Справа № 583/2110/24
2-ві/583/22/25
13 листопада 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Яценко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про відвід головуючого судді Плотникової Наталії Борисівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_4 про усунення перешкод у реалізації належного права на земельну ділянку,
встановив:
11.11.2025 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І. надійшла заява про відвід головуючої судді Плотникової Н.Б., вмотивована тим, що у провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області перебуває вказана цивільна справа. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2025 суддя Плотникова Н.Б. відмовила у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І. про зупинення провадження у справі, що, на думку заявника, свідчить про упередженість та необ'єктивність судді.
Відповідно до ухвали судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.11.2025 суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б. підстав для її відводу не вбачає, у зв'язку з чим постановила передати справу до канцелярії суду для визначення судді, яка не входить до складу суду, що розглядає справу в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України, для розгляду заяви про відвід судді.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2025 заяву адвоката Цуркана В.І. передано судді Яценко Н.Г. для вирішення питання про відвід судді Семенової О.С.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України заяву про відвід призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. У зв'язку з цим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши заяву про та додані до неї матеріали, дійшов наступного висновку.
Положеннями ст. 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Зазначена мета корелюється з положеннями п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, у якій визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В аспекті застосування наведених норм варто зауважити, що жодна норма національного права України не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості слід керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №990/53/23 зазначено, що за усталеною практикою ЄСПЛ, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції слід встановлювати згідно з «об'єктивним критерієм», який передбачає, що наявність упередженості суду (суддів) повинна визначатися окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можна поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
В рішенні ЄСПЛ від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, для встановлення підстав для відводу слід констатувати наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних складових неупередженості. Зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006, №2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Таким чином, презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше. Суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, задовольняти необґрунтовану, безпідставну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що заявником не наведено обставин, які б беззаперечно свідчили про упередженість головуючої у справі, а також інших підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, які унеможливлювали б розгляд справи суддею та викликали необхідність її відводу.
При цьому викладені у заяві доводи зводяться саме до незгоди з процесуальним рішенням судді під час розгляду справи та не можуть вважатися такими, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Разом з тим, незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді, щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, що визначено положеннями ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
За таких обставин, заявлений відвід не підлягає до задоволенню, оскільки є безпідставний.
Отже, уважно вивчивши викладені у заяві про відвід судді доводи заявника, судом не встановлено обставин, що викликають обґрунтовані сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Плотникової Н.Б. при розгляді справи.
Враховуючи наведене суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленого відводу.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про відвід головуючого судді Плотникової Наталії Борисівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_4 про усунення перешкод у реалізації належного права на земельну ділянку.
Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути викладені при оскарженні рішення суду.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко