Справа № 577/5650/25
Провадження № 2/577/2016/25
21 жовтня 2025 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,
за участі секретаря судового засідання Мукосєєва І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 28 957 грн 50 коп, -
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 2082590 від 30 серпня 2021 року в розмірі 28 957 грн 50 коп.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 30 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 2082590. Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 .
Відповідно до умов зазначеного договору відповідачці був наданий кредит на суму 3 300 грн 00 коп, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, інших платежів та можливих штрафних санкцій, які передбачені кредитним договором.
Відповідачка ОСОБА_1 брала на себе зобов'язання повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, визначені договором про споживчий кредит № 2082590 від 30 серпня 2021 року, відповідно до Графіку сплати кредитних коштів.
Свої зобов'язання за вищевказаним договором ТОВ «Мілоан» виконало.
Однак свої зобов'язання за договором про споживчий кредит №2082590 від 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 не виконувала, у зв'язку з чим станом на (день звернення до суду з позовною заявою) 22 вересня 2025 року утворилася заборгованість за вказаним договором на загальну суму 28 957 грн. 50 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 3 300 грн 00 коп, заборгованість по процентам з користування кредитними коштами в розмірі 24 997 грн 50 коп. та заборгованість за комісією 660 грн 00 коп.
29 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 29-11-102, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 2082590 від 30 серпня 2021 року.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Коллект Центр» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 2082590 від 30 серпня 2021 року.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 вересня 2025 року було відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 79).
Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» в судове засідання не з'явилося, у позовній заяві зазначило, що розгляд справи прохає проводити без участі його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення (а.с. 5зв).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку (а.с. 82-84), про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наданий не був.
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Встановлено, що 30 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 2082590 (а.с. 7-11).
Вказаний договір був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором L29887 (а.с. 18зв).
Згідно п. 1.1 вищевказаного договору, за цим договором кредитодавець (ТОВ «Мілоан») зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію за користування кредитом у встановлений у п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
Умовами вказаного кредитного договору визначено, що ТОВ «Мілоан» надає позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 300 грн. 00 коп на строк 15 днів з 30 серпня 2021 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 14 вересня 2021 року (п.п. 1.2-1.4 договору).
Пунктом п. 1.5.1. договору про споживчий кредит № 2082590 від 30 серпня 2021 року визначено, що комісія за надання кредиту 660 грн 00 коп, яка нараховується за ставкою 20,00 % від суми кредиту одноразово.
Згідно п.п. 1.5.2., 1.5.3., 1.6. зазначеного договору проценти за користування кредитом у розмірі 742 грн 50 коп, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору (а.с. 7).
Відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Свої зобов'язання за договором про споживчий кредит № 2082590 від 30 серпня 2021 року ТОВ «Мілоан» виконало, перерахувавши 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3 300 грн 00 коп (а.с. 19).
Пунктом 2.4.1. договору про споживчий кредит № 2082590 від 30 серпня 2021 року передбачено, що позичальник зобов'язуються повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитними коштами не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4 договору.
Проте свої зобов'язання за вищевказаним договором ОСОБА_1 не виконала.
Станом на 29 листопада 2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Мілоан» за договором про споживчий кредит № 2082590 від 30 серпня 2021 року становила 14 602 грн. 50 коп та включала в себе: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 300 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 10 642 грн 50 коп та комісію в розмірі 660 грн 00 коп
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною ч. 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
29 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 29-11-102 (а.с. 37-49).
Відповідно до п.п. 2.1., 2.4., 2.5. вищевказаного договору факторингу, за цим договором Клієнт (ТОВ «Мілоан») зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 102 560 106 грн 92 коп, а Фактор (ТОВ «Вердикт Капітал») зобов'язується, здійснивши фінансування у порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить Клієнту і стає новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеним між Клієнтом і боржниками. За цим договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов'язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі, але не раніше оплати повного фінансування Фактором придбаного у Клієнта права вимоги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Пунктами 6.1.4., 7.1., 7.2. договору факторингу № 29-11-102 від 21 листопада 2021 року передбачено, що право вимоги переходить до Фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників, який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги. Сторони домовилися, що розмір фінансування за Реєстром боржників складає 4 593 071 грн 73 коп. Фактор здійснює фінансування на користь Клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання цього договору.
Грошові кошти в сумі 4 593 071 грн 73 коп ТОВ «Вердикт Капітал» були перераховані на рахунок ТОВ «Мілоан» 03 грудня 2021 року, що підтверджується платіжним дорученням № 308250005 від 03 грудня 2021 року (а.с. 48).
30 листопада 2021 року та 03 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» були підписані Акти приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 29-11-102 від 29 листопада 2021 року (а.с. 48зв, 49).
Як вбачається з Реєстру боржників до договору факторингу № 29-11-102 від 29 листопада 2021 року до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит № 2082590, укладеним 30 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» на загальну суму 14 602 грн. 50 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 300 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами - 10 642 грн 50 коп та комісія - 660 грн 00 коп (а.с. 49 зв.-51).
ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило нарахування ОСОБА_1 процентів за договором про споживчий кредит № 2082590 від 30 серпня 2021 року.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а.с. 21 зв-26).
Згідно п.п. 2.1., 5.2. договору № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором Первісний кредитор (ТОВ «Вердикт Капітал» ) відступає шляхом продажу Новому кредитору (ТОВ «Коллект Центр»), а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» був підписаний Акт приймання-передачі реєстру боржників до договору № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року (а.с. 28-29,33зв-34).
Як вбачається з Витягу з Реєстру боржників до договору № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит №2082590, укладеним 30 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» на загальну суму 28 957 грн. 50 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 300 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами - 24 997 грн 50 коп та комісія - 660 грн 00 коп (а.с. 34 зв.-35, 36).
Відповідно до положень ст. 1083 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Слід зазначити, що повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні жодним чином не змінює умов раніше укладених договорів позики (кредитних договорів), а носить лише інформативний характер.
Крім того, законодавством України не передбачено обов'язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги.
Положенням ч. 2 ст. 516 ЦК України встановлено, що у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, виконання ним свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
ОСОБА_1 не здійснювала погашення заборгованості за договором про споживчий кредит № 2082590 від 30 серпня 2021 року ні ТОВ «Мілоан», ні ТОВ «Вердикт Капітал», ні ТОВ «Коллект Центр».
Враховуючи вищевикладене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 2082590 від 30 серпня 2021 року у загальній сумі 28 957 грн. 50 коп.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Що стосується стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то у ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11 листопада 2021 року у справі № 922/449/21 та від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
ТОВ «Коллект Центр» прохає стягнути з відповідачки ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн 00 коп.
На підтвердження витрат, понесених позивачем за надання адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» професійної правничої допомоги суду надані: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року (а.с. 57-60); прайс-лист «Лігал Ассістанс» (а.с. 61), заявка про надання юридичної допомоги № 1156 від 01 серпня 2025року (а.с. 62), витяг з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31 серпня 2025 року (а.с. 62 зв).
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейський суд з прав людини 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн 00 коп є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правничої допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.
При цьому суд також враховує, що справа розглядалася у порядку спрощеного провадження, а адвокат не приймав участі в судових засіданнях.
Таким чином, суд приходить висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп. Саме така сума, на думку суду, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст.ст. 509,512, 514, 516, 526, 527, 530, 611, 626, 628, 638,1048, 1049, 1054, 1077, 1078, 1083 ЦК України, ст. ст. 12, 77-81, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 2082590 від 30 серпня 2021 року в розмірі 28 957 грн. 50 коп (двадцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім грн 50 коп), понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп), та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп (три тисячі грн 00 коп), всього 34 379 грн 90 коп (тридцять чотири тисячі триста сімдесят дев'ять грн 90 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачці у день його проголошення, відповідачка має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», 01103, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
відповідачка: ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Ярмак О. М.