Справа № 352/951/25
Провадження № 22-ц/4808/1480/25
Головуючий у 1 інстанції Кузьменко С. В.
Суддя-доповідач Максюта
04 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Бойчука І.В., Баркова В.М.,
секретаря Шемрай Н.Б.,
з участю представника позивачки ОСОБА_1 , адвоката Шиманської Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Угринівської сільської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шиманська Наталія Станіславівна, на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Кузьменком С.В. 18 серпня 2025 року в м. Тисмениця Івано-Франківської області,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Угринівської сільської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті матері позивача ОСОБА_2 відкрилась спадщина до складу якої входить земельна ділянка на території Угринівської сільської ради Івано-Франківського (колишнього Тисменицького) району Івано-Франківської області. Позивач на момент смерті матері проживала разом із нею.
У липні 2022 року позивач звернулась до нотаріуса із усною заявою про оформлення спадщини та отримала пояснення, що на час воєнного стану всі строки зупинені і вона матиме можливість оформити спадщину після скасування воєнного стану.
27 жовтня 2023 року позивач письмово звернулась до нотаріуса із заявою про оформлення спадщини та отримала відмову з мотивів пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Зазначила, що, починаючи з 2022 року має захворювання та проходить лікування, в зв'язку із чим не могла своєчасно звернутись із заявою про оформлення спадщини. Посилаючись на вимоги статей 1268, 1272 Цивільного кодексу України просила визнати причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними і визначити додатковий строк для прийняття спадщини терміном у 2 місяці з часу вступу рішення в законну силу.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Угринівської сільської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шиманська Н.С., з таким рішенням суду не погодилася, подала апеляційну скаргу у якій зазначила, що судом першої інстанції не взято до уваги наступні обставини: позивач хворіла на час відкриття спадщини; вона не складала та не заповнювала медичну документацію, а тому не може нести негативних наслідків пов'язаних із недоліками роботи медичного закладу, працівники якого не зазначили дату звернення у листку лікарських призначень та іншу необхідну медичну інформацію.
Вважає, що на можливість звернутися до нотаріуса впливає не сам факт знаходження позивача у лікувальному закладі, а її стан здоров'я.
Крім того, відповідач не заперечував щодо задоволення позовних вимог, а у справі відсутні інші спадкоємці.
Зазначила, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд не взяв до уваги факту зупинення строків на час виникнення спірних правовідносин, оскільки, з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року на території України були встановлені карантинні обмеження, а з 24.02.2022 року до сьогодні введено воєнний стан. До того ж, мати позивачки померла у перший місяць війни - 11.03.2022 року, а з 29.06.2022 року діяли зміни щодо строків оформлення спадщини на час воєнного стану. Коли позивач звернулася до нотаріуса за консультацією їй було роз'яснено, що всі строки зупинені на період дії воєнного стану. У подальшому вона захворіла на онкологічнезахворювання та не мала можливості звертатися до нотаріуса. Однак, суд таким обставинам значення не надав.
На її переконання, суд не здійснив оцінки поданих сторонами доказів та не встановив фактичних обставин справи, зокрема й те, що відповідач не заперечує щодо задоволення позовних вимог та фактично визнає правомірність поведінки позивача.
Вважає, що справу судом розглянуто формально, чим позбавлено позивача конституційних гарантій щодо можливості захисту її прав у судовому порядку.
З урахуванням наведеного, представник позивача просила рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області скасувати та ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Представник особи, яка подала апеляційну скаргу, адвокат Шиманська Н.С. у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Представник відповідача Угринівської сільської ради у судове засідання не з'явився, однак від нього на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає перегляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Вислухавши пояснення представника позивачки, доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (а.с.17).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Івано-Франківськ та після її смерті відкрилась спадщина, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.13).
На момент смерті ОСОБА_2 позивач не була зареєстрована за жодною адресою, що підтверджується інформацією, яка міститься у витязі з реєстру територіальної громади та паспорті позивачки (а.с.10-11, 21).
ОСОБА_1 27.10.2023 року звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про спадщину (а.с.57).
Постановою від 27.10.2023 року нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку із пропуском строку, визначеного статтею 1270 Цивільного кодексу, що підтверджується постановою (а.с.16).
Позивач перебувала на лікуванні та проходила обстеження стану здоров'я з 22.07.2022року, у 2023-2025 роках, що підтверджується медичними документами (а.с. 22-30).
Застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.
Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Отже, правила частини 3 статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Як свідчить тлумачення частини 3 статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 419/3788/17 (провадження № 61-2969св19); від 16 березня 2020 року у справі № 644/5098/17 (провадження № 61-20806св19); від 17 березня 2020 року у справі № 683/2587/18 (провадження № 61-11406св19).
Оцінка причин пропуску строку на предмет поважності лежить в площині дискреційних повноважень суду, оскільки базується безпосередньо на наданих сторонами та наявних в матеріалах справи доказах та встановлених в ході судового розгляду обставинах.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17.
Відповідно до пунктів 2.1, 3.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
В обгрунтування апеляційної скарги, позивачка та її представник посилаються на те, що стан здоров'я позивачки не дозволяв їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім того, строки прийняття спадщини, на час коли у неї виникло право на подання заяви про прийняття спадщини, було зупинено у зв'язку з дією воєнного стану на усій території України.
Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS - CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, який був неодноразово продовжений та постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року відмінений на всій території України з 30 червня 2023 року.
У зв'язку з військовою агресією проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні запроваджено воєнний стан з 05.30 год. 24.02.2022 року, який продовжено відповідними Указами Президента України і який діє до цього часу.
Як вбачається з матеріалів справи мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто під час дії воєнного стану в Україні, тому останній день для подання заяви на прийняття спадщини у межах шестимісячного строку припадав на 12 вересня 2022 року (понеділок).
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» внесено зміни (чинні на час виникнення спірних правовідносин) до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» згідно з якими перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилалася на наявність хвороби, яка виникла у неї після смерті матері під час прийняття спадщини.
На підтвердження факту своєї хвороби позивачка надала суду відповідні письмові докази. Зазначені документи видані компетентними медичними установами, засвідчені печатками та підписами посадових осіб.
З долучених документів вбачається, що позивачка регулярно проходить лікування від захворювання, яке знаходиться у неї у стані загострення або ремісії. Відсутність проставлених дат у медичних документах позивачки не спростовує факту наявності у неї захворювання, яке перешкоджало їй звернутися у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини. Тому висновки суду першої інстанції про відсутність підтвердження факту тривалості хвороби позивачки та факту її перебування у лікувальних закладах у зв'язку з хворобою, колегія вважає неправильними та такими, що не відповідають обставинам справи.
Відтак, колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вказаним письмовим доказам належної оцінки не надав та не звернув уваги на те, що захворювання позивачки, яке виникло у неї під час прийняття спадщини, унеможливило її своєчасне звернення із заявою до нотаріуса.
Відповідач - Угринівська сільська рада у суді першої інстанції проти задоволення позовних вимог не заперечував, що підтверджується матеріалами справи, а також позивачка є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , що встановлено із матеріалів спадкової справи.
Отже, виходячи із обставин справи, враховуючи характер захворювання позивачки, слід дійти висновку про існування об'єктивних та непереборних перешкод для прийняття ОСОБА_1 спадщини у встановлений законом строк, оскільки нею надано належні та допустимі докази на підтвердження неможливості своєчасного подання нею заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Враховуючи викладене, вимоги ОСОБА_1 про надання їй додаткового строку для прийняття спадщини є обґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шиманська Наталія Станіславівна, задовольнити.
Скасувати рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2025 року.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач І.О. Максюта
Судді: І.В. Бойчук
В.М. Барков
Повний текст постанови складено 14 листопада 2025 року