вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5491/25
За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Попкової Марини Сергіївни, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 42 749,48грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Попкової Марини Сергіївни заборгованості у розмірі 42 749,48грн, з яких:
- основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 33 504,49грн;
- плата за абонентське обслуговування у розмірі 50,04грн;
- пеня у розмірі 2 079,35грн;
- 3 % річних у розмірі 1 707,18грн;
- втрати від інфляції у розмірі 5 408,42грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії №4051/жб від 01 листопада 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 справу №904/5491/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 30.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Романа Шухевича (колишня Мусоргського), буд. 23, кв. 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50053 (а.с. 105).
Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження повернута підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 114-116).
Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі №910/18543/21).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/4430/21).
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Справа розглядається за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи письмові докази.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч. 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (Покровському), Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку АДРЕСА_1 є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (інформаційні довідки №278603080 від 07.10.2021, №445521606 від 29.09.2025) нежитлове приміщення, загальною площею 41,1кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 10, прим. 22, належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі: договору купівлі-продажу, серія та номер: 2-906, виданого 16.07.2021, державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори Риковою Т.В. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 615816312110, дата внесення запису 16.07.2021) (а.с. 12, 107).
Вказане нежитлове приміщення вбудоване в перший поверх п'ятиповерхового житлового будинку.
Будинок, в який вбудоване зазначене вище приміщення, є багатоквартирним. Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Даний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).
Договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (п. 2 договору).
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).
Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 10 по вул. Ракітіна у м. Кривий Ріг про обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, з 01.11.2021 Фізична особа-підприємець Попкова Марина Сергіївна вважається такою, що приєдналася до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії.
У позивача даний Типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №4051/жб від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Корнія Речмидила (колишня Ракітіна), буд. 10, прим. 22.
Таким чином, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (виконавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Попковою Мариною Сергіївною (споживач, відповідач) укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 15-17).
За умовами пункту 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Пунктом 17 договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
У разі зміни розміру плати за абонентське обслуговування протягом строку дії цього договору, новий розмір плати за абонентське обслуговування застосовується з моменту його введення виконавцем без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (п. 30 договору).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 31 договору).
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з пунктом 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Споживач зобов'язаний, зокрема: оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п.3); у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором (п. 6); у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) (п. 11) (п. 41 договору).
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу (п. 45 договору).
Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 47 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).
Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 53 договору).
Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 договору).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 Типового договору).
Згідно з приписами п. 19 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830 (далі - Правила №830), комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 24 Правил № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Пунктом 2 Правил №830 встановлено, що опалювана площа (об'єм) приміщення - це загальна площа (об'єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.
Пунктом 36 Правил №830 визначено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від: індивідуального теплового пункту без регулювання за погодними умовами - 15%; індивідуального теплового пункту при регулюванні за погодними умовами - 5%; автономної теплогенеруючої/когенераційної установки - 7%; центрального теплового пункту або теплогенеруючої/когенераційної установки, яка не є автономною, - 8%; квартирних/малих індивідуальних теплових пунктів - 4% (за умови обладнання квартирними/малими індивідуальними тепловими пунктами всіх приміщень будівлі) та розподіляється між усіма приміщеннями (п. 1, 2 розділу V Методики розподілу, в редакції від 22.11.2018).
Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії, у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (п. 1 розділу ІV Методики розподілу, в редакції від 28.01.2022).
У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25%; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20%; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15%; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку (п. 1, 8 розділу ІV Методики розподілу, в редакції від 28.01.2022, від 29.03.2022).
Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
На виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради №760 від 28.09.2022 "Про початок опалювального сезону 2022/2023 років", №338 від 22.03.2023 "Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років", №1162 від 20.09.2023 "Про початок опалювального сезону 2023/2024 років", №339 від 18.03.2024 "Про закінчення опалювального сезону 2023/2024 років", №1157 від 20.09.2024 "Про початок опалювального сезону 2024/2025 років", №401 від 24.03.2024 "Про закінчення опалювального сезону 2024/2025 років", позивачем своєчасно розпочато та закінчено опалювальні сезони 2022-2023, 2023-2024, 2024-2025 років у м. Кривому Розі (а.с. 30-35).
Належне виконання зобов'язань АТ "Криворізька теплоцентраль" стосовно надання послуги з теплопостачання Фізичній особі - підприємцю Попковій Марині Сергіївні у період з 01.11.2022 до 31.03.2025 підтверджується Актами включення опалення та припинення подачі теплоносія, а саме:
- Акт №166 від 03.11.2022 (про подачу теплоносія на житловий будинок);
- Акт від 23.03.2023 (про припинення подачі теплоносія);
- Акт №600 від 13.11.2023 (про подачу теплоносія на житловий будинок);
- Акт №566 від 28.03.2024 (про припинення подачі теплоносія);
- Акти від 05.11.2024, від 13.11.2024 (про подачу теплоносія на житловий будинок);
- Акт №414 від 27.03.2025 (про припинення подачі теплоносія) (а.с. 23-29).
Позивач зазначає, що в будинку 10 по вул. Ракітіна в м. Кривому Розі є два вводи подачі теплоносія та встановлено два комерційні прилади обліку теплової енергії (обчислювач SКМ-1, заводський номер 03168 (ввод №1), обчислювач SКМ-1, заводський номер 03167 (ввод №2)).
Згідно Актів технічного огляду приладу обліку теплової енергії від 17.10.2019, від 18.11.2019, від 02.11.2023, від 21.09.2023, від 29.09.2021 проведено технічний огляд вказаних приладів та встановлено їх справність та можливість подальшої експлуатації після державної повірки (а.с. 18-22).
Прилад-розподілювач теплової енергії в указаному будинку не встановлено, у зв'язку з чим розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку та пропорційно загальній площі приміщення.
Як зазначено вище, загальна площа приміщення №22 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 10 становить - 41,1м2.
Загальна площа чотириповерхового житлового будинку за адресою м. Кривий Ріг, вул. Корнія Речмидила (колишня Ракітіна), буд. 10 складає - 4415,4м2.
Фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії житловим будинком за адресою м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 10 за період з листопада 2022 року по березень 2025 року складає: листопад 2022 року - 39,22Гкал; грудень 2022 року - 58,71Гкал; січень 2023 року - 66,30Гкал; лютий 2023 року - 60,41Гкал; березень 2023 року - 29,61Гкал; листопад 2023 року - 35,18Гкал; грудень 2023 року - 61,78Гкал; січень 2024 року - 59,01Гкал; лютий 2024 року - 49,29Гкал; березень 2024 року - 21,87Гкал; листопад 2024 року - 22,57Гкал; грудень 2024 року - 60,44Гкал; січень 2025 року - 50,45Гкал; лютий 2025 року - 41,67Гкал; березень 2025 року - 20,92Гкал (а.с. 11).
На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2022 року по березень 2025 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 34 856,73грн.
