Справа №639/3920/16-к
Провадження №1-кс/639/1504/25
14 листопада 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Новобаварського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП№1 ХРУП№3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12014220500001709, внесеному до ЄРДР 04.09.2014, про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старобільськ Луганської області, громадянина України, раніше не судимого, розлученого, працюючого як фізична особа - підприємець, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,-
Слідчий СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.11.2009 ОСОБА_5 , будучи фізичною особою підприємцем, здійснював свою підприємницьку діяльність за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 83-Б, реалізуючи меблі під заказ. При цьому, він вирішив стати на шлях злочинної діяльності та, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, заволодів чужим майном за наступних обставин.
Так, 04.12.2013 об 11 годині ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні виставкового залу меблевого магазину, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами, які належали ОСОБА_6 , шляхом зловживання довірою, вступив з нею в договірні відносини щодо поставки меблевого гарнітуру. При цьому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій корисливий умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , не маючи наміру здійснювати поставку меблевого гарнітуру для замовниці, в усній формі зобов'язався здійснити поставку зазначеного товару у строк до 31.12.2013. Потім ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 на виконання умов договору здійснити з ним розрахунок та надати йому грошові кошти в сумі 2000 доларів США, а коли отримав вказану суму, то написав про це власноручно розписку на копії свідоцтва платника єдиного податку.
В подальшому ОСОБА_5 замовлений ОСОБА_6 меблевий гарнітур їй не поставив, грошові кошти, які він отримав від неї, не повернув, та змінив місце здійснення своєї підприємницької діяльності, переїхавши за адресою: АДРЕСА_3 .
13.07.2014 ОСОБА_6 зі своїм чоловіком ОСОБА_7 приїхала до виставкового залу меблевого магазину ФОП ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , в якому той, з метою ввести в оману потерпілу, на зворотній стороні копії свідоцтва платника єдиного податку написав власноручно розписку, зобов'язавшись повертати їй по 150 доларів США кожної неділі у зв'язку з тим, що не здійснив поставку меблевого гарнітуру. При цьому, він з метою ввійти в довіру потерпілій та тимчасового припинення її вимог щодо повернення грошових коштів, повернув їй 150 доларів США.
Після цього ОСОБА_5 замовлений ОСОБА_6 мебельний гарнітур у встановлений строк їй не привіз та отримані грошові кошти в сумі 1850 доларів США не повернув, та розпорядився ними на свій власний розсуд.
Таким чином, з урахуванням викладеного ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 14787 гривень 05 копійок.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Крім того, 12.06.2014 о 12 годині ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні виставкового залу меблевого магазину, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами, які належали ОСОБА_8 , шляхом зловживання довірою, вступив з нею в договірні відносини щодо поставки шкіряного дивану. При цьому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій корисливий умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , не маючи намір здійснювати поставку шкіряного дивану для замовниці, в усній формі зобов'язався здійснити поставку зазначеного товару у строк до 12.07.2014. Потім ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_8 на виконання умов договору здійснити з ним розрахунок та надати йому грошові кошти в сумі 550 доларів США, а коли отримав вказану суму, то написав про це власноручно розписку на обороті копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця у рахунок майбутньої поставки шкіряного дивану.
Після цього ОСОБА_5 замовлений ОСОБА_8 диван у встановлений строк їй не привіз та отримані грошові кошти в сумі 550 доларів США не повернув, а розпорядився ними на свій власний розсуд.
Таким чином, з урахуванням викладеного ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 6397 гривень 18 копійок.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, 27.06.2014 об 11 годині ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні виставкового залу меблевого магазину, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами, які належали ОСОБА_9 , шляхом зловживання довірою, вступив з нею в договірні відносини щодо поставки дивану. При цьому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій корисливий умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , не маючи намір здійснювати поставку меблевого гарнітуру для замовниці, в усній формі зобов'язався здійснити поставку зазначеного товару у строк до 11.07.2014. Потім ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_9 на виконання умов договору здійснити з ним розрахунок та надати йому грошові кошти в сумі 800 доларів США та 5400 гривень.
В подальшому ОСОБА_5 замовлений ОСОБА_9 шкіряний диван їй не поставив, грошові кошти, які він отримав від неї, не повернув.
22.08.2014 ОСОБА_10 - цивільний чоловік ОСОБА_9 приїхав до виставкового залу меблевого магазину ФОП ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , в якому той, з метою ввести його в оману, власноручно виписав товарний чек про отримання від замовника грошових коштів в сумі 1250 доларів США, у зв'язку з тим, що не здійснив своєчасну поставку шкіряного дивану.
15.09.2014 ОСОБА_5 з метою ввійти в довіру потерпілій та тимчасового припинення її вимог щодо повернення грошових коштів, перерахував через банкомат ПАТ КБ «Приват Банк» 400 грн. на її рахунок.
Після цього, ОСОБА_5 замовлений ОСОБА_9 шкіряний диван у встановлений строк їй не привіз та отримані грошові кошти в сумі 800 доларів США та 5000 гривень не повернув та розпорядився ними на свій власний розсуд.
Таким чином, з урахуванням викладеного ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_9 на загальну суму 14515 гривень 82 копійок.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Під час досудового розслідування вживались заходи, направлені на встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 , однак проведеними заходами встановити останнього не виявилося можливим. За місцем реєстрації ОСОБА_5 не проживає, про що свідчить допит його дружини ОСОБА_11 , з якою він розлучений та у шлюбі не перебуває, також за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 , згідно допитів свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , більше одного року не з'являється, на телефонні дзвінки не відповідає.
Згідно витягу бази даних відомостей про осіб, які перетнули Державний кордон України від 17.03.2015 за № 51/451, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перетнув Державний кордон України 14.02.2015 в пункті пропуску «Гоптівка» та більше на територію України не повертався.
02.04.2015 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук та досудове розслідування за кримінальним провадженням зупинено.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, останній переховується від органів досудового розслідування, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеному ризику, у органу досудового розслідування є об'єктивні підстави для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши надані в обґрунтування клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Необхідність застосування до підозрюваного затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується слідчим необхідністю забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та наявністю наступних ризиків: можливістю переховуватись від органів досудового розслідування і суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 188 КПК України прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220500001709 від 04.09.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.
24.02.2015 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), а також у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Згідно витягу бази даних відомостей про осіб які перетнули Державний кордон України від 17.03.2015 за № 51/451, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перетнув Державний кордон України 14.02.2015 в пункті пропуску «Гоптівка» та більше на територію України не повертався.
Вжитими заходами з розшуку місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 не встановлено.
На обґрунтування клопотання прокурор та слідчий посилаються на те, що ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування, оскільки, вживались заходи направлені на встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 , однак проведеними заходами встановити місцезнаходження останнього не вдалось.
Разом з цим, стороною обвинувачення не доведено наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , не доведеним є і той факт, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, оскільки до суду не надано жодних доказів що в ході досудового розслідування проводились оперативно-розшукові дії та вжиті всі заходи для розшуку ОСОБА_5 .
Надані до суду матеріали містять лише: відповідь УІАП ГУНП на запит від 10.11.2025, згідно якої ОСОБА_5 перебуває в розшуку, відповідь ДПСУ від 09.11.2025, згідно якої даних про перетин кордону ОСОБА_5 не виявлено та рапорт, з якого вбачається, що встановити місцезнаходження ОСОБА_5 встановити не вдалось.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_14 від 07.11.2024 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказана ухвала слідчого судді втратила законну силу 07.11.2025.
Ухвала суду від 07.11.2024 року не виконана, у клопотанні не міститься та до нього не додано додатків, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування, оскільки слідчим не здійснювалися передбачені ст. ст. 138-143 КПК України дії щодо приводу підозрюваного, відомостей про отримання повістки про виклик не надано.
Крім того, слід зазначити, що запити, які містяться в матеріалах справи та відповіді на на них були скеровані після втрати законної сили ухвалою від 07.11.2024, проте за період, протягом якого діяла зазначена ухвала жодного підтвердження про вжиті заходи для розшуку ОСОБА_5 матеріали справи не містять.
Крім того, постановою старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_15 від 02.04.2015 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук та зупинено досудове розслідування, оскільки місцезнаходження підозрюваного не встановлено.
Разом з тим, слідчому судді не надано постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014220500001709 від 04.09.2014, що позбавляє слідчого суддю можливості вирішувати клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_5 .
Вважаю, що стороною обвинувачення не доведено, та не надано доказів що в ході досудового розслідування та на виконання ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.11.2024 проводились оперативно-розшукові дії та вжиті всі заходи для розшуку ОСОБА_5 та те, що він переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Згідно ч. 4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний до початку розгляду клопотання вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у ст.177 цього Кодексу.
З огляду на встановлені обставини слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слідчого про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.188-190, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП№1 ХРУП№3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12014220500001709 від 04.09.2014 року про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1