Справа № 932/17491/25
Провадження № 1-кс/932/6468/25
про повернення скарги
13 листопада 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , вивчивши скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленнями від 20 -21.09.2025,-
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її повідомленнями від 20-21.09.2025.
Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 10.11.2025 скарга передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
Ознайомившись з цією скаргою та доданими матеріалами, слідчий суддя прийшов таких висновків.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У скарзі ОСОБА_2 зазначає про те, що вона протягом 20- 21.09.2025 повідомляла поліцію за номером 102 про скоєння злочину відносно ОСОБА_4 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 - зловживання службових повноважень: доставлення із застосуванням сили до РТЦК та СП, незаконне вилучення паспорта, утримання без його волі та можливості виходу, проведення ВЛК без врахування стану здоров'я і фактичного залучення до огляду, мобілізація за відсутності правових підстав, враховуючи наявність засудження за тяжкі злочини, а також під час апеляційного перегляду вироку, яким останній засуджений до 15 років позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, із кваліфікуючими ознаками: ч.3 ст.146 КК України - незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинене організованою групою із заподіянням фізичних страждань; ч.3 ст.357 КК України- викрадення паспорта; ч.1 ст.364 КК України- зловживання владою або службовим становищем та додатково за ч.2 ст.397 КК України - втручання в діяльність захисника чи представника особи, враховуючи існування очевидних перешкод щодо її втручання у ситуацію.
Беручи до уваги норму ч.1 ст.214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а також норму ч.5 ст.115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для внесення відомостей в ЄРДР.
Вищевказане твердження викладено в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування».
У даному випадку перебіг строку оскарження бездіяльності уповноваженої на внесення відомостей до ЄРДР особи ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, розпочався з наступного дня після дня, коли відомості про кримінальне правопорушення мали бути внесені до ЄРДР за повідомленнями здійсненими 20-21.09.2025, тобто з 23.09.2025 року, а завершився 02.10.2025 року.
В межах 10-денного строку заявник мала право звернутись до слідчого судді з даною скаргою.
В свою чергу, лише 07.11.2025 року шляхом надіслання скарги через систему "Електронний суд", ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність ВП№4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення в ЄРДР відомостей за її повідомленнями про кримінальні правопорушення від 20-21.09.2025.
Для обчислення початку перебігу строку оскарження такої бездіяльності дата отримання заявником письмової відповіді щодо результатів розгляду її повідомлень значення не має.
Одночасно питання про поновлення строку на оскарження бездіяльності ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області, з наведенням поважних причин, які б заважали ОСОБА_2 у строк, визначений КПК України, звернутися до слідчого судді з відповідною скаргою, останньою не порушується.
В свою чергу, слідчий суддя не має права самостійно відшукувати причини поважності пропуску процесуального строку при зверненні відповідної особи зі скаргою в порядку ст.303 КПК України. Адже діючи таким чином, слідчий суддя неминуче перебиратиме на себе не притаманні йому функції сторони кримінального провадження, порушуючи при цьому принцип змагальності кримінального судочинства, закріплений у ст.22 КПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити у судовий процес безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З тих підстав, що скарга подана після встановленого строку на оскарження бездіяльності ВП№4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, а заявник ОСОБА_2 не порушує перед слідчим суддею питання щодо його поновлення, приходжу до висновку про повернення її останній.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленнями від 20-21.09.2025 - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1