вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"05" листопада 2025 р. Cправа № 902/1219/25(152/1177/25)
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.
за відсутності учасників справи
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до: Фермерського господарства "Карат" (вул. Святомиколаївська, 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24100, код 32067642)
про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки
в межах справи № 902/1219/24
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД" (вул. Гавела Вацлава, буд. 8, м. Київ, 03124, код 43296758)
до: Фермерського господарства "Карат" (вул. Святомиколаївська, буд. 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський рн., Вінницька обл., 24100, код 32067642)
про банкрутство
В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/1219/24 за заявою ТОВ "КЕАРФІЛД" про банкрутство ФГ "Карат".
Ухвалою суду від 24.12.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ "КАРАТ", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
Ухвалою суду від 02.04.2025 затверджено план санації ФГ "Карат", введено процедуру санації та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
22.09.2025 до Господарського суду Вінницької області від Шаргородського районного суду Вінницької області надійшла справа № 152/1177/25 за позовом ОСОБА_1 до ФГ "Карат" про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
Так, ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 01.09.2025 постановлено справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дмитрійчук Анжеліки Анатоліївни до ФГ "Карат" про розірвання договору оренди землі, та повернення земельної ділянки передати на розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2025, справу № 152/1177/25, розподілено судді Лабунській Т.І., з призначенням єдиного унікального номеру судової справи - № 902/1219/24(152/1177/25).
Ухвалою суду від 24.09.2025 матеріали справи № 152/1177/25 прийнято до свого провадження для розгляду в межах справи № 902/1294/24 про банкрутство ФГ "Карат". Вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи № 902/1219/24(152/1177/25) по суті призначено на 05.11.2025.
05.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
05.11.2025 учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету у системі ЄСІТС.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
В судовому засіданні 05.11.2025 судом розглянуто клопотання позивача від 05.11.2025, згідно якого остання просить поновити строк та долучити до матеріалів справи №902/1219/25 (152/1177/25) відповідь керуючого санацією ФГ «Карат» Болховітіна В.М. за вих. № 02-05/158 від 03.11.2025 та адвокатський запит від 29.10.2025, як доказ, який виникнув пізніше у часі та не був долучений позивачем до позовної заяви, отриманий на адвокатський запит від 29.10.2025, як процесуальна дія при розгляді у Господарському суді Вінницької області на відсутність Відзиву по справі для підтвердження чи спростування порушення істотних умов щодо сплати орендної плати по Договору оренди від 19.02.2022, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «КАРАТ» земельної ділянки із кадастровим номером:0525387800:01:003:0562, площею 3,8393 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, (територія колишньої Стрільницької сільської ради колишнього Шаргородського району Вінницької області).
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, з метою повного та всебічного розгляду всіх обставин даної справи, суд дійшов висновку про поновлення позивачу строку та долучення до матеріалів справи № 902/1219/24(152/1177/25) відповіді керуючого санацією ФГ «Карат» Болховітіна В.М. за вих. № 02-05/158 від 03.11.2025 та адвокатського запиту від 29.10.2025.
У судовому засіданні 05.11.2025 ухвалено рішення. З огляду на відсутність учасників справи, судом долучено вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення до матеріалів справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступні обставини.
Позов мотивовано тим, що 19.02.2022 між позивачем - ОСОБА_1 (Орендодавцем) та ФГ "Карат" (Відповідач/Орендар), в особі голови Мординського Андрія Станіславовича, укладено Договір оренди земельної ділянки б/н з кадастровим номером 0525387800:01:003:0562, площею 3,8393 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, територія колишньої Стрільницької сільської ради колишнього Шаргородського району Вінницької області.
Відповідно до інформаційної довідки з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.08.2025, на підставі договору оренди землі б/н від 19.02.2022 за ФГ «КАРАТ» 27.12.2022 зареєстроване інше речове (право оренди) на вказану земельну ділянку з кадастровим номером: 0525387800:01:003:0562, номер запису про інше речове право: 47235416.
Проте, після реєстрації в реєстрі речових прав за ФГ «Карат» права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0525387800:01:003:0562, відповідачем не було повернуто ОСОБА_1 примірник договору оренди землі б/н від 19.02.2022.
На неодноразові звернення позивачки до відповідача із вимогою про повернення договору оренди землі, останній в усній формі відмовляв у наданні такого документу, чим фактично підтвердив недобросовісність своїх намірів, як орендаря, що в подальшому проявилося у систематичній та безпідставній несплаті позивачу орендної плати
В ході погодження між позивачкою та ФГ «Карат» істотних умов договору оренди землі, сторони узгодили, що розмір орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0525387800:01:003:0562 буде складати 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Таким чином, між позивачем та ФГ «Карат» склалися орендні правовідносини, на підставі договору оренди землі та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Проте, в порушення умов Договору, орендарем - ФГ «Карат», починаючи з моменту укладення договору оренди земельної ділянки б/н від 19.02.2022 по теперішній час систематично не сплачується позивачу орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0525387800:01:003:0562, площею 3,8393 га, що у свою Проте, в порушення умов Договору, орендарем - ФГ «Карат», починаючи з моменту укладення договору оренди земельної ділянки б/н від 19.02.2022 по теперішній час систематично не сплачується позивачу орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0525387800:01:003:0562, площею 3,8393 га, що у свою чергу згідно ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України є самостійною підставою для розірвання вказаного правочину за рішенням суду.
чергу згідно ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України є самостійною підставою для розірвання вказаного правочину за рішенням суду. Вимога про повернення земельних ділянок є похідною від вимоги про розірвання договору оренди. Тож враховуючи наявності правових підстав (пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України) для розірвання договорів оренди неодмінним є обов'язок орендаря повернути земельні ділянки, що були у його користуванні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації від 19.09.2016 № 224 "Про затвердження технічної документації із землеустрою на території Стрільницької, Політанківської, Плебанівської, Перепільчинецької, Калитинської, Джуринської, Івашковецької та Голинчинецької сільських рад та видачу документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки" є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0525387800:01:003:0562, площею 3,8393 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Стрільницької сільської ради колишнього Шаргородського району Вінницької області.
19.02.2022 між позивачем - ОСОБА_1 (Орендодавцем) та ФГ "Карат" (Орендар), укладено Договір оренди земельної ділянки б/н з кадастровим номером 0525387800:01:003:0562, площею 3,8393 га.
Відповідно до інформаційної довідки з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.08.2025, на підставі договору оренди землі б/н від 19.02.2022 за ФГ «КАРАТ» 27.12.2022 зареєстроване інше речове (право оренди) на вказану земельну ділянку з кадастровим номером: 0525387800:01:003:0562, номер запису про інше речове право: 47235416.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.09.2025 зобов'язано ФГ "Карат" надати суду оригінали двох примірників договору оренди землі б/н від 19.02.2022, укладеного між гр. ОСОБА_1 (Орендодавцем) та ФГ «Карат» (Орендарем), за яким в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 0525387800:01:003:0562, площею 3,8393 га, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.06.2022 вчинено запис про реєстрацію за ФГ «Карат» іншого речового права (право оренди), номер запису про інше речове право: 472354416 та зобов'язано Головне управління ДПС у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) в строк до 24 жовтня 2025 надати до суду інформацію про сплату ФГ «Карат» (код 32067642) земельного податку, прибуткового податку та мінімального податкового зобов'язання по земельній ділянці кадастровий номер 0525387800:01:003:0562 за 2022, 2023, 2024 роки.
ФГ "Карат" оригінали примірників договору оренди землі б/н від 19.02.2022, укладеного між гр. ОСОБА_1 та ФГ «Карат», за яким в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 0525387800:01:003:0562, площею 3,8393 га, на виконання вимог ухвали суду так і не надало.
У відповідь на вказану ухвалу Головне управління ДПС у Вінницькій області листом № 9429/5/02-32-04-01-16 від 13.10.2025 повідомило, що за даними Інформаційних систем ДПС України, ФГ "Карат" (код 32067642) протягом 2021, 2022, 2023, 2024 років не декларувало, не нараховувало та не сплачувало земельний податок, в тому числі щодо зазначеної в Ухвалі Ділянки.
У поданих Додатках З "РОЗРАХУНОК загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік" за 2022-2024 роки до податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи за 2023 - 2025 роки ФГ "Карат" земельну ділянку площею 3,8393 га з кадастровим номером 0525387800:01:003:0562 платником задекларовано.
