Справа № 594/91/25
05 листопада 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Зушман Г.І.
з участю секретаря Шимків Н.І.
представника позивачки - адвоката Бєляєвої О.М.
представника відповідача - адвоката Дядика Я.Б.
представника Борщівської міської ради Паламарчук Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Борщеві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Борщівська міська рада, Васильковецька сільська рада в особі органів опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей,-
Позивачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Беляєва О.М., звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та просить визначити місце проживання малолітніх дітей сторін: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 , зазначивши, що подружні відносини з відповідачем припинені, з травня 2024 року він проживає в Німеччині з іншою жінкою. Діти проживають у Канаді, куди виїхали разом з позивачкою за згодою відповідача. Дітям створені належні умови для проживання, позивачка займається їхнім вихованням, навчанням та розвитком, піклується про здоров'я дітей. Діти навчаються в школі в Канаді. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка посилається на те, що враховуючи вік та стать дітей, стан їхнього здоров'я, а також фактичне проживання дітей разом з матір'ю, на даний час визначення місця проживання дітей разом з матір'ю відповідатиме інтересам дітей.
Ухвалою суду від 23 січня 2025 року в справі № 594/69/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і визначення місця проживання дітей - роз'єднано. Позовні вимоги про визначення місця проживання дітей виділено в самостійне провадження. Позовну заяву в цій частині передано до канцелярії суду для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, після чого їй присвоєно №594/91/25.
Ухвалою суду від 14 лютого 2025 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати її в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
10 березня 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Дядик Я.Б., звернувся в суд із зустрічним позовом про визначення місця проживання малолітніх дітей, та просить визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 . Посилається на те, що між сторонами було прийняте рішення, що він поїде за кордон заробляти гроші, а ОСОБА_1 буде займатись вихованням дітей. В даний час він знаходиться в Федеративній Республіці Німеччина, однак по завершенню розгляду справи судом повернеться в Україну. Вважає, що проживання дітей з їх батьком в с.Озеряни Чортківського району буде відповідати найкращим інтересам дітей.
Ухвалою суду від 20 березня 2025 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей (справа № 594/91/25, провадження №2/594/296/2025) до сумісного розгляду із первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Борщівська міська рада, Васильковецька сільська рада в особі органів опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей (справа № 594/91/25, провадження №2/594/187/2025), та об'єднано позови в одне провадження, присвоєно об'єднаній справі єдиний номер 594/91/24, провадження 2/594/187/2025.
Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Беляєва О.М., подала відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки визначення місця проживання дітей разом з матір'ю буде в повній мірі сприяти розвитку та інтересам дітей. ОСОБА_2 не надав суду доказів своїх намірів повернення в Україну, як і мотивів виїзду за кордон без дітей та можливостей забезпечення найкращих інтересів дітей.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Представник позивачки за первісним позовом адвокат Беляєва О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зустрічний позов не визнала з підстав, наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву. Пояснила, що з 2022 року по травень 2024 року діти проживали з батьком, однак у травні 2024 року відповідач виїхав у Німеччину і діти залишились проживати з матір'ю відповідача. Позивачка ОСОБА_1 , коли з'явилася перша можливість, приїхала з Канади в Україну і забрала дітей у Канаду за відповідною програмою за згодою відповідача з умовою, що він буде опікуватися дітьми. Вивіз дітей за кордон був погоджений сторонами, між ним була домовленість що відповідач приїде до дітей, проте відповідач виїхав у Німеччину з іншою жінкою, з якою створив сім'ю, про що позивачці стало відомо із соціальних мереж. У відповідача закінчилася відстрочка від призову за мобілізацією і він повертатися в Україну не планує. Саме ОСОБА_1 на даний час створила відповідні умови для дітей: вони швидко освоїлися, вивчили мову, відвідують школу і спілкуються з іншими дітьми. ОСОБА_1 постійно опікується здоров'ям дітей. Діти в Канаді отримують лікування і позивачка вирішує усі питання щодо їхнього лікування. На даний час перебування дітей з матір'ю в Канаді відповідає інтересам дітей. Позивачка з дітьми в даний час проживає у своїх родичів у Канаді і діти забезпечені житлом. ОСОБА_1 працює та отримує дохід. З наведених підстав представник позивачки за первісним позовом вважає, що дітям в Канаді створені належні умови, до яких діти вже адаптувалися, а тому виходячи з інтересів дітей, просить задовольнити первісний позов,а у задоволенні зустрічного позову відмовити, оскільки він не містить доказів, що батько забезпечить дітям достатній рівень життя.
Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Дядик Я.Б. в судовому засіданні підтримав зустрічний позов та просить його задовольнити, первісний позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні, оскільки вважає, що найкращі умови дітям створює відповідач ОСОБА_2 . Пояснив, що діти зростали у звичному для них середовищі. В 2022 році позивачка ОСОБА_1 поїхала за кордон і до травня 2024 року опікувався дітьми та займався їхнім вихованням відповідач. У березні 2024 року відповідач звернувся з позовом про розірвання шлюбу, але за проханням дружини залишив позов без розгляду. В квітні 2024 року позивачка приїхала в Україну, а в липні 2024 року повернулася в Канаду, не виконавши обіцянку залишитися вдома. Поки сторони були за кордоном, вихованням дітей займалася мати відповідача. У грудні 2024 року позивачка приїхала в Україну і забрала дітей. Після цього у відповідача почалися труднощі в спілкуванні з дітьми. Йому відомо, що поки позивачка на роботі, діти залишаються без нагляду. Діти часто хворіють, донька приймає певні препарати і її лікування потребує постійного спостереження у лікарів. Немає даних, що діти будуть отримувати допомогу у Канаді, тому для дітей буде краще жити в Україні, а саме в селі Озеряни, де вони проживали до виїзду за кордон. Відповідач у даний час знаходиться у Німеччині. Якщо справу буде вирішено на його користь і рішення набере законної сили , то він приїде в Україну і буде проживати з дітьми. Коли відповідач надавав дозвіл на виїзд дітей за кордон, сторони були в стані розлучення, проте відповідач не погоджувався, щоб діти проживали в Канаді постійно. Позивачка мала залишитися з дітьми в Україні. Територія району не піддається бомбардуванню, умови в даний момент є безпечними, а тому вважає, що проживання дітей у Канаді не відповідає інтересам дітей.
Представник третьої особи Борщівської міської ради в особі органу опіки та піклування Паламарчук Л.Л. в судовому засіданні пояснила, що орган опіки та піклування не надав висновку щодо розв'язання спору в даній справі, оскільки встановлено, що мати дітей ОСОБА_1 проживає з дітьми в Канаді, а батько - ОСОБА_2 проживає в Німеччині. Тому представники органу опіки та піклування не мали можливості поспілкуватися з батьками та дітьми, обстежити умови проживання дітей та скласти відповідний акт.
Представник третьої особи Васильковецької сільської ради в особі органу опіки та піклування в судове засідання не прибув, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника сільської ради, зазначив, що підтримує висновок органу опіки та піклування від 22.02.2025.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази, встановив наступні обставини справи.
Позивачка ОСОБА_5 13 травня 2013 року уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , який було зареєстровано Коцюбинською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області, актовий запис №02 (копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , (а.с.18)).
Сторони по справі є батьками малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , (а.с.20) та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , (а.с.19).
Мати дітей ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №1114827 від 12 лютого 2025 року з Єдиного демографічного реєстру (а.с.48)). В даний час ОСОБА_1 проживає з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в Канаді.
Батько дітей ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю №1114830 від 12 лютого 2025 року з Єдиного демографічного реєстру(а.с.47)). В даний час ОСОБА_2 проживає в Німеччині.
Малолітні діти сторін ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані по АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї, виданою старостою Озерянського старостинського округу №06-11-11/214 від 25 лютого 2025 року (а.с.81). За місцем реєстрації діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично не проживають, оскільки перебувають з матір'ю ОСОБА_1 в Канаді.
