Справа № 646/9165/25
Провадження № 2/639/2573/25
17 листопада 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Борисенка О.О.,
секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 646/9165/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Новобаварського районного суду міста Харкова за підсудністю з Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором № TDB.2019.0991.1797 від 04.11.2019 в сумі 30103,10 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 11357,49 грн, заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 18745,61 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 11200,00 грн.
Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані представником позивача адвокатом Журавльовим Станіславом Георгійовичем, який діє на підставі ордеру (а.с.58).
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 04.11.2019 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено договір № TDB.2019.0991.1797 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії, за умовами якого банк на підставі отриманої від клієнта Заяви-анкети встановленого зразка відкрив клієнту картковий рахунок та видав платіжну картку; на картковий рахунок встановив доступний ліміт кредитної лінії. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на картковий рахунок клієнта (у гривні), і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку. Свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав, станом на 03.09.2024 у позичальника наявна заборгованість перед банком у розмірі 30103,10 грн, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 11357,49 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 18745,61 грн. 03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, на підставі чого ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких є право вимоги до відповідача - боржника за кредитним договором № TDB.2019.0991.1797. 27.12.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК Єврокредит» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Отже, відповідно до умов Договору № 1/12, відповідно до якого до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до відповідача - боржника за кредитним договором № TDB.2019.0991.1797. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», а в подальшому - ТОВ «ФК Єврокредит», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Мегабанк» станом на день відступлення права вимоги - 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК Єврокредит» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.
12.09.2025 Основ'янський районний суд міста Харкова постановив ухвалу про передачу справи на розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова за підсудністю (а.с.147-148).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Новобаварського районного суду міста Харкова головуючим у справі визначено суддю Борисенка О.О. (а.с.180).
21.10.2025 ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (а.с.194).
Представник позивача адвокат Журавльов С.Г. у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, у судове засідання не з'явилася, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не подавала.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
17.11.2025 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.
Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що 04.11.2019 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено договір № TDB.2019.0991.1797 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії, підписаний позичальником власноручно, за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок та надає платіжну картку. Сторони договору погодили такі умови кредитування: максимальний ліміт кредитної лінії - 200000,00 грн; пільговий період для нарахування процентів по заборгованості, що виникає після здійснення операції в торгово-сервісних мережах - до 62 днів; процентна ставка за користування доступним лімітом кредитної лінії по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах у пільговий період з дати першого зняття коштів - фіксована - 0,001% річних; процентна ставка за користування доступним лімітом кредитної лінії по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах - фіксована: 56% річних (тариф todobank) та 48% річних (тариф todobank+); процентна ставка за користування доступним лімітом кредитної лінії по операціям зняття готівки в термінальних пристроях - фіксована: 56% річних (тариф todobank) та 48% річних (тариф todobank+); Кінцевий строк, до якого має бути сплачена заборгованість за доступним лімітом кредитної лінії у повному обсязі - 03.11.2020. Реальна річна процентна ставка: 87,30% (тариф todobank) та 73,30% (тариф todobank+); загальна вартість кредиту на дату укладання договору: 273293,00 грн (тариф todobank) та 263391,00 (тариф todobank+). Сплата процентів, передбачених умовами договору за користування доступним лімітом кредитної лінії здійснюється клієнтом у разі його використання (повністю та/або частково). Розмір доступного ліміту кредитної лінії може бути змінений (збільшений та/або зменшений) в межах максимального ліміту кредитної лінії у порядку, передбаченому Правилами. Нарахування процентів на залишок коштів на карткових рахунках за користування доступним лімітом кредитної лінії у разі виникнення заборгованості на суму несанкціонованого овердрафту здійснюється згідно з Правилами та Тарифами. Пунктом 1.1. договору визначено, що цей договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у АТ «Мегабанк». Підписання сторонами цього договору вважається одночасно підписанням Правил, у зв'язку з чим Правила не підлягають додатковому та/або подальшому підписанню. Договір разом з Правилами, Тарифами на послуги банку (Додаток № 1 до договору) вступають в силу для сторін одночасно з підписанням цього договору і складають єдиний договір. Пунктом 7.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 99 років, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за ним. У випадку якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору сторони не повідомили одна одну про його припинення, договір продовжує свою дію на кожний наступний календарний рік (а.с.91-92).
Також, ОСОБА_1 підписала заяву-анкету на відкриття рахунку та видачу платіжної картки від 04.11.2019, тарифний пакет «todobank», що є додатком № 1 до договору № TDB.2019.0991.1797 від 04.11.2019; паспорт споживчого кредиту, довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, та отримала під підпис 08.11.2019 платіжну картку та ПІН конверту (а.с.88-90,93-96).
Також до суду надано виписку по особовим рахункам ОСОБА_1 , сформовану АТ «Мегабанк» за період з 03.12.2022 по 03.09.2024, та виписки по рахунку ОСОБА_1 , сформовані у програмному комплексі Національного банку України за період з 04.11.2019 по 02.12.2022, з яких суд вбачає, що відповідач користувалася кредитними коштами, здійснював перекази, знімала готівку тощо (а.с.74-85, 102-130, 152-173).
Відповідно до цих виписок, заборгованість відповідача за кредитом становить 11357,49 грн, заборгованість по сплаті відсотків становить 18745,61 грн.
Також, згідно зі складеною АТ «Мегабанк» станом на 03.09.2024 довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2019.0991.1797, відповідач має заборгованість у розмірі 30103,10 грн, з яких: заборгованість за основним боргом у розмірі 11357,49 грн, заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 18745,61 грн (а.с.87).
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12 квітня 2012 року № 578/5(далі - Перелік № 578/5), згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання госпоперації та є підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
Згідно з бухгалтерським обліком, якість кредиторської заборгованості характеризується показниками, що відбивають своєчасність здійснення розрахунків по зобов'язанням. Приклад цього дає показник частки простроченої кредиторської заборгованості в загальному обсязі. Дані для розрахунку таких показників (саме розрахунку заборгованості) приводяться в розділі «Дебіторська і кредиторська заборгованість» Додатка до бухгалтерського балансу (форма № 5), який складається на підставі первинної бухгалтерської документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому, у вказаному розділі наводяться дані про рух відповідних показників кредиторської заборгованості.
Аналіз кредиторської заборгованості проводиться на підставі використання фінансової звітності, бухгалтерського балансу і форми № 5. Для того, щоб співвіднести динаміку величини кредиторської заборгованості зі змінами масштабів діяльності установи, при складанні розрахунку заборгованості, використовуються ряд коефіцієнтів оборотності кредиторської заборгованості, як показники фінансових результатів.
Отже, розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є похідним від первинної бухгалтерської документації та містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Розмір заявленої позивачем заборгованості за кредитом - 11357,49 грн, та заборгованості по сплаті відсотків - 18745,61 грн підтверджується наданими позивачем виписками та розрахунками заборгованості, які є арифметично правильними та відповідають умовам договору, тобто є належними та допустимими доказами утвореної заборгованості.
03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», укладений 03.09.2024 Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с.45-50,54-55).
Відповідно до умов договору № GL1N426240, його Сторони домовились, що Банк (АТ «Мегабанк» відступає Новому кредитору (ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору (надалі за текстом - Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників та інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору, за що Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та порядку, визначених цим договором. За відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 грн, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор. Пунктом 14 Договору № GL1N426240 визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін.
Оплата ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» на користь АТ «Мегабанк» ціни договору підтверджується копією Платіжної інструкції № 66895 від 31.07.2024 на суму 23 425 777,00 грн(а.с.53).
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги до Боржників за Основними договорами, в тому числі і за Кредитним договором № TDB.2019.0991.1797 від 04.11.2019, відповідно до якого Боржником є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Додатку № 1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03.09.2024, складеним та підписаним повноважними особами АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», й скріпленим їх печатками (а.с.142).
Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.
27.12.2024 між ТОВ «ФК Єврокредит» (Новий кредитор) та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (Первісний кредитор) укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору (надалі за текстом - Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників та інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору, за що новий кредитор сплачує первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що відступаються за цим договором, належать первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором боржників - АТ «Мегабанк», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, переможцем яких став первісний кредитор. Права вимоги переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку №1 Реєстр договорів) (п. 2 Договору № 1/12). У п. 4 Договору № 1/12, з урахуванням змін, внесених у цей пункт Додатковою угодою №1 від 23.05.2025, Сторони узгодили ціну Договору та строки здійснення розрахунків за Договором. Зокрема, відповідно до Додаткової угоди №1 від 23.05.2025 року п. 4 було викладено в редакції: «Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000,00 грн, надалі за текстом - Ціна договору». Ціна договору сплачується Новим кредитором шляхом безготівкового перерахування коштів на будь-який з рахунків Первісного кредитора в банківських установах за реквізитами, що зазначені у цьому Договорі. Оплата здійснюється з розстроченням платежу наступними частинами: 1). В строк до 31 грудня 2024 року включно має бути сплачений аванс в сумі 8 030 000,00 грн; 2). В строк до 31 серпня 2025 року включно має бути сплачений залишок суми в розмірі 14 700 000,00 грн» (а.с.41-44,51).
Аванс за Договором № 1/12 було сплачено, що підтверджується копією Платіжної інструкції № 1074 від 27.12.2024 (а.с.52).
Оскільки умовами укладеного Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги передбачено перехід права вимоги з моменту підписання його сторонами та Додатку №1 (Реєстру договорів) та не пов'язано з оплатою про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами.
Відповідно до витягу з Додатку №1 до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло і право вимоги за Кредитним договором № TDB.2019.0991.1797 від 04.11.2019, відповідно до якого Боржником є ОСОБА_1 (а.с.73).
ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» є фінансовою установою, яка може надавати послуги фінансового лізингу, факторингу, надання коштів та банківських металів у кредит (а.с.59,60).
ТОВ «ФК Єврокредит» є фінансовою установою, яка може надавати послуги факторингу, надання коштів та банківських металів у кредит (а.с.37-40,56).
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Відповідно до правової позиції, наведеної Верховним Судом України у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
З матеріалів справи суд вбачає, що за договором № TDB.2019.0991.1797 від 04.11.2019, відповідно до якого Боржником є ОСОБА_1 , заборгованість в сумі 30103,10 грн, що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 11357,49 грн, заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 18745,61 грн, нарахована кредитодавцем АТ «Мегабанк», та ані ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», ані ТОВ «ФК Єврокредит» не здійснювали нарахувань за вказаним договором.
У суду відсутні докази про те, що відповідач мала перешкоди для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості, належним чином не виконувала свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплати відсотків, порушивши умови кредитного договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зі складених розрахунків суд вбачає, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися у межах строку кредитування (з урахуванням пролонгації).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з викладеним, враховуючи принцип диспозитивності, суд погоджується зі складеними розрахунками заборгованості та дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1).
Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 11200,00 грн.
В обґрунтування понесення та розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн сторона позивача надала копії таких документів: договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС»; вартості послуг (прейскурант) від 01.07.2025 (Додаток № 2 до договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025; витяг з реєстру боржників від 21.07.2025, складеного ТОВ «ФК Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС» та підписаного їх повноважними особами й скріпленого печатками за Кредитним договором № TDB.2019.0991.1797 від 04.11.2019, відповідно до якого Боржником є ОСОБА_1 ; акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 121226112 від 14.08.2025, складеного ТОВ «ФК Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС» та підписаного їх повноважними особами й скріпленого печатками, де проведення юридичного та фінансового аналізу боржника - 1200,00 грн, складання, підписання та подання до суду позовної заяви - 10000,00 грн, разом - 11200,00 грн; ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «ФК Єврокредит» адвокатом Журавльовим Станіславом Георгійовичем, виданий 11.08.2025 АО «Альянс ДЛС» (а.с.58,62-73,86,143).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до вимог чинного законодавства, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявила.
Водночас, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11200,00 грн не є цілком співмірним з: ціною позову, із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки справа є типовою, нескладною, не містить великого обсягу доказів та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.
Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.
Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 4000,00 грн.
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-81, 82, 89, 128, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за договором № TDB.2019.0991.1797 від 04.11.2019 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії в сумі 30103 (тридцять тисяч сто три) грн 10 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 11357,49 грн, заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 18745,61 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код ЄДРПОУ 40932411, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 17.11.2025.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО