Справа № 643/16248/25
Провадження № 3/643/3234/25
14.11.2025 Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Довготько Т.М., вивчивши матеріали, що надійшли від УПП в Харківській області по справі про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, Богодухівського району, с. Івашки, РНОКПП невідомий, громадянина України, одруженого, пенсіонера, який має 2 групу інвалідності, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП,-
15.09.2025 о 10 год. 13хв. в м. Харків, пр. Героїв Харкова,137, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Transit д.н.з НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова ЕНА 3649367 від 12.12.2024), чим порушив ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», п.31.3б) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.121 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ч.4 ст.121 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов'язковою.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Борисовець О.І. в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 свою провину не визнає, оскільки автомобіль Ford Transit підпадає під категорію легкових автомобілів, та не підлягає обов'язковому технічному контролю. Крім того керувала транспортним засобом ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 . Також зазначив, що постанова від 12.12.2024 була винесена за пошкоджений зовнішнього світлового приладу і накладено стягнення саме за це за ч.1 ст.121 КУпАП, але у наданій копії постанови від 12.12.2024, яка не посвідчена належним чином, вказано правопорушення за ч.3 ст.121 КУпАП, що не відповідає дійсності та вказаний доказ викликає у нього сумніви. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Борисовець О.І. подав до суду клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, в якому просить поставити на вирішення експертизи питання: Чи підпадає автомобіль FORD TRANSIT д.н. НОМЕР_1 вагою до 3,5 тони з двома пасажирськими місцями в розумінні закону «Про митний тариф» за кодом 8703, ст.17 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.1 ч.2 ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух», п.2.13 ПДР, п.3 Загальних положень Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами під категорію «Легковий автомобіль».
Суд, заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Борисовець О.І., дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Статтею 273 КУпАП передбачено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до статей 252, 273 КУпАП призначення експертизи, висновок якої, як і інші джерела доказів, не є обов'язковим для суду, що розглядає справу, є прерогативою суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
За вимогами ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, перевіряються у спосіб та в порядок, що встановлений ст.ст.251,252,280 КУпАП.
На переконання суду, наведені у клопотанні доводи є необґрунтованими, при цьому не вказують на необхідність проведення експертизи та не свідчать про недостатність доказів у справі для встановлення фактичних даних події, яка ставиться у вину ОСОБА_1 .
В ході розгляду справи з'ясовані обставини справи, які потребують правової оцінки, необхідності в проведенні будь-яких експертиз для встановлення наявності порушень ПДР не вбачається, а тому відсутні достатні підстави для призначення та проведення по справі автотехнічної експертизи.
За нормами КУпАП, суду належить вирішити правове питання щодо наявності або відсутності факту порушення Правил дорожнього руху України.
Таким чином, у цій справі, з урахуванням зібраних доказів, суд вважає, що матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини події, оцінити їх та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП.
Зважаючи на обставини справи, докази, які містяться у справі, правові підстави для задоволення заяви про призначення експертизи відсутні, у зв'язку з чим клопотання адвоката про призначення експертизи задоволенню не підлягає.
Так, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.31.3б Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Частиною 3 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
У ч. 4 ст.121 КУпАП зазначено, що адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою третьою цієї статті.
Кваліфікуючою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, є вчинення одного із порушень, передбачених ч.1-3 ст.121 КУпАП, повторно протягом року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №454359 від 15.09.2025, в якому зафіксовано порушення ОСОБА_1 п. 31.3 «б» ПДР України та ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»;
- довідкою з облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо повторності, якою підтверджується попереднє вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП;
- постановою виготовленою з ІПНП про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3649367 від 12.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, якою підтверджується попереднє вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП;
- рапортом інспектора роти 1 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП старшого капітана поліції Олексія Терновського від 15.09.2025;
- відеозаписом події від 15.09.2025 за участю ОСОБА_1 , з якого вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням п.31.3б) ПДР України. Працівники поліції роз'яснили водію його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст.61 Конституції України, а також те, що стосовно нього буде складено протокол за ч.4 ст. 121 КУпАП. На запитання працівника поліції чому він після притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП не пройшов ОТК, повідомив, що не поїхав.
Зазначені вище відомості є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх взаємоузгодженість, вони є достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Твердження захисту, про те, що автомобіль FORD TRANSIT , номерний знак д.н. НОМЕР_1 , не використовується з метою отримання прибутку та не є вантажним транспортним засобом, тому не підлягає обов'язковому технічному контролю, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про дорожній рух» - транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить - кожні два роки.
За змістом ч. 2 п. 2 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" обов'язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Визначення поняття «строк експлуатації» наведено у Наказі Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи транспортних засобів» із змінами, відповідно до якої строк експлуатації - період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, FORD TRANSIT , номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований 29.10.2016, є спеціалізованим вантажним фургоном, повна маса якого складає 2800 кг, 2014 року випуску.
Отже, тип автомобіля є вантажним фургоном, строк експлуатації транспортного засобу FORD TRANSIT , номерний знак НОМЕР_1 , враховуючи рік його випуску, а саме 2014 рік, на час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №454369 від 15.09.2025 щодо ОСОБА_1 , складав 11 років.
Таким чином, з урахуванням вантажного типу транспортного засобу, його вантажопідйомності до 3,5 тонн та строку експлуатації 11 років, автомобіль FORD TRANSIT , номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до наведених вимог частини 6 статті 35 Закону України "Про дорожній рух", підлягав обов'язковому періодичному технічному контролю, а тому доводи захисника в цій частині є неспроможними.
Доводи захисника про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом FORD TRANSIT , номерний знак НОМЕР_1 , суперечать наданим відеозаписам, якими чітко зафіксовано що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 . Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначав «інвалід на авто їхав проходити техогляд». Доводи сторони захисту про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Також є безпідставними твердження захисту про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності адміністративного правопорушення за ч.3 ст.121 КУпАП. Так, в матеріалах справи мається довідка з облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо повторності, якою підтверджується попереднє вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП та належним чином засвідчена копія постанови, виготовлена з ІПНП про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3649367 від 12.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, якими підтверджується попереднє вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП, та у суду відсутні підстави вважати вказані докази неналежними та недопустимими.
Посилання захисника на те, що працівниками поліції не було оголошено ОСОБА_1 його прав, та відмовлено у праві на надання правової допомоги, не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, спростовуються відео.
Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Однак, ОСОБА_1 не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва, відповідно до ст.267 КУпАП, з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі.
Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг з боку ОСОБА_1 щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу, суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності та заслуговують на увагу.
Тому, з урахуванням наявних у справі доказів суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про виклик в якості свідка ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.
Тобто заявляючи клопотання про виклик свідка заявнику необхідно обґрунтувати необхідність виклику свідка, повідомити питання, які неможливо з'ясувати без допиту свідка, навести обставини, які мають значення для справи, та які заявник намагається довести, та які неможливо встановити без відповідних пояснень свідка, чи доказів.
Враховуючи наведене, клопотання про виклик та допит як свідка ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки таке належним чином не обґрунтовано, а підстави для виклику свідка відсутні.
Крім того, судом відмовлено у задоволення клопотання захисника про повернення матеріалів для приведення у відповідність до вимог законодавства, оскільки протокол складено у відповідності до ст. 256 КУпАП, а обставини на які посилається захисник Борисовець О.І. у своєму клопотанні не перешкоджають об'єктивному розгляду справи.
При накладені на водія адміністративного стягнення, суд виходить з наступного.
Так, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за повторне протягом року вчинення передбаченого ст.121 КУпАП адміністративного правопорушення.
Вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.121 КУпАП, віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм законів держави Україна.
Будучи притягнутим до відповідальності за керування транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, ОСОБА_1 не вжив заходів щодо усунення вказаного порушення ПДР та не утримався від експлуатації транспортного засобу.
Оцінюючи все вищевикладене, вважаю необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.4 ст. 121 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 являється інвалідом 2 групи, він звільняється від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 23, ч.4 ст.121, 280, 283, 284 КУпАП суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Борисовець Олександра Івановича про призначення судової автотоварознавчої експертизи
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 3 (три) місяці (Розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.М.Довготько