17.11.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3734/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Чередка А.Є., Мороза В.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 (суддя Ярошенко В.І., повний текст якого підписаний 07.10.2025) у справі № 904/3734/25
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 3% річних та інфляційних втрат
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення за Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8116733 від 30.06.2020 3% річних у розмірі 1 205, 21 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 050, 83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Новоблочна регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-23-114/НЮдч/100 від 06.03.2023 “Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг», яка примикає до станції Шмакове Придніпровської залізниці».
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 по справі № 904/4782/23 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 42,82 грн плати за користування вагонами, 58 609,32 грн збору за зберігання вантажу, 2 684,00 грн судового збору
Після набрання судовим рішенням законної сили відповідач сплатив заборгованість у загальному розмірі 58 652, 16 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 600000042 від 02.01.2024. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховано 1 050, 83 грн - інфляційних втрат; 1 205, 21 грн - 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 у справі №904/3734/25 позов задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Дніпро 3 % річних у розмірі 1 205, 21 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 050, 83 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ні Договором, ні Правилами розрахунків за перевезення вантажів не визначено строк виконання обов'язку з оплати послуг у разі наявності спору щодо наданих послуг.
Позивач у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 по справі № 904/3734/25 - без змін.
Зазначає, що факт порушення Відповідачем зобов'язання за договором встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі №904/4782/23 і у справі, що розглядається, доведенню не підлягає.
Оскільки рішення суду не породжує зобов'язання грошового характеру, захист порушеного права Позивача жодним чином не залежить від дати винесення рішення суду та набрання ним законної сили, а права та обов'язки Позивача та Відповідача виникають з умов укладеного між сторонами Договору. Отже, апелянт дійшов передчасних висновків, що обов'язок з оплати спірної суми виник у Відповідача з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі №904/4782/23. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Чередко А.Є., Мороз В.Ф.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 24.10.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
29.10.2025 матеріали справи №904/3734/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 у справі № 904/3734/25; з урахуванням положень частин 1, 10 ст.270 ГПК України справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам встановлений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, зав, клопотань (протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 по справі № 904/4782/23 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 42,82 грн плати за користування вагонами, 58 609,32 грн збору за зберігання вантажу, 2 684 грн. судового збору.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 по справі № 904/4782/23 встановлено:
Між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Новоблочна регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-23-114/НЮдч/100 від 06.03.2023 “Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг», яка примикає до станції Шмакове Придніпровської залізниці». (далі-договір).
Відповідно до п.8 Договору про експлуатацію про готовність вагонів до забирання відповідальний працівник Власника колії передає повідомлення відповідальному працівнику станції Шмакове по телефону за формою, встановленою Правилами користування вагонами з подальшим письмовим підтвердженням.
Згідно п.9 Договору про експлуатацію з під'їзної колії вагони повертаються Залізниці партією в кількості не більше 19 вагонів на одну з колій станції Шмакове.
У відповідності до п.п.8,9 Договору про експлуатацію, 09.04.2023 о 16год. 05хв. з під'їзної колії ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг» на колії станції Шмакове було виставлено першу партію з 17 вагонів, що підтверджено пам'яткою ф.ГУ-45 №74.
09.04.2023 о 16год. 50хв. з під'їзної колії на колії станції Шмакове було виставлено другу партію з 19 навантажених вагонів, що підтверджено пам'яткою ф.ГУ-45 №75.
Про закінчення вантажних операцій з першою та другою партіями вагонів вантажовласником на станцію було надано повідомлення.
Для підпису пам'яток ф. ГУ-45 №№ 74, 75 представник ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг не з'явився, про що складено акти загальної форми ф. ГУ-23 №№ 614, 615 від 09.04.2023.
Враховуючи той факт, що відправником не були надані правильно оформлені перевізні документи на відправлення вагонів, працівниками станції Шмакове було складено акти загальної форми ф.ГУ-23 №616 та №676 від 09.04.2023 про затримку вагонів на коліях станції в очікуванні оформлення перевізних документів.
Після надання відправником ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг» правильно оформлених накладних №№ 46184495, 46184503, 46184487, 09.04.2023 о 17год. 10хв. спірні вагони було прийнято залізницею до перевезення.
За весь час знаходження вагонів в очікуванні надання відправником перевізних документів станцією Шмакове нараховано плату за користування вагонами по відомості ф.ГУ-46 №17049003 в сумі 42,84грн. (з ПДВ) та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№ 25049004, 25049005 в сумі 58 609,32грн. (з ПДВ). Відомість та накопичувальні картки відповідальним працівником ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг» підписано із запереченнями: “З нарахованою сумою не згодні, оскільки виправлення прізвища відповідального за навантаження в перевізному документі не є помилкою в оформленні документа».
Пунктом 12 Договору про експлуатацію визначено, що власник колії сплачує залізниці: плату за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами та контейнерами; збір за зберігання вантажів у вагонах - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу у добровільному порядку.
Заперечення, наведені відповідачем у відомостях ф. ГУ-46, не підпадають під жоден з випадків звільнення ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг» від плати за користування вагонами.
Отже, зібрані у справі докази у сукупності з боку позивача є більш вірогідними на підтвердження наявності обставин для нарахування спірної плати, ніж докази, на які посилається відповідач на їх спростування.
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку судом порушень не встановлено.
Оскільки матеріалами справи доводиться наявність підстав для нарахування спірної плати за користування вагонами господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними.
Наявність законодавчо визначених підстав для звільнення від плати за користування вагонами й збору за зберігання вантажів відповідачем не доведена.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі».
Таким чином, судом встановлено факт затримки вагонів з вини відповідача та факт правомірного нарахування позивачем відповідачу плати за користування вагонами за відомістю ф.ГУ-46 №17049003 в сумі 42,84грн з ПДВ та збору за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №№ 25049004, 25049005 в сумі 58 609,32грн. з ПДВ.
Зі змісту винесеного по справі №904/4782/23 рішення слідує, у зв'язку з тим, що відповідачем проставлено заперечення у відомості ф. ГУ-46 №17049003 та накопичувальних картках ф.ФДУ-92: №№ 25049004, 25049005, це унеможливило списання залізницею коштів у розмірі 58652,16 грн у строк, визначений договором (не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами).
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 по справі № 904/4782/23 набрало законної сили 26.12.2023.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Таку правову позицію сформовано Верховним Судом у постанові від 26.11.2019 у справі № 922/643/19.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Таку правову позицію сформовано Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №916/1041/17.
Відтак, обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 по справі № 904/4782/23 мають преюдиціальне значення для розгляду цієї справи.
Після набрання судовим рішенням законної сили відповідачем сплачено заборгованість у загальному розмірі 58 652, 16 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 600000042 від 02.01.2024.
Крім того, 30.06.2020 між Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" та Акціонерного товариства "Українська залізниця" укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8116733 від 30.06.2020, яким визначено обов'язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Відповідно до п. 12.1. Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення.
Пунктом 1.1. цього договору визначено, що предметом договору про надання послуг з організації перевезень є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4 договору).
Пунктом 2.1.4 договору передбачено обов'язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.
Відповідно до п. 2.1.7 договору до обов'язків замовника, відповідача у справі, віднесено зокрема підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.
Згідно з пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг, Перевізником відображається в особовому рахунку використання Замовником коштів за добу для оплати:
- провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних;
- суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами;
- плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях;
- штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо;
- неустойки, нарахованої, згідно з додатками до Договору та відображеної в інформаційному повідомленні;
- пені.
Згідно з пунктом 5.1 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225, якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки тощо із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має врегульовуватись платником безпосередньо зі станціями, які нарахували платежі, і ТехПД, що провадить розрахунки. У разі недосягнення домовленості стягнення коштів вирішується в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.
Отже, оплата послуг перевізника здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Тобто, отримання залізницею коштів поставлене в залежність від виконання відповідачем певних дій, зокрема, підписання ним накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами без заперечень. При цьому, в силу пункту 1.4 договору надання послуг може підтверджуватись, зокрема, накопичувальною карткою та відомістю плати за користування вагонами, які з боку відповідача повинні підписуватись не пізніше двох робочих днів від дня їх складення.
Звідси ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами). Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
Оскільки відповідач не визнав суми, що були нараховані на підставі відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, відмовився їх сплачувати, про що зазначив у зауваженнях до них, то відповідно до п. 2.1.7 договору через два робочі дні після складення цих документів і пред'явлення на підпис, грошове зобов'язання відповідача є простроченим, і з цього дня починається облік часу прострочення.
Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати заборгованості, позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховано 1 050, 83 грн - інфляційних втрат; 1 205, 21 грн - 3 % річних, що і є причиною спору.
Приймаючи рішення Господарський cуд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат та встановив, що розрахунок здійснено арифметично правильно, а заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.
Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із ч. 5 ст. 307 ГК України (що діяв на час виникнення спірних відносин), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 ГПК України, за якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Згідно з пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Беручи до уваги факти, встановлені у справі № 904/4782/23, рішення, яке набрало законної сили, відповідач підписав вищевказані відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46.
Вказане унеможливило списання залізницею плати за користування вагонами за відомістю плати за користування вагонами. При цьому, з огляду на умови пункту 2.1.7 Договору обов'язок підписати означені накопичувальні картки та відомості плати у відповідача виник після двох робочих днів від дня надання послуг, що підтверджується одним із документів передбачених п. 1.4 Договору.
Оплата послуг перевізника здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Тобто, отримання залізницею коштів поставлене в залежність від виконання відповідачем певних дій, зокрема, підписання накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами без заперечень. При цьому, в силу пункту 1.4 Договору надання послуг може підтверджуватись, зокрема, накопичувальною карткою та відомістю плати за користування вагонами, які з боку відповідача повинні підписуватись не пізніше двох робочих днів від дня їх складення.
Звідси, ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений Договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами). Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
Отже, посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на відсутність строку для оплати наданих послуг спростовується умовами укладеного між сторонами договору.
Оскільки оплата за надані залізницею послуги здійснюється негайно в день підписання (оформлення) накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню з дня, наступного за днем оформлення накопичувальної картки.
За порушення строків внесення плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Припис частини другої ст. 625 ЦК України застосовується судом за наявності порушення боржником будь-якого грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати
Отже, обов'язок зі сплати 3% річних та інфляційних втрат виникає безпосередньо з Цивільного кодексу України.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% та інфляційних втрат, які обґрунтовані нормою ст. 625 ЦК України, що підлягає застосуванню у разі порушення грошового зобов'язання, підлягають задоволенню.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення вимог позивача.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 у справі № 904/3734/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 у справі № 904/3734/25 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 17.11.2025
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз