Справа № 346/1046/25
Провадження № 1-кп/346/493/25
10 жовтня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №62023140160000528 від 18.12.2023 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Острівець Городенківського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця - помічника гранатометника гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмового роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
28.02.2025 р. до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт з кримінального провадження №62023140160000528 від 18.12.2023 р. відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.407 КК України.
Ухвалою від 03.03.2025 року призначено підготовче судове засідання в кримінальному провадженні на 11.03.2025 року.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, з підстав невідповідності його вимогам ст..291 КПК України, оскільки наявні суттєві недоліки, які унеможливлюють його розгляд по суті та порушують право обвинуваченого на захист. Так, на думку захисника, в обвинувальному акті відсутній детальний опис фактичних обставин вчиненого правопорушення, не конкретизовано обставини, які підтверджують нез'явлення ОСОБА_4 на службу без поважних причин, не наведено об'єктивних доказів, які б підтверджували відсутність поважних причин нез'явлення на службу, не надано аналізу психоемоційного або фізичного стану обвинуваченого на той момент, відсутній індивідуальний підхід до кваліфікації дій ОСОБА_4
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор вважав, що обвинувальний акт складено у відповідності з вимогами кримінально-процесуального законодавства, з дотриманням вимог ст.291 КПК України, заперечив проти клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору та просив в задоволенні даного клопотання відмовити з підстав його необґрунтованості.
Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання захисника, у відповідності до положень ст.314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, приходить до наступного висновку.
Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт.
Зокрема, згідно з ст.291 КПК України, Обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність обвинувального акту вимогам Закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
В своїй практиці Європейський суд з прав людини зазначає, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення (формулювання обвинувачення), а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів (правова кваліфікація). (справа «Маттоціа проти Італії»).
Відповідно до п.13 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні обов'язковому доказуванню підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження.
Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.
Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального Закону, а й точне формулювання у тому числі і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62023140160000528, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2023року, відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченого, прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, який проводив досудове розслідування, прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення Закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, в тому числі дані про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір витрат на залучення експерта ;дату та місце його складення та затвердження.
Тобто, обвинувальний акт у кримінальному провадженні містить усі складові, передбачені ст.291 КПК України, що дає можливість здійснити належний судовий розгляд кримінального провадження.
В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченим, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Стаття 291 КПК України не міститься жодної вимоги щодо змісту формулювання обвинувачення, його форми, об'єму тощо, а тому прокурор вправі викладати формулювання обвинувачення у такий спосіб, який вважав доцільним у кожному конкретному випадку.
Крім того, слід зазначити, що обвинувальний акт не має містити посилання на докази обставин, встановлених прокурором. А тому посилання захисника на недолік обвинувачльного акту відсутність в ньому об'єктивних доказів, які б підтверджували відсутність поважних причин нез'явлення на службу не відповідає вимогам закону.
Крім того, при розгляді кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні, суд не може вдаватися до оцінки доказів, та повертати обвинувальний акт з посиланням на обставини, які підлягають дослідженню та перевірці під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки це є порушенням вимог ст. 14 КПК України.
Суд не може передчасно, без дослідження будь-яких доказів, надавати оцінку обставинам, викладеним в обвинувальному акті та ставити їх існування під сумнів, як того вимагає захисник. Своїми доводами захисник фактично порушує питання, яке не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Іншіх аргументів, про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України захисником не наведено.
Отже, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт в цілому відповідає вимогам ст.291 КПК України, відсутні передбачені Законом підстави для повернення обвинувального акту прокурору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 13.10.2025р. о 16-45.
Головуючий суддя : ОСОБА_1