За фактом поставки теплової енергії та надання послуг з абонентського обслуговування протягом спірного періоду АТ "Криворізька теплоцентраль" складені акти приймання-передачі теплової енергії (надання послуг):
№27698 від 30.11.2022 на суму 2 038,82грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за листопад 2022 року - 6,67грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2022 року, в обсязі 0,38Гкал - 1 692,35грн без ПДВ (а.с. 38);
№32746 від 31.12.2022 на суму 3 695,54грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за грудень 2022 року - 6,67грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2022 року, в обсязі 0,69Гкал - 3 072,95грн без ПДВ (а.с. 41);
№2396 від 31.01.2023 на суму 3 428,32грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за січень 2023 року - 6,67грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2023 року, в обсязі 0,64Гкал - 2 850,27грн без ПДВ (а.с. 44);
№6069 від 28.02.2023 на суму 3 481,77грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за лютий 2023 року - 6,67грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2023 року, в обсязі 0,65Гкал - 2 894,81грн без ПДВ (а.с. 47);
№9091 від 31.03.2023 на суму 1 184,08грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за березень 2023 року - 6,95грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2023 року, в обсязі 0,22Гкал - 979,78грн без ПДВ (а.с. 50);
№25828 від 30.11.2023 на суму 1 819,85грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за листопад 2023 року - 6,95грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2023 року, в обсязі 0,35Гкал - 1 509,59грн без ПДВ (а.с. 53);
№29534 від 31.12.2023 на суму 2 986,00грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за грудень 2023 року - 6,95грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2023 року, в обсязі 0,61Гкал - 2 481,38грн без ПДВ (а.с. 56);
№2496 від 31.01.2024 на суму 2 234,17грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за січень 2024 року - 6,95грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2024 року, в обсязі 0,47Гкал - 1 854,86грн без ПДВ (а.с. 59);
№6045 від 29.02.2024 на суму 2 675,88грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за лютий 2024 року - 6,95грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2024 року, в обсязі 0,58Гкал - 2 222,95грн без ПДВ (а.с. 62);
№9489 від 31.03.2024 на суму 946,01грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за березень 2024 року - 6,95грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2024 року, в обсязі 0,21Гкал - 781,39грн без ПДВ (а.с. 65);
№24313 від 31.10.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за жовтень 2024 року - 6,95грн без ПДВ (а.с. 70);
№27002 від 30.11.2024 на суму 982,96грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за листопад 2024 року - 6,95грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2024 року, в обсязі 0,19Гкал - 812,18грн без ПДВ (а.с. 73);
№30774 від 31.12.2024 на суму 2 392,38грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за грудень 2024 року - 6,95грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2024 року, в обсязі 0,46Гкал - 1 986,70грн без ПДВ (а.с. 76);
№27452 від 31.01.2025 на суму 3 718,81грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за січень 2025 року - 6,95грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2025 року, в обсязі 0,67Гкал - 3 092,06грн без ПДВ (а.с. 79);
№36522/03625 від 28.02.2025 на суму - 676,12грн з ПДВ, з яких: перерахунок вартості послуги з постачання теплової енергії для інших споживачів (відповідно до постанови КМУ від 06.02.2024 №127) за лютий 2025 року - -563,43грн без ПДВ (а.с. 82);
№36522 від 28.02.2025 на суму - 676,12грн з ПДВ, з яких: перерахунок вартості послуги з постачання теплової енергії для інших споживачів (відповідно до постанови КМУ від 06.02.2024 №127) за лютий 2025 року - -563,43грн без ПДВ (а.с. 84);
№36522 від 28.02.2025 на суму 2 205,74грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за лютий 2025 року - 6,95грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2025 року, в обсязі 0,39Гкал - 1 831,17грн без ПДВ (а.с. 86);
№42239 від 31.03.2025 на суму 1 190,14грн з ПДВ, з яких: плата за абонентське обслуговування за березень 2025 року - 6,95грн без ПДВ; плата з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2025 року, в обсязі 0,2Гкал - 984,83грн без ПДВ (а.с. 89).
Зазначені акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) містять посилання на договір №4051/жб від 01.11.2021, підписані виконавцем в односторонньому порядку.
Також позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату на загальну суму 33 636,57грн:
№27698 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 2 038,82грн (а.с. 39);
№32746 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 3 695,54грн (а.с. 42);
№2396 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 3 428,32грн (а.с. 45);
№6069 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 3 481,77грн (а.с. 48);
№9091 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 1 184,08грн (а.с. 51);
№25828 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 1 819,85грн (а.с. 54);
№29534 від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 2 986,00грн (а.с. 57);
№2496 від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 2 234,17грн (а.с. 60);
№6045 від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 2 675,88грн (а.с. 63);
№9489 від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 946,01грн (а.с. 66);
№24313 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 8,34грн (а.с. 71);
№27002 від 30.11.2024 за листопад 2024 року на суму 982,96грн (а.с. 74);
№30774 від 31.12.2024 за грудень 2024 року на суму 2 392,38грн (а.с. 77);
№27452 від 31.01.2025 за січень 2025 року на суму 3 718,81грн (а.с. 80);
№36522/03625 від 28.02.2025 перерахунок вартості за лютий 2025 року на суму - 676,12грн (а.с. 83);
№36522 від 28.02.2025 перерахунок вартості за лютий 2025 року на суму - 676,12грн (а.с. 85);
№36522 від 28.02.2025 за лютий 2025 року на суму 2 205,74грн (а.с. 87);
№42239 від 31.03.2025 за березень 2025 року на суму 1 190,14грн (а.с. 90).
Зазначені Акти передачі-приймання теплової енергії (надання послуг), Акти надання послуг з абонентського обслуговування та рахунки - фактури направлялись ФОП Попковій М.С. на адресу нерухомого майна (вул. Ракітіна, буд. 10, прим. 22) та адресу місцезнаходження підприємця (вул. Мусоргського, буд. 23, кв. 3) супровідними листами: №10298/30 від 31.12.2022; №212/30 від 11.01.2023; №1099/30 від 14.02.2023; №1929/30 від 07.03.2023; №2776/30 від 05.04.2023; №9868/30 від 04.12.2023; №148/30 від 04.01.2024; №1485/30 від 05.02.2024; №3053/30 від 04.03.2024; №4342/30 від 05.04.2024; №10454/30 від 07.11.2024; №11211/30 від 04.12.2024 (повернуто з відміткою "за закінченням терміну зберігання", "адресат відмовився", а.с. 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 72); №222/30 від 07.01.2025; №1212/30 від 04.02.2025; №2015/30 від 05.03.2025; №2990/30 від 04.04.2025 (отримано, а.с. 75, 78, 81, 88).
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 33 504,49грн, пеню у розмірі 2 079,35грн, 3% річних у розмірі 1 707,18грн, втрати від інфляції у розмірі 5 408,42грн, плату за абонентське обслуговування у розмірі 50,04грн, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За приписами статей 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
У статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до частини другої ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч. 7 ст. 21 "Про житлово-комунальні послуги").
Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 33 504,49грн та плату за абонентське обслуговування у розмірі 50,04грн за період з листопада 2022 року по березень 2025 року.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Враховуючи викладене, відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасної оплати отриманих за договором послуг.
Частиною шостою статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії та абонентське обслуговування, отримані у листопаді 2022 року до 31 грудня 2022 року (включно); у грудні 2022 року до 31 січня 2023 року (включно); у січні 2023 року до 28 лютого 2023 року (включно); у лютому 2023 року до 31 березня 2023 року (включно); у березні 2023 року до 30 квітня 2023 року (включно); у листопаді 2023 року до 31 грудня 2023 року (включно); у грудні 2023 року до 31 січня 2024 року (включно); у січні 2024 року до 29 лютого 2024 року (включно); у лютому 2024 року до 31 березня 2024 року (включно); у березні 2024 року до 30 квітня 2024 року (включно); у жовтні 2024 року до 30 листопада 2024 року (включно); у листопаді 2024 року до 31 грудня 2024 року (включно); у грудні 2024 року до 31 січня 2025 року (включно); у січні 2025 року до 28 лютого 2025 року (включно); у лютому 2025 року до 31 березня 2025 року (включно); у березні 2025 року до 30 квітня 2025 року (включно).
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
При цьому заперечень щодо розрахунків вказаних вище сум (їх розміру та періоду нарахування тощо), здійснених позивачем, відповідачем (споживачем) не наведено, власних контррозрахунків цих сум не надано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 33 504,49грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 50,04грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Пунктом 45 Типового договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Позивач нарахував пеню за зобов'язаннями, що виникли фактично з листопада 2022 року по березень 2025 року та просить стягнути пеню у розмірі 2 079,35грн за загальний період з 02.01.2023 до 17.09.2025 (по кожному акту - рахунку окремо, застосовано 0,01%, а.с. 8 на звороті - 9).
17.03.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", де зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Отже, заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги тривала до 30.07.2023 (підпункт 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Таким чином позивач помилково нараховував пеню за загальний період з 02.01.2022 по 30.07.2023.
Частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Як зазначено судом вище, карантин скасований 30.06.2023 та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), відповідно з 31.07.2023 нарахування пені обмежується шестимісячним строком від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, суд доходить висновку про відмову в задоволенні пені нарахованої за зобов'язаннями, які виникли з листопада 2022 року по грудень 2022 року у зв'язку з тим, що вказаний період підпадав під дію обмежень, встановлених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
За зобов'язаннями, що виникли:
у січні 2023 року, строк оплати за якими настав 28.02.2023, пеня нараховується на суму боргу 3 420,32грн за період з 31.07.2023 до 01.09.2023 (33дн) і складає 11,29грн;
у лютому 2023 року, строк оплати за якими настав 31.03.2023, пеня нараховується на суму боргу 3 473,77грн за період з 31.07.2023 до 01.10.2023 (63дн) і складає 21,88грн;
у березні 2023 року, строк оплати за якими настав 30.04.2023, пеня нараховується на суму боргу 1 175,74грн за період з 31.07.2023 до 01.11.2023 (94дн) і складає 11,05грн;
у листопаді 2023 року, строк оплати за якими настав 31.12.2023, пеня нараховується на суму боргу 1 811,51грн за період з 01.01.2024 до 01.07.2024 (183дн) і складає 33,15грн;
у грудні 2023 року, строк оплати за якими настав 31.01.2024, пеня нараховується на суму боргу 2 977,66грн за період з 01.02.2024 до 01.08.2024 (183дн) і складає 54,49грн;
у січні 2024 року, строк оплати за якими настав 29.02.2024, пеня нараховується на суму боргу 2 225,83грн за період з 01.03.2024 до 01.09.2024 (185дн) і складає 41,18грн;
у лютому 2024 року, строк оплати за якими настав 31.03.2024, пеня нараховується на суму боргу 2 667,54грн за період з 01.04.2024 до 01.10.2024 (184дн) і складає 49,08грн;
у березні 2024 року, строк оплати за якими настав 30.04.2024, пеня нараховується на суму боргу 937,67грн за період з 01.05.2024 до 01.11.2024 (185дн) і складає 17,35грн;
у листопаді 2024 року, строк оплати за якими настав 31.12.2024, пеня нараховується на суму боргу 974,62грн за період з 01.01.2025 до 01.07.2025 (182дн) і складає 17,74грн;
у грудні 2024 року, строк оплати за якими настав 31.01.2025, пеня нараховується на суму боргу 2 384,04грн за період з 03.02.2025 до 01.08.2025 (180дн) і складає 42,91грн;
у січні 2025 року, строк оплати за якими настав 28.02.2025, пеня нараховується на суму боргу 3 710,47грн за період з 03.03.2025 до 01.09.2025 (183дн) і складає 67,90грн.
В іншій частині розрахунок пені є арифметично вірним.
Вимога про стягнення пені задовольняється судом частково у розмірі 398,94грн (368,02грн + 30,92грн), в решті заявлених вимог про стягнення пені (1 680,41грн) слід відмовити.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 707,18грн за період з 02.01.2023 до 17.09.2025 та інфляційні втрати за період січень 2023 року - серпень 2025 року у розмірі 5 408,42грн (а.с. 7-10).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що розрахунок виконано позивачем арифметично вірно, однак, при проведенні розрахунку позивачем допущено арифметичну помилку, загальний розмір 3% річних у заявленому періоді складає 1 707,19грн.
При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 1 707,18грн, що є його правом.
Поряд із цим, суд не погоджується з визначенням позивачем величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).
Сума інфляційних втрат складає, зокрема:
на суму боргу 3 420,32грн (за січень 2023 року) * 122,9% (сукупний індекс інфляції за березень 2023 року - серпень 2025 року) = 4 203,57грн - 3 420,32грн = 783,25грн;
на суму боргу 3 473,77грн (за лютий 2023 року) * 121,1% (сукупний індекс інфляції за квітень 2023 року - серпень 2025 року) = 4 206,74грн - 3 473,77грн = 732,97грн;
на суму боргу 1 811,51грн (за листопад 2023 року) * 118,7% (сукупний індекс інфляції за січень 2024 року - серпень 2025 року) = 2 150,26грн - 1 811,51грн = 338,75грн;
на суму боргу 2 225,83грн (за січень 2024 року) * 117,9% (сукупний індекс інфляції за березень 2024 року - серпень 2025 року) = 2 624,25грн - 2 225,83грн = 398,42грн;
на суму боргу 2 667,54грн (за лютий 2024 року) * 117,3% (сукупний індекс інфляції за квітень 2024 року - серпень 2025 року) = 3 129,02грн - 2 667,54грн = 461,48грн;
на суму боргу 974,62грн (за листопад 2024 року) * 106,0% (сукупний індекс інфляції за січень - серпень 2025 року) = 1 033,10грн - 974,62грн = 58,48грн;
на суму боргу 845,16грн (за лютий 2025 року) * 102,4% (сукупний індекс інфляції за квітень - серпень 2025 року) = 865,44грн - 845,16грн = 20,28грн;
на суму боргу 1 181,80грн (за березень 2025 року) * 101,7% (сукупний індекс інфляції за травень - серпень 2025 року) = 1 201,89грн - 1 181,80грн = 20,09грн.
В іншій частині розрахунок втрат від інфляції є арифметично вірним.
Вимога про стягнення втрат від інфляції задовольняється судом частково у розмірі 5 404,50грн (2 813,72грн + 2 590,78грн), в решті заявлених вимог (3,92грн) слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
14.01.2020 проведено державну реєстрацію Фізичної-особи підприємця Попкової Марини Сергіївни, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис №22270000000076057, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Види економічної діяльності: 79.11 Діяльність туристичних агентств (основний); 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів; 79.90 Надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність. Місцезнаходження фізичної особи-підприємця: Україна, АДРЕСА_2 (а.с. 105-106).
Послуга з постачання теплової енергії надавалась, до належного на праві приватної власності Попковій Марині Сергіївні нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 10, прим. 22.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 33 504,49грн, плата за абонентське обслуговування у розмірі 50,04грн, пеня у розмірі 398,94грн, 3% річних у розмірі 1 707,18грн та втрати від інфляції у розмірі 5 404,50грн, а всього 41 065,15грн.
Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №12246 від 02.09.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 101, 109).
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2 908,70грн (41 065,15грн * 3028,00грн / 42 749,48грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця Попкової Марини Сергіївни про стягнення 42749,48грн - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Попкової Марини Сергіївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (ідентифікаційний код 00130850; вул. Електрична, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014) основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 33 504,49грн (тридцять три тисячі п'ятсот чотири гривні 49коп.), плату за абонентське обслуговування у розмірі 50,04грн (п'ятдесят гривень 04коп.), пеню у розмірі 398,94грн (триста дев'яносто вісім гривень 94коп.), 3% річних у розмірі 1 707,18грн (одна тисяча сімсот сім гривень 18коп.), втрати від інфляції у розмірі 5 404,50грн (п'ять тисяч чотириста чотири гривні 50коп.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 908,70грн (дві тисячі дев'ятсот вісім гривень 70коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 17.11.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва