Справа №639/8616/25
Провадження №2-о/639/192/25
17 листопада 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , треті особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики сім?ї та єдності України про встановлення факту смерті- ,-
13 листопада 2025 року до Новобаварського районного суду міста Харкова звернулась з заявою ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Бурдоля Вадима В?ячеславовича, треті особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, Міністерство соціальної політики сім?ї та єдності України про встановлення факту смерті громадянина громадянина України військовослужбовця, стрільця-санітара 3 піхотного відділення 3 піхотного взводу 3 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначити дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 та місце смерті - населений пункт Роботине, Пологівського району, Запорізької області.
Дана заява надійшла до суду через «Електронний суд».
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Частиною першою ст. 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини третьої ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України заявник зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).
Представник заявника у заяві про встановлення факту смерті посилається п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України та ч. 1 ст. 317 ЦПК України.
Так, відповідно до вимог пункту 8 частини першої ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Цивільний процесуальний кодекс України розрізняє наступні процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, а саме:
1)встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої ст. 315);
2)встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй.
Статтею 316 ЦПК України визначено підсудність заяв фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення.
Частиною першою ст. 316 ЦПК України передбачено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Разом з цим, як вбачається з заяви про встановлення факту смерті, адреса заявника ОСОБА_1 зазначена як АДРЕСА_1 , що не відноситься до території Новобаварського районну міста Харкова та відповідно до підсудності Новобавароського районного суду міста Харкова.
Крім того, відповідно до п. 8 ст. 315 ЦПК України представником заявника до заяви не додано доказів звернення ОСОБА_1 до відповідних органів реєстрації за одержанням документа, який посвідчував би факт смерті, але їй в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша, друга статті 318 ЦПК України).
Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема можуть бути: письмові докази; речові докази, зокрема звуко-і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.
Про зазначене вказав Верховний Суд у Постанові від 29.03.2023 у справі №753/8033/22.
Крім того, згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Отже, підставою для проведення державної реєстрації смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт смерті, а саме, медичного документу закладу охорони здоров'я, який би підтверджував факт смерті особи, відносно якої необхідно встановити цей факт у судовому порядку.
В свою чергу, представник заявника, як на докази смерті особи, ОСОБА_2 посилається та додає до заяви:
-пояснення стрільця 1 піхотного відділення 2 піхотного взводу 3 піхотної роти в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 ;
-рапорт тво командмра 3 піхотної роти в/ч НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_4 ;
-витяг з журналу бойових дій від 17.06.2024 року;
-доповідь по факту зникнення безвісти командира в/ч НОМЕР_1 від 18.06.2024 №1691;
-витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зникнення безвісти під час бойових дій ОСОБА_2 ;
-фото/відеоматеріали з засобів масової інформації , які підтверджують факт загибелі ОСОБА_2 ;
-нотаріально засвідчені пояснення ОСОБА_5 ;
-нотаріально засвідчені пояснення ОСОБА_6 ;
-акт підсумків службового розслідування від 15.06.2024, згідно якого вважати стрільця-санітара 3 піхотного відділення 3 піхотного взводу 3 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_2 безвісти зниклим із-за особливих обставин.
Однак, представником заявника не зазначено та не надано до суду медичний документ закладу охорони здоров'я, тобто лікарського свідоцтва про смерть або фельдшерської довідки про смерть, що підтверджує факт смерті ОСОБА_2 , та не долучено інших документів, які достовірно підтверджують факт смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та які достовірно свідчать про факт смерті ОСОБА_2 в певний час.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до частини другої ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою на підставі частини другої ст. 46 ЦК України, а не із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту смерті цієї фізичної особи.
Такий правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 204/7924/23 та від 28.02.2024 у справі № 506/358/22.
Отже, представнику заявника необхідно: 1) визначитись з підставами звернення до суду з заявою про встановлення факту смерті відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України або відповідно до ч. 1 чт. 317 ЦПК України; 2) обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин; 3) уточнити вимоги заяви, оскільки відповідно до закону наведені обставини в заяві можуть бути підставою для оголошення особи померлою.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_7 , треті особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики сім?ї та єдності України про встановлення факту смерті слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 293, 294, 315-317 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , треті особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики сім?ї та єдності України про встановлення факту смерті- залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 17.11.2025
Суддя В.В. Труханович