ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 листопада 2025 року Справа № 903/443/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Садівничого товариства "Садівничий масив "Білий налив" на рішення Господарського суду Волинської області від 30.07.2025 у справі № 903/443/25 (суддя Якушева І.О., повний текст рішення складено 08.08.2025)
за позовом ОСОБА_1
до Садівничого товариства "Садівничий масив "Білий налив"
про визнання незаконним та скасування п. 3.1. рішення ради від 20.03.2023, зобов'язання підключити електроенергію; визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів від 22.02.2020, оформлене постановою № 1
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 ;
відповідача - не з'явився;
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Волинської області із позовом до Садівничого товариства "Садівничий масив "Білий налив" (далі - відповідач, СТ "СМ "Білий налив"), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати п. 3.1. рішення ради "Білий налив" про припинення постачання електроенергії власнику земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 20.03.2023 та зобов'язати відповідача здійснити негайне підключення електроенергії власнику земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
- визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів уповноважених від садоводів садівничого масиву "Білий налив" від 22.02.2020, оформлене постановою № 1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , який є членом СТ "СМ "Білий налив" належним чином виконує свої обов'язки, у тому числі і в частині сплати коштів за користування електричною енергією, а тому законних підстав для припинення електропостачання до його будинку не було. Підставою для припинення постачання електроенергії була несплата ним цільових внесків на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж, проте, на думку позивача, вимога про сплату цих внесків є протиправною і не може розцінюватись як невиконання позивачем положень статуту та бути підставою для відключення електроенергії. Позивач вважає, що рішення відповідача про відключення від електромережі є незаконним у зв'язку з тим, що під час його прийняття було порушено положення статуту відповідача, умови та порядок припинення постачання електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 30.07.2025 позов задоволено.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга СТ "СМ "Білий налив" на рішення Господарського суду Волинської області від 30.07.2025 у справі № 903/443/25, в якій відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у позивача наявна заборгованість по оплаті за використану електроенергію, що підтверджується довідкою та витягом з протоколу від 20.03.2023 № 2. Повноваження відповідача щодо права припинення постачання електроенергії позивачу стверджуються відповідним договором на використання електричної енергії для потреб садівничих будівель масиву "Білий налив". Договір на постачання електроенергії відповідачу, укладений з ПрАТ "Волиньобленерго", проте право на відключення споживача від електропостачання за наявною заборгованістю визначено за відповідачем на підставі вищевказаних документів.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.
Листом від 02.09.2025 з Господарського суду Волинської області витребувано матеріали справи.
09.09.2025 матеріали справи надійшли до суду.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.10.2025, із урахуванням ухвали суду від 10.11.2025 про виправлення описки, відкрито провадження за апеляційною скаргою СТ "СМ "Білий налив" на рішення Господарського суду Волинської області від 30.07.2025 у справі № 903/443/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.11.2025 о 15:15 год.
ОСОБА_1 надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що ним не сплачувалися цільові внески на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж (в розмірі 0,59 грн за 1 кВт). Плата за електроенергію по ціні 1.68 грн ним сплачувалася справно. Щодо повноважень відповідача припинити постачання електроенергії згідно договору, наданого скаржником (додаток до апеляційної скарги), то позивач зазначає, що з аналізу положень договору не можна встановити право садівничого масиву на відключення споживача від постачання електроенергії у зв'язку з несплатою цільових внесків на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж. Позивач вважає, що у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для прийняття доказів (додані до апеляційної скарги), які не були досліджені в суді першої інстанції (довідки відповідача щодо заборгованості та договору на використання електричної енергії, укладеного між СМ "Білий налив" та ОСОБА_1 ) Також, як зазначає позивач, зі змісту апеляційної скарги залишається незрозумілим, в чому скаржник вбачає незаконність та/або необґрунтованість рішення в частині визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів уповноважених відповідача, яке оформлене постановою №1 від 22.02.2020.
Щодо долучених до апеляційної скарги додаткових доказів (довідки про сплату за спожиту електроенергію абонентом ОСОБА_1 , видану головою ради СМ "Білий налив" та договору на використання електричної енергії для потреб садівничих будівель масиву "Білий налив", який укладений між СМ "Білий налив" та ОСОБА_1 ), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частиною третьою статті 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційної господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України.
