Справа № 686/31576/25
Провадження № 1-кс/686/10470/25
03 листопада 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника-адвоката підозрюваного ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький слідчого ВРЗСТ СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісова Волиця, Красилівського району, Хмельницької області, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні маючого двох неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні №12025243000003303,
03 листопада 2025 року слідчий ВРЗСТ СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, яке погоджено прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, який є тяжкими злочином, та існують передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо його задоволення, посилаючись на недоведеність наявних ризиків і просили обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, прихожу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 листопада 2025 року близько 16 години 30 хвилин, водій ОСОБА_6 , в порушення вимог п.п. 2.1 (а), 2.3. (б), 2.9. (а), 18.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 (далі Правил дорожнього руху), не маючи права керування, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вул. Кам'янецька, зі сторони вул. Тернопільська, в напрямку вул. Житецького, Хмельницького району, Хмельницької області, діючи протиправно недбало, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований по проїзній частині вулиці Кам'янецька, поблизу «АТБ Маркет», що по вул. Житецького, 2, на якому перебували пішоходи, проявив неуважність, не зменшив швидкості та не зупинив керований ним транспортний засіб, щоб дати дорогу пішоходам, внаслідок чого створив небезпеку та здійснив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобіля "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1 на неповнолітніх пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перетинали проїзну частину вул. Кам'янецька, по вказаному нерегульованому пішохідному переході, з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля, після чого, водій ОСОБА_6 , в порушення вимог п.п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1 , покинув місце події.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_6 вимог Правил дорожнього руху, неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді:
- Перелому кісток лівого передпліччя зі зміщенням, вивих лівого плеча, забійна гематома правого ока та чола, ЗЧМТ, струс головного мозку, численні садини.
А також, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_6 вимог Правил дорожнього руху, неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді:
- Перелом основи черепа, потиличної частини, тріщина в лобній частині черепа, із крововиливом, ЗЧМТ, садна та рани.
Своїми діями ОСОБА_6 порушив вимоги пп. 2.1 (а), 2.3. (б), 2.9. (а), 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е), 18.1., Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 зміст, яких полягає в наступному:
- п.2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 2.9. Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
- п. 2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
a) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
- п. 18.1 Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Вищевказані порушення ОСОБА_6 вимог Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень неповнолітнім потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України.
У вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється:
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного правопорушення повністю підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування:
- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди початок 01.11.2025 17.50 год., закінчено 01.11.2025 18.15 год., у якому зафіксована слідова інформація про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди;
- Протоколом огляду автомобіля "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував підозрюваний ОСОБА_6 , від 01.11.2025, початок 17:50 год., закінчено 18:05 год.;
- Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_6 , від 01.11.2025;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.11.2025 по проїзній частині вул. Кам'янецька в м. Хмельницькому;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка повідомила обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.11.2025 по проїзній частині вул. Кам'янецька в м. Хмельницькому;
- Протоколом допиту законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , мати ОСОБА_11 , яка повідомила про відомі обставини ДТП та отримані тілесні ушкодження потерпілим внаслідок ДТП;
- Протоколом допиту законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , мати ОСОБА_12 , яка повідомила про відомі обставини ДТП та отримані тілесні ушкодження потерпілим внаслідок ДТП;
- Витягу з ІПНП «Армор», щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 ;
- Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 , який повідомив обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.11.2025 по проїзній частині вул. Кам'янецька в м. Хмельницькому;
01.11.2025 о 18 год. 20 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
02.11.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, за який санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України передбачено позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_6 може:
1) підозрюваний ОСОБА_6 , може переховуватися від органів досудового розслідування, прокурори та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, адже, останній вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років, а також беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_6 , після вчинення дорожньо-транспортної події, не зупинився та покинув місце події, що свідчить про те, що ОСОБА_6 , у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу а також визнання його винуватим, може спробувати уникнути кримінальної відповідальності, шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду;
2) так як, досудове розслідування вказаного кримінального провадження наразі потребує проведення слідчих (розшукових) дій спрямованих на отримання (збирання) доказів та перевірку вже отриманих доказів, а також, на встановлення усіх свідків та очевидців у вказаному кримінальному провадженні, інших осіб, можливо причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого досудового розслідування, тому існує наявність ризику, що перебуваючи під іншим більш м'яким запобіжним заходом, ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та потерпілих з метою зміни їх показань та створення собі алібі.
3) ОСОБА_6 , був притягнутий до адміністративної відповідальності, за ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, що свідчить про свідоме вчинення правопорушень та можливість і надалі вчинення, зокрема і кримінальних правопорушень.
Так, у відповідності до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ільков проти Болгарії» передбачено, що «суворість, передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При цьому, у даних рішеннях ЄСПЛ зазначено, що небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Отже, наведені фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності, дають підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів;
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, що підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваної запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що особи, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (свідки) ще не допитані, відтак у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою це дозволить підозрюваному, який обізнаний про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, зможе шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
А тому твердження захисника про неможливість впливу на свідків, слідчий суддя вважає непереконливим.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється соціальні зв'язки підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, а також те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_6 слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3028 грн.) - 242 240 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
А тому саме такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде завідомо непомірним для нього.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 слід встановити до 30 грудня 2025 року включно.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 30 грудня 2025 включно.
Визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., в разі внесення якої, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, а також на нього слід покласти наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись з населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку наявності.
У випадку внесення визначеної суми застави, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала діє по 30 грудня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя