справа №176/2105/25
провадження №2/176/1184/25
Іменем України
17 листопада 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Жовті Води в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», третя особа Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В червні 2025 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що вона є побутовим споживачем природного газу відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу», а саме використовує природний газ з метою приготування їжі, за об'єктом споживання - АДРЕСА_1 . Розподіл природного газу їй, як побутовому споживачу до жовтня 2023 року здійснювало Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», що був правонаступником Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз», відповідно до «Типового договору розподілу природного газу» затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2498 від 30.09.2015, фактом згоди приєднання до якого відповідно до п.1.3 цього Договору, був сплачений рахунок Оператора ГРМ та споживання природного газу.
Нарахування плати за спожитий природний газ до лютого 2017 року здійснювалось згідно норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 №203 та роздрібної ціни на природний газ, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, по формулі 7,1 м.куб. на одну зареєстровану особу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 609 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», норму споживання природного газу населенню у разі відсутності газових лічильників для плити газової було змінено з 7.1 м.куб. на 5.4 м.куб. людино-місяць.
У лютому 2017 року на зовнішній стіні будинку за адресою АДРЕСА_2 , представниками ПАТ «Дніпропетровськгаз» був встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу, та з лютого 2017 року обсяги спожитого мешканцями будинку природного газу (за відсутності у споживача індивідуального лічильника газу) визначаються пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні у відповідності до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2002 року № 620.
У встановленні індивідуального вузла обліку на об'єкті споживання за рахунок Оператора ГРМ позивачу було відмовлено. Після встановлення загально будинкового вузла обліку природного газу та здійснення за ним нарахування, обсяги спожитого природного газу за об'єктом споживання суттєво збільшились.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що дії ПАТ «Дніпропетровськгаз» щодо встановлення загальнобудинкового приладу обліку замість квартирних є незаконними та такими що порушують Закон України «Про захист прав споживачів».
Позивач приєдналась до Типового договору, оскільки споживає природний газ та сплачує рахунки за спожитий природний газ за вказаною адресою.
Також, позивач стверджує, що проводила оплату газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних.
Відповідно до листа АТ «Дніпропетровськгаз» №АВ-1788-Дн/1124 від 07.11.2024 року позивачці було відмовлено у встановленні індивідуального вузла обліку за її об'єктом споживання за рахунок АТ «Дніпропетровськгаз», таким чином, на думку позивача, її право було порушене та початок строку перебігу позовної давності слід рахувати з цього моменту.
Згідно вищезазначеного листа, підставою для встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу на будинку за адресою: АДРЕСА_2 , є план розвитку газорозподільної системи ПАТ «Дніпропетровськгаз» на 2016-2025 роки, згідно якого не передбачено встановлення будинкових вузлів обліку природного газу. За вказаною адресою встановлено будинковий ВОГ. Усі квартири цього будинку вважаються забезпеченими комерційним обліком газу, як того вимагають норми закону.
Однак, позивач вважає, що посилання відповідача на те, що НКРЕКП було затверджено розрахунок доцільності встановлення загальнобудинкових ВОГ згідно Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Дніпропетровськгаз» на 2016-2025 року, є безпідставними та такими, що не звільняють його від обов'язку встановити індивідуальний лічильник в домоволодінні позивача.
Відповідно до Постанови НКРЕКП від 29 вересня 2023 р. № 1771 Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (код ЄДРПОУ 03340920) зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 844, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу Іншому суб'єкту господарювання, який Отримав відповідну ліцензію. Таким іншим суб'єктом є ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Тобто, на даний час AT «Дніпропетровськгаз» не є суб'єктом господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території.
Таким чином, на час розгляду справи, AT «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» вже не має повноважень на виконання робіт щодо встановлення індивідуального лічильника газу.
Позивач вказує на те, що ст.6 Закону №3533-VI визначає обов'язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.
Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
На підставі викладеного позивач просить суд визнати незаконними дії АТ «Дніпропетровськгаз» щодо монтажу загальнобудинкового вузла обліку природного газу на фасадному газопроводі зовнішньої стіни будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з метою комерційного обліку природного газу; зобов'язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» за власні кошти встановити по об'єкту побутового споживача - ОСОБА_2 - квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , індивідуальний комерційний вузол обліку природного газу.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та, за клопотанням позивача, витребувано у Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» завірені належним чином копії акту розмежування меж балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 та акту приймання в експлуатацію або опломбування загальнобудинкового приладу обліку природного газу, змонтованого на багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлена належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подала.
Відповідачу АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» відповідно до вимог ЦПК України, було направлено копію позовної заяви та додатків до неї, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень щодо розгляду справи у відсутність представника відповідача не надійшло.
Відповідачу ТОВ «Газорозподільні мережі України» відповідно до вимог ЦПК України, було направлено копію позовної заяви та додатків до неї, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень щодо розгляду справи у відсутність представника відповідача не надійшло.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
23.06.2025 року на адресу суду надійшов відзив АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві щодо встановлення квартирного лічильника газу за рахунок коштів Оператора ГРМ відповідач зазначає, що враховуючи продовження воєнного стану в Україні та особливостями проведення перевірки суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг під час воєнного стану, на даний час не передано до ТОВ «Газорозподільні мережі України» від АТ «Дніпропетровськгаз» відповідно до договору, грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ «Дніпропетровськгаз» на праві власності, для забезпечення виконання ТОВ «Газорозподільні мережу України» невиконаних АТ «Дніпропетровськгаз» зобов'язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, оскільки вони не визначені, заходи державного контролю діяльності АТ «Дніпропетровськгаз» з розподілу природного газу за 2021-2023 роки не здійснені НКРЕКП, таким чином відповідач вважає, що не відомо чи будуть в цих невиконаних АТ «Дніпропетровськгаз» зобов'язаннях обов'язок для ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо встановлення індивідуальних лічильників газу населенню, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі.
Щодо тарифу на послуги з розподілу природного газу відповідач зазначає, що НКРЕКП, як Регулятор, який здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг для виконання АТ «Дніпропетровськгаз» вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та забезпечення ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат виробництва - в структурі тарифу було передбачено витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню, а для ТОВ «Газорозподільні мережі України» ні, оскільки ані Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», ані постановою НКРЕКП від 29.09.2023 року №1771 не покладено на ТОВ «Газорозподільні мережі України» обов'язку із встановлення за власні кошти індивідуальних газових лічильників споживачам (населенню).
Щодо незаконних дій АТ «Дніпропетровськгаз» щодо монтажу загальнобудинкового ВОГ, відповідач вказує на те, що відповідно до приписів ч.2 ст.2 ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в редакції від 20 січня 2018 року загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному ст.10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». До 20 січня 2018 року питання встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу не було врегульоване на рівні закону, а регламентувалося підзаконними нормативно-правовими актами. А отже, будь-якого порушення права позивача з боку відповідача в частині монтажу загальнобудинкового вузла обліку природного газу на фасадному газопроводі зовнішньої стіни будинку АДРЕСА_2 не може бути.
Також, відповідач звертає увагу суду, що згідно Акту № 437 приймання в експлуатацію об'єктів системи газопостачання від 30.04.2017 року вбачається встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу, у відповідності до якого АТ «Дніпропетровськгаз» здійснювало нарахування плати за спожитий природний газ згідно з показаннями будинкового вузла обліку. Отже, на думку відповідача, позивач дізналась про порушення свого права ще у травні 2017 року, коли надійшла платіжка про сплату послуг з розподілу газу за показаннями будинкового вузла обліку і сплативши її, продовжуючи відбирати газ автоматично приєдналась до умов Типового договору, а тому це може бути підтвердженням того, що позивач дізналась про порушення свого права, як споживача послуг і не скористалась своїм правом на звернення до суду у межах трирічного строку.
Разом з відзивом представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», на виконання ухвали суду від 09.06.2025 року, надав копії наступних документів: акту №424 від 30.04.2017 року приймання в експлуатацію об'єктів системи газопостачання; акту №159 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньобудинкової системи газопостачання будинку АДРЕСА_2 від 01.10.2019 року.
25.06.2025 року на адресу суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», де відповідач просить відмовити у задоволенні позову з таких підстав.
З 01 жовтня 2023 року на території Дніпропетровської області ТОВ «Газорозподільні мережі України» є Оператором ГРМ в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та діє на підставі ліцензії, здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
До 01 жовтня 2023 року Оператором ГРМ який здійснював розподіл природного газу за адресою: АДРЕСА_1 було Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» і саме Відповідач 1 був зобов'язаний завершити виконання робіт із забезпечення побутових споживачів, які використовують газ тільки для приготування їжі до 01 січня 2023 року, згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо перегляду термінів встановлення споживачам лічильників природного газу» № 1338-ІХ від 05.03.2021 року.
Відповідач стверджує, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» не є правонаступником АТ «Дніпропетровськгаз» та не несе відповідальність за вчинення будь-яких дій останнім, чи невиконання обов'язків. Частиною 1 статті 96 ЦКУ передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Більш того, як зазначалось вище, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 29.09.2023 року №1771, зупинено Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та зобов'язано до 31 грудня 2023 року передати відповідно до договору грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ «Дніпропетровськгаз» на праві власності, для забезпечення виконання ТОВ «Газорозподільні мережі України» невиконаних АТ «Дніпропетровськгаз» зобов'язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «Дніпропетровськгаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходів державного контролю НКРЕКП діяльності АТ «Дніпропетровськгаз» у 2021 - 2023 роках, зокрема:
-кошти, що підлягають коригуванню за результатами заходів державного контролю;
-на баланс ТОВ «Газорозподільні мережі України» вузли обліку природного газу, що є на балансі АТ «Дніпропетровськгаз», у тому числі тих, що були встановлені (замінені).
Однак, на даний час ТОВ «Газорозподільні мережі України» не передано відповідно до п.2 постанови НКРЕКП від 29 вересня 2023 року №1771 АТ «Дніпропетровськгаз» до 31 грудня 2023 року відповідно до договору грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ «Дніпропетровськгаз» на праві власності, для забезпечення ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) невиконаних АТ «Дніпропетровськгаз» зобов'язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «Дніпропетровськгаз» з розподілу природного газу за попередні роки та не встановлено чи наявний в цих невиконаних АТ «Дніпропетровськгаз» зобов'язаннях обов'язок для ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо встановлення індивідуальних лічильників газу населенню, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі.
На думку відповідача, аналіз змісту наведеної постанови НКРЕКП дає змогу дійти висновку про те, що на ТОВ «Газорозподільні мережі України» не покладено обов'язку виконання зобов'язань AT «Дніпропетровськгаз» із встановлення за власні кошти індивідуального газового лічильника споживачам, що одночасно вказує на відсутність будь-якого правонаступництва стосовно даного питання. Крім того, ТОВ «Газорозподільні мережі України» було зобов'язано забезпечити виконання зобов'язань, покладених на AT «Дніпропетровськгаз» лише за результатами заходу державного контролю НКРЕКП діяльності AT «Дніпропетровськгаз» за попередні періоди та за 2021-2023 роки. На даний час відсутня інформація щодо результатів здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності AT «Дніпропетровськгаз», а отже, не відомо, які саме зобов'язання покладені на ТОВ «Газорозподільні мережі України» за результатами заходу державного контролю НКРЕКП діяльності AT «Дніпропетровськгаз» за попередні періоди та за 2021-2023 роки.
Також, ТОВ «Газорозподільні мережі України» звертає увагу суду на те, що до структури тарифу Дніпропетровсьокої філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» не включено елементи витрат планової річної тарифної виручки: «витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню» на відміну від затверджених тарифів для АТ «Дніпропетровськгаз», які діяли з 09.07.2011 (дата набрання чинності Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу») по 01.01.2023 (дата зобов'язання забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі згідно Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу») до структури тарифів яких входили елементи витрат планової річної тарифної виручки: «витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню».
08 вересня 2025 року від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на адресу суду надійшло клопотання про залучення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимоги на стороні відповідача 2, на підставі ст.53 ЦПК України.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2025 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» було задоволено, залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
29 вересня 2025 року від третьої особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких вони зазначають, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, були зобов'язані в термін до 01.01.2018 року для зазначеної групи населення забезпечити встановлення лічильників газу (індивідуальних або загальнобудинкових), що мало забезпечити 100% облік спожитого природного газу населенням.
Встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.
При цьому, відповідно до положень пункту 1 глави 5 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (у редакції, що діяла на момент встановлення загальнобудинкового лічильника природного газу), Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.
НКРЕКП звертає увагу суду на те, що АТ «Дніпропетровськгаз» було розроблено та подано на затвердження НКРЕКП План розвитку газорозподільної системи АТ «Дніпропетровськгаз» на 2016-2025 роки. Постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №391 затверджено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Дніпропетровськгаз» на 2016-2025 роки та джерела його фінансування по розділах.
Відтак, у І розділі Плану розвитку на 2016-2025 роки було передбачено з урахуванням технічних та економічних чинників встановлення загальнобудинкових лічильників, зокрема за адресою: АДРЕСА_2 , який було встановлено 30.04.2017 року.
Також, звертають увагу суду на те, що 19.01.2018 року набрали чинності зміни до Закону № 3533-VI. Так, змінами до Закону № 3533-VI було доповнено статтю 2 цього Закону новою частиною другою, згідно з якою з метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Також, НКРЕКП зазначає, що відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Таким чином, Оператором ГРМ АТ «Дніпропетровськгаз» було виконано вимоги Закону № 3533-VI щодо забезпечення комерційного обліку природного газу для побутових споживачів за адресою: АДРЕСА_2 , а саме, шляхом встановлення загальнобудинкового лічильника природного газу.
Щодо відсутності зобов'язання ТОВ «Газорозподільні мережі України» за власні кошти встановити по об'єкту побутового споживача - ОСОБА_2 - квартирі за адресою АДРЕСА_1 , індивідуальний комерційний вузол обліку природного газу, НКРЕКП зазначає, що відповідно до частини першої статті 3 Закону № 3533-VI фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок:
-коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території;
-коштів відповідного бюджету, крім коштів місцевих бюджетів;
-інших джерел, не заборонених законодавством.
Встановлення індивідуальних лічильників природного газу за рахунок газорозподільного підприємства передбачено лише там, де не було встановлено загальнобудинкові лічильники природного газу.
Відповідно до абз.6 п.4 Тимчасового положення, у разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.
Також, НКРЕКП зазначає, що у Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» структурою тарифу на розподіл природного газу не передбачено витрат для встановлення індивідуальних лічильників природного газу.
Таким чином, на думку третьої особи, ТОВ «Газорозподільні мережі України» не зобов'язане встановити індивідуальний лічильник природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.12.2010 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с.4,5).
Позивач ОСОБА_2 є побутовим споживачем природного газу відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу», а саме використовує природний газ з метою приготування їжі, за об'єктом споживання - АДРЕСА_1 .
Відповідачі є операторами ГРМ, виконавцями комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням в необхідних об'ємах (обсягах).
Листом АТ «Дніпропетровськгаз» №ЛВ-1788-Дн/1124 від 07.11.2024 року (у відповідь на звернення від 05.11.2024 року) позивачу було відмовлено у встановленні індивідуального лічильника газу за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки споживачі будинку вже забезпечені комерційним обліком за рахунок Оператора ГРМ та роз'яснено позивачу, що вона може встановити індивідуальний лічильник газу за власні кошти або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством (а.с.7).
Взаємини між сторонами регулюються нормами Конституції України, ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Як передбачено ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ст.3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності. Як передбачено ст.21 цього ж Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.
Відповідно до п.п.3,4,7 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; норми споживання комунальних послуг (далі - норми споживання) - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно ст.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на таких принципах: забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів; створення та підтримання конкурентного середовища при виробленні та наданні житлово-комунальних послуг, забезпечення контролю у сфері діяльності природних монополій; забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування, досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво таких послуг; регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача, місцезнаходження та форми власності юридичних осіб тощо; дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.
Як передбачено ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, суб'єктами цього Закону є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року; у подальшому вказаний строк було продовжено.
Розподіл природного газу побутовому споживачеві ОСОБА_2 до жовтня 2023 року здійснював АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», відповідно до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2498 від 30 вересня 2015 року, фактом згоди приєднання до якого відповідно до п.1.3 цього Договору, був сплачений рахунок Оператора ГРМ та споживання природного газу.
Права та обов'язки споживачів чітко визначені Типовим договором постачання природного газу споживачам, а саме: Розділом IV. Ціна, порядок обліку та оплати природного газу, Розділом V. Права та обов'язки споживача та Розділом VІ. Права і обов'язки постачальника. Зміст типового договору, викладений в постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2500, констатує, що права та обов'язки для всіх споживачів є ідентичними.
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 Типового договору, цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк.
У пункті 1.4 Типового договору вказано, що термін, що використовується в цьому договорі, має таке значення: споживач - фізична особа, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання.
Позивач приєднався до вказаного Типового договору, оскільки споживає природний газ та сплачує рахунки за спожитий природний газ за вказаною адресою. Дані обставини не спростовано, доказів наявності заборгованості за послуги з розподілу природного газу суду не надано.
Відповідно до п.1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС - Порядок комерційного обліку газу по об'єктах побутових споживачів (населення), визначення фактичного об'єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу, з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Відповідно до положень п.1 глави 5 розділу ІІІ Кодексу межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між оператором газорозподільних систем та споживачем (суміжним суб'єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід'ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ).
Пунктом 2 глави 5 розділу ІІІ Кодексу встановлено, що межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
З метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання здійснюється приладовий облік природного газу (частина перша статті 18 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Відповідно до частин другої, третьої статті 18 Закону України «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Згідно глави 5 розділу ІХ Кодексу, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.
Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.
Відповідно до розділу ІІІ п.5.1 Кодексу ГРС межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб'єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід'ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ).
Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов'язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу.
За відсутності акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об'єктами суміжних суб'єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об'єкти, зобов'язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
Власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки чи гуртожитки (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні), укладають з Оператором ГРМ, до об'єктів газорозподільної системи якого підключені зазначені будинки/гуртожитки, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання.
Згідно з п.1 Глави 4 Розділу Х Кодексу ГРС первинне обстеження вузла обліку на можливість його використання як комерційного здійснюється представниками Оператора ГРМ перед пуском природного газу (що здійснюється в рамках заходів з приєднання до ГРМ, або реконструкції комерційного вузла обліку, або переукладання договору) у точці вимірювання з новим споживачем в присутності безпосереднього споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу).
Щодо вимог позивача про визнання незаконними дій АТ «Дніпропетровськгаз», щодо монтажу загальнобудинкового вузла обліку природного газу на фасадному газопроводі зовнішньої стіни буд. АДРЕСА_2 з метою комерційного обліку спожитого природного газу, то суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до приписів частини другої статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в редакції від 20 січня 2018 року загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
До 20 січня 2018 року питання встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу не було врегульоване на рівні закону, а регламентувалося підзаконними нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, становить частину спільного майна багатоквартирного будинку.
У свою чергу, таке майно є спільною сумісною власністю власників квартир нежитлових приміщень будинку (ч.2 ст.382 ЦК України, ч.1 ст.5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»)
Таким чином, будь-яке втручання у належні до багатоквартирного будинку інженерні мережі (незалежно від місця їх розташування - всередині чи за межами будинку) є діями, які вчиняються щодо майна, належного співвласникам такого будинку на праві спільної сумісної власності.
Встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу не є винятком з цього загального висновку, адже здійснюється з безпосереднім втручанням в інженерні мережі будинку, а сам прилад обліку, будучи приєднаним до мереж будинку, стає невід'ємною складовою частиною останніх, перестає існувати як окрема річ і бути об'єктом права власності оператора газорозподільної системи. Об'єкт же права власності співвласників багатоквартирного будинку зазнає фізичних змін. За відсутності згоди співвласників такі зміни можуть кваліфікуватися або як правопорушення, або як допустиме обмеження права власності.
Разом з тим відповідно до однозначних приписів частини сьомої статті 319 та частини другої статті 321 ЦК України обмеження права власності можуть бути запроваджені виключно законом.
Тобто з урахуванням положень абзацу другого частини другої статті 4 ЦК України такі обмеження можуть бути встановлені виключно нормативно-правовим актом, що має юридичну силу закону України. Зазначене кореспондується із приписами пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України, відповідно до яких правовий режим власності визначається виключно законами України.
Відтак, що до та після 20 січня 2018 року першочергово слід враховувати, що втручатися у газові мережі, що складають спільне майно багатоквартирного будинку, можна лише за згодою власників такого майна, яка мала бути надана в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (якщо в такому будинку створене об'єднання співвласників - у порядку статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»). У свою чергу, будь-які підзаконні нормативно-правові акти не могли встановлювати інший порядок вирішення цього питання і тим більше надавати оператору газорозподільної системи право в односторонньому порядку втручатися в газові мережі багатоквартирного будинку для встановлення загальнобудинкового лічильника.
Таким чином, слід вважати, що оператор газорозподільної системи, який в односторонньому порядку встановив для багатоквартирного будинку загальнобудинковий лічильник природного газу, як до 20 січня 2018 року, так і після цієї дати діяв з порушенням вимог законодавства.
У питанні правомірності встановлення загальнобудинкового лічильника газу можна виокремити такі режими регулювання: - до 20 січня 2018 року - за письмовою згодою споживачів відповідно до Тимчасового положення (у редакції постанови КМУ від 16 травня 2002 року, №620) та ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також за умови укладення договору щодо зняття показань з будинкового вузла обліку та квартирних лічильників газу з власником (власниками)будинку (будинків) (квартир), експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо; - з січня 2018 року - загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку відповідно до чинної редакції ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Дана правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 26 жовтня 2021 року по справі №212/5836/17, провадження №14-11цс21.
Щодо посилання АТ «Дніпропетровськгаз» на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з метою захисту свого нібито порушеного права, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Як вбачається з наданого АТ «Дніпропетровськгаз» Акту №424 приймання в експлуатацію об'єктів системи газопостачання від 30.04.2017 року, даний Акт підписаний представниками АТ «Дніпропетровськгаз» в односторонньому порядку, не містить підписів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , а тому не може бути підтвердженням того, що позивач дізналась про порушення свого права 30.04.2017 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання АТ «Дніпропетровськгаз» на пропуск позивачем строку позовної давності є необґрунтованим.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» за власні кошти встановити по об'єкту побутового споживача ОСОБА_2 індивідуальний комерційний вузол обліку природного газу, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що обсяги спожитого мешканцями будинку природного газу (за відсутності у споживача індивідуального лічильника газу) були визначені пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому приміщенні у відповідності до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2002 року №620.
Відповідно до листа АТ «Дніпропетровськгаз» від 07.11.2024 року за №Лв-1788-Дн/1124 позивачу ОСОБА_2 відмовлено у встановленні індивідуального лічильника газу (а.с.7).
У відзиві на позовну заяву ТОВ «Газорозподільні мережі України» зазначає, що ТОВ є оператором ГРМ в особі Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України». Вважають, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими, оскільки ТОВ «Газорозподільні мережі України» не є правонаступником АТ «Дніпропетровськгаз» та не несе відповідальність за вчинення будь-яких дій останнім.
Відмова АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» встановити індивідуальний лічильник позивачу суперечить вимогам законодавства, порушує права позивача (на час звернення позивача до суду).
Відповідно до Постанови НКРЕКП від 29 вересня 2023 року № 1771 Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 844, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію. Таким іншим суб'єктом є ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Тобто, на даний час АТ «Дніпропетровськгаз» не є суб'єктом господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території.
Таким чином, на час розгляду справи, АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» вже не має повноважень на виконання робіт щодо встановлення індивідуального лічильника газу.
З урахуванням вимог статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 2 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» волевиявлення позивача на встановлення індивідуального лічильника газу не може бути порушеним.
Такий правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі №211/37/19 (провадження №61-1798св20).
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо зобов'язання ТОВ «Газорозподільні мережі України» за власні кошти здійснити встановлення по об'єкту споживача ОСОБА_2 індивідуального комерційного вузла обліку природного газу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши письмові докази по справі, суд на підставі ст.12 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається та ст.13 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позов слід задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складає 1211,20 грн, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4,13,16 ЦК України, ст.ст.5,21 Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст.3,6 Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Кодексом газорозподільних систем, та згідно зі ст.ст.4,12,13,141,247,263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», третя особа Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконними дії АТ «Дніпропетровськгаз» щодо монтажу загальнобудинкового вузла обліку природного газу на фасадному газопроводі зовнішньої стіни будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з метою комерційного обліку природного газу.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) за власні кошти встановити по об'єкту побутового споживача ОСОБА_2 - квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , індивідуальний комерційний вузол обліку природного газу.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (код ЄДРПОУ 03340920), Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 44907200) на користь держави судовий збір по 605,60 грн з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