Справа № 175/10317/23
Провадження № 2-др/175/64/25
17 листопада 2025 року Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Васюченко О.Г.
з секретарем Кульпіною Л.Г.
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в селищі Слобожанське заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Юрченко Лариса Леонідівна, про визнання недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право спадщину, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності,
У провадженні суду перебувала вище вказана цивільна справа, по справі ухвалено рішення суду.
На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 гривень.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Статтею 258 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, у зв'язку із наступним.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників судового розгляду ухвалити додаткове рішення, якщо судом не було вирішене питання про судові витрати.
Судом встановлено, що в провадженні суду знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Юрченко Лариса Леонідівна, про визнання недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право спадщину, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності, а також стягнення понесених судових витрат, позовні вимоги змінювалися та доповнювалися.
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Юрченко Лариса Леонідівна, про визнання недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право спадщину, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності - відмовлено. Відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України судові витрати віднесено за рахунок позивача.
Судом встановлено, що відповідачем у відзиві на позов та його представником до закінчення судових дебатів у справі було повідомлено, що відповідачем понесені судові витрати, докази понесення витрат, будуть подані до суду протягом п'яти днів, з дня ухвалення рішення суду.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов'язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення
з цього питання.
Норма частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судових дебатів немає.
Указані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основними рішеннями, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або не вирішені всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Також було встановлено та підтверджено належними та допустими доказами, що відповідачем по справі під час розгляду справи судом були понесені і документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 гривень.
На підтвердження понесених витрат відповідачем надано суду копію договору про надання правової допомоги від 08 лютого 2024 року; копію акта приймання-передачі виконаних робіт № 0711/25 від 07 листопада 2025 року, копію платіжної інструкції від 24.02.24 року про сплату відповідачем адвокату Ільїну О.М. 10000 грн. та копію платіжної інструкції від 14.02.24 року про сплату відповідачем адвокату Ільїну О.М. 20000 грн.
Крім того було встановлено, що інших понесених і документально підтверджені судових витрат не має.
Судом встановлено, що враховуючи матеріали справи надані та добуті докази, а також встановленими судом під час розгляду обставинами та з урахуванням мотивів, з яких суд вважав вставленими наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги по справі 07 листопада 2025 року ухвалено рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Юрченко Лариса Леонідівна, про визнання недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право спадщину, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності - відмовлено. Відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України судові витрати віднесено за рахунок позивача.
Вказаним судовим рішенням дійсно не було вирішено питання стосовно розподілу судових витрат (судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення, витрат на професійну правничу допомогу), а тому суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Стаття 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи з принципів розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 гривень. При прийнятті такого рішення судом також враховані вимоги ч.ч. 4,5 ст. 137 ЦПК України, складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та з метою уникнення можливості неправомірного збагачення відповідача за рахунок позивача.
З урахуванням вище переліченого та зазначеного, а також враховуючи вище наведене, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн., оскільки зазначене в такому вигляді підтверджено матеріалами справи та ґрунтується на вимогах закону.
В задоволенні іншої частини вимог про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 89, 13, 133, 134, 136, 141, 258-259, 261, 263-265, 270 353, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Юрченко Лариса Леонідівна, про визнання недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право спадщину, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Юрченко Лариса Леонідівна, про визнання недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право спадщину, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
В задоволенні іншої частини вимог про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя О.Г. Васюченко