Згідно характеристики, виданої Озерянською ЗОШ І-ІІІ ступенів 04 березня 2025 року №38 (а.с.79), малолітня ОСОБА_3 , 2014 року народження, навчалась в Озерянській ЗОШ І-ІІІ ступенів з першого класу. Проживала з батьком та його родичами. Батько цікавився навчанням дитини, відповідально ставився до її виховання в сім'ї. Матір дитини перебувала за кордоном і з нею підтримувався зв'язок онлайн.
Згідно характеристики, виданої Озерянською ЗОШ І-ІІІ ступенів (а.с.80), малолітній ОСОБА_4 , 2015 року народження, навчався в Озерянській ЗОШ І-ІІІ ступенів з 2021 по 2024 рік. Проживав з батьком та його родичами, оскільки мама перебувала за кордоном. Батько цікавився навчанням та вихованням сина, відкликався на прохання вчительки. Перший рік навчання ОСОБА_4 проживав з матір'ю, батьком та його родичами. Матір постійно підтримувала його у всіх починаннях, завжди була присутня на батьківських зборах та виховних заходах. Виїхавши за кордон, мама підтримувала зв'язок з класним керівником онлайн.
На підставі заяви матері, з 03 лютого 2025 року для обох дітей організовано екстернатну форму навчання в Озерянській ЗОШ І-ІІІ ступенів, що встановлено з висновку Борщівської міської ради, як органу опіки та піклування №03-18/507 від 01 квітня 2025 року (а.с.121-122) та довідки про склад сім'ї, виданою старостою Озерянського старостинського округу №06-11-11/214 від 25 лютого 2025 року (а.с.81).
Діти: ОСОБА_3 є учнем 4-го класу, ОСОБА_4 є ученицею 5-го класу, і навчаються в Канаді, в школі Святого Патрика у 2024/2025 навчальному році, дата зарахування:13 січня 2025 року, що підтверджується довідкою, виданою Школою Святого Патрика від 03 лютого 2025 року (а.с.42-44).
Батько дітей ОСОБА_2 у нотаріально посвідченій 11 квітня 2024 року заяві (а.с.21) надав свою згоду на виготовлення всіх необхідних документів, в тому числі відкриття візи та тимчасовий виїзд за кодон до Канада, Польської Республіки та інших країн учасниць Шенгенської зони на період з 11 квітня 2024 року по 11 квітня 2026 року дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у супроводі матері ОСОБА_1 , або ОСОБА_6 , яка протягом перебування дітей за кордоном буде здійснювати відповідний нагляд за ними, нести відповідальність за життя, здоров'я, безпеку під час перебування за кордоном, а також виконувати всі інші повноваження та забезпечить їх повернення до України після закінчення терміну перебування за кордоном.
Зазначені вище обставини в судовому засіданні представники сторін не заперечували.
ОСОБА_1 працює оператором 2-ого рівня у «Резолют ФП Канада Інк.» з 04 липня 2022 року і розмір її річної заробітної плати становить 64 930,00 доларів без урахування оплати за понад нормовану роботу. ОСОБА_1 є відповідальним, кваліфікованим спеціалістом, має гарну репутацію (довідка керівника відділу кадрв/охорони здоров'я та безпеки праці П, Онтарі Канада «Резолют ФП Канада Інк.» від 04 лютого 2025 року (а.с.39-41)).
ОСОБА_1 співпрацює з «Резолют Форест Продактс», де зарекомендувала себе як справжній професіонал щирий і цілеспрямований фахівець, наполегливо працює, щоб мати позитивний вплив не лише на робочому місці, а й у громаді, є важливим учасником програм релокації (довідка керівника відділу кадрв/охорони здоров'я та безпеки праці П, Онтарі Канада «Резолют ФП Канада Інк.» від 04 лютого 2025 року (а.с.36-36)).
Малолітні діти сторін у Канаді забезпечені житлом та медичним страхуванням, що підтверджується довідками відділення №ServiseOntario, АДРЕСА_3 05.10.2025 (а.с.165-170).
Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 у позовній заяві також стверджує, що стан здоров'я дітей має істотне значення при вирішенні спору щодо їхнього місця проживання, оскільки вона вкладає значні кошти на лікування дітей, всі рекомендації лікарів неухильно виконує. Стан дітей в подальшому також потребує постійної підтримки та лікування, лікування дітей здійснюється за її кошти.
На підтвердження зазначених вище обставин позивачка надала наступні докази:
- медичний висновок № 35 про дитину інваліда віком до 18 років від 25 червня 2024 року, виданий КНП «Борщівська міська лікарня» Борщівської міської ради Тернопільської області (а.с.22), згідно якого дитина ОСОБА_3 є особою з інвалідністю;
- консультативний висновок лікаря ендокринолога від 28 травня 2024 року ТОВ «Клініка Верум Експерт» з визначеними у ньому лікувальними рекомендаціями (а.с.23) та рахунок на оплату № 82529 від 28 травня 2024 у сумі 1800,00 грн (а.с.24);
- виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 від 28 червня 2024 року, виданої КНП «Тернопільська обласна клінічна дитяча лікарня» ТОР (а.с.25), згідно якого з 21.06.2024 по 28.06.2024 року ОСОБА_3 перебувала у стаціонарі і їй було проведено оперативне втручання - ендоскопічна коблаторна аденотомія;
- договір купівлі-продажу медичних виробів № ЛВ-933 від 21 червня 2024 на суму 9800 грн, квитанція до прибуткового касового ордера № ЛВ-933 від 21 червня 2024 року (а.с.26-27);
- призначення лікарів Шмигельської М.Б. та Пилипчук Т.В. , копії квитанцій на придбання ліків, та результатів медичних обстежень, копії рахунку № НОМЕР_4 від 27.06.2024 та магнітно- резонансної томографії ОСОБА_3 , протокол і акт виконаних робіт про проведення лікування під загальним знеболенням, вартістю 17500,00 грн 02 липня 2024 року у стоматології «Естетіка» ОСОБА_3 (а.с.28-31, а.с.35);
- договір купівлі-продажу медичних виробів № ЛВ- 854 та квитанція до прибуткового касового ордеру № ЛВ-854 про придбання 30 травня 2024 року медичних виробів № ЛВ- 854 для проведення аденотомії та двобічної тимпастомії вартістю 13000 грн(а.с.31-32);
- копія акту виконаних робіт від 12.06.2024 року про проведення у дитячій стоматології «Estetica» ОСОБА_9 лікування під загальним знеболенням, за яке було сплачено кошти у сумі 21900 гривень ( а.с.30);
- копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 від 03 червня 2024 року, виданої КНП «Тернопільська обласна клінічна дитяча лікарня» ТОР (а.с.34), згідно якого з 24 травня по 03 червня 2024 року ОСОБА_4 перебував на лікуванні у КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР, йому було проведено оперативне втручання - ендоскопічна коблаторна аденотомія.
- довідки Міністерства охорони здоров'я Онтаріо про реєстрацію у сімейного лікаря пацієнта на ім'я ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_10 .
Позивачка ОСОБА_1 також стверджувала у відзиві на зустрічний позов ОСОБА_2 , що за твердженнями відповідача в Україні дітям завжди надавалась достатня медична допомога», проте відповідач не повідомив, в чому проявлялася участь відповідача у лікуванні дітей, при цьому вона на його ім'я та ім'я його матері постійно здійснювала грошові перекази на підтвердження чого надала копії квитанцій про міжнародні перекази №№: 6WI410310405080B; 6WI783621703070B; 6WI880320617410C; 6WI530370924250H; 6WI360110211440H; 6WI033550353060C (а.с.105-112).
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 на підтвердження заперечень проти позову також надав:
- довідки лікаря ОСОБА_11 від 03 березня 2025 року, видані дітям ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 проходив огляд 11 серпня та 12 грудня 2023 року, а також 12 травня 2024 року, а ОСОБА_3 проходила огляд 11 серпня та 12 грудня 2023 року у лор-лікаря (а.с.75-76);
- довідку лікаря ОСОБА_12 від 25.02.2025 року № 23 про те, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_13 знаходились під наглядом Озерянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини з 2018 року по січень 2025 року;
- результати обстеження ОСОБА_4 від 16 серпня 2023 року (а.с.83).
