Справа № 638/3871/23
Провадження № 2-п/638/81/25
12 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Рудської В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 липня 2023 року у справі №638/3871/23, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Харкова із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення у справі №638/3871/23 за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
В обґрунтування заяви зазначає, що про існування заочного рішення суду їй стало відомо 02.05.2025 року після блокування банківської картки, повісток та ухвал про виклик в судові засідання не отримувала. Крім того, посилається на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд повідомлялись. Заявник просила справу розглянути у її відсутність. Представник позивача надала до суду заяву, в якій просить розглянути заяву про перегляд заочного рішення за його відсутності та відмовити у її задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦКУ заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність лише однієї з підстав, зазначених у наведеній нормі цивільного процесуального законодавства, не спричиняє скасування заочного рішення.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 5, 6, 7ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Однак, відповідач ОСОБА_1 не зазначила у заяві та не надала до суду в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення жодного доказу, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Щодо посилання на пропуск позивачем строку звернення до суду суд зауважує, що відповідно до ст. 257,267 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
Крім того, п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в редакції від 15.03.2022 року, було передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
У зв'язку з наведеним, посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності не знайшли свого підтвердження, оскільки позовні вимоги заявлені за період з 01.01.2018 року по 31.01.2022 року, а з даним позовом позивач звернувся до суду 04.05.2023 року.
Крім того, матеріали справи містять підтвердження належного повідомлення відповідачів за адресою їх місця реєстрації, що підтверджується зворотніми поштовими повідомленнями, повернутими на адресу суду.
Доказів поважності причин не прибуття в судові засідання відповідачем до суду не надано.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що є всі підстави для залишення заяви про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 липня 2023 року без задоволення.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 липня 2023 року у справі №638/3871/23 - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 14.11.2025 року.
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк