Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/697/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 941/893/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
10.11.2025 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2025 року в кримінальному провадженні № 12024121060001917 за ч.4 ст. 187, ч.1 ст.263 КК України про продовження обвинуваченому:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Олександро-Мар'ївка Петрівського району Кіровоградської області, громадянину України, з середньою освітою, одруженого, працюючого на посаді охоронника ФОП ОСОБА_9 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , такому, що в силу ст.89 КК України не має судимостей,
строку тримання під вартою, -
У провадженні Петрівського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12024121060001917 від 27.12.2024 року стосовно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 обвинувачених за ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 обвинуваченого за ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.
Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор ОСОБА_6 в порядку ст.331 КПК України звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 вказуючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а саме те, що перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих з метою зміни показів, продовжити злочинну діяльність та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 19 грудня 2025 року.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, яке в силу ст.12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання може переховуватись від суду, впливати на свідків та потерпілих з метою уникнення відповідальності та вчиняти нові кримінальні правопорушення, а тому на думку суду у справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, а тому більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 під час розгляду даного кримінального провадження.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить змінити ухвалу суду першої інстанції та обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту або визначити розмір застави.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_8 буде переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
З посиланням на ряд рішень Європейського суду з прав людини та норми кримінально процесуального закону стверджує про відсутність законних підстав для подальшого його тримання під вартою.
Крім того, захисник зазначає, що при вирішенні питання про продовження дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не враховано, що обвинувачений ОСОБА_8 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працював до затримання, де має позитивні характеристики, тобто міцні соціальні зв'язки.
Вважає, що при таких обставинах, висновки суду про продовження строку його тримання під вартою є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу адвоката та просили суд її задовольнити, вказуючи на можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як встановлено ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , дотримався вказаних вище вимог кримінального процесуального закону.
За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_8 перебуваючи на свободі, під тяжкістю покарання, яке загрожує, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також вчинити нові кримінальні правопорушення.
Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції обґрунтовано прийшов правильного висновку про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Також колегія суддів зазначає, що дане кримінальне провадження у червні 2025 року надійшло в Петрівський районний суд Кіровоградської області, 05 листопада 2025 року призначено перше засідання, у зв'язку чим свідки та потерпілі на даний час не допитані, обвинувачений ОСОБА_8 вину визнає тільки по одному епізоду розбійного нападу, у зв'язку з чим існує ризик впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні.
Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на даний час продовжують існувати ризики передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_8 перебуваючи на свободі, під тяжкістю покарання, яке загрожує може переховуватись від суду, що підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння.
Вищезазначені обставини на переконання колегії суддів є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.
Таким чином, апеляційні доводи адвоката ОСОБА_7 про незаконність та необґрунтованість його подальшого тримання під вартою, колегія суддів вважає безпідставними.
Враховуючи вищенаведене, районний суд при розгляді даного клопотання прокурора повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв'язку із чим посилання адвоката на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення вимог Кримінального процесуального Закону при її винесенні, на переконання колегії суддів, є безпідставними.
Отже, колегія суддів вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_8 не може бути забезпечена застосуванням менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки останній на даний час становить підвищену суспільну небезпеку, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, вчинив новий умисний злочин із застосуванням насильства, а тому перебуваючи на волі може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи пряму заборону закону про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 199, 331, 405, 406, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2025 року про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою в кримінальному провадженні № 12024121060001917 за ч.4 ст. 187, ч.1 ст.263 КК України на 60 днів, а саме до 19 грудня 2025 року включно - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4