Справа № 583/4695/25
2/583/1693/25
13 листопада 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Яценко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
08.10.2025 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користьАТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 02.02.2020 у загальному розмірі 70672,70 грн станом на 08.10.2025, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 60207,60 грн та заборгованості по відсоткам в сумі 10465,03 грн. Вимоги за позовом вмотивовані тим, що 02.02.2020 відповідачка приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк ОСОБА_1 було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом. Проте відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
09.10.2025 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просить справу розглядати у відсутності його представника, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена в належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавала, правом на подання відзиву не скористалася, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст. 128, ст. 130 ЦПК України для повідомлення відповідачки про розгляд її справи, у зв'язку з чим вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідачка повідомлена в установленому законом порядку.
Приймаючи до уваги згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, виходить з наступного.
Встановлено, що 02.02.2020 відповідачка ОСОБА_1 звернулася до АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з метою отримання банківських послуг, а саме грошових коштів, у зв'язку із чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк, якою підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованим в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у заяві (а.с. 15).
Крім того, 02.02.2020 відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису було підписано Паспорт споживчого кредиту «Кредитна карта», у якому сторонами погоджені фінансові умови надання вказаної платіжної карти (а.с. 16).
До кредитного договору банк додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК», розміщених на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», які відповідачем не підписані (а.с. 37-45).
Згідно з довідкою, наданої позивачем, ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано такі кредитні картки: № НОМЕР_2 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_3 строком дії до липня 2026 року; № НОМЕР_4 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_5 строком дії до грудня 2031 року (а.с. 35).
З довідки за лімітами вбачається, що 02.02.2020 на відкритий відповідачці картковий рахунок встановлено кредитний ліміт в розмірі 15000,00 грн, який в наступному було збільшено до 70000,00 грн (а.с. 34).
На підтвердження позовних вимог позивачем наданий розрахунок, за яким загальний розмір заборгованості за кредитним договором б/н від 02.02.2020 станом на 08.10.2025 складає 70672,70 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) в сумі 60207,67 грн; загальний залишок заборгованості за процентами в сумі 10465,03 грн (а.с. 10-14).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Положеннями ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини
і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
В ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За приписами ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Надані позивачем Умови і Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19.
У самій анкеті-заяві від 07.03.2018 процентну ставку не зазначено.
Таким чином, судом встановлено, що Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Що стосується наданого АТ «А-БАНК» Паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка», підписаного ОСОБА_1 електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором, суд зазначає наступне.
Так зміст поняття Паспорту споживчого кредиту розкрито законодавцем у ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Тобто підписання позичальником паспорту споживчого кредиту свідчить про його ознайомлення з пропозиціям кредитодавця та виконання банком свого обов'язку з належного інформування клієнта про наявні кредитні портфелі, відповідно до вимог зазначеного Закону.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.05.2022 у справі №393/126/20.
Отже, банк нараховував відповідачу відсотки, умови та порядок нарахування яких, не погоджені сторонами у письмовому вигляді.
За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки на користь банку суми нарахованих ним відсотків.
Звертаючись до суду з даним позовом, АТ «А-БАНК» також просив стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту у розмірі 60207,67 грн.
З розрахунку заборгованості за договором та виписки по картці вбачається, що відповідачка за період з 02.02.2020 по 08.10.2025 отримала кредитні кошти в сумі 204677,81 грн, а на погашення за наданим кредитом сплатила 208279,15 грн, тобто заборгованість за тілом кредиту відсутня.
Згідно зі ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
В зв'язку з відсутністю підстав для задоволення заявлених вимог відсутні підстави для відшкодування судових витрат, згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 10-12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент Банк», місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко