вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"12" листопада 2025 р. Cправа № 902/1314/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
арбітражний керуючий Будз О.М.
боржника: Сікорський Я.О.
ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп": Сабура С.О.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1314/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 24.02.2025 року відкрито провадження у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Будза О.М.
Ухвалою від 14.07.2025 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі №902/1314/24, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючою реструктуризацією) Будзом О.М. до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , а саме:
- ТОВ "Еко Фін" в розмірі 6 925,00 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1314/24;
- ТОВ "Авентус Україна" в розмірі 28 000,00 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1314/24.
Визначено розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів ОСОБА_1 у справі № 902/1314/24:
- ТОВ "Еко Фін" в частині визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу;
- ТОВ "Авентус Україна" в частині визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 5 000,00 грн штрафу.
Ухвалою від 14.10.2025 року визнано грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" до ОСОБА_1 в розмірі 14 008,00 грн. заборгованості (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1314/24.
Ухвалою суду від 24.09.2025 року призначено справу № 902/1314/24 до розгляду в судовому засіданні на 12.11.2025 р. о 10:30 год.. Зобов'язано арбітражного керуючого (керуючу реструктуризацією) Будза О.М. з дотриманням положень КУзПБ організувати проведення зборів кредиторів у відповідності з п. 1 ч. 4 ст. 122 КУзПБ та надати суду протокольне рішення відносно подальшої процедури у справі № 902/1314/24.
07.11.2025 року до суду від арбітражного керуючого Будза О.М. надійшли такі документи :
- заява № 02-10/103 від 07.11.2025 року про затвердження плану реструктуризації боргів у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;
- клопотання № 02-10/104 від 07.11.2025 року про затвердження звіту арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Будза О.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника;
- заява № 02-10/105 від 07.11.2025 року про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 902/1314/24, а саме : з ТОВ "Еко Фін" в сумі 15327,40 грн; з ТОВ "Авентус Україна" в сумі 42 772,66 грн; з ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" в сумі 24 551,36 грн.
Ухвалою від 10.11.2025 року вказані заяви та клопотання призначено до розгляду на 12.11.2025 року.
11.11.2025 року до суду від представника ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" надійшло заперечення б/н від 11.11.2025 року на клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту та заяву про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди.
11.11.2025 року до суду від представника ТОВ "Авентус Україна" надійшли додаткові пояснення б/н від 11.11.2025 року із запереченнями щодо клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту та заяву про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди.
В судове засідання на визначену дату з"явились арбітражний керуючий, представники боржника та ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп". Інші учасники провадження у даній справі правом участі в судовому засіданні не скористались.
В ході розгляду справи арбітражний керуючий та представник боржника надали пояснення щодо заяви № 02-10/103 від 07.11.2025 року про затвердження плану реструктуризації боргів у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; клопотання № 02-10/104 від 07.11.2025 року про затвердження звіту арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Будза О.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника; заяви № 02-10/105 від 07.11.2025 року про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 902/1314/24, підтримали їх вимоги та просили задоволити.
Представник кредитора щодо клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту та заяву про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди заперечила, з підстав наведених у запереченні.
Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши клопотання арбітражного керуючого Будза О.М. № 02-10/104 від 07.11.2025 року про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24 та заяву № 02-10/105 від 07.11.2025 року про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 902/1314/24, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне та дійшов такого висновку.
Так, за змістом клопотання про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24, 07.11.2025р. відбулись збори кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 (шляхом опитування).
На зборах кредиторів в тому числі піднімалось питання щодо розгляду Звіту арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Будза О.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Запропоновано схвалити Звіт арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Будза О.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Запропоноване рішення на зборах кредиторів, єдиним кредитором з правом вирішального голосу ТОВ "Еко Фін" не прийнято. (Протокол зборів кредиторів № 1 від 07.11.2025р.).
За змістом поданого на затвердження звіту, у відповідності до Пункту 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, 02.12.2024р. арбітражним керуючим Будзом О.М. укладено угоду з заявником ОСОБА_1 про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до даної угоди оплата послуг керуючого реструктуризацією встановлюється з розрахунку, який встановлено КУзПБ, а саме: розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Таким чином, за три місяці оплата послуг арбітражного керуючого відповідно до укладеної угоди та встановлених норм КУзПБ становить 45420,00 грн.
Відповідно до укладеної угоди, протягом трьох місяців після відкриття провадження у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , боржником проведено розрахунок з арбітражним керуючим Будзом О.М. щодо сплати основної грошової винагороди за три місяці виконання обов'язків керуючого реструктуризацією, а саме з 24.02.2025р. по 24.05.2025р. в загальній сумі: 45 420,00 грн.
Арбітражним керуючим отримана основна грошова винагорода за три місяці яка передбачена ч. 2 ст. 30 КУзПБ (в частині коштів, авансованих заявником).
Таким чином, арбітражним керуючим проведено нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого весь період виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , всього на суму 128 071,42 грн., з яких: за період з 24.02.2025р. по 24.05.2025р. в загальній сумі 45 420,00 грн. (виплачено); за період з 25.05.2025 р. по 07.11.2025 року в загальній сумі 82 651,42 грн.
Всього у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 арбітражним керуючим Будзом О.М. отримано основну грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією в розмірі 45420,00 грн. (за рахунок коштів сплачених боржником).
Таким чином, виплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією (за період з 24.02.2025р. по 07.11.2025р.) здійснена не в повному обсязі.
Заборгованість становить : 82651,42 грн., яка не відшкодована, та не сплачена.
Посилаючись на викладене, арбітражний керуючий просить суд затвердити звіт арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Будза О.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
За змістом заяви № 02-10/105 від 07.11.2025 року про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 902/1314/24, окрім зазначених вище обставин, арбітражний керуючий зазначає таке.
З огляду на те, що запропоноване рішення на зборах кредиторів, єдиним кредитором з правом вирішального голосу ТОВ "Еко Фін" не прийнято (протокол зборів кредиторів № 1 від 07.11.2025р.), враховуючи положення Закону, зокрема, щодо Конституційно закріпленого права на оплату праці та щодо недопустимості примушування до безоплатної праці, арбітражний керуючий звертається до господарського суду Вінницької області з даною Заявою.
Заборгованість становить 82651,42 грн., яка не відшкодована, та не сплачена. Фонд оплати грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність кредиторами не створювався.
Визнаними судом кредиторами у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 є наступні кредитори:
ТОВ "Еко Фін" з сумою вимог 6925,00 гри. основний борг (друга черга задоволення) та 4844,80 грн. - судового збору (позачергово). Всього - 11769,80 грн.
ТОВ "Авентус Україна" з сумою вимог 28000,00 грн. основний борг (друга черга задоволення) та 4844,80 грн. - судового збору (позачергово). Всього - 32844,80 грн.
ТОВ "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" з сумою вимог 14008,00 грн. основний борг (друга черга задоволення) та 4844,80 грн. - судового збору (позачергово). Всього -18852,80 грн.
Всього по кредиторах: 63467,40 грн. з яких: вимоги II черги - 48933,00 грн. Позачергово - 14534,40 грн.
В зв'язку з чим, за рахунок коштів, визнаними судом кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам, має бути погашено основну грошову винагороду арбітражного керуючого Будза О.М. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період з 25.05.2025р. по 07.11.2025р. згідно наведеного у таблиці розрахунку.
Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий просить суд стягнути на його користь з: ТОВ "Еко Фін" в сумі 15327,40 грн; з ТОВ "Авентус Україна" в сумі 42 772,66 грн; з ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" в сумі 24 551,36 грн., в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
ТОВ "Авентус Україна" у запереченні щодо клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту та заяву про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди, зазначає наступне.
Кредитор не погоджується з позицією арбітражного керуючого, керуючого реструктуризацією, вважає її незмістовною та необґрунтованою з огляду на наступне.
Кредитор наголошує на тому, що звіт арбітражного керуючого про нарахування основної винагороди має розглядатись саме у світлі виконаної роботи, а не в залежності від кількості звітних періодів, а покладання такого на кредиторів є неприпустимим з огляду на наступне.
Виходячи зі змісту положень КУзПБ, повноваженнями арбітражного керуючого є активні дії, спрямовані на проведення інвентаризації фінансового та майнового стану боржника та інших дій з метою подальшого задоволення вимог кредиторів.
Верховний Суд неодноразово наголошував про принцип безсумнівної повноти дій арбітражного керуючого, який полягає в обов'язку здійснення ним всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, водночас ні в кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення.
Верховний Суд зробив висновок про те, що обов'язок кредиторів щодо сплати винагороди арбітражному керуючому внаслідок відсутності у боржника активів виникає лише в випадку, якщо арбітражним керуючим реалізовано принцип безсумнівної повноти його дій (висновки, викладені у постановах ВС від 08.02.2022 у справі № 916/100/20, від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18).
Тобто, беручи до уваги вищевказане, сплата винагороди арбітражного керуючого виникає за умови здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника.
Верховний Суд дотримується правової позиції, згідно якої господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень, а й безпосередньо зміст і природу дій, які вчинялись арбітражним керуючим в цей період.
В межах здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим Зборами кредиторів не було створено фонду для авансування грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого, який, відповідно, не було затверджено ухвалою суду.
З аналізу норм КУзПБ та усталеної судової практики випливає, що кредитори мають право, проте не зобов'язані авансувати витрати арбітражного керуючого після закінчення коштів авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду.
Необхідно розмежовувати поняття "виникнення права на грошову винагороду" та "виплата грошової винагороди". Виплата грошової винагороди не проводиться автоматично, оскільки лише кредитори можуть оцінити ефективність роботи арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном.
Отже, не є справедливим для кредиторів сплачувати послуги арбітражного керуючого за період невиконання ним відповідних повноважень або виконання неналежним чином.
З огляду на викладене, кредитор просить суд: відмовити в задоволенні клопотання про затвердження звіту через недоведеність сум винагороди; відмовити в задоволенні заяви про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди через безпідставність такого.
ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" у запереченні б/н від 11.11.2025 року на клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту та заяву про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди, окрім доводів, аналогічним тим, що наведені у запереченні ТОВ "Авентус Україна", зазначає таке.
В звіті (надано разом із проєктом Протоколу зборів кредиторів та отримано кредитором 03.11.2025 року електронною поштою від арбітражного керуючого), що був поданий на розгляд ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" зазначено загальну суму та суму, вже сплачену боржником, при цьому не надано інформації щодо джерела подальшого розрахунку за суму заборгованості перед Арбітражним керуючим. Арбітражним керуючим зазначено інформацію про факт існування Договірних відносин між ним та боржником та на голосування не ставилося питання, щодо необхідності створення фонду для оплати винагороди Арбітражного керуючого.
Ця ситуація, що склалася не вимагала додаткових пояснень від Керуючого реструктуризацією, адже в звіті Арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової допомоги не зазначено детально про пророблену ним роботу. Виходячи із цього склалася думка, що ці питання врегульовані між боржником та Арбітражним керуючим.
07.11.2025 року Арбітражним керуючим було подано Заяву про стягнення з кредиторів основної винагороди, що протирічить по факту волевиявленню на голосуванні, адже це питання навіть не ставилося під час голосування та Кредитор ознайомився із цією заявою через систему "Електронний суд".
Тому ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП", хоча і не має права вирішального голосу на голосуванні, вимушено відкликати свої голоси, та заперечувати на Заяву Арбітражного керуючого про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди.
Слід зазначити, що в заяві арбітражний керуючий, керуючий реструктуризацією заявляє 82651,42 грн як суму несплаченої винагороди, покладаючи таку суму на кредиторів.
Кредитори не ініціюють процедуру неплатоспроможності, не працевлаштовують арбітражних керуючих із щомісячним окладом, а відтак не мають оплачувати порожнє перебування в арбітражного керуючого повноважень керуючого реструктуризації. Таким чином, оскільки ініціатором процедури про неплатоспроможність є боржник, який (на відміну від юридичної особи) не припиняє свою діяльність, має можливість працевлаштування, продовжує існувати та відновлює свою платоспроможність, а відтак найбільш доцільним, справедливим і розумним є розглядати саме боржника належним суб'єктом відшкодування грошової винагороди арбітражного керуючого.
ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" наголошує на тому, що звіт арбітражного керуючого про нарахування основної винагороди має розглядатись саме у світлі виконаної роботи, а не в залежності від кількості звітних періодів, а покладання такого на кредиторів є неприпустимим з огляду на наступне.
З огляду на викладене, кредитор просить суд: відмовити в задоволенні клопотання про затвердження звіту через недоведеність сум винагороди; відмовити в задоволенні заяви про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди через безпідставність такого.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ, керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Кодексом передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого: 1) авансування коштів заявником (кредиторами або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
При цьому Кодекс не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.
Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
07.11.2025 року відбулось зборів кредиторів (протокол № 1 від 07.11.2025 року, шляхом опитування), за результатами проведення яких єдиним кредитором з правом вирішального голосу ТОВ "Еко Фін" було прийнято, рішення:
- проти схвалення звіту арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Будза О.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;
- погодити в цілому план реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 ;
- план реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 , схвалити.
Згідно бюлетеня до протоколу № 1, кредитор ТОВ "Авентус Україна" щодо схвалення звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника - утримався; щодо погодження та схвалення плану реструктуризації боргів боржника - проголосував проти.
Згідно бюлетеня до протоколу № 1, кредитор ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" щодо схвалення звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника - проголосував за; щодо погодження та схвалення плану реструктуризації боргів боржника - проголосував проти та утримався, відповідно.
При цьому, Кодекс з процедур банкрутства не містить заборони винесення на затвердження господарського суду звіту про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат у разі його не схвалення комітетом/зборами кредиторів.
Слід зазначити, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 24.07.2018 у справі № 5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі № Б-24/172-09, суди вказали на те, що неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно.
Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2023 року у справі № 903/160/22 вказано, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, учасники справи № 902/1314/24 не звертались до суду зі скаргами чи запереченнями щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Будза О.М.
Разом з цим, за змістом ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997), ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Враховуючи наведені вище обставини та положення закону в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Будза О.М. № 02-10/104 від 07.11.2025 року про затвердження звіту арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Будза О.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24 та затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24.
Щодо вимог про пропорційне стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого основної грошової винагороди, суд зазначає наступне.
Статтею 30 КУзПБ урегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Згідно ч.ч. 1, 2, 4-6 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.
Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Як зазначено раніше, ухвалою від 24.02.2025 року відкрито провадження у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Будза О.М.
При цьому, відповідно до п. 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, 02.12.2024р. між арбітражним керуючим Будзом О.М. та ОСОБА_1 укладено угоду про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність, за умовами якої ця угоду визначає порядок авансування винагороди керуючому реструктуризацією, покладених па Замовника відповідно до Кодексу. Виконавець зобов'язується надавати послуги і виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, визначені Кодексом, у справі про неплатоспроможність до її закриття, а Замовник зобов'язується оплатити ці послуги з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Оплата послуг керуючого реструктуризацією встановлюється з розрахунку, який встановлено Кодексом, а саме: розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Таким чином за три місяці оплата послуг Виконавця становить 45420,00 грн. за весь строк виконання повноважень починаючи з дати його призначення ухвалою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Замовник вносить оплату Виконавцеві рівними частинами протягом 6 місяців у сумі 7570,00 грн. щомісячно починаючи з наступного місяця після винесення узвали суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Арбітражним керуючим повідомлено, що відповідно до укладеної угоди, протягом трьох місяців після відкриття провадження у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , боржником проведено розрахунок з арбітражним керуючим Будзом О.М. щодо сплати основної грошової винагороди за три місяці виконання обов'язків керуючого реструктуризацією, а саме з 24.02.2025р. по 24.05.2025р. в загальній сумі: 45 420,00 грн. Арбітражним керуючим отримана основна грошова винагорода за три місяці яка передбачена ч. 2 ст. 30 КУзПБ (в частині коштів, авансованих заявником).
Однак, процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 тривала після закінчення трьох місяців виконання повноважень.
Згідно з викладеним у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 12/23-Б висновком про правильне застосування норм права, які регулюють питання нарахування, оплати та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) і оплати його послуг (п. 44 вказаної постанови), не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг. А відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута у майбутньому, а також за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, якими встановлювалися і затверджувалися розміри послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
У своїй постанові від 04.10.2018 року по справі № 916/1503/17, Верховний Суд зазначив, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, або взагалі відсутні, арбітражний керуючий не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог (висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012).
Таким чином, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п'ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам грошових вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011).
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021 року у справі № 902/626/20, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат, а тому судами попередніх інстанцій помилково не враховано правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 24.04.2018 у справі № 910/2923/15-г, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 16.04.2019 у справі № 914/2458/16, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15.
Також, згідно постанови Верховного Суду від 07.03.2023 року у справі 908/1946/15-г, кредитори, які очікують на результат діяльності арбітражного керуючого, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, а оплата грошової винагороди, у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел, має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Крім цього, відхиляючи аргументи скаржника про відсутність підстав для вимог ліквідаторів щодо стягнення з кредиторів виплати грошової винагороди у заявлених розмірах через недоведення ліквідаторами часу, витраченого на вчинення ними окремих дій у ліквідаційній процедурі Боржника, Суд зауважив, що положення статті 30 КУзПБ імперативно закріплюють щомісячний характер нарахування основної грошової винагороди за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень з оплатою цієї винагороди у межах розміру, встановленого законом (частина друга стаття 30 КУзПБ), що встановлюється ухвалою суду.
Слід зазначити, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.
Як було зазначено раніше, у матеріалах справи № 902/1314/24 відсутні подані чи задоволені скарги щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Будза О.М., які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень у даній справі.
Так, судом було затверджено звіт арбітражного керуючого Будза О.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24, про що зазначено вище.
Також, як встановлено судом, у цій справі фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредиторами не створювався; майнові активи боржника, які могли б бути спрямовані для сплати винагороди арбітражного керуючого також відсутні, що підтверджується наявними матеріалами справи.
З огляду на наведені вище обставини та положення закону, зокрема, щодо конституційно закріпленого права на оплату праці та щодо недопустимості примушування до безоплатної праці в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви арбітражного керуючого Будза О.М. № 02-10/105 від 07.11.2025 року про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 902/1314/24, в повному обсязі.
Водночас, судом не приймаються заперечення кредиторів, зокрема, щодо недоведеності обсягу виконаної роботи арбітражним керуючим; ініціювання справи саме боржником; відсутності обов'язку кредиторів авансувати винагороду арбітражного керуючого, оскільки наведені обставини не є підставою для відмови в задоволенні згаданих заяви та клопотання, з огляду на наведені вище положення закону та судову практику.
Також, за наслідками проведеного судового засідання, суд дійшов висновку про відкладення розгляду заяви арбітражного керуючого Будза О.М. № 02-10/103 від 07.11.2025 року про затвердження плану реструктуризації боргів у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , на іншу дату, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУзПБ, явка кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника, а також третіх осіб, якщо план реструктуризації передбачає виконання зобов'язань боржника такими особами, є обов'язковою.
У разі відсутності зазначених у цій частині кредиторів господарський суд призначає нове засідання суду для затвердження плану реструктуризації боргів боржника.
Повторна неявка в судове засідання кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника, а також третіх осіб, якщо план реструктуризації передбачає виконання зобов'язань боржника такими особами, не перешкоджає розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 12, 30, 113, 114 КУ з процедур банкрутства, ст.ст.2, 3, 12, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 169, 232-236, 242, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Призначити заяву арбітражного керуючого Будза О.М. № 02-10/103 від 07.11.2025 року про затвердження плану реструктуризації боргів у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 до розгляду в судовому засіданні на 23.12.2025 р. - 11:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, зал № 6).
2. Явку в судове засідання керуючого реструктуризацією визнати обов'язковою.
3. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі у судовому засіданні згідно ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
4. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Будза О.М. № 02-10/104 від 07.11.2025 року про затвердження звіту арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Будза О.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24.
5. Затвердити звіт арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Будза О.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі реструктуризації боргів боржника у справі № 902/1314/24.
6. Задоволити заяву арбітражного керуючого Будза О.М. № 02-10/105 від 07.11.2025 року про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 902/1314/24.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" (б.Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 324, м. Київ, 01104; код ЄДРПОУ 43564082) на користь арбітражного керуючого Будза Олександра Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1427 від 16.07.2013 року; адреса офісу: вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 15 327,40 грн. в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі №902/1314/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (пр. Берестейський, 90-А, м. Київ, 03062; код ЄДРПОУ 41078230) на користь арбітражного керуючого Будза Олександра Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1427 від 16.07.2013 року; адреса офісу: вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 42 772,66 грн. в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі №902/1314/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел. Ен. Груп" (вул. Михайла Грушевського, 10, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 41240530) на користь арбітражного керуючого Будза Олександра Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1427 від 16.07.2013 року; адреса офісу: вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 24 551,36 грн. в якості виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі №902/1314/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
10. Видати накази після набрання ухвалою законної сили.
11. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: боржнику ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику боржника - адвокату Сікорському Я.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Будзу О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Еко Фін" - info@cashtancredit.com.ua, представникам ТОВ "Еко Фін" Муравській О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , адвокату Арсеміковій І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ТОВ "Авентус Україна" - info@creditplus.ua; представнику ТОВ "Авентус Україна" адвокату Бабаєвій О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" - el.en.fkgroup@gmail.com, представнику ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" адвокату Колесніковій І.О. - ІНФОРМАЦІЯ_7
Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи.