Справа № 199/1647/25
(2-др/199/47/25)
Іменем України
04 серпня 2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Богун О.О.,
при секретареві Дубовик А.П.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додатково рішення, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 15 червня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- відмовлено.
Відповідач ОСОБА_1 надала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просила стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати понесені вході розгляду справи, а саме на професійну допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч гривень) 00 копійок.
Суд, вивчивши матеріали заяви та матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 за позовом здійснювала адвокат Усенко Аліна Олександрівна.
Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ст.270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст.137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1ст. 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 2 ст. 141 ЦПК).
Як було встановлено судом, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 15 червня 2025 року в позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено, тому суд не вбачає підстав, встановлених законом, для стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача на користь відповідача. Разом з тим суд звертає увагу що заявником на підтвердження своїх вимог не надано жодних доказів що підтверджують сплату за надані послуги, виходячи з цього суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додатково рішення, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О.Богун