вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
"11" листопада 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/1524/25
Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фермерського господарства "Павленко Т.М.", вул. Центральна, буд. 60, с. Ковалівка, Вінницький район, Вінницька область, код - 41089441
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтанік", Гайсинське шосе, буд. 2, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код - 32006768
до: Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, вул. Праведників світу, 19, м. Вінниця, 40310643
про витребування із незаконного володіння майна та скасування свідоцтва про державну реєстрацію
07.11.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 06.11.2025 року) (вх. № 1625/25 від 07.11.2025 року) Фермерського господарства "Павленко Т.М." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтанік" та до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про: витребування із незаконного володіння ТОВ "Алтанік" на користь Фермерського господарства "Павленко Т.М." перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20 (S/N 401 62); скасування свідоцтва про реєстрацію машини Серії НОМЕР_3 від 05.02.2024 року бункера-накопичувача перевантажувального р.н. НОМЕР_1 , 2023 р.в., заводський № НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ "Алтанік".
07.11.2025 року надійшла заява (б/н від 06.11.2025 року) (вх.канц. № 01-48/48/25 від 07.11.2025 року) про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Алтанік", а саме бункер-накопичувач перевантажувальний р.н. НОМЕР_1 , 2023 р.в., заводський номер № НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 10.11.2025 року заяву (б/н від 06.11.2025 року) (вх.канц. № 01-48/48/25 від 07.11.2025 року) Фермерського господарства "Павленко Т.М." про забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.11.2025 року.
У судовому засіданні представник позивача правом участі не скористався.
Розглянувши заяву про забезпечення позову (б/н від 06.11.2025 року) (вх.канц. № 01-48/48/25 від 07.11.2025 року), суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає про недобросовісну поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтанік", з урахуванням чого, наявний ризик продажу Бункера-накопичувача перевантажувального р.н. НОМЕР_1 , 2023 р.в., заводський № НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ "Алтанік", що призведе до неможливості виконати судове рішення.
Оцінивши позиції сторін, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно із ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Обов'язок доведення існування реальних передумов для вжиття заходів забезпечення позову, в силу положень ст. ст. 73-80 ГПК України, покладається на заявника.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (Постанови Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19).
Суд констатує, що підстави поданої заяви обґрунтовані тими ж обставинами, що включені до підстав поданого позову. Однак, оцінка предмету та підставам позовних вимог надається на інших стадіях судового процесу, тому визначення ступеню обґрунтованості позовних вимог на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову суперечить вимогам ГПК України.
Позивачем не доведено доцільність вжиття заходів забезпечення позову на даному етапі судового процесу, оскільки у межах строку розгляду справи відсутні додатні докази на підтвердження тих обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Предметом спору є витребування із володіння ТОВ "Алтанік" на користь Фермерського господарства "Павленко Т.М." перевантажувального бункеру-накопичувача ПБН-20 (S/N 401 62); скасування свідоцтва про реєстрацію машини Серії НОМЕР_3 від 05.02.2024 року бункера-накопичувача перевантажувального р.н. НОМЕР_1 , 2023 р.в., заводський № НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ "Алтанік".
При цьому, матеріали справи не містять відомостей про намір відчуження нерухомого майна або вчинення таких дій протягом тривалого проміжку часу, чи під час вирішення попередніх судових спорів.
Оскільки, до матеріалів справи долучено відомості про оформлення за відповідачем (ТОВ "Алтанік") права власності на рухоме майно та постановки його на облік ГУ Держпродспоживслужбою у Вінницькій області 05.02.2024 року, тобто протягом більше 21 місяця, незважаючи на наявність інших судових спорів (про що зазначено у тексті позовної заяви) відповідачем не вчинялися дії спрямовані на відчуження спірного майна.
Також, з наданих позивачем відомостей вбачається внесення до державного реєстру запису про обтяження рухомого майна, що додатково доводить обмежений обсяг повноважень відповідача на припинення права власності без згоди заставодержателя.
Відтак, не доведеними є побоювання позивача стосовно можливого вчинення дій щодо відчуження майна на користь третьої особи протягом розгляду справи.
Суд зауважує, що встановлення обставин набуття позивачем права власності на спірний Бункер-накопичувач перевантажувальний, протиправності оформлення права власності за відповідачем є предметом судового розгляду справи, тому надання оцінки відповідним доказам на стадії вжиття заходів забезпечення позову є передчасним.
Тобто, позивачем не доведено достатніх підстав для застосування положень ч. 2 ст. 136 ГПК України.
За відсутності станом на момент розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову існування ризиків та належних доказів щодо намірів відчуження спірного майна та доказів, які б підтверджували підготовку або ініціювання відповідного правочинну, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини.
Тобто, на заяви про забезпечення позову, у задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст. ст. 136-142, 233, 234, 235, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви представника Фермерського господарства "Павленко Т.М.", адвоката Чайки Артура Олеговича від 06.11.2025 року (вх. №01-48489/25), про забезпечення позову у справі № 902/1524/25 шляхом накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Алтанік", а саме бункер-накопичувач перевантажувальний р.н. НОМЕР_1 , 2023 р.в., заводський номер № НОМЕР_2 .
2. Примірник ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, а також засобами електронного зв'язку: представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею - 17.11.2025 року.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 17.11.2025 року.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ФГ "Павленко Т.М." (вул. Центральна, буд. 60, с. Ковалівка, Вінницький район, Вінницька область)
3 - ТОВ "Алтанік" (Гайсинське шосе, буд. 2, м. Немирів, Вінницька область, 22800)
4 - ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області (вул. Праведників світу, 19, м. Вінниця)