Справа № 766/8265/25
н/п 2/766/9982/25
05.11.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Майдан С.І.,
за участю секретаря Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ "Санфорд Капітал»" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , мотивуючи позов тим, що 05.07.2018 року АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №22033000068856, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір. Одночасно з укладенням Кредитного договору Клієнт уклав з "УНІКА Життя" договір добровільного страхування життя від 05/07/2018 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 2160 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк. За умовами Кредитного договору, а саме п.1.5., клієнт доручив Банку в дату надання Кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування. Після укладення Кредитного договору банк свої зобов'язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок клієнта грошові кошти в сумі 11160 гривень, з яких сплатив на рахунок "УНІКА Життя" страховий платіж від імені клієнта в сумі 2160 гривень. У подальшому клієнт виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково, сплативши банку лише 3727 гривень. Останній платіж проведено 08.01.2019 року. Відповідач належним чином умови Кредитного договору не виконував і не сплачував всі узгоджені платежі на його погашення. У зв'язку із зазначеним, 05.07.2020 року сформувалася заборгованість клієнта перед Банком за Кредитним договором: залишок простроченого кредиту в сумі 8 833,75 гривень; залишок прострочених комiсiй в сумі 4185 гривень, всього у розмірі 13 018,75 гривень. 11.04.2024 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу №11/04/24. Також Клієнт і Фактор підписали додатки до договору факторингу, зокрема Реєстр Боржників і Акт приймання-передачі прав вимоги. Таким чином Фактор набув право вимоги до Боржників за Кредитними Договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №22033000068856 від 05.07.2018 року. Згідно до Розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №22033000068856 від 05/07/2018 року, сформованої АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на 10.04.2024 року заборгованість відповідача становить: залишок простроченого кредиту в сумі 8 833,75 гривень; залишок прострочених комiсiй в сумі 4185 гривень, що разом складає 13 018,75 гривень. Всі нарахування здійснювалися безпосередньо AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на день відступлення права вимоги - 11.04.2024 року. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13 018,75 грн та вирішити питання щодо понесених позивачем судових витрат.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.06.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.11.2025 року ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позові просив розглядати справу у його відсутність, просив позов задовольнити в повному обсязі. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача на слухання справи у відсутність відповідачів, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядкуст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
05.07.2018 року АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №22033000068856, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.
Відповідно до п.1.1., 1.2. Кредитного договору банк надає клієнту грошові кошти (Кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби в сумі 11160 гривень, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строках і виконати зобов'язання за договором у повному обсязі. Відповідно до умов Кредитного договору - п.1.4. Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок Клієнта, що відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
У п.1.2. Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяці з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 05.07.2020 року. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту погоджена сторонами у розмірі 2,5 % від суми кредиту.
Одночасно з укладенням Кредитного договору клієнт уклав з "УНІКА Життя" договір добровільного страхування життя від 05.07.2018 року. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 2160 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк. За умовами Кредитного договору, а саме п.1.5., клієнт доручив Банку в дату надання Кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування.
Після укладення Кредитного договору банк свої зобов'язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок клієнта грошові кошти в сумі 11 160,00 гривень, про свідчить виписка з банківського рахунку клієнта, з яких сплатив на рахунок "УНІКА Життя" страховий платіж від імені клієнта в сумі 2160,00 гривень.
У подальшому клієнт виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій частково, сплативши банку 3727,00 гривень, останній платіж проведено 08.01.2019 року.
Відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 05.07.2020 року у відповідача виникла заборгованість з якої: залишок простроченого кредиту в сумі 8 833,75 гривень; залишок прострочених комiсiй в сумі 4185,00 гривень, всього у розмірі 13 018,75 гривень.
11.04.2024 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу №11/04/24.
Також Клієнт і Фактор підписали додатки до договору факторингу, зокрема Реєстр Боржників і Акт приймання-передачі прав вимоги.
Таким чином, ТОВ «Санфорд Капітал» набув право вимоги до боржників за Кредитними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №22033000068856 від 05.07.2018 року.
Заст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимогст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідност. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно дост. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредитору є належним виконанням.
Згідно зіст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором №22033000068856 від 05.07.2018 року, сформована первісним кредитором, станом на 10.04.2024 року становить у розмірі 13 018,75 грн, з яких: залишок простроченого кредиту в сумі 8 833,75 гривень; залишок прострочених комiсiй в сумі 4185 гривень.
Так, відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, містить детальний опис нарахованої заборгованості.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором є такими, що ґрунтуються на вимогах закону, з огляду на що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача згідно розрахунку, наданого суду.
Щодо стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, позивач також просить стягнути з відповідача прострочену комісію у розмірі 4 185,00 грн.
Судом встановлено, що п. 1.2 кредитного договору встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту у розмірі 2,5% від суми кредиту.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10 червня 2017 року). Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України «Про захист прав споживачів». З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року N 1023-XII, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) Велика Палата дійшла висновку щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Відповідно до частини 1, 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року N 2121-III відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення пункту 1.2 кредитного договору №22033000068856 від 05.07.2018 року, щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно є нікчемними.
А тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення щомісячної комісії за обслуговування кредиту у розмірі 4 185,00 грн необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися
правничою допомогою.
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені і які очукує понести позивач в зв'язку із розглядом справи становить - сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн; витрати пов'язані з розгляду справи, а саме витребування доказів, проведенням огляду доказів за іх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 7200,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Між ТОВ «Санфорд Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Альяен ДЛС» було укладено договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 року, за умовами якого, виконавець надає замовнику послуги правничої допомоги, а кілєнт зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги і сплатити винагороду. Сторони погодили, що сума витрат за надані послуги становить 7200,00 грн., що підтверджується Актом № 4 про надання послуги з професійної правничої допомоги від 16.12.2024 року. З огляду на викладене, з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 7200,00 грн.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
При цьому, відповідачем не подано до суду заперечень щодо вимог позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу саме в такому розмірі.
Суд вважає, що надані представником позивача документи, щодо понесених витрат, відповідають вимогам положень ст.137 ЦПК України та з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 7200,00 грн та сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) суму заборгованості за кредитним договором №22033000068856 від 05.07.2018 року у розмірі 8 833,75 грн, як залишок простроченого кредиту, станом на 10.04.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) судові витрати, які складаються з судового збору, за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 7200,00 грн.
В задоволенні позовної вимоги щодо стягнення комісії у розмірі 4185,00 грн відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядкуст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяС. І. Майдан