вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.11.2025м. ДніпроСправа № 904/2807/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
про відшкодування шкоди в розмірі 11 360 877,87 грн.
Представники:
від позивача Алексєєв О.Є.
від відповідача Беркутов О.П.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 11 360 877,87 грн., майнової шкоди.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок незаконних дій Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" в частині відключення 01.11.2023 від електропостачання об'єкта позивача по вул. Старий Шлях, 227 А у місті Дніпрі, Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" спричинено майнову шкоду, яка відповідно до висновку експертів № 242-23 від 02.02.2024 склала суму 11 360 877,87 грн., а саме: матеріальну шкоду (збитки) внаслідок псування зерна пшениці 2 (957,374 т) та 3 класу (950,271 т) 2023 року врожаю в сумі 9 779 611,85 грн. та неодержаний прибуток (втрачена вигода) внаслідок зменшення обсягу реалізації продукції в сумі 1 581 266,02 грн.
Правовими підставами позову позивач зазначає, серед іншого, статті 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 224, 226 Господарського кодексу України.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі № 904/5861/23 визнано протиправним та незаконним відключення Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" 01.11.2023 від енергоживлення електроустановок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро Юс", які знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Старий шлях, буд. 227А. Проте, як вбачається зі змісту вищевказаної постанови, під час розгляду цього господарського спору не встановлювалися обставини щодо тривалості такого відключення, тобто, часу, протягом якого струмоприймачі позивача залишалися у відключеному стані.
Так, за твердженням відповідача, відповідно до виписки з системи АСКОЕ на спірному об'єкті позивача у період з 01.11.2023 по 21.11.2023 споживалась електроенергія, про що свідчать покази лічильника, які змінювалися по наростаючій.
За твердженням АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", позивач самостійно підключив свої струмоприймачі до електроживлення після їх відключення працівниками відповідача, про що свідчить акт про порушення ПРРЕЕ № ДН 004568 від 21.11.2023, за результатами розгляду якого визначено обсяг та вартість електроенергії, спожитої ТОВ "Дніпро-Агро Юс" у період з 01.11.2023 по 21.11.2023 (3 220 кВт*год вартістю 25 348,61 грн. за показами приладу обліку, встановленого на спірному об'єкті). Позивачем у повному обсязі сплачено вартість спожитої електроенергії відповідно до зазначеного вище акта про порушення.
Таким чином, відповідач вважає спростованими твердження позивача про те, що його електроустановки, починаючи з 01.11.2023 з 16-15 год., після припинення електроживлення працівниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", знаходилися у відключеному стані, що спричинило псування зерна пшениці, яке знаходилося у процесі технологічної обробки на його об'єкті.
Крім того, на думку відповідача, на підставі висновку експертів № 242-23 від 02.02.2024 неможливо встановити причину псування зерна пшениці, тобто, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача щодо відключення об'єкта від електроживлення 01.11.2023 о 16:15 год. та псуванням зерна пшениці, яке знаходилось на об'єкті позивача.
До того ж, зауважує АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", експерти Лисенко А.М. та Холодова О.Ю. не мають фахової освіти у галузі харчової промисловості, проте, ними були здійснені дослідження щодо дотримання технології переробки зерна пшениці та встановлення причин його псування.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що вказаний висновок експертів є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом у даній справі.
Містить відзив на позовну заяву також посилання на те, що до позовної заяви не долучено первинних документів щодо купівлі зерна пшениці та доказів, які б свідчили про те, що станом на 01.11.2023 на об'єкті позивача знаходилось зерно пшениці другого класу 2023 року врожаю в кількості 957,374 т та третього класу 2023 року врожаю в кількості 950,271 т.
24.06.2025 позивачем через канцелярію господарського суду подана відповідь на відзив, в якій останній зазначає про те, що наявність в мережі напруги з невстановленим фактом підключення до електромережі не свідчить про можливість роботи комплексу з виробництва комбікормів у період з 01.11.2023 по 21.11.2023.
Вказує ТОВ "Дніпро-Агро Юс" і про те, що мінімальне добове споживання для роботи обладнання комплексу з виробництва комбікормів з борошномельним відділенням у допоміжному цеху спірного об'єкта складає 2 176,32 кВт*год., на підтвердження чого позивачем до відповіді на відзив долучено висновок експерта № ЕД-01/25-ЕТ за результатами проведення електротехнічного дослідження від 21.03.2025.
До того ж, за твердженням останнього, електрична енергія на спірному об'єкті була підключена 12.01.2024 згідно з актом № 278242 на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 у справі № 904/6619/23 про забезпечення позову.
09.07.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" до суду надійшли пояснення по справі, в яких останній вказує про те, що висновок експерта № ЕД-01/25-ЕТ від 21.03.2025 не повинен бути прийнятий до уваги господарським судом, оскільки, позивачем грубо порушений порядок надання цього доказу до суду, встановлений статтею 80 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначає АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" і про те, що позивач сам визначив обсяг спожитої ним електроенергії у період з 01.11.2023 по 21.11.2023 року (3 220 кВт*год), жодних обмежень у споживанні електроенергії у цей період встановлено не було.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважає, що на підставі висновку експерта № ЕД-01/25-ЕТ від 21.03.2025 за результатами проведення електротехнічного дослідження неможливо встановити обставини, які мають значення для вирішення цієї справи (наявність всіх чотирьох необхідних складових цивільного правопорушення), отже, цей експертний висновок є неналежним доказом у справі та не повинен прийматися до уваги господарським судом.
Також АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" зауважує на тому, що в експертному висновку № 242-23 від 02.02.2024 відсутні пояснення, який чином експерти, без здійснення вивантаження зерна, за допомогою сенсорного аналізу та органолептичного методу, без наявності штучного освітлення, змогли дослідити таку велику кількість зерна (927,474 т - пшениці 2 класу та 920,171 т - пшениці 3 класу врожаю 2023) та зробити висновок про його псування та перетворення у фуражне зерно.
Містять пояснення відповідача і посилання на те, що у матеріалах справи відсутні докази реалізації фуражного зерна, отже, неможливо встановити розмір реальних збитків, заподіяних позивачеві у зв'язку з погіршенням якості зерна 2 та 3 класу і переведення його до фуражного зерна.
Ухвалою від 03.06.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
06.06.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв'язку з чим господарським судом відкрито провадження у справі № 904/2807/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.07.2025, про що постановлено ухвалу від 11.06.2025.
09.07.2025 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання про виклик експертів для надання пояснень, яке мотивовано тим, що відповідач ставить під сумнів належність і достовірність експертного висновку № 242-23, оскільки, на підставі цього експертного висновку неможливо встановити причину псування зерна пшениці, тобто, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача щодо відключення об'єкта від електроживлення 01.11.2023 о 16:15 год. та псуванням зерна пшениці, яке знаходилось на об'єкті позивача.
З огляду на зазначені обставини та з метою надання експертами пояснень, відповідей на питання, які вимагають спеціальних знань, стосовно висновку № 242-23 ТОВ "Дніпро-Агро ЮС" просить викликати: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою від 09.07.2025 господарським судом задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" про виклик експертів для надання пояснень та викликано в підготовче засідання для надання усних пояснень щодо висновку № 242-23 від 02.02.2024 судових експертів Лисенко Аллу Миколаївну та Холодову Ольгу Юріївну. Підготовче засідання відкладено до 29.07.2025.
24.07.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (первинних документів, які підтверджують операції поставок та реалізації зерна пшениці, що використовувались при складанні експертного висновку № 243-23), в якому останній просить суд поновити процесуальний строк для подання доказів.
У підготовче засідання 29.07.2025 з'явились експерти Лисенко Алла Миколаївна та Холодова Ольга Юріївна та надали пояснення на питання суду та учасників справи.
У підготовчому засіданні 29.07.2025 представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке господарським судом задоволено.
Ухвалою від 29.07.2025 господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 10.09.2025 та відкладено підготовче засідання до 03.09.2025.
27.08.2025 від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення до клопотання про долучення доказів від 24.07.2025, в яких останнім повідомлено про неможливість долучення до позовної заяви всіх наявних письмових доказів у зв'язку з тим, що оригінали таких документів було надано на вимогу Західної окружної прокуратури міста Дніпра та повернуто ТОВ "Дніпро-Агро ЮС" лише 18.07.2025.
Господарським судом долучено до матеріалів справи первинні документи, які підтверджують операції поставок та реалізації зерна пшениці, що використовувались при складанні експертного висновку № 243-23, про що зазначено в ухвалі від 16.09.2025.
У підготовчому засіданні 03.09.2025 господарським судом оголошено перерву до 16.09.2025.
12.09.2025 від позивача через канцелярію суду подані письмові пояснення, до яких останнім долучено копію журналу реєстрації лабораторних аналізів, яка залишена судом без розгляду, про що зазначено в ухвалі від 16.09.2025.
Так, у вказаних поясненнях ТОВ "Дніпро-Агро ЮС" зазначило про те, що пшениця в кількості 60 т, яку було замочено з метою подальшого відправлення для переробки, але у зв'язку з відключенням електроенергії процес переробки було порушено, сировина стала непридатною, та в подальшому безоплатно передана ФОП Горбенко.
Крім того, за твердженням позивача, у зв'язку з відключенням електроенергії було порушено технологічний процес зберігання сировини, так зерно пшениці, що знаходилось в силосах, в кількості 1 847 645 кг за якісними показниками перейшло за кваліфікацією як фуражна пшениця відповідно до актів незалежної лабораторії ТОВ "Ампула", яке було продано ТОВ "Агросолюшен" на загальну суму 5 912 418,00 грн.
Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим господарським судом 16.09.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 15.10.2025, про що постановлено відповідну ухвалу.
10.10.2025 від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" через систему "Електронний суд" до суду надійшли заперечення на письмові пояснення позивача, в яких відповідач повторно вказує, зокрема, про те, що ТОВ "Дніпро-Агро ЮС" не доведено належними і достовірними доказами загальну кількість зерна пшениці (1 907 645 кг), яке знаходилось на його об'єкті на момент огляду зерна судовими експертами.
Зазначає останній і про недоведеність розміру збитків, оскільки, наявність на об'єкті позивача зерна у кількості, зазначеній в експертному дослідженні, не перевірялась судовими експертами, всі вихідні дані щодо кількості зерна пшениці 2 та 3 класу були заявлені позивачем, експерти досліджували зіпсоване зерно у пробах, які надані ТОВ "Дніпро-Агро ЮС" та походження яких не перевірялось.
Зауважує відповідач і на тому, що, як вбачається з експертного висновку № 242-23 (в якому експертом досліджувались первинні документи щодо здійснення господарських операцій по придбанню та руху зерна пшениці - договори та специфікації, відповідно до яких було придбано також і зерно пшениці врожаю 2022), розрахунок збитків, спричинених псуванням зерна пшениці 2023, позивачем здійснено неправильно, оскільки в такий розрахунок включено кількість зіпсованого зерна врожаю 2022 та невідомого року.
У судовому засіданні 15.10.2025 господарським судом заслухано вступне слово учасників процесу та оголошено перерву у судовому засіданні до 28.10.2025.
24.10.2025 ТОВ "Дніпро-Агро ЮС" через канцелярію господарського суду подано промову, до якої долучено додаткові докази.
27.10.2025 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання про повторний виклик експертів для надання пояснень на питання відповідача.
У судовому засіданні, яке відбулось 28.10.2025, представником позивача заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які залучено ТОВ "Дніпро-Агро ЮС" до промови (поданої через канцелярію господарського суду 24.10.2025).
Господарським судом відмовлено у задоволенні клопотань ТОВ "Дніпро-Агро ЮС" про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та про повторний виклик експертів для надання пояснень на питання відповідача, оголошено перерву у судовому засіданні до 05.11.2025.
У судовому засіданні 05.11.2025 господарським судом здійснювалось дослідження доказів у справі та оголошено перерву до 06.11.2025.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
06.11.2025 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача збитків, спричинених позивачу псуванням зерна пшениці 2 та 3 класу, врожаю 2023 року та наявності/відсутності підстав для стягнення неодержаного прибутку (втраченої вигоди).
05 січня 2018 року між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" (надалі - Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 00150-00 (надалі - Договір постачання), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 550,0 кВт, величини якої по об'єктах Споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємними частинами договору.
Пунктом 2.1 Договору постачання передбачено, що під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
У пункті 9.8 Договору постачання сторони дійшли згоди, що цей договір набирає чинності з 19.01.2018 і укладається на строк до 17.10.2019.
Відповідно до заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 26.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" приєдналось до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, розміщеного на сайті Оператора системи розподілу (Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі") за посиланням: http://doe.dp.ua на умовах договору постачання електричної енергії за особовим рахунком № 00150-00 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
За умовами Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (додаток 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312) Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії; Споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків".
01 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" (надалі - Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 00150-00 (надалі - Договір № 00150-00), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (пункт 2.1 Договору № 00150-00).
У пункті 13.1 Договору № 00150-00 визначено, що він укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати, зазначеної в комерційній пропозиції.
Додатком № 2 до Договору № 00150-00 є Комерційна пропозиція "Індивідуальна - фактична (строкова)/00150-00" постачальника електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (надалі - Комерційна пропозиція), пункт 4.2 якої передбачає, що прийняттям даної Комерційної пропозиції, Споживач надає згоду та доручає Постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, які надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб забезпечити їх коректне відображення, в тому числі у випадку помилкового перерахування Споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку корегування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при зміні чинного законодавства.
У пункті 4.3. Комерційної пропозиції передбачено, що послуги з передачі, розподілу електричної енергії закуповуються та оплачуються Постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується Споживачем на рахунки Постачальника.
Згідно з пунктом 5.1 Комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах попередньої оплати не пізніше 25-го числа місяця, що передує розрахунковому - 100% від заявленого обсягу з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться на фактично відпущену електричну енергію з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, незалежно від дати отримання рахунку від Постачальника.
Розділом 9 Індивідуальної комерційної пропозиції визначені строк дії Договору № 00150-00 та умови пролонгації, зокрема, передбачено, що Договір № 00150-00 на умовах даної Комерційної пропозиції починає діяти з 01.08.2020. Договір № 00150-00 укладається на строк 12 календарних місяців та вважається продовженим на кожні наступні 12 місяців, якщо жодна зі сторін письмово не відмовиться від його пролонгації (пункт 9.1 Комерційної пропозиції).
Факт існування між сторонами договірних правовідносин, пов'язаних з електропостачанням на об'єкт позивача, зокрема, на підставі зазначених вище договорів (договору між Постачальником та Споживачем щодо постачання електричної енергії, та договору між Споживачем та Оператором систем розподілу щодо надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії) і виконання його сторонами, встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1004/22 від 01.11.2022 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про визнання укладеним договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Підставою для укладання договору про постачання електроенергії на об'єкт позивача став договір оренди нежитлового приміщення № 17/2017 від 17.11.2017, у подальшому, нежитлові приміщення (виробничий комплекс) площею 1060,3 м2, які знаходяться за адресою: вул. Старий шлях, 227А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., передавались в оренду ТОВ "Дніпро-Агро Юс" на підставі договорів оренди від 17.10.2020 та 17.09.2023.
Вказані обставини встановлювались у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі № 904/5861/23.
01 листопада 2023 року об'єкт за адресою вул. Старий шлях, 227А, смт. Таромське у місті Дніпрі, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС", працівниками відповідача (АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі") було відключено від електропостачання.
Факт визнання незаконними дій Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" по відключенню 01.11.2023 від електропостачання об'єкта за адресою: вул. Старий шлях, 227А, смт. Таромське у місті Дніпрі, встановлено Постановою від 24.09.2024 Центрального апеляційного господарський суду, якою скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі № 904/5861/23.
Відповідно до зазначеної вище постанови прийнято нове рішення, яким позов задоволено, дії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" по відключенню 01.11.2023 від електропостачання об'єкта за адресою: вул. Старий шлях, 227А, смт. Таромське у місті Дніпрі, визнано незаконними; зобов'язано Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" протягом тижня за власний рахунок відновити електропостачання до об'єкта за вказаною вище адресою.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Звертаючись з даним позовом до суду та посилаючись на встановлений факт незаконного відключення відповідачем 01.11.2023 від електроживлення електроустановок на підприємстві позивача, останній вказує на спричинення йому такими діями значної шкоди (збитків), внаслідок псування зерна пшениці 2 та 3 класу, рік врожаю 2023 (957,374 т пшениці 2 класу та 950,271 т - пшениці 3 класу).
Так, останній зазначає про те, що на його об'єкті 01.11.2023 у виробничих ємностях в процесі промивки знаходилось зерно пшениці в кількості 60 т, яке, внаслідок неможливості продовження технологічного процесу через відсутність електропостачання, тривалий час перебувало у воді, що призвело до його псування, а також вказує про те, що у зв'язку з відключенням електроенергії було порушено процес зберігання зерна пшениці, що знаходилося у силосах у кількості 1 847 645 кг, що стало причиною втрати властивостей зерна за якісними показниками.
Також позивач вказує, що наявність збитків, причина їх виникнення та розмір підтверджується висновком експертів № 242-23 за результатами проведення комплексної судової економічної та судової товарознавчої експертизи, підготовленим для подання до суду по заяві директора ТОВ "Дніпро-Агро Юс" Довженка В.В.
Наведені обставини стали причиною звернення позивача з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до положень частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення (п. 14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені вимоги обґрунтовуються посиланням на встановлений факт незаконного відключення відповідачем 01.11.2023 від електроживлення електроустановок на підприємстві позивача, у зв'язку з чим останній вказує на спричинення йому такими діями значної шкоди, внаслідок псування зерна пшениці 2 та 3 класу, рік врожаю 2023 (957,374 т - пшениці 2 класу та 950,271 т - пшениці 3 класу).
Вказуючи про зазначене вище, позивач стверджує про те, що на його підприємстві електроенергія була відсутня до 21.11.2023, в той час, як у виробничих ємностях знаходилося в процесі промивки зерно пшениці у кількості 60 000 кг, що є порушенням технологічного процесу, зокрема, тривале знаходження зерна у воді, яке сталося внаслідок неможливості продовження технологічного процесу. Крім того, через відключення електроустановок від електроживлення, було також порушено процес зберігання зерна пшениці, що знаходилося у силосах, у кількості 1 847 645 кг, що стало причиною втрати властивостей зерна за якісними показниками.
В підтвердження факту незаконності дій відповідача по відключенню 01.11.2023 від електропостачання електроустановок позивача за адресою: вул. Старий шлях, 227А, смт. Таромське у місті Дніпрі, останній посилається на постанову Центрального апеляційного господарський суду від 24.09.2024, якою скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі № 904/5861/23, та встановлено вказаний факт (незаконності дій відповідача по відключенню 01.11.2023 від електропостачання).
При цьому, слід звернути увагу на те, що, як вбачається зі змісту зазначеної вище постанови, під час розгляду господарського спору, у справі № 904/5861/23, встановлено лише факт незаконності дій відповідача по відключенню 01.11.2023 від електропостачання електроустановок позивача, обставини ж щодо тривалості такого відключення, тобто, часу протягом якого струймоприймачі позивача залишалися у відключеному стані, під час розгляду вказаного господарського спору не встановлювалися.
Позивач же, звертаючись до суду із даним позовом та вказуючи про незаконне відключення відповідачем 01.11.2023 від електропостачання його електроустановок, доказів, в підтвердження тривалості відключення його електроустановок від електропостачання, не надав.
Не містять матеріали справи і доказів, чи будь-якої інформації відносно того, коли, в якій кількості було завантажено зерно пшениці для промивки, та в якому стані воно перебувало на момент відключення, а також відсутні докази, які б підтверджували факт завантаження, дату завантаження зерна пшениці у спірні силоса для зберігання, його якісні характеристики при завантаженні та на момент відключення від електроенергії (01.11.2023).
В свою чергу відповідач, який не погоджується із заявленими вимогами, стверджує про те, що в період з 01.11.2023 (до 16 год. 45 хв. та після 17 год.) по 21.11.2023 підприємство позивача споживало електроенергію, самостійно підключивши свої струмоприймачі до електроживлення, після його відключення працівниками відповідача.
В підтвердження зазначених вище обставин відповідачем залучено до матеріалів справи акт про порушення ПРРЕЕ № Дн 004568 від 21.11.2023, складений на об'єкті Позивача за адресою: м. Дніпро, вул. Старий шлях, буд. 227А.
Відповідно до описової частини зазначеного акта про порушення, на об'єкті Споживача виявлено "порушення п. 1.2.1. ПРРЕЕ, що відповідає п. 8.4.2. ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановки без наявності відповідних договорів про розподіл до електромережі АТ "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано автоматичним вимикачем А-12, РУ 0,4 кВ, в ТП відкрито, виявити яке, при контрольному огляді можливість існувала. Для виявлення місця підключення були використані струмовимірювальні клещі РК-120 № 14708982". Зазначений акт було складено у присутності співробітників Позивача - охоронця Шпака Івана Івановича та юриста Романенко Ірини Миколаївни, які відмовилися його підписувати.
Відповідно до рішення комісії Дніпровського розрахункового центру АТ "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" за результатами розгляду акта про порушення ПРРЕЕ № Дн 004568 від 21.11.2023 (протокол засідання № 1-7 від 25.01.2024), було визначено обсяг та вартість електроенергії, спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро Юс" у період з 01.11.2023 по 21.11.2023 року, 3 220 кВт*год вартістю 25 348,61 грн. Обсяг спожитої електроенергії був визначений за показами приладу обліку, встановленого на об'єкті ТОВ "Дніпро-Агро Юс".
Обсяг електроенергії, визначений за показами приладу обліку, спожитий ТОВ "Дніпро-Агро Юс" у період з 01.11.2023 по 21.11.2023, сплачений ним у повному обсязі.
Також Відповідачем долучено до матеріалів справи виписку з системи АСКОЕ, встановленої на об'єкті Споживача "Дані щодо показів приладу обліку Споживача ТОВ "Дніпро-Агро Юс" та обсягів електроенергії за шкалою А+, А-, R+, R за період з 01.11.2023 по 21.11.2023".
У виписці зазначено подобово покази приладу обліку щодо врахування електричної енергії А+, яка споживалася на об'єкті Споживача за адресою: м. Дніпро, вул. Старий шлях, буд. 227А.
Як вбачається з вищенаведеної інформації, у період з 01.11.2023 по 21.11.2023 Позивач споживав електроенергію, про що свідчать покази лічильника, які змінюються по наростаючій.
Лише 16.11.2023 - 17.11.2023 покази лічильника не змінювалися, що свідчить про відсутність споживання електроенергії на об'єкті Позивача (день огляду судовими експертами зразків зерна пшениці та у попередній день).
Отже, подані відповідачем докази свідчать про те, що підприємство позивача у спірний період з 01.11.2023 (до 16 год. та після 17 год.) по 21.11.2023 споживало електричну енергію, за виключенням 16.11.2023 та 17.11.2023.
Доказів, які б свідчили про причетність відповідача до відсутності електропостачання на підприємстві позивача 16.11.2023 та 17.11.2023, позивачем надано не було.
Тобто, зазначеними вище доказами, наданими Відповідачем, спростовано посилання Позивача про те, що його струмоприймачі залишалися у відключеному стані у період з 01.11.2023 (після припинення електроживлення працівниками Відповідача) до 21.11.2023, що спричинило псування зерна пшениці, яке знаходилося у процесі технологічної обробки на його об'єкті.
В свою чергу, позивач доказів, які б свідчили про відсутність електропостачання на його підприємстві у період з 01.11.2023 по 21.11.2023 (за виключенням періоду з 16 по 17 год. 01.11.2023), не надав.
До того ж, слід зазначити про протиріччя позивача відносно його посилань стосовно відновлення електропостачання. В одному випадку позивач вказує, що електропостачання відновлено 21.11.2023, в іншому випадку останній вказує про те, що електропостачання відновлено лише 12.01.2024, в підтвердження чого залучає до матеріалів справи акт № 278242 від 12.01.2024 (том 1 а.с. 227).
Крім того, слід зазначити про те, що позивач, звертаючись до суду із даним позовом, вказує про те, що наявність збитків, причина їх виникнення та розмір підтверджується висновком експертів № 242-23 за результатами проведення комплексної судової економічної та судової товарознавчої експертизи, підготовленим для подання до суду по заяві директора ТОВ "Дніпро-Агро Юс" Довженка В.В.
У вказаному висновку за результатами проведеного дослідження експертами встановлено, що зерно пшениці 2 та 3 класу, рік врожаю 2023 (29,9 т - пшениця 2 класу та 30,1 т - пшениця 3 класу), яке знаходиться на території ТОВ "Дніпро-Агро Юс", та з моменту відключення від електропостачання співробітниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" 01.11.2023 року о 16:00 знаходилося у виробничих ємностях в процесі промивки зерна пшениці, має показники якості, що не відповідають вимогам ДСТУ 3768:2019, у тому числі, 100% зіпсоване зерно, розвинуті проростки і корінці, а також зерно, яке на поверхні проросло у молоду рослину, плісняво-тухлий та різко відчутний затхлий запах зернової маси, є непридатним у сферах виробництва, заготівлі, зберігання, переробки, торгівлі або для застосування на корм тваринам.
Причинами порчі зерна пшениці 2 та 3 класу, рік врожаю 2023 року (29,9 т - пшениця 2 класу та 30,1 т - пшениця 3 класу), яке знаходиться на території ТОВ "Дніпро-Агро Юс", та з моменту відключення від електропостачання співробітниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" 01.11.2023 року о 16:00 знаходилося у виробничих ємностях в процесі промивки зерна пшениці, є порушення технологічного процесу, зокрема тривале знаходження зерна пшениці у воді внаслідок неможливості продовження технологічного процесу на ТОВ "Дніпро-Агро Юс", борошномельний комплекс на якому працює від електромережі.
За результатами проведеного дослідження встановлено, що зерно пшениці 2 та 3 класу, рік врожаю 2023 року (927,474 т - пшениця 2 класу та 920,171 т - пшениця 3 класу), яке знаходиться на території ТОВ "Дніпро-Агро Юс" та завантажено у силоса № 1, 2, 6, 7, 13 та 14, за всіма показниками якості (фізико-хімічними та органолептичними) не відповідає вимогами ДСТУ 3768:2019 "Пшениця. Технічні умови".
Зерно пшениці 2 та 3 класу, рік врожаю 2023 року (927,474 т - пшениця 2 класу та 920,171 т - пшениця 3 класу), яке знаходиться на території ТОВ "Дніпро-Агро Юс" та завантажено у силоса № 1, 2, 6, 7, 13 та 14, пройшло першу фазу самозігрівання, тобто втратило біологічні властивості, а тому є непридатною сировиною для виробництва борошняної продукції та крупів, його використання неможливе у сфері заготівлі, зберігання, переробки, торгівлі, його можна використовувати лише на корм тваринам.
Причинами порчі зерна пшениці 2 та 3 класу, рік врожаю 2023 року (927,474 т - пшениця 2 класу та 920,171 т - пшениця 3 класу), яке знаходиться на території ТОВ "Дніпро-Агро Юс" та завантажено у силоса № 1, 2, 6, 7, 13 та 14, є порушення процесу аерації, зокрема у зерносховищах силосного типу вентилювання здійснюється за допомогою вмонтованих систем, а зернову масу необхідно вентилювати за будь-якої погоди, незалежно від вологості повітря, доти, доки різниця температур повітря, що подається в зерносховище (силос), і зерна не становитиме 3-5 °С. Відсутність електропостачання унеможливлює здійснення процесу аерації зернових мас на ТОВ "Дніпро-Агро Юс", борошномельний комплекс на якому працює від електромережі.
Щодо висновку експертів № 242-23 від 02.02.2024, на який позивач посилається як на доказ, що доводить наявність збитків, причину їх виникнення та розмір, внаслідок псування зерна пшениці 2 (957,374 т) та 3 класу (950,271 т) 2023 року врожаю та неодержаного прибутку (втраченої вигоди) внаслідок зменшення обсягу реалізації продукції, господарський суд вважає необхідним зазначити про таке.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 102 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальними правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17).
Дослідивши висновок експертів № 242-23 за результатами проведення комплексної судової економічної та судової товарознавчої експертизи, підготовленого для подання до суду, по заяві директора ТОВ "Дніпро-Агро ЮС" Довженка В.В., від 02.02.2024, господарський суд звертає увагу на те, що зазначений вище висновок не містить даних, які б свідчили про те, що експертами встановлювалися обставини щодо тривалості відключення електроустановок позивача від електропостачання, що позбавляє можливості встановити причину псування зерна пшениці, тобто, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача щодо відключення об'єкта від електроживлення 01.11.2023 та псуванням зерна пшениці, яке знаходилось на об'єкті позивача.
Інформація про кількість зерна, яке знаходилося на об'єкті позивача на дату огляду експертами, останніми встановлювалася лише на підставі первинних документів позивача. Зважування зерна з метою перевірки його кількості на момент огляду, експертами не здійснювалося.
Не проводилась перевірка як кількісних, так і якісних показників, як окремо у кожному із спірних силосів, так і у ємності для промивки зерна, що зазначені у висновку експертів.
Також слід зазначити про те, що висновок експертів № 242-23 не містить посилань на докази, відповідно до яких експертами було встановлено кількість завантаженого в спірні силоси зерна пшениці 2 та 3 класу врожаю 2023 року, а також його якісні характеристики при завантаженні та станом на момент відключення об'єкта позивача від електроенергії (01.11.2023).
Не доведено позивачем належними і достовірними доказами загальну кількість зерна пшениці 2 та 3 класу врожаю 2023 року (1 907 645 кг), яке знаходилось на його об'єкті на момент огляду зерна судовими експертами.
Залучені до матеріалів справи документи (договори, специфікації видаткові накладні, ТТН), підтверджують лише факт придбання підприємством позивача зерна пшениці.
Належних доказів, які б свідчили про те, що вказана у позові та у висновку експертів № 242-23 кількість зерна пшениці (957,374 т зерна пшениці 2 класу 2023 року врожаю та 950,271 т зерна пшениці 3 класу 2023 року врожаю), станом на 01.11.2023, знаходилася на підприємстві позивача - у силосах № 1, 2, 6, 7, 13 та 14, суду надано не було.
Долучені ТОВ "Дніпро-Агро ЮС" до матеріалів справи первинні документи щодо здійснення господарських операцій по придбанню та руху зерна пшениці, які також використовувались при складанні експертного висновку № 243-23, не підтверджують факт придбання позивачем пшениці у відповідній кількості (957,374 т зерна пшениці 2 класу 2023 року врожаю та 950,271 т зерна пшениці 3 класу 2023 року врожаю).
Так, залучені до матеріалів справи документи (договори, специфікації видаткові накладні, ТТН), свідчать про придбання підприємством позивача не тільки зерна пшениці врожаю 2023 року, а також і зерна пшениці врожаю 2019, 2022 (договори поставки № 16/03/20 від 16.03.2020 - том 2 а.с. 77-81, № 03/10/22 від 03.10.2022 - том 2 а.с. 183-186, № 18/08/23 від 18.08.2023 - том 3 а.с. 104-111). До того ж, вказані документи не містять посилань на клас зерна пшениці, узгодженого до поставки ТОВ "Дніпро-Агро Юс", і лише ТТН містять штампи про визначення такого класу отримувачем товару, тобто позивачем.
У висновку ж експертів № 242-23 за результатами проведення комплексної судової економічної та судової товарознавчої експертизи, міститься посилання на те, що здійснювалось дослідження саме зерна пшениці 2 та 3 класу, рік врожаю 2023 року (927,474 т - пшениця 2 класу та 920,171 т - пшениця 3 класу), яке знаходиться на території ТОВ "Дніпро-Агро Юс" та завантажено у силоса № 1, 2, 6, 7, 13 та 14, а не будь-якого іншого.
Як вже зазначалось вище, наявність на об'єкті позивача зерна у кількості, зазначеній в експертному дослідженні, не перевірялась судовими експертами, всі вихідні дані щодо кількості зерна пшениці 2 та 3 класу були заявлені позивачем, експерти досліджували зіпсоване зерно у пробах, які надані ТОВ "Дніпро-Агро ЮС" та походження яких не перевірялось, про що було зазначено експертами Лисенко А.М. та Холодовою О.Ю. у підготовчому засіданні 29.07.2025.
До того ж, за результатами експертного дослідження № 242-23 від 02.02.2024 експертами розрахунковим шляхом визначено розмір збитків від погіршення якості зерна пшениці 2 та 3 класу 2023 року врожаю (927,474 т - пшениця 2 класу та 920,171 т - пшениця 3 класу) та перетворення його у фуражне зерно, без урахування його реалізації підприємством позивача на загальну суму 5 912 418,00 грн., що свідчить про безпідставність визначеного розміру матеріальної шкоди в сумі 9 779 611,85 грн.
За таких обставин, суд вважає, що вказаний висновок не може бути прийнятий судом як належний доказ на підтвердження доводів ТОВ "Дніпро-Агро ЮС".
Не заслуговує на увагу і висновок № ЕД-01/25-ЕТ від 21.03.2025 за результатами проведення електротехнічного дослідження, оскільки встановлені в ньому обставини не входять до предмета доказування у даній справі.
При викладених обставинах слід прийти до висновку про те, що позивачем не доведено ні вину відповідача у псуванні зерна пшениці, яке станом на 01.11.2023 знаходилося на спірному об'єкті позивача; ні причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача (по відключенню електроустановок 01.11.2023), та спричиненню позивачеві збитків (псуванням зерна пшениці), яке зафіксовано 17.11.2023; як не доведено останнім і розміру завданих йому збитків.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд наголошує щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Господарський суд відзначає, що правило належності доказів обов'язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб'єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних доказів та відповідно не обґрунтовано наявності всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди), у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро ЮС" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування шкоди (збитків) в розмірі 11 360 877,87 грн. - відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 17.11.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко