.01.2024, обсяг операції 130000,00 грн., сума ПДВ 21666.67 грн.;
№ 9375658798 від 21.12.2023, зареєстровано 18.01.2024, обсяг операції 527716.40 грн., сума ПДВ 87952.73 грн.,
№ 9375658740 від 14.12.2023, зареєстровано 18.01.2024, сума операції 402027.84 грн., сума ПДВ 67004.64 грн.,
№9375658889 від 14.12.2023, зареєстровано 18.01.2024, обсяг операції 288826.08 грн., сума ПДВ 48137.68 грн.;
№ 9375658857 від 09.11.2023, зареєстровано 18.01.2024, обсяг операції 300000,00 грн., сума ПДВ 50000,00 грн;
№ 9305824423 від 19.10.2023, зареєстровано 13.11.2023, обсяг операції 300000,00 грн., сума ПДВ 50000,00 грн.
Всього ПДВ на суму 920708.06 грн.
З усіх податкових накладних реєстрацію було зупинено.
Позивач вказує, що відповідно до відомостей з Електронного кабінету платника податків, ТОВ «КИЇВТРАНСЛОГІСТИК» дізналося, що Реєстрація вищезазначених податкових накладних була зупинена на підставі «постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Також позивач зазначає, що ТОВ «ЕКСТРА КАРС» в 2024 році звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування Рішень комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 48179 від 13.11.2023 року, № 52002 від 01.12.2023 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРА КАРС» критеріям ризиковості платника податку та зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРА КАРС» з переліку платників податку на додану вартість, що відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 по справі №160/34361/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідністю «ЕКСТРА КАРС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №48179 від 13.11.2023 року та №52002 від 01.12.2023 року, прийняті Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідності платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРА КАРС» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРА КАРС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Вказане рішення набрало законної сили 18.09.2024.
Позивач зазначає, що Відповідач мав можливість зареєструвати податкові накладні, починаючи з 19.09.2024 року (дата, з якої набрало законної сили рішення по справі №160/34361/23) - з моменту визнання протиправним та скасування Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відповідності платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРА КАРС» критеріям ризиковості платника податку - зареєструвати вищезгадані податкові накладні в ЄРПН.
Надалі, листом від 20.06.2025 р. за №1/73 на адресу ТОВ «ЕКСТРА КАРС» була направлена вимога щодо: відшкодування завданих збитків ТОВ «КИЇВТРАНСЛОГІСТИК» на суму 870 708,06 грн.; реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму ПДВ 50 000,00 грн., які на час подачі Вимоги ще підлягали реєстрації до 17.07.2025 року.(а.с. 203-206). У зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання вищезазначений лист 31.07.2025 повернувся як неотриманий.
Позивач вважає, що своєю бездіяльністю щодо не реєстрації вищенаведених податкових накладних в ЄРПН, Товариству «КИЇВТРАНСЛОГІСТИК» було завдано збитків, що відображається у втраті права на отримання податкового кредиту в сумі 920 708,06 грн.
Вказане стало причиною звернення позивача до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов господарської відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 17/192 від 07.10.2015 у справі № 916/3371/14).
Відтак, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Аналогічний висновок міститься у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2016 р. № 910/1593/16.
Відповідно до абц. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (порядок №1246).
Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї.
Згідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванн ям вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", “Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).
Відповідно до п. 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).
В Порядку не міститься визначення поняття “реєстрація податкової накладної».
Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є 2 окремі стадії:
1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);
2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.
Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Аналогічна позиція щодо розмежування стадій реєстрації податкової накладної висловлена Верховним Судом у постановах від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18 та від 03 квітня 2020 року у справі №160/5380/19.
При цьому слід зазначити, що Відповідач у відповідності до вимог Договору та положень статті 201 ПК України, належним чином склав та подав у встановленому законодавством порядку та строки вищевказані податкові накладні для їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішення про застосування до Відповідача штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку складання та реєстрації податкових накладних - контролюючим органом не приймалось.
Позивач також не надав належних та допустимих доказів протиправних дій Відповідача щодо порушенням ним правил складання та реєстрації у встановлений законодавством спосіб податкових накладних, якими може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки.
Таким чином, вказані обставини виключають прямий причинно- наслідковий зв'язок між діями та/або бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також вину як обов'язкову умову для притягнення його до відповідальності за порушення зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних.
Слід зазначити про неможливість застосування в зазначеній справі правової позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 03.12.2018 під час розгляду справи № 908/76/18 та практики Господарського суду Дніпропетровської області, викладеної у рішенні від 30.01.2019 за наслідками розгляду справи № 904/4834/18 з огляду на відмінність обставин у справах, а також підстав подання позову.
Так, виходячи із рішень судів у справі № 908/76/18, постачальник в порушення умов законодавства, податкові накладні на підставі видаткових накладних не складав та у встановлені терміни не подав їх для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних
Разом з цим, виходячи із змісту рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2019 р. у справі № 904/4834/18 слідує, що воно приймалось без участі у справі Відповідача та без надання ним відзиву на позовну заяву у зв'язку з чим склад господарського порушення Відповідача у справі № № 904/4834/18 судом не досліджувались.
Натомість, Відповідачем у цій справі було складено та подану у встановленому законодавством порядку та строки відповідні податкові накладні для їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак як вже вказувалось вище, їх реєстрацію було безпідставно зупинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику з підстав, що не пов'язані з порушенням Відповідачем Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідач оскаржив рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області до Дніпропетровського окружного адміністративного суду шляхом подання адміністративного позову до ГУ ДПС України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування Рішення комісії про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 48179 від 13.11.2023 року та Рішення комісії про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку № 52002 від 01.12.2023 року,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 по справі №160/34361/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідністю «ЕКСТРА КАРС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №48179 від 13.11.2023 року та №52002 від 01.12.2023 року, прийняті Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідності платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРА КАРС» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРА КАРС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Вказане рішення набрало законної сили 18.09.2024.
Вказане рішення не було виконано всупереч вимог чинного законодавства - з боку контролюючого органу аж до моменту подачі адвокатського запиту від 14.11.2024 року.
Формально рішення суду було виконано контролюючим органом - 03.10.2024 року, про що було надано відповідь на адвокатський запит, але водночас того ж дня 03.10.2024 року ТОВ «ЕКСТРА КАРС» було рішення про відповідність платника податків критеріям ризикованості.
Тобто, відповідно до вищезазначених документів Відповідач був позбавлений можливості здійснити реєстрацію податкових накладних.
Отже, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 по справі №160/34361/23 встановлено вину Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у відмові в реєстрації податкових накладних.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 10.03.2020 р. під час розгляду справи № 911/224/19, обов'язок доведення факту порушенням відповідачем зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, наявність причинного зв'язку між ними, а також його вини у заподіянні збитків позивачу, покладається на позивача.
Проте, Позивач не надав до суду разом із позовною заявою відповідного акту ненормативного характеру, яким би підтверджувався факт нанесення Відповідачем збитків Позивачу внаслідок порушення Відповідачем порядку складання та реєстрації податкових накладних.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, правові наслідки у вигляді відшкодування збитків, в частині невизнаного податку на додану вартість, можуть виникнути у Відповідача лише внаслідок порушення ним порядку складання (реєстрації) податкової накладної та у разі якщо це призвело до позбавлення покупця права на податковий кредит.
Відтак, з огляду на те, що Відповідачем не було порушено порядок складання та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у Позивача відсутні правові підстави для пред'явлення вимоги про відшкодування збитків внаслідок відсутності факту реєстрації податкових накладних.
Згідно правового висновку Вищого господарського суду України, викладеного у постанові від 19.03.2015 р. під час розгляду справи № 910/19489/14, збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Отже, з викладеного випливає, що Позивач не довів наявності в діях Відповідача складу господарського правопорушення, за яке настає відповідальність у вигляді стягнення збитків та причинно-наслідкового зв'язку між діями та/або бездіяльністю Відповідача та завданою шкодою, а також настання безповоротності втрати можливості отримати податковий кредит на суму ПДВ, вказану у податкових накладних, реєстрація яких було зупинена.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною першою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою.
Утім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своєчасно подав податкові накладні для реєстрації в органах ДПС України, рішеннями в адміністративних справах визнані протиправними, скасовані рішення комісії Головного управління Державної податкової служби України про відмову у реєстрації спірних податкових накладних та зобов'язано ДПС України зареєструвати ці податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання податковим органом.
Таким чином, збитки позивача є об'єктивним наслідком поведінки Головного управління Державної податкової служби України.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного суду, викладеній в постанові ВП ВС від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.
Таким чином, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку поведінки відповідача між правопорушенням і збитками.
Крім того, зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України убачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов'язанням виконавця є обов'язок виконати роботи (надати послуги), а зобов'язанням замовника - обов'язок оплатити вартість цих робіт (послуг).
При цьому, штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов'язань.
Суд зазначає, що виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, оскільки обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.
За своєю правовою природою це зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність, а тому, невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (порушення реєстрації податкової накладної) не є правопорушенням у сфері господарювання та виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги відсутність вини відповідача у несвоєчасній реєстрації спірних податкових накладних, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 130, 178, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВТРАНСЛОГІСТИК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА КАРС" про відшкодування збитків у розмірі 920 708,06 грн. - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано -17.11.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко