Ухвала від 17.11.2025 по справі 904/6346/25

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

у справі про неплатоспроможність

17.11.2025м. ДніпроСправа № 904/6346/25

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним

Суддя Первушин Ю.Ю.

Без участі (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

10.11.2025 громадянка ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розглянувши заяву та додані до заяви документи, господарський суд дійшов висновку про залишення заяви і доданих до неї документів без руху з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у частині 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з вимогами статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання відповідної заяви до суду.

Судом встановлено, що в порушення вимог частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені ним у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, зокрема:

- не надано належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), які підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

Згідно конкретизованого списку кредиторів заявником (боржником) зазначено, що у нього наявна заборгованість перед кредиторами (2 банками та 21 мікрофінансовою організацією), з якими укладено договори, проте до матеріалів заяви заявником не додано договори (первинні докази), що укладені з:

1) АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" - Договір №26209363268028 від 21.10.2025 та № 26208332588321 від 22.11.2022.

2) ТОВ "СОС КРЕДИТ" - Договір №9544971 від 11.08.2025;

3) АТ "ПУМБ" - Договір 10100000012854754 від 09.08.2025, №10100000012837217 від 08.08.2025, №10100000011310804 від 04.05.2025, №10100000010900422 від 07.04.2025, та №200327674980 від 29.05.2024;

4) ТОВ "ФК "ТАЙГЕР ФІНАНС", Кредитний договір на інші споживчі цілі №14505284 від 09.08.2025;

5) ТОВ "ФК "ТОП1" - Кредитний договір на інші споживчі цілі № TOP1457873 від 08.08.2025;

6) ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" Договір позики № 57618d26-a4a6-47f6-a553-08ddd568f506 від 07.08.2025;

7) ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" - Договір позики № 2457813 від 04.08.2025; Договір позики договір №: 2418851 від 25.07.2025;

8) ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" - Договір позики № 142708 від 04.08.2025;

9) ТОВ "МІЛОАН" - Кредитний договір на інші споживчі цілі №7379881 від 21.06.2025, договір №: 101018329 від 20.06.2025;

10) ТОВ "ФК "АБЕКОР" Договір позички № 1971769 від 19.07.2025;

11) ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" - Кредитний договір на інші споживчі цілі № 346465099 від 11.07.2025;

12) ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" Договір позики №c6bd05e2-fdfd-4b96-8cf0-08ddb8eea447 від 04.07.2025; Договір позики № 9285554 від 03.06.2025 (надано інший договір №71844284 від 03.06.2025);

13) ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН" - Кредитний договір на інші споживчі цілі №: 08fd8911-c87b-4c95-bfa6-91f6a205fdca від 02.07.2025 (надано інший договір № 1977951371);

14) ТОВ "БІЗПОЗИКА" - Кредитний договір для розвитку бізнесу №544864-КС-001 від 28.06.2025;

15) ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" - Кредитний договір на інші споживчі цілі №56b5b095-9ac9-4c92-b4f6-d93b55025bd6 від 04.08.2025;

16) ТОВ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ" Кредитний договір на інші споживчі цілі №56b5b095-9ac9-4c92-b4f6-d93b55025bd6 від 04.08.2025.

Відтак, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано копії всіх кредитних договорів, укладених між боржником та його кредиторами, а також доказів, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором, засвідчені належним чином.

Суд встановив, що заявник як додаток до заяви долучив список кредиторів, у якому навів перелік кредиторів, вказав дані кредитних договорів, зокрема суму кредиту, строк кредиту, а також зазначив поточну заборгованість по кожному з них.

Натомість вказівка на поточну заборгованість не дозволяє достовірно встановити заборгованість за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо і склад грошових вимог згідно з частини 3 статті 115 КУзПБ. Крім того, до складу основного зобов'язання за кредитним договором можуть входити не тільки суми повернення кредиту, але й суми відсотків, комісій тощо, строк сплати яких може не збігатись зі строком повернення кредиту.

Пунктом 5 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до частини 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами згідно вимог статті 76-77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Заявник у своїй заяві посилається на підстави, передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначив суми грошових вимог за правочинами, копії яких не надав до матеріалів справи (або надав неналежної якості), тобто не підтвердив належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність. Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Аналізуючи зміст наведених положень законодавства, суд вважає, що належним виконанням вимог статей 91, 162, 164 ГПК України, а також п.п. 3 та 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, є подання копій правочинів, що підтверджують підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання, які мають містити точне знакове відтворення змісту чи документної інформації оригіналу цих договорів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що надання лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.

Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2022 по справі №917/1604/21.

Також, згідно наданих Заявником (боржником) декларацій за 2022-2025 роки, розділи ІІ, VI, VIІ, VIІІ, IX, Х, XІ, XІІ, XІІІ, ХІV не містять жодних відомостей про доходи, майно, активи та фінансові зобов'язання членів сім'ї боржника, проставлено "Член сім'ї інформації не надав".

Водночас, до заяви боржником не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Крім того, відповідно до пункту 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".

Заявник також, не надав доказів самостійного звернення державних установ в письмовій формі щодо інформації яка необхідна була заявнику для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

Так, у справі №910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Також у Деклараціях не заповнені графи « 71. Витрати на утримання майна» та « 72. Витрати на побутові потреби».

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.

Отже, подані заявником декларації про майновий стан боржника за 2022-2025 роки не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 та частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Дана правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2023 по справі №904/4703/22.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Згідно з абзацу 3 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.

Отже, винагорода керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень становить 45420,00 грн (3028,00 грн х 5 = 15140 грн/місяць, 15140 грн х 3 місяці = 45420,00 грн).

Відповідно до п. 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 10.10.2025, укладений між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Черкасовим Станіславом Андрійовичем, в якій містяться, зокрема, наступні умови:

«Цим договором домовлено, що оплата послуг арбітражного керуючого за весь строк виконання повноважень складатиме 22 710 грн» (п. 3.2. договору).

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство, визначено ст. 30 КУзПБ.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

Отже, законодавством не передбачено можливості зміни суми авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг арбітражного керуючого за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цієї особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям оплати праці, відповідно до ч.2 та ч.6 ст.43 Конституції України.

Таким чином, умови пункту 3.2. Договору суперечать чинному законодавству та такий договір не може бути прийнятий судом.

Відтак, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано ані доказів авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у повному обсязі, ані копію угоди, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим.

Крім того, заявником не надані до заяви письмові відомості щодо розміру щомісячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань перед банком та мікрофінансовими установами, перелік яких наданий в заяві. Заявником не надані до заяви письмові відомості про припинення упродовж двох місяців погашення кредитів чи інших планових платежів більше 50 відсотків місячних платежів в обґрунтування заявленої боржником підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу (частина 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, подана заявником (боржником) заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подано без додержання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявника про допущені недоліки та надати в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення, а також попередити заявника про те, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Керуючись статтями 37, 46, 113, 116 Кодексу України з питань банкрутства, статтями 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву фізичної особи ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити строк на усунення недоліків 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.

Запропонувати заявнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду:

- документальні докази в підтвердження розміру зобов'язань боржника перед кредиторами, а саме кредитні договори: