Справа 755/12930/25
№ 2/688/1804/25
Рішення
Іменем України
заочне
14 листопада 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Кілікевич І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВ «ВІВА КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказувало на те, що 10.06.2024 між ТОВ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1416225524086, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 7500 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Даний кредитний договір було підписано сторонами методом накладення електронних підписів.
Згідно з п. 1.3 договору кредит надано строком на 120 днів з 10.06.2024 по 08.10.2024.
Відповідно до умов до п. 1.3.1 договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку, що є додатком до кредитного договору.
Згідно з п. 3.3 договору у разі несплати позичальником платежу у рекомендовану дату оплати, згідно п. 1.3.1 даного договору, за дисконтною процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за базовою процентною ставкою, встановленою п. 1.4.2 договору.
ТОВ «ВІВА КАПІТАЛ» умови договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Однак в подальшому відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредиту.
Оскільки позичальник добровільно заборгованість не сплатив, товариство просило суд стягнути з відповідача 35820 грн заборгованості за кредитним договором, що складається з: 7500 грн - тіло кредиту; 13320 грн - відсотки за користування кредитом; 15000 грн - штраф, а також судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позовні заяві просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив не подав.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 18.09.2025 справу прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.10.2025, яке відкладено на 14.11.2025 у зв'язку з неявкою сторін. Ухвалою суду від 14.11.2025 постановлено про заочний розгляд справи у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив про причини неявки, відзив не подав, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 10.06.2024 між ТОВ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1416225524086, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 7500 грн і сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 522,44 % до 540,20 % (0,592 % в день перші 20 днів, 1,48 % в день з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна ставка становить від 5936,2% до 11840,22%, тип процентної ставки - фіксована (п. 1.2, 1.4 договору).
Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Z2Z4L8, який був надісланий на мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_1 .
Згідно з п. 1.3 договору кредит надано строком на 120 днів з 10.06.2024 по 08.10.2024.
Відповідно до умов до п. 1.3.1 договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку, що є додатком до кредитного договору.
Згідно з п. 3.3 договору у разі несплати позичальником платежу у рекомендовану дату оплати, згідно п. 1.3.1 даного договору, за дисконтною процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за базовою процентною ставкою, встановленою п. 1.4.2 договору.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково та перераховуються на рахунок з використанням карти № НОМЕР_2 (п. 2.23 договору).
ТОВ «ВІВА КАПІТАЛ» виконало умови договору та надало відповідачу грошові кошти за договором в сумі 7500 грн, а відповідач їх отримав, що підтверджується копією повідомленням ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» №7/11372 від 27.05.2025, транзакція №1421815579 від 10.06.2024.
У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим договором позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу (п. 6.4 договору).
Позивач зазначає, що на даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором та існує заборгованість в сумі 35820 грн заборгованості за кредитним договором, що складається з: 7500 грн - тіло кредиту; 13320 грн - відсотки за користування кредитом; 15000 грн - штраф.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору №1416225524086 від 10.06.2024; анкетою-заявою на кредит №1416225524086; розрахунком заборгованості; копією довідки про ідентифікацію; копією ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» №7/11372 від 27.05.2025 та іншими матеріалами справи.
4. Застосовані норми права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
5. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем.
В той же час суд вважає, що у стягненні з відповідача на користь позивача штрафу, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором, слід відмовити.
Позивач зазначає, що відповідно до п. 6.4 договору у разі невиконання та /або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сума кредиту за яким не перевищує розмір мінімальної заробітної плати позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу.
Розмір штафу становить 15000 грн.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжено, останній раз - Указом Президента України від 14.07.2025 року № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану», який затверджений Законом України від 15.07.2025 року № 4524-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 05 год 30 хв 03 лютого 2026 року на 90 діб.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення заборгованості за штрафом, що нараховується за невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором в сумі 15000 грн задоволенню не підлягають, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 1416225524086 від 10.06.2024 у розмірі 20820 грн, з яких тіло кредиту - 7500 грн; проценти - 13320 грн.
6. Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 грн, ціна позову 35820 грн, позов задоволено на суму 20820 грн, тобто на 58,1%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1759,27 грн судового збору (3028/100х58,1).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 10600і грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правової допомоги № 1 від 02 січня 2025 року, акт виконаних робіт від 26.06.2025 відповідно до договору про надання правової допомоги № 1 від 02 січня 2025 року, рахунок №226/26-01 від 26.06.2025 та копію платіжної інструкції №LK706/7від 26.06.2025.
Судом встановлено, що 02 січня 2025 року між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та адвокатським об'єднанням «Грушевський Ю.В.» укладено договір про надання правничої допомоги № 1. Предметом вказаного договору є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, представництво інтересів клієнта.
Судом встановлено, що 26.06.2025, АО «Грушевський Ю.В.» на виконання вимог договору надало акт виконаних робіт від 26.06.2025 відповідно до договору про надання правової допомоги № 1 від 02 січня 2025 року, відповідно до якого замовнику було надано правничу допомогу, в т.ч. - надання усної консультації, опрацювання державних реєстрів з приводу майнового стану, пошук контактів боржника та встановлення його місця знаходження, пропозиції дій відносно позичальника, підготовка та відправка претензії, здійснення телефонних дзвінків за відомими контактами, виїзд за місцем перебування боржника, складання позовної заяви та подання позову до суду, контроль ходу розгляду справи до моменту прийняття рішення судом.
Згідно копії платіжної інструкції №LK706/7від 26.06.2025 ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» здійснило оплату за надані послуги у повному обсязі у сумі 10600 грн.
Отже, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача, його представником надано всі необхідні докази, а тому з відповідача слід стягнути витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 6158,60 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 282-284 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 610, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1049, 1054-1055 Цивільного кодексу України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №1416225524086 від 10.06.2024 у розмірі 20 820 (двадцять тисяч вісімсот двадцять) грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 7500 грн; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 13320 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» 6158,60 грн витрат на правничу допомогу та 1759,27 грн судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» (вул. Таранця, буд. 20, м. Шпола Черкаська область, ЄДРПОУ 40860735);
відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя Алла ЦІДИК