справа №176/3155/25
провадження №2/176/1616/25
Іменем України
(заочне)
17 листопада 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна, -
В серпні 2025 року позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 22.11.2021 за №942 у розмірі 43 452 грн. 81 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за № 942 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , згідно якого, на момент укладення 22.11.2021 року договору, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 суму у розмірі 2000 гривень, а решту суми 32000 гривень ОСОБА_2 зобов'язалась сплатити ОСОБА_1 не пізніше 22.09.2022 року.
22 вересня 2022 року (включно) відповідач умови Договору не виконала, грошові кошти у сумі 32 000 гривень позивачу не сплатила. Станом на 30.07.2025 року відповідач умови Договору не виконала, грошові кошти у сумі 32 000 гривень позивачу не сплатила.
Перебіг строку подання позовної заяви починається із дня, наступного за останнім днем обов'язку відповідача сплатити кошти, а саме із 23.09.2022 року, і спливає 23.09.2025 року. Таким чином, позивач вважає, що звертаючись до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за Договором до 23.09.2025 року, строки позовної давності ним не пропущені.
Позивач виконав умови договору в повному обсязі, отримавши згідно Договору до його підписання суму у розмірі 2000 грн., уклав із відповідачем договір купівлі-продажу квартири. Разом з тим, на момент подання позовної заяви відповідач решту суми за договором 32 000 грн не сплатила позивачу, відповідач не виконала умови Договору, що є підставою для звернення позивачем до суду щодо стягнення з відповідача решти суми за Договором 32 000 гривень основного боргу, процентів, суми інфляції та моральної шкоди, нанесеної відповідачем позивачу.
Основна сума стягнення заборгованості становить 32 000 грн. Розрахунок інфляції: жовтень 2022 - 102.5%; листопад 2022 - 100.7%; грудень 2022 - 100.7% = 1260 грн 81 коп.; 2023 рік у цілому - 105.1% = 1632 грн. 00 коп.; 2024 рік у цілому - 112% = 3849 грн. 00 коп.; 2025 рік із 01.01.2025 (включно) по 30.06.2025 (включно) - 106.5% = 2080 грн. 00 коп.; всього 8812 грн. 81 коп.
Розрахунок 3% річних, які підлягають стягненню: 2022 рік за три місяці = 240 грн; 2023 рік у цілому = 960 грн.; 2024 рік у цілому = 960 грн.; 2025 за шість місяців = 480 грн; всього 2640 грн 00 коп.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 22.11.2021 року за №942 у розмірі 43452,81 грн, а саме: основний борг - 32000 грн; інфляція - 8812,81 грн; 3% річні - 2640 грн.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2025 року по вищезазначеній справі було відкрито провадження, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином. Заперечень від позивача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, не надходило.
Відповідачці ОСОБА_2 , відповідно до вимог ЦПК України, направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надійшло. На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (адреса місця реєстрації відповідача). Відзив на позов відповідач не подала.
Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про, в тому числі, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб, передбачений законом та з огляду на те, що відповідачі не подали відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст.280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 22 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янаського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кубай Л.В., відповідно до якого позивач передав у власність відповідачу квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.9).
Згідно з п.4 зазначеного Договору купівлі-продажу квартири від 22.11.2021 року, продаж квартири продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 34000 грн, з яких Продавець отримав від покупця 2000 грн до підписання договору, решту суми 32000 грн Покупець зобов'язався сплатити продавцю в строк до 22.09.2022 року. Ціна продажу відповідає домовленій згоді сторін, є остаточною і зміні не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено положеннями ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст.657 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Частиною 3 вказаної вище статті встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно ч.1 ст.694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Відповідно до ч.1 ст.695 ЦК України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.
За положеннями ч. 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши дотримання сторонами форми договору купівлі-продажу нерухомого майна щодо його нотаріального посвідчення, дотримання сторонами усіх істотних умов договору з умовою про розстрочення платежу, зокрема, ціну товару, чітке визначення порядку, строків і розміри платежів, приймаючи до уваги, що покупцем ОСОБА_2 було прострочено платіж на решту суми у розмірі 32000,00 грн., який необхідно було сплатити до 22.09.2022 року, суд приходить до висновку про порушення умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.11.2021 року, а тому з відповідача слід стягнути суму заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 32000 грн.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплаті кредиторові.
На підставі наведеного вище суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконала свої зобов'язання за договором купівлі-продажу квартири щодо своєчасного та у повному обсязі повернення суми грошових коштів продавцю ОСОБА_1 , що є підставою для примусового стягнення суми заборгованості за договором купівлі-продажу квартири від 22.11.2021 року в розмірі 43452 грн 81 коп., з яких 32000 грн 00 коп. - сума основного боргу; 8812 грн 81 коп. - інфляційні втрати; 2640 грн 00 коп. - три відсотки річних.
Крім того, в силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в розмірі 1211,2 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 533, 610, 612, 631, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, та згідно із ст.ст. 12, 13, 76-83, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , заборгованість за договором купівлі-продажу нерухомого майна №942 від 22 листопада 2021 року у розмірі 43452 (сорок три тисячі чотириста п'ятдесят дві) гривні 81 коп., які складаються з суми основного боргу у розмірі 32000 грн; 8812 грн 81 коп. - інфляційні втрати; 2640 грн 00 коп. - три відсотки річних
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , судові витрати в розмірі 1211 гривень 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку , встановленому ЦПК України - в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