17 листопада 2025 року
Справа № 642/5515/25
Провадження № 2/642/1915/25
Іменем України
17 листопада 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Бородіної О.В., при секретарі - Брус М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
у вересні 2025 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, ОСОБА_3 , посилаючись на ст. ст. 110, 112 СК України. Позивач вказує, що з 11.02.2013 року він перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбні стосунки з відповідачем останній час розладились, живуть окремим життям, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Можливостей до відновлення стосунків і збереження шлюбу не вбачається. Просить розірвати шлюб.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2025 року провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням ) сторін.
Позивач та його представник у судові засідання не прибули, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судові засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином.
Відповідач в установлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони зареєстрували шлюб 11 травня 2013 року у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 159, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , яке видане повторно 17 березня 2015 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження реєстр НОМЕР_2 , орган ЗАЦС Карлсруе, Федеративна Республіка Німеччина.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Як вбачається зі змісту ч. 3 та 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, позивач вказує, що їхнє з відповідачем сімейне життя поступово погіршувалось, призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, вони проживають окремо, подружні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть; примирення між ними та відновлення сім'ї неможливе.
Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом № 11 - стаття 5, про рівноправність кожного з подружжя кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Підстав для надання строку сторонам для примирення суд не вбачає.
Той факт, що сторони мають неповнолітню доньку, само по собі не може бути підставою для відмови в розірванні шлюбу, оскільки судом встановлено, що сім'я фактично розпалась, розірвання шлюбу не впливає на права та обов'язки батьків по відношенню до дітей.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Керуючись ст.ст. 110, 112-114 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив :
Позовні вимоги - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11 травня 2013 року у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 159.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 17.11.2025 року.
Суддя Бородіна О.В.