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 також надав виписка по рахунку ОСОБА_6 від 05 березня 2025 року (а.с.84-85.
Згідно характеристики, виданої старостою Озерянського старостинського округу борщівської міської ради від 25 лютого 2025 року ОСОБА_2 за час проживання на території старостинського округу зарекомендував себе з позитивної сторони, скарг та зауважень на його поведінку не надходило.
Васильковецька сільська рада та Борщівська міська рада в особі органів опіки та піклування направили суду висновки, в яких зазначили про неможливість надання висновку щодо визначення місця проживання малолітніх дітей сторін з тих підстав, що батьки та діти не проживають на їхній території, а знаходяться за межами України (а.с.60-61, 121-122).
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
За загальним правилом, передбаченим статтею 19 СК України та статтею 56 ЦПК України, у спорах між батьками про визначення місця проживання малолітньої дитини участь органу опіки і піклування є обов'язковою. Спеціалісти відповідного органу мають надати суду письмовий фаховий висновок щодо розв'язання спору.
В цій справі при вирішенні позову органи опіки та піклування приймали участь у розгляді справи, проте висновки щодо розв'язання спору між батьками щодо місця проживання малолітніх дітей не надали з посиланням на неможливість надання таких висновків.
Однак, встановивши фактичні обставини справи на підставі доказів, поданих сторонами, суд дійшов висновку про необхідність вирішення спору в даній справі за відсутності висновку органу опіки та піклування, оскільки не вчинення таких захисних дій з боку владного органу у вигляді неподання висновку не може слугувати підставою для зволікання у захисті з боку суду, коли йдеться про захист прав та інтересів дітей.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладену в постанові від 11 грудня 2023 року в справі № 523/19706/19.
Під час розгляду даної справи встановлено, що кожен з батьків позитивно характеризується, дбає про дітей.
Батько, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , в нотаріально посвідченій заяві надав свою згоду на перебування дітей за кордоном до квітня 2026 року з матір'ю, позивачкою за первісним позовом ОСОБА_1 .
Малолітні діти сторін з грудня 2024 року проживають з матір'ю, ОСОБА_1 , в Канаді. Мати забезпечує їм повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також рівень життя, необхідний для такого розвитку, діти в Канаді навчаються, а позивачка має роботу, житло і здатна забезпечити їх усім необхідним.
Під час судового розгляду судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дітей сторін з батьком, який на даний час перебуває за кордоном, у Німеччині, буде мати більш позитивний вплив на дітей.
Виходячи із обставин цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання малолітніх дітей , суд вважає, що їхнє місце проживання необхідно визначити з матір'ю, оскільки це буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому повноцінному вихованню та розвитку.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій справі необхідно задовольнити та визначити місце проживання малолітніх дітей сторін -доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 за її фактичним місцем проживання, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити .
При цьому суд зауважує, що батьки дітей, які безсумнівно відіграють важливу роль у їхньому житті та розвитку, мають право та обов'язок піклуватися про їхнє здоров'я, стан їхнього розвитку, створити належні умови для спілкування дітей. Суд звертає увагу, що стосунки батьків з дітьми у великій мірі будуть залежати від того, як батьки будуть спілкуватися, комунікувати з ними, незалежно від того, з ким діти проживають.
У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, між батьками, визначене судом місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211.20 грн.
На підставі ст.ст. 7, 141, 161 СК України, ч.4 ст.29 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей задовольнити.
Визначити місце проживання малолітніх дітей сторін: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за її фактичним місцем проживання.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211.20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка за первісним позовом, відповідачка за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання : с.Коцюбинці Чортківського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Третя особа - Борщівська міська рада в особі органу опіки та піклування, місцезнаходження: м.Борщів, вул.Грушевського,2 Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058485.
Третя особа - Васильковецька сільська рада в особі органу опіки та піклування, місцезнаходження: с.Васильківці Чортківського району Тернопільської області,код ЄДРПОУ 04392868.
Повне рішення складено 14 листопада 2025 року.
Головуючий: Г.І.Зушман