Колегія суддів приймає до уваги те, що факт повідомлення відповідача про судовий розгляд справи 04.06.2025 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610255830212, згідно з яким ухвалу суду вручено відповідачу 28.05.2025. Також про судове засідання, яке відбулося в суді першої інстанції 18.06.2025, відповідач був повідомлений, що підтверджується відомостями із сайту АТ "Укрпошта". Ухвалу суду від 04.06.2025 вручено відповідачу 17.06.2025.
Судом першої інстанції в судовому засіданні 16.07.2025 було оголошено перерву до 30.07.2025, та відповідача повідомлено про оголошену перерву шляхом надіслання йому ухвали - повідомлення від 16.07.2025 на підставі ст. 120 ГПК України. Відповідач ухвалу суду отримав 21.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, проте відповідач повноважного представника у судове засідання не направив.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів зазначає, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи.
В свою чергу, суд звертає увагу на те, що обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
З огляду на положення ст. 13, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, у даному випадку, саме відповідач повинен був надати докази та доводити суду ті обставини, на які воно посилаються як на підставу своїх заперечень. Відповідач не був позбавлений права подати відповідні докази до суду у строк, встановлений ГПК України.
Із урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що відповідач взагалі не мотивує в чому полягає винятковість випадку неподання доказів (долучені до апеляційної скарги) до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку не приймати їх до уваги та не надавати оцінки вказаним додатковим доказам.
Позивач в судовому засіданні 12.11.2025 заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні.
Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні позивача, зазначає наступне.
Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 є членом СМ "Білий налив", що підтверджується членським квитком (а. с. 10) та не заперечується відповідачем.
Відповідно до протоколу зборів уповноважених членів СМ "Білий налив" від 09.09.2016 №5 затверджено статут СМ "Білий налив" (нова редакція), відповідно до розділу 1 "Загальні положення" якого визначено, що цей статут визначає загальні правові основи організації та діяльності - Садівничого масиву СМ "Білий налив" (надалі - садівничий масив, масив). Садівничий масив діє відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про кооперацію", "Про садівничі товариства", інших нормативно - правових актів з питань кооперації та чинного законодавства.
Засновниками садівничого масиву є фізичні особи на добровільних засадах. Засновники зобов'язані виконувати вимоги статуту, який затверджується засіданням зборів уповноважених членів садівничого масиву.
Садівничий масив є добровільним об'єднанням садоводів - любителів на кооперативній основі по вирощуванню плодів, ягід, овочів та іншої сільгосппродукції. Садівничий масив є юридичною особою, має рахунок в установах банків, печатку з власним найменуванням, штамп та інші необхідні реквізити. Садівничий масив набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Згідно з розділу 3 статуту "Члени масиву", членами масиву можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, внесли вступний внесок у розмірах, визначених для членів садівничого масиву, дотримуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Садівничий масив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати посвідчення про членство.
Розділом 5 статуту "Права та обов'язки членів масиву" член масиву зобов'язаний, зокрема, споживачі електроенергії сплачують цільові внески в розмірі 10-ти копійок за кожний кіловат спожитої електроенергії для підтримання в належному технічному стані електролінії.
Згідно з розділом 7 статуту "Вищий орган управління масиву", вищим органом управління масиву є збори членів уповноважених садівничого масиву, які делеговані садоводами масиву в кількості і уповноважений від 40-ка садоводів. До компетенції зборів членів уповноважених масиву належать, зокрема, визначення розмірів вступного внеску, членських і цільових внесків (п.п. 7.1., 7.2. статут).
Відповідно до розділу 8 статуту "Виконавчий орган" виконавчим органом масиву є правління (рада), яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом масиву. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління масиву і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи садівничого масиву (п. 8.1. статуту).
Пунктом 8.2. статуту визначені повноваження виконавчого органу масиву.
Згідно п. 8.3. виконавчий орган може бути наділена іншими повноваженнями, визначеними зборами членів уповноважених або статутом.
22.02.2020 були проведені загальні збори уповноважених від садоводів СМ "Білий налив", на яких були заслухані: звітна доповідь голови масиву, акт ревізійної комісії та прийнято ряд рішень, які були оформлені постановою № 1. Серед прийнятих на цих зборах рішень були наступні: п. 12 - встановити цільові внески на компенсацію втрат в електромережі і технічне обслуговування і ремонт ПЕЛ на рівні 35 % від оплати за 1 кВт на 01.01.1920 - 0,59 грн; п. 13 - встановити розмір цільових внесків на компенсацію витрат по оплаті заробітної плати електрику на рівні 110 грн. від споживача в рік; п. 18 - всіх споживачів електроенергії, які не сплачують членські внески на протязі 2-ох років і більше, від'єднувати від електромережі без попередження (а. с. 12-15).
