Справа № 950/3410/25
Номер провадження 1-кп/950/352/25
14 листопада 2025 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12025200590000341 від 20.10.2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхнє, Лебединського району, Сумської області, громадянина України, освіта середня, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше не судимого;
за ст. 366-3 КК України;
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження присутні в судовому засіданні:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 , виконуючи обов'язки депутата Гринцівської сільської ради Лебединського району Сумської області відповідно до рішення першої сесії сьомого скликання Гринцівської сільської ради Лебединського району Сумської області від 30 жовтня 2015 року, будучи суб'єктом декларування згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», повноваження якого, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», закінчилися в день відкриття першої сесії Лебединської міської ради восьмого скликання Сумської області, тобто 09 грудня 2020 року, діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язок подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, всупереч вимогам частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», не подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік після звільнення за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Відповідно до отриманої інформації Національного агентства з питань запобігання корупції у період з 01.01.2021 та по теперішній час відсутні дані щодо подання ОСОБА_3 декларації після припинення своєї діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, за 2020 рік.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 366-3 КК України, як умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у скоєному визнав повністю та пояснив суду, що дійсно допустив неподання декларації за 2020 рік, хоча про необхідність декларування був поставлений до відома належним чином. У скоєному щиро розкаюється.
Прокурор в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_3 винуватим за ст. 366-3 КК України, призначити йому відповідне покарання та звільнити останнього від його відбуття у зв'язку з закінченням строків притягнення винного до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_3 проти звільнення його від призначеного покарання не заперечив.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи згоду учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків та інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим, іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.
У відповідності до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, зважаючи на ступінь його тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що скоєне ним кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, згідно з ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-психіатра та в наркокабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд дійшов до висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити у межах санкції, передбаченої ст. 366-3 КК України, у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій місцевого самоврядування.
Разом з тим, суд враховує, що на момент ухвалення вироку сплинули строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, зважаючи на таке.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, є кримінальним проступком, санкція якого в редакції кримінального закону, яка діяла на дату його вчинення ОСОБА_3 (01.04.2021), передбачала найбільш суворе покаранням у виді громадських робіт.
За змістом вимог п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2021 року (справа № 328/1109/19) дійшла висновку про те, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Матеріалами провадження не підтверджено та не встановлено того, що ОСОБА_3 вчиняв умисні дії, направлені на ухилення від досудового розслідування чи суду.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке віднесене законом до кримінальних проступків, і з дня його вчинення минуло понад два роки, тобто строки притягнення до відповідальності за вчинення цього проступку минули.
Згідно положень ч.ч. 1, 5 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом. Особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч.ч. 1, 5 ст. 74 КК України ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування покарання за ст. 366-3 КК України, призначеного даним вироком.
Цивільний позов у справі не заявлявся, речові докази та судові витрати - відсутні.
Запобіжний захід у справі не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 349, 368, 370-371, 373-376 КПК України, п. 1 ч. 1 ст. 49, ч.ч. 1, 5 ст. 74 КК України;
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, і призначити йому покарання по цьому закону у виді штрафу в прибуток держави в розмірі двох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот) грн. з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій місцевого самоврядування на строк 1 рік.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч.ч. 1, 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання за даним вироком у зв'язку з закінченням строків давності.
Цивільний позов у справі не заявлявся, речові докази та судові витрати - відсутні.
Запобіжний захід у справі не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_5