Справа № 201/14273/25
Провадження № 1-кс/201/4799/2025
Іменем України
12 листопада 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3
власника майна підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування за № 22025050000001050, внесеного до ЄРДР 07.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду з погодженим прокурором клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок розв'язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями Російської Федерації тимчасово окуповано частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.
З метою розповсюдження пропаганди в підтримку держави агресора, створення образу законності окупації частини території Донецької області та утвердження вказаної окупації, а також задля підтримки діяльності окупаційних органів влади на захоплених територіях, російською окупаційною владою створено ряд засобів масової інформації.
Розуміючи вище викладені обставини, у громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ідеологічних мотивів та з метою підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу Російської Федерації, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, невизнання РФ поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані її території, виник умисел на співпрацю з державою-агресором та її окупаційними органами влади.
Так, громадянка України ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Донецьк Донецької області, не пізніше 28.04.2022 по теперішній час, перебуваючи на тимчасово окупованій території, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційних адміністрацій та збройних формувань, розпочала працювати на посаді (мовою оригіналу) «заведующей сектором информационной работы и связей с общественностью Республиканского центра занятости днр (далі РЦЗ днр)», що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Федора Зайцева, 46Д., який функціонує на тимчасово окупованій території Донецької області та підконтрольний так званому «Министерству труда и социальной политики днр».
Так, згідно посадової інструкції від 09.01.2023, з якою ОСОБА_4 була ознайомлена того ж дня, на вищевказаній посаді, на ОСОБА_4 покладено наступні завдання та обов'язки:
1. Забезпечує своєчасне і якісне виконання задач та функцій, покладених на сектор інформаційної роботи і зв'язків із громадськістю.
2. Здійснює підготовку планів робіт сектору інформаційної роботи і зв'язків із громадськістю, виконання контрольних завдань і доручень РЦЗ днр.
3. Забезпечує проведення аналізу роботи сектору інформаційної роботи і зв'язків із громадськістю і внесення пропозицій з метою її покращення.
4. Розподіляє функції між спеціалістами сектору інформаційної роботи і зв'язків із громадськістю із врахуванням їх спеціальності та змінності, здійснює розробку посадових інструкцій спеціалістів, погодження їх із заступником директора РЦЗ днр і надання на затвердження.
5. Забезпечує підготовку керівництву РЦЗ днр пропозицій щодо морального заохочення працівників сектору і залучення працівників до дисциплінарної відповідальності, у випадках невиконання ними посадових обов'язків, порушення трудової та виконавчої дисципліни.
6. Залучається до роботи в комісіях, робочих групах, які створюються в РЦЗ днр.
7. Бере участь в організації і проведення інформаційних компаній про діяльність РЦЗ днр і його територіальних органів в засобах масової інформації.
8. Бере участь, в межах своєї компетенції, в розробці і реалізації концепції інформаційної політики РЦЗ днр, пропозицій і рекомендацій щодо пріоритетних напрямках роботи РЦЗ днр із засобами масової інформації.
9. Створює і використовує інформаційні поводи для виступів у засобах масової інформації директора РЦЗ днр і його заступників.
10. Створює і використовує інформаційні поводи для формування інформації із сфери зайнятості днр на рівні Міністерства праці і соціальної політики днр, правління днр, Міністерства праці і соціального захисту РФ.
11. Готувати аудіовізуальні, інформаційні і новинні матеріали (передачі) щодо діяльності РЦЗ днр для розміщення в засобах масової інформації і власних Інтернет-ресурсах РЦЗ днр.
12. Здійснює інформаційне освітлення прес-конференцій, брифінгів, засідань «круглих столів» і т.д. за участі представників РЦЗ днр.
13. Проводить моніторинг інформації про імідж РЦЗ днр і його територіальних підрозділів щодо ситуації на ринку праці, розміщеної у відкритих джерелах інформації.
14. Готує коментарі і відповіді на питання громадян і працівників у офіційних акаунтах РЦХ днр в соціальних мережах.
15. Бере участь у розробці макетів поліграфічної продукції.
16. Бере участь, в межах компетенції сектора, в розробці чи розгляді проектів нормативних правових актів у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
17. Бере участь, в межах компетенції сектора, у підготовці пропозицій щодо удосконалення законодавства про зайнятість населення та трудової міграції.
Окрім цього, в телеграм каналі «Оплот ТВ [Z]» 18.03.2025 року міститься відеозапис з назвою (мовою оригіналу) « ОСОБА_7 . Прямая речь от 18.03.2025», в якому остання висвітлює діяльність служби зайнятості населення т.зв. днр, проводить агітацію, направлену на залучення колишніх військовослужбовців НЗФ днр та інших інформаційних проектів РЦЗ днр.
В подальшому, на підставі наказу Міністерства праці і соціальної політики днр від 10.09.2025, РЦЗ днр перейменовано в (мовою оригіналу) «Государственное казенное учреждение «Служба занятости населения днр», у зв'язку з чим, наказом №139-лс від 10.09.2025 ОСОБА_4 з посади завідуючої сектору інформаційної роботи і зв'язків з громадськістю РЦЗ днр, переведена на посаду начальника прес-служби «Государственного казенного учреждения «Служба занятости населения днр».
У своїй протиправній діяльності ОСОБА_4 використовувала мобільний телефон марки «Xiaomi», модель «Redmi 10c» (220333QNY) з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з встановленою sim-карткою за номером НОМЕР_3 , на якому містяться електронні копії документів (фотознімки), що підтверджують її протиправну діяльність.
07.11.2025 о 15 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КК України. Під час затримання, остання добровільно видала мобільний телефон «Xiaomi», модель «Redmi 10c» (220333QNY) з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з встановленою sim-карткою за номером НОМЕР_3 , який було оглянуто.
Вищевказаний телефон після вилучення був запакований і опечатаний у спосіб, що унеможливлює доступ до його вмісту без пошкодження цілісності пакування.
08.11.2025 на підставі постанови слідчого вказані предмети визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 22025050000001050.
08.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
Слідчий просив накласти арешту на майно, яке використовувалось для злочинної діяльності і належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме, мобільний телефон «Xiaomi», модель «Redmi 10c» (220333QNY) з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з встановленою sim-карткою за номером НОМЕР_3 , оскільки існує сукупність підстав вважати, що вищевказані матеріальні об'єкти є доказами кримінального правопорушення.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання заперечувала, пояснила, що вона була затримана фактично 06.11.2025 у м. Дружківці, коли прямувала на похорон матері, телефон у неї був вилучений тоді ж до затримання, вона його віддала під примусом і погрозами, підписавши згоду. Пароль на телефоні був відсутній.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти клопотання заперечував, просив визнати недопустимими доказами протоколи затримання, оглядів, оскільки вони містять недостовірні дані, затримання було проведене без захисника, порушене право на захист.
Слідчий суддя, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.
У провадженні слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження № 22025050000001050, внесеного до ЄРДР 07.11.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
Жосудовим розслідуванням встановлено, що у протиправній діяльності ОСОБА_4 використовувала мобільний телефон марки «Xiaomi», модель «Redmi 10c» (220333QNY) з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з встановленою sim-карткою за номером НОМЕР_3 , на якому містяться електронні копії документів (фотознімки), що підтверджують її протиправну діяльність.
07.11.2025 о 15 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КК України.
Під час затримання ОСОБА_4 видала мобільний телефон «Xiaomi», модель «Redmi 10c» (220333QNY) з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з встановленою sim-карткою за номером НОМЕР_3 , що підтверджено її розпискою.
Доказів того, що мобільний телефон наданий без її згоди матеріали клопотання не містять і стороною захисту не надано.
Телефон після вилучення був запакований і опечатаний. 08.11.2025 телефон оглянутий, зроблені його фото, про що складено протокол огляду і постановою слідчого 08.11.2025 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
08.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
З метою досягнення дієвості кримінального провадженні чинним кримінальним процесуальним законодавством передбачено застосування заходів забезпечення цього провадження, одним з яких згідно з п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України є арешт майна.
Згідно зі ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий просить накласти арешт з метою запобігання можливості пошкодження та знищення даних суттєвих доказів
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Окрім цього, частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст. 131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст. 170 КПК України - ст. 173 КПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи, що мобільний телефон є речовим доказом, який має суттєве значення для встановлення важливих обставин під час досудового розслідування є необхідність у запобіганні можливості їх відчуження на користь третіх осіб, з метою недопущення вищевказаних ризиків та необхідності проведення відповідних слідчих дій, а також встановлення інших важливих обставин по кримінальному провадженню, тому клопотання необхідно задовільнити.
Стосовно клопотання сторони захисту про визнання недопустимими протоколів слідчих дій, суддя слідчий зауважує, що відповідно до ст. 89 КПК Україні, визнання доказів недопустимими належіть виключно до компетенції суду під час судового розгляду. На стадії досудового розслідування слідчий суддя може оціните лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих. (п. 3 ч.1 ст. 276 КПК України).
Щодо затримання підозрюваної без захисника, то затримання особи без захисника не є порушенням кримінального процесуального закону, оскільки КПК України не вимагає присутності захисника під час самого затримання.
Верховний Суд у постанові від 02.12.2022 у справі №686/23029/18 наголосив, що затримання особи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення є подією, несподіваною для його учасників, а тому здійснюється без ухвали слідчого судді. При цьому відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст. 208 КПК України, не може вважатися порушенням вимог кримінального процесуального закону.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене під час затримання 07.11.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, а саме:
мобільний телефон «Xiaomi», модель «Redmi 10c» (220333QNY) з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з встановленою sim-карткою за номером НОМЕР_3 - з метою збереження речових доказів, шляхом позбавлення права на розпорядження, відчуження і користування до скасування у встановленому КПК України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно дізнавачем, слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Повний текст ухвали оголошено 17 листопада 2025 року о 12 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1