Справа № 643/10429/24
Провадження № 2/643/625/25
12.11.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засідання Ісоєва К.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 душ ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про встановлення факту нецільового витрачання аліментів, внесення аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, відшкодування матеріальної та моральної шкоди
В провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває дана цивільна справа, в якій ОСОБА_1 (позивач) в остаточній редакції позовних вимог просить:
- визнати протиправними дії ОСОБА_2 душ ОСОБА_3 (відповідач) та такими, що порушили законні права позивача як платника аліментів, повідомити, надати звіт та докази про цільове в повному обсязі своєчасне отримання аліментів дитиною, що є власністю дитини, в розмірі 214596,64 грн. з червня 2018 року по вересень 2024 року, що завдало позивачу істотної шкоди охоронюваним його правам та інтересам відповідно до довідок № 2321, 2323 від 10.09.2024;
- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн. на користь позивача як законного представника дитини;
- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн. на користь сина позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 20000,00 грн. на користь позивача як законного представника дитини;
- стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 20000,00 грн. на користь сина позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати відповідача надати в повному обсязі засвідчені належним чином документи (чеки, прибутково-касові ордери тощо), які підтверджують цільове використання аліментів на утримання неповнолітнього сина позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-встановити факт нецільового використання добровільно сплачених аліментів у розмірі 214598,64 грн. протягом червня 2018 року по вересень 2024 року ОСОБА_2 (відповідач) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Аліменти сплачені, як зазначено в довідках № 2321, 2323 від 10.09.2024 року Пенсійного Фонду в Харківській області;
-у разі встановлення судом нецільового витрачання аліментів, відсутності фінансових документів щодо цільового витрачання аліментів у розмірі 214598,64 грн., протягом червня 2018 року по вересень 2024 року на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язати відповідача, яка не проживає разом з дитиною, використовує аліменти за власним призначенням, а не на потреби дитини, у термін 1 (один) місяць з моменту набрання рішення суду законної сили, відкрити (за рахунок відповідачів) окремий рахунок на власника аліментів ОСОБА_1 та у разі встановлення нецільового витрачання аліментів перевести суму аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка сплачена позивачем у розмірі 214598,64 грн. протягом червня 2013 року по вересень 2024 року, відповідно до довідок № 2321, 2323 від 10.09.2024 року Пенсійного Фонду в Харківській області на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та були використані відповідачем, яка не проживає разом з дитиною, використовує аліменти за власним призначенням, а не на потреби дитини за нецільовим призначенням, шляхом перерахування суми аліментів, яка використана за нецільовим призначенням на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділенні Державного ощадного банку України.
25.06.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» подала зустрічну позовну заяву, в якій просить:
- змінити розмір аліментів у бік збільшення та щомісячно стягувати аліменти з ОСОБА_1 на її користь на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 грн. з 01.06.2018 до досягнення дитиною повноліття;
- стягнути з ОСОБА_1 на її користь різницю з урахуванням утриманих з нього протягом цього періоду коштів у сумі 585781,71 грн.
У судове засідання 12.11.2025 відповідач та третя особа не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Позивач у судовому засіданні заперечував проти прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом. В обґрунтування в тому числі посилався на пропуск відповідачем процесуального строку для пред'явлення зустрічного позову.
Виходячи з чинного процесуального законодавства України, зокрема положень ч. 5 ст. 4, ст. 12, 13, п. 2 ч. 1 ст. 43, ч. 1, 3 ст. 223, ч. 4 ст. 268 ЦПК, участь в судовому засіданні є правом учасників справи, яким вони розпоряджаються на власний розсуд. Суд враховує, що справа тривалий час перебуває в провадження суду, і відповідач в жодне з судових засідань не з'явилась, клопотання про її участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, в тому числі з використання власних технічних засобів, не заявляла. Третя особа 05.11.2025 надав письмові пояснення, при цьому не скористався правом висловити свою позицію по суті питання, яке вирішується даної ухвалою.
За таких обставин, ураховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити питання щодо зустрічного позову за відсутності відповідача та третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, яка структурно розміщена у Главі 3 «Підготовче провадження» Розділу ІІІ, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Положеннями ч. 3 ст. 194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про прийняття зустрічного позову, якщо це питання не було вирішене раніше.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Яке зазначено Верховним Судом в постанові від 14.12.2020 року в справі № 521/2816/15-ц, процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
З наведених вище положень законодавства вбачається, що зустрічний позов може бути пред'явлений на стадії підготовчого провадження в строк для подання відзиву.
Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова 02.10.2024 (ухвала від 02.10.2024) дану справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження. В цій же ухвали суд встановив відповідачу строк для подання відзиву - п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.
Копія ухвали від 02.10.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача 02.10.2024 о 21:49:53, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Згідно з ч. 7 ст. 14 ЦПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 761/14537/15-ц, від 18.04.2022 у справі № 750/3275/21, від 27.03.2023 у справі № 300/3013/22, перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Оскільки копія ухвали від 02.10.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача 02.10.2024 після закінчення робочого часу, суд виходить з того, що вказана ухвала доставлена наступного дня, тобто 03.10.2024. За таких обставин перебіг п'ятнадцятиденного строку для подання відзиву та пред'явлення зустрічного позову почався 04.10.2024, закінчився 18.10.2024.
16.10.2024 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, що свідчить про те, що відповідач отримала ухвалу від 02.10.2024 та ознайомилась з її змістом.
Таким чином, виходячи з положень п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України презюмується, що ухвала від 02.10.2024 вручена відповідачу 03.10.2024, і саме з цього часу починається відлік п'ятнадцятиденного строку для подання відзиву, та, відповідно, пред'явлення зустрічного позову, який закінчився 18.10.2024.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач багаторазово з моменту відкриття провадження у даній справі подавала суду на ім'я головуючого судді Крівцова Д.А. заяви з процесуальних питань. Вказана обставина також підтверджує, що відповідач була достовірно обізнана про перебування в провадженні суду даної цивільної справи.
Зустрічний позов відповідач пред'явила 25.06.2025, тобто через понад 8 місяців з моменту, коли процесуальний строк для цього вже закінчився.
Таким чином, зустрічний позов відповідач подала з порушенням процесуального строку, встановленого для пред'явлення зустрічного позову.
Клопотання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення зустрічного позову відповідач не заявила.
Ураховуючи наведене, суд на підставі ч. 3 ст. 194 ЦПК України повертає зустрічний позов відповідачу.
Згідно ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені ухвали щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), а також щодо відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.
Керуючись ст. 2, 193-194, 258-261, 353, 354 ЦПК України
Зустрічний позов ОСОБА_2 душ ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, стягнення різниці з урахуванням утриманих коштів - повернути особі, яка його подала.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Суддя Крівцов Д.А.