Додатково контролюючий орган зазначив, що облік надходжень в інформаційних базам ДПС України здійснюється в цілому по ІКП відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) без розмежування та відповідного обліку надходжень окремо по земельній ділянці з певним кадастровим номером.
Крім того, у вказаному листі повідомлено, що у ГУ ДПС України, відсутня технічна методологічна можливість відокремлення сум сплати ПДФО, який утримано з доходу ОСОБА_1 по земельній ділянці з кадастровим номером 0525387800:01:003:0562.
Як вбачається з відповіді керуючого санацією ФГ "Карат" арбітражного керуючого Болховітіна В.М. № 02-05/158 від 03.11.2025 на адвокатський запит, останній вказує, що за даними бухгалтерського обліку заборгованість ФГ "Карат" перед ОСОБА_1 становить 16 379,00 грн.: за 2023 - 8 000,00 грн., за 2024 - 8 379,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яка кореспондується зі ст. 93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Відповідно до 7 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Суд враховує, що Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження сплати орендної плати за землю до суду не подано.
Ч. 3 та 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" встановлені підстави для розірвання договору оренди землі: за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України встановлено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, як систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт "д").
При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов'язання), є підставою для розірвання такого договору.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2).
Таким чином, факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо несплати орендної плати є істотним порушенням та підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 сформувала висновок, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тлумачення п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо (аналогічна правова позиція викладена у Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц).
У постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункт "д" частини першої статті 141 ЗК України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати. У цьому випадку немає потреби оцінювати істотність порушення та застосовувати загальне правило, передбачене в частині другій статті 651 ЦК України, оскільки законодавство передбачає додаткову (до загальних) підставу розірвання договору оренди землі; якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, то застосуванню підлягає загальне правило частини другої статті 651 ЦК України, а не припис пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, укладаючи такий договір, то такий договір має бути розірваний саме на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Згідно з пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як "систематичність" та "несплату", зокрема, орендної плати.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 звертає увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватно-правових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року справі №183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня 2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23).
Отже достатньою правовою підставою для розірвання як договору оренди є саме систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, передбаченої договором.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 у справі № 542/51/22.
Відповідно до інформації, наданої керуючим санацією у ФГ "Карат" наявна заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 16 379,00 грн., з яких за 2023 - 8 000,00 грн., за 2024 - 8 379,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що орендар - ФГ "Карат" всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства тривалий час належним чином не виконує свої зобов'язання зі сплати орендної плати, що є наслідком систематичної несплати орендної плати.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ФГ "Карат", систематично несплачуючи орендну плату, допустило істотне порушення його умов, чим позбавило позивача матеріальної вигоди, на яку той розраховував за фактом передачі землі в оренду, а тому така обставина є підставою для дострокового розірвання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Отже, вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі, а тому також підлягає задоволенню.
За вказаних вище обставин, зважаючи на наведені вище приписи законодавства та наявні в справі докази, систематична несплата відповідачем орендної плати за договором від 19.02.2022 є підставою для задоволення позову, розірвання договору оренди землі б/н від 19.02.2022 та повернення земельної ділянки орендодавцю.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на відповідача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 119, 123, 129, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 255, 256, 326, 327 ГПК України -
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди землі б/н від 19.02.2022, укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та фермерським господарством "Карат" (вул. Святомиколаївська, 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24100, код 32067642), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.06.2022 вчинено запис про інше речове право за № 47235416.
3. Зобов'язати фермерське господарство «Карат» (вул. Святомиколаївська, 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24100, код 32067642) повернути/ передати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 3,8393 га з кадастровим номером 0525387800:01:003:0562 за Актом приймання -передачі земельної ділянки.
4. Стягнути з фермерського господарства «Карат» (вул. Святомиколаївська, 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24100, код 32067642) на ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Копію рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: представнику ОСОБА_1 , адвокату Дмитрійчук А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому - Болховітіну В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ФГ "КАРАТ" - karatfg@ukr.net.
У зв'язку із тривалими відключеннями електропостачання повний текст судового рішення складено 17 листопада 2025 р.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи