вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" листопада 2025 р. Cправа № 903/515/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир (вул. Академіка Глушкова, буд. 1, м. Володимир, Володимирський район, Волинська область, 44701)
до: Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, оф. 323, м. Вінниця, 21036)
про стягнення 375 423,04 грн
за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,
представників сторін:
позивача Ковальчук В.В. згідно наказу (в режимі відеоконференції);
відповідача Бутиріна І.І. згідно наказу.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир звернувся до Господарського суду Волинської області із позовною заявою № б/н від 15.05.2025 з вимогами до Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12" про стягнення 375 423,04 грн, з яких: 271 551,05 грн - пеня; 103 871,99 грн - штраф.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання Приватним підприємством "Сучасні будівельні технології-12" умов Договору підряду № 363 від 06.10.2020 щодо своєчасного виконання робіт.
19.05.2025 Господарським судом Волинської області постановлено ухвалу про направлення позовної заяви Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир за територіальною підсудністю до Господарського суду Вінницької області.
13.06.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №б/н від 15.05.2025 Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2025 позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир (вх. номер канц. суду 838/25 від 13.06.2025) розподілено судді Матвійчуку В.В.
Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 903/515/25 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 17.07.2025, про що 17.06.2025 постановив відповідну ухвалу.
За результатами слухання справи 17.07.2025 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 04.09.2025, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
29.08.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшла заява № 29.09.25/СЗ від 29.08.2025 (вх. № 01-34/9111/25 від 29.08.2025), до якої у додатках долучено заяву про продовження строку подання відзиву на позовну заяву, а також відзив на позов.
За результатами слухання справи 04.09.2025 суд відмовив у задоволенні заяви відповідача № 29.08.25/СЗ від 29.08.2025 щодо продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, оскільки підстав для її задоволення не встановлено. Одночасно, з урахуванням заявленого у засіданні усного клопотання представниці позивача, суд відклав підготовче засідання на 15.09.2025, про що постановлено відповідні протокольні ухвали.
08.09.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання № б/н від 08.09.2025 (вх. № 01-34/9452/25 від 08.09.2025) про долучення документів до матеріалів справи.
За наслідками судового засідання, проведеного 15.09.2025, суд, встановивши, що клопотання № б/н від 08.09.2025 (вх. № 01-34/9452/25 від 08.09.2025) не відповідає вимогам статті 119 ГПК України, відмовив у його задоволенні. При цьому, керуючись статтею 216 ГПК України, оголосив перерву в судовому засіданні до 16.09.2025, про що постановив протокольні ухвали.
15.09.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява № б/н від 15.09.2025 (вх. № 01-34/9801/25 від 15.09.2025), у якій заявник просить визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів, поновити пропущений процесуальний строк, встановлений для подання Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир додаткових доказів, та долучити до матеріалів справи документи, подані разом із клопотанням № б/н від 08.09.2025 (вх. № 01-34/9452/25 від 08.09.2025).
У судовому засіданні 16.09.2025 суд задовольнив заяву б/н від 15.09.2025 (вх. № 01-34/9801/25), визнавши поважними причини пропуску строку подання доказів, поновивши пропущений процесуальний строк для подання Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир додаткових доказів та долучивши до справи документи, подані разом із клопотанням б/н від 08.09.2025 (вх. № 01-34/9452/25). Водночас після виконання завдань підготовчого провадження суд закрив відповідну стадію процесу та призначив справу до розгляду по суті на 14.10.2025, про що 16.09.2025 постановлено протокольні ухвали.
На визначену судом дату в судове засідання 14.10.2025 з'явились представниці сторін.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонам реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 14.10.2025, заслухавши вступне слово представниць позивача та відповідача, суд перейшов до стадії безпосереднього дослідження доказів, у межах якої, з урахуванням усного клопотання представниці позивача та відповідно до положень статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 04.11.2025.
Під час засідання 04.11.2025 суд продовжив стадію дослідження доказів, по завершенні якої, керуючись положеннями ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 06.11.2025.
У судовому засіданні 06.11.2025, судом розпочато судові дебати, у межах яких представниці позивача та відповідача виступили з промовами.
По завершенні судових дебатів суд, відповідно до частини першої статті 219 Господарського процесуального кодексу України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) відбудеться 13.11.2025 о 12 год 40 хв.
У судовому засіданні 13.11.2025 суд згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
06.10.2020 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир-Волинський (позивач, за Договором - Замовник) та Приватним підприємством "Сучасні будівельні технології-12" (відповідач, за Договором - Підрядник) укладено Договір № 363 підряду на виконання робіт (далі - Договір), предметом якого, відповідно до п. 1.1 є виконання робіт на об'єкті: "Реконструкція будівлі 51/325 (медпункт) в в/м № 51 (204 брТА) м. Луцьк" (ДК 021:2015:45454000-4 - Реконструкція), обов'язок щодо виконання яких покладається на Підрядника. Власником результату виконаних робіт на об'єкті є Замовник.
Згідно із п. 2.1 Договору Підрядник зобов'язується протягом 5-ти (п'яти) календарних днів після підписання Сторонами Договору прийняти майданчик під будівництво, виконати роботи за Договором відповідно до узгодженого Графіку виконання робіт (Додаток 3) та Плану фінансування робіт (Додаток 4) і передати Об'єкт Замовнику у відповідності до положень і умов Договору в термін (строк) визначений у Графіку виконання робіт.
Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником. Підрядник може закінчити виконання робіт та передати Об'єкт Замовнику достроково (п. 2.2 Договору).
Пунктом 2.3 Договору встановлено, що Замовник може приймати рішення про уповільнення термінів виконання робіт, їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у Договір. Перегляд термінів (строків) виконання робіт, введення Об'єкта в експлуатацію і передачі Об'єкта Замовнику може здійснюватися тільки за домовленістю Сторін за умови підписання Сторонами відповідної додаткової угоди до Договору (з обґрунтуванням обставин, що його спричинили).
Відповідно до п. 2.4 Договору обставинами, які перешкоджають дотриманню визначених Договором термінів (строків) виконання робіт, введення Об'єкта в експлуатацію та передачі Об'єкта Замовнику, які не залежать від Підрядника і дають останньому право вимагати від Замовника перегляду цих термінів, є наступні: а) обставини непереборної сили (форс-мажорні); б) обставини, за які відповідає Замовник, зокрема: відсутність коштів на фінансування робіт, невиконання Графіка фінансування робіт, необхідність виконання додаткових робіт, тощо; в) внесення змін до проектної документації.
У пункті 2.5 Договору визначено, що про обставини, які перешкоджають дотриманню визначених Договором термінів (строків) виконання робіт та передачі Об'єкта Замовнику Підрядник повинен попередити у письмовій формі Замовника протягом десяти календарних днів з дня настання дії цих обставин. Замовник у такому випадку зобов'язується виконати необхідні заходи для усунення дії вказаних обставин, що залежать від нього, та при визнаній Сторонами необхідності внести відповідні зміни до Договору.
Терміни (строки) виконання робіт та передачі Об'єкта Замовнику переносяться на час дії обставин, що не залежать від волі і дії Сторін (наприклад, на час дії обставин непереборної сили), із врахуванням часу, який буде потрібен для відновлення робіт. Можливе перенесення цих термінів (строків) на більш сприятливий час (за умови обов'язкового погодження цього із Замовником) (п. 2.6 Договору).
Згідно із пунктом 3.1 Договору договірна ціна цього Договору (Додаток 1) складає 10 690 000 грн 00 коп, в тому числі ПДВ - 1 781 666 грн 67 коп.
За умовами п. 14.1 Договору приймання-передача закінчених робіт (Об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому Договором та іншими нормативними актами. Після отримання повідомлення Підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (Об'єкта будівництва) Замовник зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
У пункті 14.3 Договору сторони погодили, що передача виконаних робіт (Об'єкта будівництва) Підрядником і приймання їх Замовником оформляється актом про виконані роботи (Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3).
Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між Сторонами (п. 14.6 Договору).
Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 Договору визначено, що розрахунки за виконані роботи по Об'єкту проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою № КБ-3.
Відповідно до пп. 15.1.2 п. 15.1 Договору після виконання Підрядником робіт по об'єкту (повністю або частково) та надання Замовнику документів, зазначених в пп. 15.1.1 Розділу 15 Договору. Замовник встановленим порядком приймає ці роботи, якщо вони повністю відповідають визначеним умовами Договору щодо якості та об'єму, в іншому випадку акти повертаються Підряднику для усунення зауважень та коригування.
Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються Підрядником та передаються Замовнику, який зобов'язаний протягом 3-х календарних днів після отримання цих документів приступити до їх перевірки та приймання виконаних робіт (пп. 15.1.3 п. 15.1 Договору).
Пунктом 17.3 Договору визначено, що Підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за Договором у наступних розмірах: за порушення строків виконання робіт стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості таких робіт.
У пункті 20.2 Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2021 або до повного виконання сторонами договірних зобов'язань.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Невід'ємними частинами Договору є Договірна ціна, Договірна ціна на 2020 рік, Графік виконання робіт та План фінансування робіт.
Надалі сторони уклали ряд додаткових угод до Договору, у тому числі Додаткову угоду № 1 від 01.03.2021, якою внесено зміни до п. 3.1 та Додатків №№ 2-4 (п. 21.1 Договору), а також викладено в новій редакції п. 20.2, встановивши строк дії Договору до 25.12.2022.
Листами від 28.09.2021 № 20/2084 та від 25.10.2021 № 20/2328 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський звертався до Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12" із проханням надати акти виконаних робіт і підтвердні документи щодо виконання договірних зобов'язань по будівлі № 51/325 (медпункт), а також прискорити підписання додаткової угоди щодо збільшення договірної ціни на 2021 рік у зв'язку зі збільшенням кошторисних призначень, розробити та подати на підпис новий графік виконання робіт і план фінансування, а також прискорити виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до умов Договору.
Додатковою угодою № 5 від 20.12.2021 сторони повторно змінили редакцію п. 3.1, Додатків №№ 2-4 та п. 20.2 Договору, визначивши кінцевий строк його дії - до 31.12.2022 або до повного виконання зобов'язань.
Відповідно до Додатку № 3 до Договору "Календарний графік виконання робіт у 2020-2021 році" (в редакції Додаткової угоди № 5 від 20.12.2021), у березні 2022 року Підрядник мав виконати роботи на об'єкті "Реконструкція будівлі 51/325 (медпункт) в в/м № 51 (204 брТА), м. Луцьк", зокрема: придбання устаткування, благоустрій та озеленення.
Згідно із Додатком № 4 до Договору "План фінансування робіт" на об'єкті "Реконструкція будівлі 51/325 (медпункт) в в/м № 51 (204 брТА), м. Луцьк" вартість робіт, передбачена на 2022 рік, становить 1 483 885,50 грн.
29.12.2022 сторонами укладено Додаткову угоду № 6, якою пункт 20.2 Договору викладено в новій редакції, відповідно до якої строк дії Договору продовжено до 31.12.2023 або до повного виконання сторонами договірних зобов'язань. Водночас усі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними в попередній редакції, і Сторони підтвердили їх обов'язковість для себе.
Згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2022 рік (форма КБ-3), актом № 8 приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік (форма КБ-2в) та актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, який є додатком до акта № 8, вказані документи підписані Підрядником, але не підписані Замовником - Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир.
Загальна сума за ними становить 1 049 486,51 грн.
Листом від 06.05.2024 № 1ПП, на виконання умов Договору, відповідач направив на адресу позивача виконавчу документацію разом з актом № 8 приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік на суму 1 049 486,51 грн, у якому просив прийняти та оплатити виконані роботи.
Зазначений акт був отриманий відповідачем 17.05.2024, що підтверджується копією витягу з журналу реєстрації вхідних документів КЕВ м. Володимир за 2024 рік та копією листа від 06.05.2024 № 1ПП зі штампом вхідної кореспонденції.
06.02.2025 Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир на адресу Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12" надіслано претензію № 21/322, якою повідомлено, що Підрядником були порушені договірні зобов'язання щодо виконання робіт за Договором № 363 від 06.10.2020 у строк, визначений у Графіку виконання робіт, а саме станом на 31.03.2022 на суму 1 483 885,50 грн. У претензії вимагалося сплатити нараховані штрафні санкції в розмірі 375 423,04 грн шляхом перерахування коштів на рахунок КЕВ м. Володимир.
Відповідно до даних офіційного сайту АТ "Укрпошта" та штрихкодовим ідентифікатором 4300600073425, лист отримано представником ПП "Сучасні будівельні технології-12" 10.02.2025.
У подальшому, 11.03.2025 КЕВ м. Володимир надіслав повторну претензію № 21/655 з аналогічними вимогами, яка, за даними поштового відстеження зі штрихкодовим ідентифікатором 4470100057345, отримана представником ПП "Сучасні будівельні технології-12" 17.03.2025.
Враховуючи викладене, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир, як Замовник, вважає, що існують підстави для нарахування Підряднику - Приватному підприємству "Сучасні будівельні технології-12" пені та штрафу за порушення строків виконання робіт відповідно до пункту 17.3 Договору № 363 від 06.10.2020. Зокрема, за прострочення строків виконання робіт нараховано пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт за кожен день прострочення, що становить 271 551,05 грн.
Крім того, за прострочення виконання робіт понад 30 календарних днів додатково нараховано штраф у розмірі 7% від вартості робіт, що становить 103 871,99 грн.
Таким чином, загальна сума нарахованих пені та штрафу складає 375 423,04 грн, що слугувало підставою для подання позову.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом установлено, що 06.10.2020 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир-Волинський та Приватним підприємством "Сучасні будівельні технології-12" укладено Договір № 363 підряду на виконання робіт (далі - Договір), предметом якого, відповідно до п. 1.1 є виконання робіт на об'єкті: "Реконструкція будівлі 51/325 (медпункт) в в/м № 51 (204 брТА) м. Луцьк" (ДК 021:2015:45454000-4 - Реконструкція), обов'язок щодо виконання яких покладається на Підрядника. Власником результату виконаних робіт на об'єкті є Замовник.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення глави 61 ЦК України (підряд).
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до статті 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Згідно частини 1,3 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Як убачається з Додаткової угоди № 5 від 20.12.2021 до Договору, сторонами змінено, у тому числі, редакцію Додатків №№ 2-4.
Відповідно до оновленого Додатка № 3 "Календарний графік виконання робіт у 2020-2021 роках", граничним строком виконання Підрядником передбачених робіт визначено березень 2022 року, упродовж якого Підрядник мав забезпечити виконання комплексу робіт на об'єкті "Реконструкція будівлі 51/325 (медпункт) у військовому містечку № 51 (204 брТА), м. Луцьк".
Згідно із Додатком № 4 "План фінансування робіт", загальна вартість робіт, передбачених до виконання у 2022 році, становить 1 483 885,50 грн.
На виконання умов Договору відповідачем було складено акт № 8 приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік форми КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та виплат форми КБ-3 за 2022 рік та акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, що є додатком до акту № 8, згідно із яким вартість виконаних будівельних робіт, устаткування, меблів та інвентарю з урахуванням ПДВ становить 1 049 486,51 грн.
Вищезазначені акти та довідка про вартість виконаних робіт були підписані відповідачем і направлені позивачу супровідним листом № 1ПП від 06.05.2024. Лист із доданими документами був отриманий позивачем 17.05.2024, що підтверджується копією витягу з журналу реєстрації вхідних документів КЕВ м. Володимир за 2024 рік.
Суд бере до уваги, що примірник акта № 8 приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік на суму 1 049 486,51 грн не був підписаний Замовником.
У справі № 903/732/24, що розглядалася в Господарському суді Волинської області, було постановлено рішення від 12.11.2024, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025.
Згідно із цим рішенням, встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир, ухиляючись від виконання обов'язку щодо приймання робіт, виконаних Приватним підприємством "Сучасні будівельні технології-12" відповідно до укладеного Договору, не здійснив належного огляду виконаних робіт і не надав жодних заперечень щодо їх якості.
З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким також погодився суд апеляційної інстанції, що роботи, зазначені в акті № 8 за 2022 рік, є прийнятими Замовником, що відповідає умовам п.п. 14.3-14.4 Договору та положенням статті 853 Цивільного кодексу України.
Водночас, при ухваленні постанови від 28.01.2025, колегія суддів відхилила доводи Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир щодо порушення строків виконання робіт Приватним підприємством "Сучасні будівельні технології-12", оскільки зазначені доводи не мають значення в контексті того, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир отримав спірний акт виконаних робіт і не надав будь-яких заперечень щодо його підписання, зокрема, не заперечив проти строків виконання робіт.
Крім того, суд зазначив, що відповідно до п. 17.3 Договору передбачена відповідальність Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12" за порушення строків виконання робіт, і Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир не позбавлений можливості звернутися з окремим позовом до суду для стягнення пені/штрафу за порушення зазначених строків.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи тощо.
Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Суд враховує, що обставини, встановлені рішенням Господарського суду Волинської області у справі № 903/732/24 від 12.11.2024, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025, не потребують повторного доведення.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1 статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).
Частиною першою та другою статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Суд бере до уваги, що, з урахуванням змін, внесених до редакції Додатка № 3 Додатковою угодою № 5 від 20.12.2021 до Договору, строк завершення виконання робіт визначено до кінця березня 2022 року (включно).
Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником. Підрядник може закінчити виконання робіт та передати Об'єкт Замовнику достроково (п. 2.2 Договору).
Пунктами 14.1 та 14.3 Договору встановлено, що приймання-передача закінчених робіт (Об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому Договором та іншими нормативними актами. Після отримання повідомлення Підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (Об'єкта будівництва) Замовник зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передача виконаних робіт (Об'єкта будівництва) Підрядником і приймання їх Замовником оформляється актом про виконані роботи (Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3).
Як слідує з матеріалів справи, Приватним підприємством "Сучасні будівельні технології-12" було складено акт № 8 приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік форми КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та виплат форми КБ-3 за 2022 рік та акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, що є додатком до акту № 8, згідно із яким вартість виконаних будівельних робіт, устаткування, меблів та інвентарю з урахуванням ПДВ становить 1 049 486,51 грн.
Вказані акти та довідка про вартість виконаних робіт були направлені Приватним підприємством "Сучасні будівельні технології-12" Квартирно-експлуатаційному відділу міста Володимир супровідним листом № 1ПП від 06.05.2024.
З огляду на вищезазначене, суд зазначає, що оформлення актів приймання виконаних робіт Підрядником 06.05.2024 відбулося з порушенням встановленого Договором строку, що становить прострочення виконання зобов'язань за Договором відповідно до умов ст. 526 Цивільного кодексу України. При цьому, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували виконання робіт у строк до березня 2022 року.
Згідно із актами №№ 1-7 приймання виконаних будівельних робіт за 2020-2021 роки форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт і виплат форми КБ-3 за 2020-2021 роки, а також відповідно до Додатка № 4 "План фінансування робіт" до Договору, загальна вартість робіт, передбачених до виконання у 2022 році, становить 1 483 885,50 грн.
06.02.2025 Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир було направлено претензію № 21/322 на адресу Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12", в якій вказувалося на порушення термінів виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт, та вимагалося сплатити штрафні санкції на суму 375 423,04 грн.
Водночас, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем пені та штрафу в добровільному порядку.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
При цьому за приписами ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов'язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов'язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення. Отже неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов'язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов'язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків. Зокрема, задля прагнення учасників зобов'язання до дійсно оперативного, негайного використання свого права на неустойку для неї встановлений спеціальний скорочений строк позовної давності: позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов'язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов'язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому для деяких видів зобов'язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов'язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що розмір неустойки у зобов'язальних правовідносинах, право вимоги щодо якої набуде кредитор, обумовлений умовами для її застосування: характером неустойки (договірний або встановлений законом); підставами для її застосування (зазначення в договорі або в законі обставин, за яких її буде застосовано); складом неустойки (пеня, штраф), відповідно, розміром кожної із цих складових; умовами сплати неустойки внаслідок порушення зобов'язання, зокрема, у разі заподіяння збитків.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22.
Відповідно до п. 17.3 укладеного між сторонами Договору Підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за Договором у наступних розмірах: за порушення строків виконання робіт стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості таких робіт.
Позивач, відповідно до п. 17.3 Договору, нарахував за період з 01.04.2022 по 30.09.2022 пеню в розмірі 271 551,05 грн, що становить 0,1% від вартості робіт за кожний день прострочення, та штраф у розмірі 103 871,99 грн, що дорівнює 7% від вартості робіт, у зв'язку з простроченням виконання робіт понад 30 (тридцять) календарних днів.
Судом було здійснено перевірку нарахування пені та штрафу, і встановлено, що обчислення було проведено правильно, відповідно до вимог чинного законодавства, а також умов укладеного Договору.
Відтак, вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир про стягнення з Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12" 375 423,04 грн, з яких 271 551,05 грн - пеня та 103 871,99 грн - штраф, є правомірними та підтверджуються матеріалами справи.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а відтак суд вважає за можливе їх задовольнити з наведених вище мотивів.
Вирішуючи питання судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Так, при зверненні до суду з позовною заявою № б/н від 15.05.2025 Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 375 423,04 грн, відповідно до якої розмір судового збору становить 5 631,35 грн.
Як убачається з матеріалів справи, за подання зазначеної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 4 844,80 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 34007933 (внутрішній № 388060977) від 09.12.2024 на суму 2 422,40 грн та № 34007934 (внутрішній № 388060978) від 09.12.2024 на суму 2 422,40 грн.
При цьому суд зважає, що позовну заяву № б/н від 15.05.2025 було направлено до суду засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 4 505,08 грн.
З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4 505,08 грн.
Поряд з цим суд зауважує, що надмірно сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 339,72 грн може бути повернута у порядку, визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, оф. 323, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 38889859) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир (вул. Академіка Глушкова, буд. 1, м. Володимир, Володимирський район, Волинська область, 44701; код ЄДРПОУ 07516184) 271 551 грн 05 коп - пені; 103 871 грн 99 коп - штрафу та 4 505 грн 08 коп - витрат зі сплати судового збору.
Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 17 листопада 2025 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи