Справа № 577/6047/25
Провадження № 2/577/2177/25
11 листопада 2025 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Буток Т.А.
при секретарі Кузнєцовій О.Л.
з участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп цивільну справу за позовом виконавчого комітету Конотопської міської ради Сумської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,
Виконавчий комітет Конотопської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить відібрати у ОСОБА_3 малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення його батьківських прав, у зв'язку із ухиленням батька від виконання батьківських обов'язків, передати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Конотопської міської ради Сумської області для подальшого влаштування та стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Київ, батьком вказаний ОСОБА_3 , а матір'ю - ОСОБА_4 . Зі слів ОСОБА_3 його стосунки з ОСОБА_4 були короткими та без офіційної реєстрації, так як остання вела легковажний спосіб життя та не піклувалась про доньку. Вихованням ОСОБА_5 здебільшого займався самостійно, останні п'ять років про місце проживання ОСОБА_4 нічого не знав, але у січні 2025 року представники правоохоронних органів йому повідомили, що 16.01.2025 тіло ОСОБА_4 знайшли в одному з підвалів будинку Києво-Святошинського району м. Києва. ОСОБА_3 на даний час перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка також має на вихованні трьох дітей. За час перебування сім'ї на контролі відділу «Служба у справах дітей» Конотопської міської ради до служби неодноразово надходили повідомлення від правоохоронних органів про факти вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру з боку ОСОБА_3 по відношенню до своєї дружини у присутності дітей та відносно власної доньки. Працівниками відділу «Служба у справах дітей» неодноразово проводилося обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 . На момент обстеження у кімнатах було брудно, усі речі розкидані, на дитячих ліжках відсутня постільна білизна, ОСОБА_3 з мачухою ОСОБА_6 знаходилися у стані алкогольне сп'яніння, поводили себе зухвало, навіть агресивно. Працівниками відділу «Служба у справах дітей» приймалося рішення про направлення дитини до дитячого відділення КНП КМР «Конотопська центральна районна лікарня ім. ак. М.Давидова» та в подальшому передавалася на період літніх канікул на виховання до бабусі ОСОБА_7 , яка є матір'ю ОСОБА_3 . Наразі ОСОБА_3 визнає, що не в змозі самостійно забезпечити виховання та утримання власної доньки, тому малолітня ОСОБА_2 була передана на виховання його рідному брату ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає в АДРЕСА_2 . Враховуючи вищевикладене, позивач, діючи в інтересах дитини просить відібрати малолітню дитину у відповідача без позбавлення його батьківських прав, та стягнути з нього аліменти на утримання дитини.
Представник виконавчого комітету Конотопської міської ради Циганок І.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить судове засідання проводити без його участі, позовні вимоги визнає (а.с. 47).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі ст. 9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Преамбулою Конвенції визначено, що держави-учасниці беруть до уваги принципи, закладені в Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року. У відповідності до 6 принципу цієї Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.
У відповідності до вимог п.п.15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 березня 2007 року за № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно зі ст.170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного із них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов'язані : виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відібрання дитини можливе тоді, коли умови проживання дитини суд оцінить як небезпечні для неї. Оцінювання умов проживання дитини є виключно компетенцією суду.
Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов'язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов'язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.
Відтак, основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров'я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.
Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у як найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Київ, батьком вказаний ОСОБА_3 , а матір'ю - ОСОБА_4 (а.с. 6).
Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 виданого 08.08.2022 року органом № 3213, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Хорол Лубенського району Полтавської області (а.с. 7).
З копії витягу з реєстру територіальної громади № 2024/010126084 від 23.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований в м. Хорол Лубенського району Полтавської області (а.с. 9).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 та ОСОБА_8 10.01.2023 року зареєстрували шлюб у Броварському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 08. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_8 (а.с. 10).
З повідомлень Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , неодноразово вчинялося домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в присутності дітей та відносно доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11, 12).
Згідно актів обстеження умов проживання від 09.12.2024 року, від 23.04.2025 року, від 03.09.2025 року було здійснено обстеження умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що житло розміщено на першому поверсі п'яти поверхового будинку, складається з 3-х кімнат гуртожитку, які об'єднані. Умови проживання незадовільні. На момент обстеження батьки знаходилися в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 поводив себе дуже агресивно та зухвало. У кімнатах речі були розкидані, брудно (а.с. 13).
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.01.2025 року ОСОБА_3 визнано винним за ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді попередження (а.с. 16).
Згідно повідомлення відділу «Служба у справах дітей» від 12.03.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлена на облік у службі у справах дітей як дитина яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.с. 18).
За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено рівень небезпеки дитини - «небезпечно», необхідно вжити негайні заходи для безпеки та захисту дитини, рекомендовано помістити дитину до дитячого відділення КНП КМР «Конотопська центральна районна лікарня ім. ак. М.Давидова» (а.с. 20 - 24).
Згідно висновку № 38 оцінки потреб сім'ї вбачається, що сім'я ОСОБА_8 потребує надання соціальних послуг, а саме: соціальний супровід (а.с. 26).
З листа № 01-03/790 від 05.09.2025 року вбачається, що Конотопський міський центр соціальних служб звернувся до відділу «Служба у справах дітей» з повідомленням про те, що сім'ї ОСОБА_8 , яка проживає в АДРЕСА_1 , з 21.03.2025 року надається соціальна послуга соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків. Складні життєві обставини є затяжними та посилюються (а.с. 31).
Згідно висновку органу опіки та піклування Конотопської міської ради № 01-14/561 від 03.10.2025 року вбачається, що доцільно відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька ОСОБА_3 без позбавлення його батьківських прав, у зв'язку із ухиленням його від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини. Відібрання ОСОБА_2 у батька без позбавлення його батьківських прав відповідатиме інтересам дитини (а.с. 32-34).
На підставі досліджених доказів, суд приходить до переконання про те, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 , а тому необхідно відібрати дитину у батька без позбавлення його батьківських прав та вважає, що повернення дитини батьку можливе лише за умови, якщо перестануть існувати всі обставини, які стали підставою для її відібрання.
Вирішення питання передання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування, суд розглядає виключно як тимчасовий захід, здійснення якого має одразу припинитися, коли це дозволять обставини, при цьому батько з дитиноюю не позбавлені можливості підтримувати регулярні контакти між собою.
Крім того, суд вважає необхідним роз'яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 3 ст. 170 Сімейного Кодексу України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини, суд за його заявою може постановити рішення про повернення дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову щодо відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
За таких обставин з ОСОБА_3 слід стягнути на користь державної установи чи фізичної особи, яким дитина буде передана на виховання, аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.10.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно зі ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути 2 422 грн. 40 коп. судового збору.
Керуючись ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, ст. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1959 року, Законом України "Про охорону дитинства", ст.ст. 4, 151, 164, 170 СК України, ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги виконавчого комітету Конотопської міської ради Сумської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 задовольнити.
Відібрати у ОСОБА_3 малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , без позбавлення його батьківських прав.
Передати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , органу опіки та піклування Конотопської міської ради Сумської області для подальшого влаштування.
Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь державної установи чи фізичної особи, яким дитина буде передана на виховання, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 14 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Виконавчий комітет Конотопської міської Сумської області, м. Конотоп Сумської області, пр. Миру, 8, код ЄДРПОУ: 04057971.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований АДРЕСА_3 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Буток Т. А.