вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
розгляд заяви про відвід колегії суддів
13.11.2025м. ДніпроСправа № 904/518/23
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Дупляка С.А., суддів Ніколенка М.О., Золотарьової Я.С.,
без виклику учасників справи;
за позовом ОСОБА_1 ,
до 1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_3 ,
3. ОСОБА_4 ,
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів 1, 2, 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛДІНГ КОМПАНІЯ "ІНТЕРМЕТ",
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів 1, 2, 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МЕТИЗИ"
про відшкодування шкоди,
Головуючий суддя Дупляк С.А.
Суддя Ніколенко М.О.
Суддя Золотарьова Я.С.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просить суд: визнати поважними причини пропуску позовної давності для подачі даної позовної заяви та поновити строк позовної давності; стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 збитки у розмірі 987.142, 58 грн; вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою від 20.03.2023 суддею Дупляком С.А. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Провадження у справі неодноразово зупинялося у зв'язку з призначенням у справі судових експертиз.
Через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 06.10.2025 надійшло клопотання, у якому останній просить призначити колегіальний розгляд спору у справі №904/518/23.
Ухвалою суду від 08.10.2025 у задоволенні клопотання позивача про виклик експерта відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у колегіальному розгляді; для визначення складу судової колегії скеровано справу на автоматизований розподіл та зазначено, що час та дата наступного судового засідання будуть визначені після прийняття справи до розгляду судовою колегією, про що сторін буде повідомлено ухвалою.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.10.2025 для розгляду даної справи призначено колегію у складі трьох суддів: головуючий суддя Дупляк С.А., судді Манько Г.В. Золотарьова Я.С.
На підставі службової записки від 20.10.2025 №904/518/23/35744/25 у зв'язку з перебуванням Манька Г.В. на лікарняному було проведено повторний автоматизований розподіл.
Згідно з розпорядженням керівника апарату від 20.10.2025 №433 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу", відповідно до пункту 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду здійснено заміну судді-члена колегії автоматизованою системою по вх.№4-506/23 справи 904/518/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 для розгляду даної справи призначено колегію у складі трьох суддів: головуючий суддя Дупляк С.А., судді Ніколенко М.О., Золотарьова Я.С.
Відповідно до ч. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 183 ГПК України якщо розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, починається спочатку, суд призначає та проводить підготовче засідання спочатку в загальному порядку, крім випадку ухвалення рішення про колегіальний розгляд справи, коли підготовче засідання проводиться спочатку лише у разі, якщо суд дійшов висновку про необхідність його проведення.
Ухвалою від 20.10.2025 справу №904/518/23 прийнято до розгляду в колегіальному складі суду та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2025 (головуючий суддя Дупляк С.А., судді Ніколенко М.О., Золотарьова Я.С.).
30.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання, у якому останній просить прийняти у справі №904/518/23 рішення про повернення до стадії підготовчого провадження.
Клопотання мотивовано тим, що, на думку позивача, в даній справі не виконані всі завдання підготовчого провадження, а саме не встановлені всі обставини справи та не зібрані необхідні докази щодо ринкової вартості спірного об'єкта станом на 15.08.2014, а позивач і відповідачі мають певні питання до судового експерта, який проводив експертизу.
30.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло також повторне клопотання про виклик експерта, у якому останній повторно просить викликати у судове засідання судового експерта Контимирову Вікторію Вікторівну (можливо в режимі відеоконференції) для надання усних пояснень щодо її висновку, а саме:
- по якій причині при визначенні ринкової вартості нежитлової будівлі, загальною площею 2 140,6 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривій Ріг, вул. Косіора, 32 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 28703812110, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 15186948) станом на 15.08.2014 не були використані всі методичні підходи з метою дотримання принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, найбільш ефективного використання?
- які саме були зроблені дії та чи в повному обсязі, що направлені на збір та аналіз всіх істотних відомостей про об'єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання)?
- чи зібрано необхідну інформацію та чи в повному обсязі для обґрунтування ставки капіталізації та (або) ставки дисконту та чому такі дані не відображені в експертному висновку?
- чому не обґрунтовано незастосування всіх можливих методичних підходів, методів та оціночних процедур, спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних підходів або методів) з врахуванням зібраних даних та проведеного аналізу?
При цьому позивач зазначив, що для визначення ринкової вартості спірного об'єкта експерт використав лише один методичний підхід - витратний, хоча він використовується для оцінки унікальних об'єктів або нерухомості, яка не приносить дохід. Крім того експерт належним чином не обґрунтував незастосування інших методичних підходів.
04.11.2025 через підсистему "Електронний суд" та електронною поштою від відповідача-1 надійшла заява, у якій останній просить суд з огляду на неможливість взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 04.11.2025, проводити таке засідання без участі відповідача-1. Також відповідач-1 заперечив проти повернення до стадії підготовчого засідання за клопотанням позивача та наполягає на розгляді спору по суті.
04.11.2025 через відділ документального забезпечення від відповідача-3 надійшли письмові пояснення, у яких останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
04.11.2025 суд оголосив відкритим судове засідання з розгляду справи по суті.
У судове засідання 04.11.2025 представники учасників справи, крім представника позивача, не з'явилися.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та виклик експерта.
Ухвалою суду, постановленою 04.11.2025 без оформлення окремого документа, (протокольною ухвалою) суд відмовив у задоволенні клопотань позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та виклику експерта, зазначивши, що мотиви такої відмови будуть додатково оформлені окремим документом після закінчення судового засідання.
Після цього представник позивача у судовому засіданні 04.11.2025 зазначила, що має намір завити відвід складу суду.
На запитання суду представник позивача уточнила, що уже заявляє відвід усно, а мотиви такого відводу будуть наведені нею після ознайомлення із докладними мотивами відхилення вищевказаних клопотань, які, як зазначив суд, будуть викладені письмово окремим документом.
У зв'язку із наведеним суд вирішив оголосити перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті для надання представнику позивача можливості подати відповідну заяву (клопотання) відповідно до положень ГПК України.
05.11.2025 протокольну ухвалу суду від 04.11.2025 оформлено окремим документом.
10.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла письмова заява про відвід колегії суддів у справі №904/518/23. З 11.11.2025 по 12.11.2025 включно суддя Дупляк С.А. перебував у відпустці, а тому заяву розглянуто після виходу судді з відпустки.
У поданій заяві вказано, що справа №904/518/23 розглядається у складі колегії суддів: головуючого судді Дупляка С.А., суддів Манька Г.В. Золотарьової Я.С., що є очевидною помилкою, адже ухвалою суду від 20.10.2025 справу №904/518/23 прийнято до розгляду в колегіальному складі суду та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2025 (головуючий суддя Дупляк С.А., судді Ніколенко М.О., Золотарьова Я.С.) і саме суддя Ніколенко М.О. входив до складу суду у судовому засіданні 04.11.2025.
А тому суд розглядає заяву про відвід колегії суддів саме у складі головуючого судді Дупляка С.А., суддів Ніколенка М.О., Золотарьової Я.С.
Заява про відвід колегії суддів у справі №904/518/23 мотивована таким.
В судовому засіданні, яке відбулось 08.10.2025 головуючий суддя Дупляк С.А.:
- відмовив у задоволенні клопотання позивача про виклик судового експерта, посилаючись на неіснуючі норми щодо необхідності в обов'язковому порядку зазначати запитання до експерта в письмовому клопотанню, в той час коли і у відповідача-1 і у позивача були певні питання до експерта;
- задовольнив клопотання відповідача-1 про колегіальний розгляд справи, не дивлячись на те, що справа не є складною;
- не з'ясував думку сторін щодо повноти збору доказів в підготовчому провадженні, виконанні всіх завдань підготовчого провадження, ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду по суті.
Оскільки таке рішення було несподіваним та передчасним, то позивач не встиг навіть подати заяву про збільшення позовних вимог з урахуванням показників ринкової вартості спірного об'єкта, які надала експерт. Передбачалось спочатку з'ясувати у експерта чи всі вона використала можливості для встановлення дійсно ринкової вартості спірного об'єкту, оскільки у відповідності до п.10 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» оцінка майна проводиться із застосуванням в тому числі принципу найбільш ефективного використання, під яким розуміється використання майна, в результаті якого вартість об'єкта оцінки є максимальною.
В судовому засіданні 04.11.2025 представник позивача подала клопотання (повторне) про допит експерта з вже зазначеними запитаннями до експерта, та заяву про повернення до стадії підготовчого провадження з обґрунтуванням, що не всі завдання підготовчого провадження були виконані.
Натомість колегія суддів продемонструвала формальний підхід до розгляду цієї справи, та знову ж таки діяла у повній синергії з відповідачім-1, який просив відмовити у задоволенні клопотань позивач та продовжувати розглядати справу по суті.
В даному випадку, на думку позивача, дії колегії суддів не були направлені на сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав з метою ефективного і справедливого відновлення порушених прав позивача.
Відповідно до частин 1-3 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6 має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено таке.
Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді у розгляді справи).
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як зазначалося вище, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Фактично заява позивача зводиться до незгоди з двома процесуальними рішеннями суду, а саме:
1) ухвалою суду від 08.10.2025, якою у задоволенні клопотання позивача про виклик експерта відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у колегіальному розгляді; для визначення складу судової колегії скеровано справу на автоматизований розподіл та зазначено, що час та дата наступного судового засідання будуть визначені після прийняття справи до розгляду судовою колегією, про що сторін буде повідомлено ухвалою.
2) ухвалою суду, постановленою 04.11.2025 без оформлення окремого документа (протокольною ухвалою), якою суд відмовив у задоволенні клопотань позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та виклику експерта, зазначивши, що мотиви такої відмови будуть додатково оформлені окремим документом після закінчення судового засідання.
А тому така незгода позивача з процесуальними рішеннями суду не може бути підставою для відводу колегії суддів.
Крім того суд відзначає таке.
1) У судовому засіданні 08.10.2025 на запитання суду чи відомі йому права та обов'язки, представник позивача відповіла: «так, відомі».
А тому представнику позивача, яка є адвокатом, вочевидь, було відомо про наявне у позивача право на подання заяви про збільшення розміру позовних вимог.
У судовому засіданні 08.10.2025 перед тим, як оголосити перерву, після якої суд закрив підготовче провадження, на запитання суду чи є у позивача ще заяви або клопотання представник позивача відповіла: «відсутні».
Таким чином, у позивач були наявні як час, так і можливість для подання відповідних заяв (клопотань), беручи до уваги і те, що у зв'язку із надходженням до суду матеріалів справи разом із висновком експерта від 09.09.2025 №112/10/24 ухвалою суду від 22.09.2025 поновлено провадження у справі №904/518/23, призначено підготовче засідання на 08.10.2025 та запропоновано сторонам надати до суду письмові пояснення з урахуванням висновку експерта від 09.09.2025 №112/10/24.
У клопотанні від 07.10.2025 про виклик експерта позивач не обґрунтував необхідності такого виклику, не навів переліку питань до експерта, не ставив питання про роз'яснення саме висновків, зроблених експертом щодо визначених судом питань, тощо. А тому суд у судовому засіданні 08.10.2025 не знайшов підстав для задоволення клопотання позивача про виклик експерта, а, відповідно, і підстав для реалізації права (а не обов'язку суду - ч. 5 статті 98 ГПК України) на виклик експерта.
Окремо суд відзначає, що у судовому засіданні 04.11.2025 суд не визначав дату призначення судового засідання для розгляду справи по суті з урахуванням думки сторін, оскільки ухвалою суду від 08.10.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у колегіальному розгляді; для визначення складу судової колегії скеровано справу на автоматизований розподіл та зазначено, що час та дата наступного судового засідання будуть визначені після прийняття справи до розгляду судовою колегією, про що сторін буде повідомлено ухвалою.
Законом не визначено, які саме категорії справ підлягають колегіальному розгляду, а складність справи може визначатися залежно від складності спірних правовідносин, доказового наповнення матеріалів справи, неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини, тощо.
Беручи до уваги доказове наповнення матеріалів справи, категорію і складність справи, а також клопотання відповідача-1 про призначення колегіального розгляду, суд дійшов висновку про доцільність призначення колегіального розгляду справи.
2) Відмовляючи в судовому засіданні 04.11.2025 у задоволенні клопотань позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та виклику експерта, суд виходив із такого.
Як зазначалось вище, провадження у справі було відкрито ще 20.03.2023 та неодноразово зупинялося у зв'язку з призначенням у справі судових експертиз.
У зв'язку із надходженням до суду матеріалів справи разом із висновком експерта від 09.09.2025 №112/10/24 ухвалою суду від 22.09.2025 поновлено провадження у справі №904/518/23, призначено підготовче засідання на 08.10.2025 та запропоновано сторонам надати до суду письмові пояснення з урахуванням висновку експерта від 09.09.2025 №112/10/24.
Через підсистему «Електронний суд» від позивача 07.10.2025 надійшло клопотання, у якому останній просить викликати судового експерта Контимирову Вікторію Вікторівну для надання усних пояснень щодо її висновку. Клопотання мотивовано тим, що 12.09.2025 від ТОВ «Науково-практичне східне бюро судових експертиз» надійшов висновок експерта від 09.09.2025 №112/10/24, разом з тим, суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Ухвалою суду від 08.10.2025 у задоволенні клопотання позивача про виклик експерта відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
На думку позивача, в даній справі не виконані всі завдання підготовчого провадження, а саме не встановлені всі обставини справи та не зібрані необхідні докази щодо ринкової вартості спірного об'єкта станом на 15.08.2014, а позивач і відповідачі мають певні питання до судового експерта, який проводив експертизу.
Водночас, встановлення всіх обставини справи не може бути підставою для переходу до стадії підготовчого провадження, оскільки суд з'ясовує обставин справи саме під час розгляду справи по суті (ст. 209 ГПК України «Порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів»).
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивач має право надати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення, а також надати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, міркування та аргументи позивача (ч. 3 ст. 166, п. 1 ч. 6 ст. 165 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 214 ГПК України учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу висновку експерта.
Як зазначалось вище, у зв'язку із надходженням до суду матеріалів справи разом із висновком експерта від 09.09.2025 №112/10/24 ухвалою суду від 22.09.2025 поновлено провадження у справі №904/518/23, призначено підготовче засідання на 08.10.2025 та запропоновано сторонам надати до суду письмові пояснення з урахуванням висновку експерта від 09.09.2025 №112/10/24.
Таким чином, позивач мав можливість для того, щоб надати свої пояснення з приводу висновку експерта, як і додаткові докази, саме на стадії підготовчого провадження.
Відповідно ж до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про виклик у судове засідання експертів.
Однак позивач не довів поважності причин неподання певних доказів в підготовчому засіданні, чи неможливості заявлення в підготовчому засіданні клопотання про виклик у судове засідання експерта.
Навпаки, таке клопотання уже було ним заявлено в підготовчому засіданні та розглянуто судом.
А тому ухвалою суду, постановленою 04.11.2025 без оформлення окремого документа, (протокольною ухвалою) суд відмовив у задоволенні клопотань позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та виклику експерта.
При цьому суд дійшов висновку про відсутність необхідності у проведенні підготовчого засідання спочатку, беручи до уваги вище встановлене, а також приписи ч. 14 ст. 32, ч. 4 ст. 183 ГПК України, згідно з якими: у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження; якщо розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, починається спочатку, суд призначає та проводить підготовче засідання спочатку в загальному порядку, крім випадку ухвалення рішення про колегіальний розгляд справи, коли підготовче засідання проводиться спочатку лише у разі, якщо суд дійшов висновку про необхідність його проведення.
Також суд виходив із того, що згідно з ч. 5 статті 98 ГПК України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Водночас, у повторному клопотанні про виклик судового експерта позивач фактично ставить питання, які стосуються порядку проведення експертного дослідження (використання методичних підходів та оціночних процедур, спеціальних методів оцінки та оціночних процедур, вчинення експертом дій, спрямованих на збір та аналіз відомостей про об'єкт оцінки, обґрунтування ставки капіталізації та ставки дисконту), однак позивач не обґрунтовує, яким чином відповіді на такі питання можуть вплинути (змінити) конкретні висновки, зроблені експертом щодо питань, поставлених судом.
При цьому суд не вбачав необхідності у роз'ясненні висновків, зроблених експертом щодо визначених судом питань.
Виходячи з вищевикладеного, суд не знайшов також і підстав для задоволення повторного клопотання позивача про виклик експерта, а, відповідно, і підстав для реалізації права (а не обов'язку) суду на виклик експерта.
Як зазначалось вище, ухвалою суду, постановленою 04.11.2025 без оформлення окремого документа, (протокольною ухвалою) суд відмовив у задоволенні клопотань позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та виклику експерта, зазначивши, що мотиви такої відмови будуть додатково оформлені окремим документом після закінчення судового засідання.
У будь-якому випадку незгода позивача з процесуальними рішеннями суду не може бути підставою для відводу колегії суддів.
Відтак, розглянувши заяву про відвід колегії суддів у справі №904/518/23 суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки доводи, наведені заявником в її обґрунтування, в розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України, не можуть бути підставою для відводу колегії суддів, а заява не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, і таких обставин суд за наслідками дослідження матеріалів справи не встановив.
Тому суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід колегії суддів у справі №904/518/23 та про передачу справи на автоматизований розподіл (повторний розподіл) в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 39 ГПК України.
Керуючись ст. 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів від розгляду справи №904/518/23.
Матеріали справи передати для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід колегії суддів у справі №904/518/23 складом суду, який визначається у порядку ст. 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Суддя С.А. Дупляк М.О. Ніколенко
Суддя Я.С. Золотарьова