Справа № 350/296/24
Номер провадження 1-в/350/36/2025
17 листопада 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів, клопотання засудженого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров'я державної та комунальної власності, а також посади у складі штатних та позаштатних (постійних та тимчасово діючих) військово-лікарських комісій, строком на 2 роки,
сторони та учасники кримінального провадження :
прокурор ОСОБА_5 ,
представник органу пробації ОСОБА_6 ,
засуджений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
суд, -
ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 звернулися до суду із вищевказаним клопотанням. Клопотання мотивують тим, що 28.05.2024 ОСОБА_3 засуджений вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області за ч. 1 ст.368, ч. 3 ст. 332 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, до покарання у виді штрафу у розмірі 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850000 гривень із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров'я державної та комунальної власності, а також посади у складі штатних та позаштатних (постійних та тимчасово діючих) військово-лікарських комісій на строк 2 (два) роки. Вирок набрав законної сили 28.06.2024 року.
Основне покарання ОСОБА_3 виконав у повному обсязі. Під час перебування на обліку в Калуському районному секторі №2 філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області громадського порядку не порушував, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався. Станом на 28.10.2025 відбуто додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров'я державної та комунальної власності, а також посади у складі штатних та позаштатних (постійних та тимчасово діючих) військово-лікарських комісій, строком 1 рік 5 місяців, тобто більше як дві третини строку покарання. Просять звільнити ОСОБА_3 умовно-достроково від відбування призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров'я державної та комунальної власності, а також посади у складі штатних та позаштатних (постійних та тимчасово діючих) військово-лікарських комісій.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримали. ОСОБА_3 просив задоволити клопотання з підстав, зазначених у ньому. Додав, що усвідомив протиправність своєї поведінки, щиро розкаявся у вчиненому, запевнив суд, що зробив для себе висновки та більше вчиняти кримінальних правопорушень не буде.
Захисник наголосив, що на даний час наявні всі правові підстави для звільнення ОСОБА_3 від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров'я державної та комунальної власності, а також посади у складі штатних та позаштатних (постійних та тимчасово діючих) військово-лікарських комісій.
Представник органу пробації в судовому засіданні не заперечила щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_3 від додаткового покарання. Зазначила, що ОСОБА_3 за час перебування на обліку в Калуському районному секторі №2 філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області зарекомендував себе з позитивної сторони, порушень порядку перебування на обліку не допускав, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Щодо вирішення даного клопотання покладається на розсуд суду.
Прокурор у судовому засіданні вказав, що є всі підстави для задоволення вказаного клопотання та вважає, що ОСОБА_3 необхідно умовно-дострокового звільнити від відбування додаткового покарання.
Заслухавши думку прокурора, представника органу пробації, засудженого, його захисника, дослідивши матеріали кримінального повадження, оглянувши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 засуджено вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2024 за ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України, ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850000 грн., із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров'я державної та комунальної власності, а також посади у складі штатних та позаштатних (постійних та тимчасово діючих) військово-лікарських комісій строком 2 (два) роки. Вказаний вирок набув законної сили 28.06.2024 року.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №12 від 28.06.2024 ОСОБА_3 сплачено штраф за вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2024 у розмірі 850000 гривень.
Вивченням особи засудженого ОСОБА_3 встановлено, що він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є депутатом Рожнятівської селищної ради, працює на посадах лікаря загальної практики сімейної медицини АЗПСМ с. Сваричів КНП «Центр первинної медичної допомоги» Рожнятівської селищної ради, лікаря-терапевта КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» Рожнятівської селищної ради, по місцю проживання та праці характеризується виключно з позитивної сторони.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з вимогами ч.1 та п.1 ч.2 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема пунктом 2 частини першої статті 537 цього Кодексу
Згідно ч.2 ст.50 КК України кримінальне покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно п.2 ч.3 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Таким чином, підстава умовно-дострокового звільнення від відбування покарання складається з двох обов'язкових елементів:
- доведення засудженим свого виправлення через сумлінну поведінку і ставлення до праці (ч.2 ст.81 КК України);
- фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому строку покарання (ч.3 ст.81 КК України).
Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів.
Положеннями ч.1 ст.6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання; виконанням покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; придбанням спеціальності; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, від уживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор; неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яку визнано винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Примус, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов'язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незважаючи на великі потенційні можливості, примус є не головним, а крайнім засобом боротьби зі злочинністю. Сила примусу, що міститься в санкції кримінально-правової норми Особливої частини КК України, має бути необхідною і достатньою для реалізації завдань, визначених у ст. 1 КК України.
Ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронної системи не допустити безкарності злочинних діянь. Саме безкарність є тим ґрунтом, на якому формується і поширюється правова байдужість у суспільстві.
З наведеного вище вбачається, що є неприпустимим створення відчуття безкарності, яке може утворитися, як у засудженого, щодо якого застосовано покарання за вчинення тяжкого злочину, так і у стороннього спостерігача.
Також не слід залишати поза увагою такий елемент верховенства права як справедливість. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Судом встановлено, що на момент розгляду клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання пройшло 2/3 строку призначеного вироком суду додаткового покарання. З дня ухвалення вироку ОСОБА_3 до адміністративної і кримінальної відповідальності не притягувався, сумлінно виконував вимоги вироку, порушень порядку та умов відбування покарання не допускав. На посадах, які йому заборонено займати, він не працював. Тобто своєю сумлінною поведінкою ОСОБА_3 довів своє виправлення.
Отже, встановлені дані свідчать про те, що до засудженого ОСОБА_3 можливо застосувати інститут умовно-дострокового звільнення від відбування додаткового покарання.
На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 2, 3 ст. 81 КК України, ст. ст. 376,537, 539 КПК України,
Клопотання задоволити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити умовно-достроково від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров'я державної та комунальної власності, а також посади у складі штатних та позаштатних (постійних та тимчасово діючих) військово-лікарських комісій, строком на 2 роки, призначеного вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2024 року по справі №350/296/24 за ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляції протягом семи днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1