Справа № 932/3077/25
Провадження № 2-а/932/71/25
29 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого - судді Малінова О.С., за участі секретаря судового засідання Теліціної О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах якого діє адвокат Стрєльніков Євгеній Анатолійович (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває адміністративний позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову № 233 від 06.03.2025 р. за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , - закрити.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 06.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 ухвалено постанову №233 про накладення адміністративного стягнення адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Виходячи з тексту оскаржуваної постанови позивач викликався повісткою в ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення (оновлення) облікових даних, неявка по якій стала підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Те ж саме стверджується й протоколом про адміністративне правопорушення № 233 від 06.03.2025 року. Позивач стверджує, що ані протокол, ані оскаржувана постанова не містять інформації про дату, на яку позивач викликався повісткою в ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення (оновлення) облікових даних, спосіб та дату направлення позивачу повістки, для впевненості, що вона дійсно була направлена та могла бути вчасно отримана, щоб позивач мав об'єктивно можливість вчасно з'явитись за повісткою. На пошту за місцем мешкання або в електронному вигляді повістка позивачу не приходила. Між тим, зазначений обов'язок позивач виконав (у травні 2024 року), доказом чого є наявність у військово-обліковому документі на сторінках 26, 33 номеру запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів і штрихкоду (QR-коду), внесення яких до військово-облікового документа на бланку вперше було передбачено Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559, яка у свою чергу набрала чинності одночасно із Законом України від 11.04.2024 року №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", що встановив обов'язок уточнення (оновлення) облікових даних. Таким чином, вважає що він своєчасно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 та уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші необхідні персональні дані в термін, передбачений законом. За результатами уточнення службовими особами ТЦК були внесені відповідні дані до системи "Оберіг" та вписано номер, вклеєно штрихкод до військового квитка.
Вважає постанову № 233 від 06.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , підполковника ОСОБА_2 № 233 від 06.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, - закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення закрити.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 01 квітня 2025 року відкрито провадження у справі. Судове засідання призначене на 06 травня 2025 року.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 , представник позивача Стрєльнікова Є.А. не з'явились, надали заву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання на неодноразові виклики не з'явився, про дату засідання повідомлений належним чином, про причини не явки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що з 06 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 ухвалено постанову № 233 про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно позивача ОСОБА_1 та накладено штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. у зв'язку з несвоєчасним прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оновлення своїх військово-облікових даних.
Відповідно до частини 2 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період.
Згідно із абзацом 11ст. 1Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указами Президента України N 64/2022 та N 69/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію, які діють і по цей час. Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
Диспозиція частини другої ст. 210 КУпАП'є бланкетною, тобто передбачає вказівку про порушення вимог іншого нормативно-правового акта.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" НОМЕР_1 -XII(далі -Закон N 2232-XII).
Відповідно до частини 3статті 1 Закону N 2232-XIIвійськовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 10статті 1 Закону N 2232-XIIгромадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Загальні правила військового обліку встановлені статтею 33 Закону N 2232-XII, якою закріплено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами підпункту 2 частини 1статті 37 Закону N 2232-XII взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, серед іншого:
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12. 2022 N 1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який діяв на час винесення оскаржуваної постанови (далі Правила військового обліку).
Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності через неявку до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення (оновлення) облікових даних.
При цьому, суд звертає увагу, що у постанові не зазначений початок періоду, з якого позивач не перебував на військовому обліку.
Як встановлено судом, зазначений обов'язок позивач виконав (у травні 2024 року), доказом чого є наявність у військово-обліковому документі на сторінках 26, 33 номеру запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів і штрихкоду (QR-коду), внесення яких до військово-облікового документа на бланку вперше було передбачено Порядком оформлення (створення) та видачі військовооблікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559, яка у свою чергу набрала чинності одночасно із Законом України від 11.04.2024 року №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", що встановив обов'язок уточнення (оновлення) облікових даних.
На момент винесення постанови № 233 від 06.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП відносно позивача ОСОБА_1 , він вже оновив свої данні, що підтверджується копією військового квитка.
Відповідно до ст. 19Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Проте відповідач не надав доказів правомірності прийняття постанови № 233 від 06 березня 2025 року, які в нього наявні.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З урахуванням відсутності належних та достатніх доказів вчинення позивачем порушень, суд дійшов висновку про недоведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 статті 210 КУпАП.
Згідно з пунктом 3 частини третьої ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, постанова № 233 від 06 березня 2025 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 КУпАП, підлягає закриттю.
Керуючись статтями 7, 9, 222, 247, 251, 258, 276, 283,284,293 КУпАП, статтями 5, 19, 20, 72, 77, 90, 241-246, 286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах якого діє адвокат Стрєльніков Євгеній Анатолійович (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ АДРЕСА_3 ), про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 233 від 06 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладення штрафу у сумі 17 000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С.Малінов