Відповідно до п. 3.1. витягу з протоколу від 20.03.2023 № 2 засідання ради СМ "Білий налив", припинено постачання електроенергії власнику земельної ділянки № 425 ОСОБА_1 мережею СМ "Білий налив" по причині несплати цільових внесків (на даний час - 0,59 грн за 1 Квт) на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж на протязі 2022- 2023 рр.
Предметом позову у справі є вимоги ОСОБА_1 до СТ "СМ "Білий налив" про визнання незаконним та скасування п. 3.1. рішення ради "Білий налив" про припинення постачання електроенергії власнику земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 20.03.2023 та зобов'язання відповідача здійснити негайне підключення електроенергії власнику земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів уповноважених від садоводів садівничого масиву "Білий налив" від 22.02.2020, оформлене постановою № 1.
Надаючи правову оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частина перша статті 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із положеннями частин першої та другої статті 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Відповідно до ст. 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та установчих документів товариства.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Відповідно до статей 83, 85, 86 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Згідно з розділом 1 статуту СМ "Білий налив", затвердженого на зборах уповноважених членів садівничого масиву 09.09.2016 (протокол № 5 від 09.09.2016), СМ "Білий налив" є неприбутковим формуванням, створеним фізичними особами на добровільних засадах на кооперативній основі для вирощування плодів, ягід, овочів та іншої сільгосппродукції.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначаються Законом України "Про кооперацію".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про кооперацію" під кооперацією визначає систему кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів, а за статтею 2 кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності, визначається як обслуговуючий кооператив. При цьому обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
За змістом статті 6 Закону України "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації, яка створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської іншої діяльності задля поліпшення свого економічного стану.
В залежності від завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.
З огляду на визначення, що містяться у статті 1 цього Закону, кооператив юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.
Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.
Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Частини 1, 5 та 6 статті 16 Закону України "Про кооперацію" визначають, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність діяльності кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п'ять років. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 по справі № 695/2665/16-ц надала правові висновки щодо визначення організаційно-правової форми садівничих товариств та вказала, що вони можуть створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація. Отже, мета, засади створення і діяльності садівничого товариства вказують на утворення його членами юридичної особи, яка за організаційно-правовою форою є обслуговуючим кооперативом. За наслідками такого визначення корпоративні права в обслуговуючому кооперативі характеризуються тим, що особа, яка є його учасником (членом) має право на участь в управлінні кооперативу та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами, що встановлено статтею 12 Закону, у тому числі має право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 по справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19) щодо вказаних правових положень надала правовий висновок, згідно з яким:
- корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними;
- реалізація учасниками кооперативу корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується наділення або позбавлення їх повноважень на управління кооперативом. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини,;
- припинення повноважень члена виконавчого органу обслуговуючого кооперативу відповідно до частини третьої ст. 99 ЦК України, статті 16 Закону України "Про кооперацію" є дією уповноваженого органу кооперативу, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу кооперативу право на управління. За природою корпоративних відносин членам обслуговуючого кооперативу має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів кооперативу, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Як встановлено апеляційним судом, позивач просить визнати незаконним та скасувати п. 3.1. рішення ради масиву "Білий налив" від 20.03.2023, яким припинено постачання електроенергії власнику земельної ділянки № 425 ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача здійснити негайне підключення електроенергії позивачу, оскільки рада масиву (виконавчий орган - правління), приймаючи рішення про припинення електропостачання до будинку позивача у зв'язку з несплатою ним цільових внесків на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж, вийшла за межі повноважень, наданих їй статутом та Законом України "Про кооперацію".
Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 8.1. статуту, виконавчим органом масиву є правління (рада), яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом масиву. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління масиву і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи садівничого масиву.
При цьому у п. 8.2. статуту визначені повноваження ради масиву, проте серед них відсутнє право на припинення електропостачання члену масиву у зв'язку із несплатою ним цільових внесків на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж. Пункт 8.3. статуту передбачає, що рада масиву може бути наділена іншими повноваженнями, визначеними зборами членів уповноважених або статутом.
З огляду на положення статуту відповідача, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рада масиву (виконавчий орган - правління) не була наділена повноваженнями на власний розсуд приймати рішення про припинення електропостачання у зв'язку з несплатою цільових внесків членом кооперативу на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж.
Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що рішення, прийняте 20.03.2023, не містить жодного обгрунтування з посиланням на нормативно - правовий акт, положення статуту, якими керувалася рада масиву, приймаючи рішення. У рішенні також не наведено розміру заборгованості позивача за несплату ним цільових внесків на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж за період 2022-2023 рр., не наведено, якими доказами підтверджується ця заборгованість, не вказано у рішенні й про наявність додатків до нього.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження фактичної наявності такої заборгованості і суду у процесі розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що п. 3.1. рішення ради СМ "Білий налив", яке оформлене протоколом №2 від 20.03.2023 про припинення постачання електроенергії позивачу, прийнято радою масиву з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання його недійсним (скасування) та зобов'язання відповідача підключити електроенергію позивачу.
Позивач також просить визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів уповноважених від садоводів СМ "Білий налив" від 22.02.2020, оформлені постановою № 1.
Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 7.1. статуту відповідача вищим органом управління масиву є збори членів уповноважених садівничого масиву, які делеговані садоводами масиву в кількості 1 уповноважений від 40-ка садоводів.
У п. 7.2. статуту відповідача визначено компетенцію зборів членів уповноважених садівничого масиву.
Згідно з п. п. 7.7., 7.9. статуту відповідача збори уповноважених членів масиву правомочні вирішувати питання за наявності на них не менше 2-ох третин уповноважених.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона - представник зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно з ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.
Як встановлено апеляційним судом, у постанові загальних зборів уповноважених від садоводів СМ "Білий налив" № 1 від 22.02.2020 не відображено факту уповноваження, не зазначено кількості уповноважених, присутніх на зборах, хто і кому делегував повноваження, які повноваження, на підставі яких документів. Не зазначено про наявність будь - яких додатків до постанови № 1 від 22.02.2020 і у тексті цієї постанови. Не подано доказів відповідачем на підтвердження наведених обставин й суду у процесі розгляду справи.
В той же час. суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що позивач заперечує той факт, що він уповноважував представляти його інтереси на зборах уповноважених від садоводів 22.02.2020.
При цьому суд звертає увагу на те, що постанова загальних зборів уповноважених від садоводів СМ "Білий налив" № 1 від 22.02.2020 не містить висновку про наявність кворуму.
А відтак, відсутність у постанові № 1 від 22.02.2020 інформації про кількість уповноважених, які брали участь у зборах 22.02.2020, та документів на представництво, позбавляє суд можливості вирішити питання наявності кворуму на зборах 22.02.2020.
Відповідач у процесі судового розгляду не подав реєстру (іншого документу) уповноважених членів СМ "Білий налив" на підтвердження їх фактичної наявності; реєстру уповноважених (іншого документу), які були присутні на зборах уповноважених членів СМ "Білий налив" 22.02.2020 на підтвердження їх фактичної присутності під час проведення зазначених зборів; реєстру (переліку) осіб, які відповідно до протоколу № 1 зборів уповноважених членів СМ "Білий налив" 22.02.2020 є членами відповідача; документів, якими підтверджуються повноваження уповноважених на представництво інтересів інших членів СМ "Білий налив" на зборах від 22.02.2022.
Також суд звертає увагу на те, що статутом відповідача не передбачено права зборів уповноважених СТ "СМ "Білий налив" приймати рішення про від'єднання від електромережі споживачів, які на протязі 2-ох років і більше не сплачують цільові внески на компенсацію витрат по заробітній платі електрика. До компетенції зборів уповноважених згідно з п. 7.2. статуту відповідача належить лише визначення розмірів вступного внеску, членських і цільових внесків.
Окрім того, зі змісту прийнятого рішення не зрозуміло, кому дозволяється від'єднувати від електромережі споживачів, які на протязі 2-ох років і більше не сплачують цільові внески на компенсацію витрат по заробітній платі електрика.
Із урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що загальні збори уповноважених від садоводів СМ "Білий налив" 22.02.2020 були проведені з порушенням положень статуту відповідача та вимог чинного законодавства, які регулюють питання представництва, а тому вимога позивача про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів уповноважених від садоводів СМ "Білий налив" від 22.02.2020, оформлених постановою № 1 підлягає задоволенню.
Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі рішення суду, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції.
Також судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 30.07.2025 у справі № 903/443/25 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу СТ "СМ "Білий налив" - без задоволення.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Садівничого товариства "Садівничий масив "Білий налив" на рішення Господарського суду Волинської області від 30.07.2025 у справі № 903/443/25 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.
Повний текст постанови складений 17 листопада 2025
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.