Справа № 638/16895/25
Провадження № 2/638/7109/25
17 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Шамраєва М.Є.,
за участю секретаря - Дрозденко К.С.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою позивача: ОСОБА_2 до відповідача: Борівська селищна рада Піско-Радьківського старотинського округу, третя особа: Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Мацокіна Наталія Олексіївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
Позивач звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку тривалістю два місяці з дня набрання рішення суду законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Іншою частиною вказаного житлового будинку володіє позивач, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.02.2011 року, яку було успадковано після смерті батька ОСОБА_4 . Після звернення ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Мацокіної Н.О. з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_3 , приватним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 188/02-31 від 15.08.2025 року, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не прийняла спадщину, а заяву про прийняття спадщини подала після спливу 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця. Також в постанові вказано, що згідно довідки, виданої Борівською селищною радою Піско-Радьківського старостинського округу Ізюмського району Харківської області від 12.08.2025 року за № 322, з померлою ОСОБА_3 зареєстрованих осіб не було. Так, як позивач успадкувала частину будинку після смерті батька, її брат ОСОБА_5 мав успадкувати частину будинку, яка належала померлій матері ОСОБА_3 , проте він цього не зробив, про що позивачці не було відомо, натомість брат позивачки подав нотаріусу заяву про те, що спадщину не прийняв, на неї не претендує та не заперечує проти її видачі доньці спадкодавиці, ОСОБА_2 . Наразі, на території України діє режим воєнного стану, у зв?язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, тому ОСОБА_2 , 30.02.2022 року взята на облік як внутрішньо переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідною довідкою, у зв?язку з чим не мала можливості своєчасно звернутись з заявою про прийняття спадщини, оскільки існує велика відстань між місцем постійного проживання ОСОБА_2 та місцем знаходження спадкового майна. На підставі вищевикладеного, просить визначити додатковий строку два місяці з дня набрання рішення суду законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 05 вересня 2025 року відкрито провадження у справі провадження по справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та витребувано у Приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Мацокіної Наталії Олексіївни копію спадкової справи № 74474837 (35/2025) після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 06 жовтня 2025 року підготовче провадження у справі було закрите та призначено судовий розгляд у справі.
Від Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області надійшла заява з якої вбачається, що Борівська селищна рада Ізюмського району Харківської області не заперечує проти задоволення позовної заяви ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та просить суд розглядати справу без представника Борівської селищної ради.
У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити.
Суд, вислухавши представника позивача вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Так, судовим розглядом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 15.06.2023 виданого Борівською селищною радою Ізюмського району Харківської області
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балаклія Ізюмського району, Харківської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
ОСОБА_3 за життя заповітів не складала і такі від її імені не посвідчувалися, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 82225612 від 15.08.2025
Таким чином, спадкування після смерті ОСОБА_3 здійснюється за законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
ОСОБА_3 була матір'ю позивача, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.07.1979 виданого «Песко-Радьковский сельский совет Боровского р-на Харьковской области», відповідно до якого матір'ю « ОСОБА_6 », яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначено « ОСОБА_7 ».
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 09 вересня 2000 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклав шлюб із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Піско-Радьківська сільською радою Борівського району Харківської області внесено актовий запис № ІІ. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 .
Як убачається з копії свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 136 від 23.02.2011 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 . Спадщина, на яку видане вказане свідоцтво складається з частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться на території Піско-Радьківської сільської ради Борівського р-ну Харківської обл. та земельну ділянку розташовано: житловий будинок, гіпсоблок обкладений цеглою, під літ. «А», житлова площа якого 38,6 кв.м, загальною площею 76,0 кв.м. до якого примикають надвірні будівлі: три сараї під літ. «Б», «Е», «З», два погріби під літ. «В», «Н», вбиральня під літ. «Г», літня кухня під літ. «Д», гараж під літ. «Ж», колодязь № 2, огорожа № 3. Також на частину житлового будинку свідоцтво про право власності видане ОСОБА_3 .
Відповідно до копії свідоцтва про право власності зареєстрованого в реєстрі за № 139 від 23.02.2011 року ОСОБА_3 є пережившою дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , належить частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке в указаній частці посвідчується вказаним свідоцтвом складається з житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться на території Піско-Радьківської сільської ради Борівського р-ну Харківської обл. та земельну ділянку розташовано: житловий будинок, гіпсоблок обкладений цеглою, під літ. «А», житлова площа якого 38,6 кв.м, загальною площею 76,0 кв.м. до якого примикають надвірні будівлі: три сараї під літ. «Б», «Е», «З», два погріби під літ. «В», «Н», вбиральня під літ. «Г», літня кухня під літ. «Д», гараж під літ. «Ж», колодязь № 2, огорожа № 3.
Як убачається з копії технічного паспорту реєстровий № 22/2746 32772465 на садибний (індивідуальни) житловий будинок АДРЕСА_1 в графах власник та дата народження, ідентифікаційний номер зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
З копії витягу з Державного реєстру речових прав № 432268056 від 20.06.2025 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 139 від 23.02.2011 на праві спільної часткової належить ОСОБА_2 , РНКОП НОМЕР_5 , яка є власником частки.
З копії довідки № 322 від 12.08.2025 року виданої спеціалістом ЦНАПу Борівської селищної ради Кавун Л.Б. вбачається, що за відомостями реєстру Піско-Радьківського старостинського округу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 10.03.2011 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На моммент смерті разом з нею за даною адресою зареєстрованих осіб не значилось.
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Мацокіної Н.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.08.2025 року за № 188/02-31 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відмовлено у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належила її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з тим що на час відкриття спадщини з матір'ю не була зареєстрована та заяву про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 ЦК України строк шість місяців не подавала.
Відповідно до витягу зі спадкового реєстру № 82226752 від 15.08.2025, у спадковому реєстрі інформація за параметрами запиту « ОСОБА_3 » відсутня, що свідчить про те, що заяви про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини, після її смерті, ніким подано не було.
Відповідно до заяви ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , останній спадщину не прийняв протягом шести місяців, після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , претендувати не буде та не заперечує, якщо спадщина буде оформлена донькою померлої ОСОБА_2 та до суду за порушеним правом звертатися не буде.
З копії довідки № 480 від 24.10.2025 виданої в.о. директора ліцея № 293 Деснянського району міста Києва вбачається, що ОСОБА_2 дійсно працює в Ліцеї № 293 Деснянського району міста Києва на посаді вчителя української мови та літератури з 10.10.2022 року наказ від 10.10.2022 року № 269 К по теперішній час.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, якщо спадкоємець не проживав постійно разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, обов'язковою умовою реалізації його спадкових прав є подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Невиконання цих дій матиме наслідком пропущення строку для прийняття спадщини. Загальний строк для прийняття спадщини дорівнює 6 місяцям і починає вираховуватися з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі (Ilhan v. Turkey)«Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Загальновідомим є факт початку 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, у зв'язку з чим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який продовжений наступними Указами Президента України і триває дотепер.
Територія Харківської області з 24.02.2022 року по теперішній час постійно перебуває під обстрілами. Війна, як соціально-політичне явище, безумовно негативно вплинула на усі сфери життя громадян та не оминула жодної категорії населення.
На переконання суду, введення воєнного стану на території України, постійний обстріл Харківської області у період з 24.02.2022 по теперішній час, що є загальновідомою обставиною, слід розцінювати як об'єктивну обставину, що істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії з прийняття спадщини після смерті матері за місцем її відкриття.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.
При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил ч. 3 ст. 1272 ЦК України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.
Так, запроваджене ст. 8 Конституції України та ст. 10 ЦПК України верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Умовою реалізації та інструментом принципу верховенства права є принцип «пропорційності».
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.
Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та з дотриманням «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (наприклад, рішення у справі «Кутцнер проти Німеччини», п. 60, та рішення від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, п. 47). Соціальна потреба визначається, зокрема, метою законодавчого врегулювання того чи іншого питання.
Необхідність встановлення певних строків на прийняття спадщини обумовлена інтересами цивільного обігу в цілому, маючи на меті якнайшвидше усунення стану правової невизначеності, яка виникає в разі смерті спадкодавця, та забезпечення певних гарантій особам, права яких є похідними від поведінки спадкоємців попередньої черги. Отже, у цій справі суд має визначити, чи відповідає цій меті, а також принципу справедливості та інтересам суспільства позбавлення позивача прав на спадкове нерухоме майно з передачею відумерлої спадщини у власність територіальної громади.
Проте, таке втручання у право власності (законне сподівання, очікування) позивача не у повній мірі відповідає законній меті встановлення строків у спадковому праві, не вирішує нагальні соціальні потреби, а тому не може вважатись пропорційним. Невиправдана фактична конфіскація майна державою суперечить ідеології справедливості.
Таким чином, суд вважає, що надання позивачу додаткового строку на прийняття спадщини відповідає загальним положенням спадкового права, конституційному принципу верховенства права та положенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, ОСОБА_2 посилалась зокрема на те, що після запровадження в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року виїхала до Києва як внутрішньо переміщення особа та почала працювати вчителем в ліцеї. Крім того житлового будинку після смерті матері повинен був успадкувати брат ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_2 успадкувала житлового будинку після смерті батька, проте ОСОБА_5 подав заяву до нотаріуса про те що спадщину не прийняв, на неї не претендує та не заперечує проти її видачі ОСОБА_2 .
З урахуванням викладених обставин, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим надає додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини 2 місяці з дня набрання рішення законної сили.
Керуючись ст. 4, 5, 13, 76-81, 128, 223, 263, 265, 268, 268 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Борівської селищної ради Піско-Радьківського старотинського округу, третя особа: Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Мацокіна Наталія Олексіївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк в 2 (два) місяці з дня набрання законної сили цим судовим рішенням для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнавши причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 та зареєстроване фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Борівська селищна рада Ізюмського району Харківської області, ЄДРПОУ 04397939, місце знаходження: 63831, Харківська обл., Ізюмський р-н, с-ще Борова, вул. Центральна, буд. 1.
Третя особа: Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Мацокіна Наталія Олексіївна, адреса місця знаходження:64309, Харківська обл.,Ізюмський р-н, м. Ізюм, вул. Соборна, буд. 22.
Суддя М.Є. Шамраєв