Єдиний унікальний номер 719/539/25
Номер провадження 2/722/563/25
09 жовтня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого-судді: Суського О.І.,
секретаря: Сімак О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС», поданим представником позивача Дутка Веронікою Вадимівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача Дутка В.В. звернулася до Сокирянського районого суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.07.2024 року між ТзОВ «ФІНАНСОВОЮ КОМПАНІЄЮ «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики «Максі» №3328318044-032930 відповідно до якого остання отримала у кредит грошові кошти у сумі 11000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_1 зі строком повернення до 18.12.2024 року включно. Згідно п. 2.5. Договору, за користування позикою Позичальник сплачує проценти за користування коштами за фіксованою процентною ставкою 511% річних протягом всього строку кредитування. Розмір процентів за користування коштами складає 1,40% на день. Згідно п.2.6. Договору, Позичальник сплачує наступні комісії, пов'язані з укладенням, обслуговуванням цього Договору: 2.6.1. Комісія за використання позики, яка складає 0.1% від Суми позики та нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки Позичальнику з приводу виконання умов Договору, обслуговування заборгованості (за наявності).
Відповідно до укладеного Договору позики відповідачка повинна була сплачувати заборгованість за графіком (Додаток №1 до Договору позики). Відповідачка умови договору позики не виконала, грошові кошти в строк не повернула, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість в розмірі 42864,58 грн., яка складається з: 10990,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 22901,30 грн. - борг відсотків за кредитом; 5500,00 грн. - борг пені; 3473,28 грн. - борг послуг (комісії), яку позивач просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 , а також судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
07.08.2025 року представником позивача подано до суду письмові пояснення, з яких вбачається, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, які були нараховані за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498-IX, у тому числі за договором про споживчий кредит, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом №3498-IX, підлягають списанню кредитодавцем. Слід зазначити, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX вимога пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону не поширюється. Звертаємо увагу суду, що Договір позики № 3693208398-030135 був укладений між позивачем та відповідачем 22.07.2024 року, тобто датою з якої Перехідні положення ЦК України не поширюються на дані правовідносини та нарахована пеня є законною, а тому підлягає стягненню в судового порядку.
Отже встановлені в розділах 4, 6 та п.6.3. договору позики, штрафи та пені за невиконання зобов'язань за договором є законними та вимога в позові про стягнення пені в розмірі - 5500,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі. Просить задовільнити позовну заяву ТзОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечують проти заочного розгляду справи.
В судове засідання відповідачка не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, за зареєстрованим місцем проживання (перебування).
З відповіді №1506026 від 23.06.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно місця реєстрації відповідача вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована 22.06.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 , куди і направлялася судова повістка. Відзив на позовну заяву не подавалось.
Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч.10 ст.130 ЦПК України якщо місце перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом встановлені, що 2.07.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВОЮ КОМПАНІЄЮ «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики «Максі» №3328318044-032930 відповідно до якого ОСОБА_1 отримала у кредит грошові кошти у сумі 11000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 зі строком повернення до 18.12.2024 року включно (п.2.1., п. 2.3. Договору).
Згідно п.1.1. Договору цей договір укладається сторонами дистанційно у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію», шляхом особистого заповнення позичальником належних відомостей у відповідних розділах особистого кабінету позичальника з добровільним внесенням повних, точних та достовірних даних за визначеною позикодавцем формою формуляра цього Договору позики, що одночасно свідчить про ознайомлення з запропонованими умовами в повному обсязі та є акцептом електронного правочину на визначених позикодавцем умовах.
Відповідно до п.1.3. Договір укладено після належної ідентифікації та верифікації клієнта, які здійснені позикодавцем в один із способів, визначених у Додатку №2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ №107 від 28 липня 2020 року.
Як вбачається з п.1.5. Договору зі сторони позичальника договір підписується аналогом власноручного підпису: електронним цифровим підписом - одноразовим ідентифікатором позичальника, який автоматично згенеровано в Інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця у вигляді алфавітно-цифрової послідовності (коду) та/або надіслано позичальнику шляхом смс-повідомлення на номер телефону, зазначений позичальником при реєстрації в особистому кабінеті відповідно до положень ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Пунктами 1.6-1.9 передбачено, що цей Договір відразу після його укладення, разом з Графіком платежів (Додатком до цього Договору, який є його невід'ємною частиною), а також Додаткові угоди до нього, надаються позичальнику через його особистий кабінет, зберігаються в електронному вигляді та доступні клієнту в особистому кабінеті у будь-який час з можливістю завантаження та друку. При укладенні Договору позикодавець та позичальник визнають сам Договір та усі документи, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними та рівноцінними за значенням та настанням правових наслідків, документам, які укладені у письмовій формі та підписані власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правилами.
Згідно п.2.5. Договору, за користування позикою позичальник сплачує проценти за користування коштами за фіксованою процентною ставкою. Розмір процентів за користування коштами складає 1,40% на день, що за календарний рік становить 511% річних. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за позикою. Нарахування процентів здійснюється щоденно протягом строку кредитування. День надання позики не враховується при нарахуванні процентів, день повернення позики враховується при нарахуванні процентів.
Згідно п.2.6. Договору, позичальник сплачує наступні комісії, пов'язані з укладенням, обслуговуванням цього Договору: 2.6.1. Комісія за використання позики, яка складає 0.1% від суми позики та нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки позичальнику з приводу виконання умов Договору, обслуговування заборгованості (за наявності). Нарахування і сплата комісії за використання проводиться на залишок заборгованості за позикою. Нарахування комісії за використання здійснюється щоденно протягом дії цього Договору із розрахунку кількості календарних днів у році. Нарахування повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення позики в повному обсязі. День надання позики не враховується при нарахуванні комісії за використання, день повернення Позики враховується при нарахуванні комісії за використання. 2.6.2. Одноразову комісію за видачу позики у розмірі 1,50% від суми позики, яка нараховується одноразово та підлягає сплаті в момент надання позики шляхом її утримання позикодавцем із суми позики;
Відповідно до п.2.7.Договору вартість вказаних у п.2.6. Договору комісій є фіксованою протягом строку кредитування. Комісії підлягають сплаті у строки, визначені Графіком платежів.
Пунктом 2.8. Договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість позики складається із розміру суми позики, тобто суми коштів, яка надана позичальнику згідно з п.2.1. цього Договору та загальних сукупних витрат за Договором, тобто всіх витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням позики, включаючи проценти за користування, комісії та супровідні послуги, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням суми позики, які сплачуються позичальником за умовами цього Договору, та становить 25548,60 гривень.
Згідно п.11.2. Договору підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, зобов'язується і погоджується неухильно дотримуватись Правил, які регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам, текст яких розміщено на сайті позикодавця.
Відповідно до п.11.13. Договору невід'ємною частиною цього Договору є Графік платежів, яким встановлюється обчислення загальної вартості позики та реальної річної відсоткової ставки за Договором, кількість, розмір та періодичність внесення позичальником платежів з повернення позики та сплати процентів за користування коштами, а також визначається загальна вартість позики для позичальника та реальна річна процентна ставка за договором про споживчий кредит для споживача.
Із п.12 зазначеного договору встановлено, що він підписаний одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) vKqBq1, який був надісланий на фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .
Відповідно до Графіку платежів, який є Додатком до Договору позики «Максі» №3328318044-032930 від 22.07.2024 року, відповідачу надано кредит в розмірі 11000,00 грн., строком на 150 днів з 22.07.2024 року по 18.12.2024 року, із сплатою комісії за видачу в розмірі 165,050 грн. та процентами за користування кредитом в розмірі 2679,00 грн. Загальна вартість кредиту 25548,60 грн.
До матеріалів справи позивачем долучено Паспорт споживчого кредиту за Договором позики «Максі», у якому зазначені умови надання кредиту, які погоджені сторонами. Паспорт споживчого кредиту підписаний одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) СМС КОД: 8g7FAD.
Згідно копії платіжного доручення №13831 від 22.07.2024 року вбачається, що 22.07.2024 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВОЮ КОМПАНІЄЮ «ТЕХНОФІНАНС» перераховано ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10835,00 грн., згідно договору кредитування №3328318044-032930 від 22.07.2024 року.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №3328318044-032930 від 22.07.2024 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі: 42864,58 грн., яка складається з: 10990,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 22901,30 грн. - борг за відсотками по кредиту; 5500,00 грн. - заборгованість за пенею; 3473,28 грн. - заборгованість послуг (комісії).
Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Частиною 1 ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч.3-6, 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч.12 ст.11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2024 року, між сторонами укладено договір позики №3328318044-032930 у електронному вигляді, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором.
Укладаючи договір позики, сторони погодили всі істотні умови договору, зокрема, суму кредиту, відсоткову ставку, комісію, неустойку та строк кредитування.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів, підтверджується копією платіжного доручення №13831 від 22.07.2024 року.
Враховуючи, що відповідач не виконав зобов'язання за укладеним договором, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором позики «Максі» №3328318044-032930 від 22.07.2024 року в розмірі 10835,00 грн.
Відповідно до п.2.6 Договору позики «Максі» №3328318044-032930 від 22.07.2024 року та долученого до матеріалів позовної заяви Графіку платежів, який є невід'ємною частиною до Договору позики «Максі» сторони погодили комісію за використання кредиту, яка складає 0,1% від суми позики та нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки позичальнику з приводу виконання умов договору, обслуговування заборгованості та одноразовою комісію за видачу кредиту в розмірі 1,5% від суми позики.
Комісія за своєю природою - це грошова сума, одноразовий платіж, що списується клієнтом як плата за обслуговування рахунку або за надання спеціальних послуг, а тому суд приходить до висновку, що розмір комісії встановлений умовами кредитного договору, відповідно вимога про її стягнення є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
В той же час, враховуючи, що доказів правомірності нарахування заборгованості за послугами (комісією) в розмірі 3473,25 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, матеріали справи не містять, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню погоджена сторонама комісія.
Що стосується стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» заборгованості за пенею в розмірі 5500,00 грн. суд зазначає наступне.
Як зазначено у п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався.
Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Зважаючи, що заборгованість відповідача у виді пені за Договором позики «Максі» №3328318044-032930 від 22.07.2024 року в розмірі 5500,00 грн. нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу зазначених положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та відповідно позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) задоволенню не підлягає.
Відтак, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання за Договором позики «Максі» №3328318044-032930 від 22.07.2024 року, що підтверджується розрахунком заборгованості, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором позики «Максі» №3328318044-032930 від 22.07.2024 року в сумі 37364,58 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 10990,00 грн., процентів у розмірі - 22901,30 грн., комісії в розмірі - 3473,28 грн.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір у розмірі 2111,40 грн.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, і що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справ разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 1-3 статті 137 ЦПК України).
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені (частини 1 та 3 статті 133 ЦПК України).
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Вищезгадані докази повинні надаватися суду до ухвалення рішення по суті спору (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 462/6095/15-ц).
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТзОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» надало суду лише договір №03/01 про надання правової допомоги від 03.01.2024 року укладений між адвокатом Кшуташвілі В.О. та ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» (а.с. 43).
Згідно договору № 03/01 про надання правової допомоги від 03 січня 2024 року, укладеного між адвокатом Кшуташвілі В.О. та ТзОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС», оплата послуг адвоката здійснюється на підставі наданих актів виконаних робіт (п. 4.1). Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (п. 4.2).
Однак, позивачем згідно п.4.1 та п.4.2 договору №03/01 про надання правової допомоги від 03.01.2024 року не надано суду доказів про те, ТзОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» сплачено 5000,00 гривень витрат на правову допомогу. Крім того, сторона позивача до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, не подавала, тому в цій частині суд відмовляє.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 137, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТЕХНОФІНАНС», місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Глобинська, 2, офіс 207/2, код ЄДРПОУ 43868852 заборгованість за Договором позики «Максі» №3328318044-032930 від 22.07.2024 року у загальному розмірі 37364 (тридцять сім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 58 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТЕХНОФІНАНС», місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Глобинська, 2, офіс 207/2, код ЄДРПОУ 43868852 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2111 (дві тисячі сто одинадцять) грн. 40 коп.
В решті вимог позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Сокирянським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: