Справа № 490/7594/25
нп 2/490/4328/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
17 листопада 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
15.09.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 25013,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою (позичальником) було укладено договір №3911996, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та на картковий рахунок відповідачки була перерахована сума кредиту у розмірі 3200,00 грн, зі сплатою процентів, на строк 30 днів по 22.10.2021 року.
26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №26-01/2022-83, відповідно до якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі до боржниці за кредитним договором №3911996 від 22.09.2021 року.
10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі до боржниці за кредитним договором №3911996 від 22.09.2021 року.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у відповідачки виникла заборгованість у сумі 14913,09 грн.
Крім того, 07.11.2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та відповідачкою (позичальником) було укладено договір №2816067, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та на картковий рахунок відповідачки була перерахована сума кредиту у розмірі 2600,00 грн, зі сплатою процентів, на строк 60 днів по 06.01.2022 року.
29.11.2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №29/11-1, відповідно до якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі до боржниці за кредитним договором №2816067 від 07.11.2021 року.
10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі до боржниці за кредитним договором №2816067 від 07.11.2021 року.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у відповідачки виникла заборгованість у сумі 6149,56 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.
Крім того, 06.01.2022 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та відповідачкою (позичальником) було укладено договір №3496111163-175366, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та на картковий рахунок відповідачки була перерахована сума кредиту у розмірі 1500,00 грн, зі сплатою процентів, на строк 14 днів по 20.01.2022 року.
07.03.2023 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №07/03/23, відповідно до якого останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі до боржниці за кредитним договором №3496111163-175366 від 06.01.2022 року.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у відповідачки виникла заборгованість у сумі 3950,50 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненю кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними кредитними договорами, що підлягає стягненню з позичальника, станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості становить 25013,15 грн.
Оскільки, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідачки за кредитними договорами №3911996 від 22.09.2021 року, №2816067 від 07.11.2021 року, №3496111163-175366 від 06.01.2022 року, тому просить стягнути на свою користь з відповідачки вказану вище заборгованість.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 16.09.2025 року, після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 16.09.2025 року відповідачці був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
17.09.2025 року ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр» у повному обсязі, в обгрунтування заперечень вказувала на відсутність належних доказів отримання коштів, недостатність та сумнівність розрахунку заборгованості, неналежність доказів переходу права вимоги, відсутність у Єдиному державному реєстрі боржників та сплив строку позовної давності.
Відповідачка зазначає, що позивач надав лише копію кредитного договору №3911996 від 22.09.2021 з додатками. Копія договору не є належним доказом факту отримання коштів саме нею. Відсутні оригінал договору з її підписом та банківські документи, що підтверджують фактичне зарахування кредитних коштів на її рахунок. Надані позивачем договори факторингу та витяги з реєстрів боржників не доводять, що право вимоги щодо відповідачки було передано законним чином. Більше того, у витягах із реєстрів боржників відсутні її дані, що підтверджує недоведеність того, що спірне зобов'язання стосується саме відповідачки. Подані розрахунки заборгованості не містять даних щодо періодів і підстав нарахування процентів, пені та штрафних санкцій, а також інформації про можливі здійснені платежі. Це робить неможливим перевірку правильності заявленої суми. Станом на дату подання цього відзиву відповідачка перевірила інформацію в офіційному Єдиному державному реєстрі боржників (erb.minjust.gov.ua) та за її РНОКПП ( НОМЕР_1 ) записів не знайдено. Це означає, що позивач не довів належними доказами існування виконавчих документів чи обґрунтованості заявленої вимоги. Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), загальна позовна давність становить 3 роки. Договір укладений 22.09.2021 року. Якщо прострочення зобов'язань настало у 2021 році та з того часу платежі не здійснювались, то на момент подання позову у 2025 році строк позовної давності сплив. На підставі ст. 267 ЦК України просить суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову. Відповідно до ст. 12 та ст. 81 ЦПК України, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається. Оскільки належних і допустимих доказів не надано, позовні вимоги є безпідставними.
24.09.2025 року представниця ТОВ «Коллект Центр» - Ткаченко М.М. подала до суду відповідь на відзив, в якому остання просила позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. У вказаній відповіді на відзив представниця позивача зазначила, що перехід прав вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним між сторонами актом прийому-передачі Реєстру Боржників та самим реєстром боржників. Крім того, матеріали справи містять акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджує факт оплати за договором. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісних кредиторів до ТОВ «Вердикт Капітал» та, в свою чергу, від ТОВ «Вердикт Капітал» до Позивача прав вимоги кредитними договорами, укладеними з Відповідачкою.
Також представниця позивача зазначила, що не заслуговує на увагу зауваження відповідачки про незнаходження себе в реєстрах боржників. Відповідно до процесу, спочатку виноситься рішення, на підставі якого видається виконавчий лист, який пред'являється виконавцю, і тільки після особу вносять в реєстр боржників. Отже, особа не може в ньому знаходитись стосовно зазначених кредитних договорів, оскільки наразі тільки розглядається питання стосовно її заборгованості.
Щодо строків позовної давності,представниця позивача вказала, що з 12.03.2020 року по 01.07.2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 року та по 04.09.2025 року перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні. Виходячи з чого, посилання відповідачки на пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими і заява останньої про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не підлягає задоволенню.
Щодо нарахування відсотків, представниця позивача зазначила, що небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів. Отже, твердження відповідачки не заслуговують на увагу. У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі №234/3840/15 визначено, що непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Незгода відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок». Відповідачкою не було надано ніяких доказів виконання зобов'язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку. Таким чином, відповідачкою не були зроблені арифметичні розрахунки суми заборгованості належним чином та у відповідності до всіх визначених та погоджених сторонами умов договору.
З приводу укладення договорів, представниця позивача вказала, що факт ідентифікації відповідачки підтверджується Довідкою про ідентифікацію. Згідно даної довідки на номер телефону відповідачки було направлено одноразовий ідентифікатор, яким і було підписано договір. Крім того, відповідачка не заперечує, що всі відомості, вказані в Заявці-Анкеті є коректними, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, телефон, реквізити банківської картки, тощо. Укладений між сторонами Договір відповідає вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін; сторонами було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов, в т.ч. щодо порядку нарахування та оплати процентів за Договором, можливості продовження строку користування кредитними коштами, в порядку та на умовах визначених Договором; позичальниця була ознайомлена з умовами Договору, висловила своє волевиявлення шляхом підписання Договору, що свідчить про прийняття нею таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків. З договору про споживчий кредит вбачається, що у відповідності до вимог частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. Оскільки даний договір укладено на сайті позикодавця та відповідачка підписала його одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS-повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачкою та товариством не був би укладений. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19, провадження № 61-1602св20.
На думку представниці позивача, твердження відповідачки про те, що вона не отримувала кредитних коштів, не заслуговують на увагу. Відповідачка, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов'язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит.
24.09.2025 року представниця ТОВ «Коллект Центр» - Ткаченко М.М. подала до суду клопотання про витребування доказів, в якому просила поновити строк на подачу клопотання про витребування доказів та витребувати у АТ КБ «ПриватБанк»: ідентифікаційні дані власника карток НОМЕР_3, № НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім'я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані, та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_3 кредитних коштів у сумі 3200,00 грн, які 22.09.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_3 за період із 22.09.2021 по 22.10.2021 року; докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 2600,00 грн, які 07.11.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_2 за період із 07.11.2021 по 07.12.2021 року; інформацію, чи відкривались ОСОБА_1 банківська картка № НОМЕР_3 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер картки; інформацію, чи відкривались ОСОБА_1 банківська картка № НОМЕР_2 (віртуальна чи фізична картка); чи відкривались інші банківські рахунки ОСОБА_1 та вказати повний номер всіх наявних банківських рахунків; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжними картками НОМЕР_3 за період із 22.09.2021 по 22.10.2021 року; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжними картками № НОМЕР_2 за період із 07.11.2021 по 07.12.2021 року; - інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_1 ; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_5 в анкетних даних ОСОБА_1 .
Витребувати у АТ «ОТП Банк»: ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_6 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім'я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані, та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_6 кредитних коштів у сумі 1500,00 грн, які 06.01.2022 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_6 за період із 06.01.2022 по 06.02.2022 року; інформацію, чи відкривались ОСОБА_1 банківська картка № НОМЕР_6 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер картки; чи відкривались інші банківські рахунки ОСОБА_1 та вказати повний номер всіх наявних банківських рахунків; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжними картками № НОМЕР_6 за період із 06.01.2022 по 06.02.2022 року; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_1 .
24.09.2025 року ОСОБА_1 подала до суду заперечення (на відповідь на відзив), в яких зазначила про недостатність доказів на момент подання позову. Так, позивач не надав первинних платіжних документів чи персоналізованих технічних доказів укладення договорів саме з відповідачкою. Лише після подання відзиву позивач намагається компенсувати ці недоліки клопотанням про витребування даних у банків. Електронне укладення договорів не підтверджене персональними даними. Відсутні журнали (логи) авторизацій, OTP/SMS-коди, IP-адреси, підтвердження моїх контактів, дії в особистому кабінеті. Загальні посилання на законодавство про електронні договори не доводять, що саме вона уклала конкретні угоди. Ланцюг відступлення права вимоги не доведений. Позивач не надав аркушів реєстрів боржників з ПІБ/ІПН відповідачки та актів передачі саме за її договорами. Таким чином, перехід права вимоги на користь ТОВ «Коллект Центр» не підтверджений належними доказами. Відсутній деталізований помісячний розрахунок (дати, база нарахування, ставка, підстави кожного штрафу, враховані платежі), що робить суму боргу необґрунтованою. Заявлені до стягнення ставки та штрафи є явно неспівмірними і суперечать принципам розумності та справедливості (ст. 3, 551 ЦК України). Відповідачка просить суд застосувати право зменшення розміру відсотків та неустойки. Також відповідачка вважає доводи позивача про «автоматичне продовження/зупинку» строків загальними та не прив'язаними до конкретних дат за її договорами. Просить суд оцінити застосовність строків позовної давності індивідуально.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів, відповідачка зазначила, що не заперечує, що кошти могли надходити на її рахунки. Водночас сам факт отримання коштів не доводить автоматично, що саме ТОВ «Коллект Центр» має право вимоги та, що нарахований борг є законним. Правонаступництво не доведене. Навіть у випадку підтвердження факту перерахування коштів, відсутні індивідуалізовані документи (реєстри, акти передачі з моїми даними), які підтверджують перехід права вимоги саме до позивача. Подання клопотання про витребування доказів свідчить, що на момент подання позову позивач не мав достатніх доказів. Просить суд, у разі підтвердження факту отримання кредиту, застосувати право зменшення розміру нарахованих відсотків, штрафних санкцій і пені як явно неспівмірних.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.09.2025 року було задоволено клопотання представниці ТОВ «Коллект Центр» -Ткаченко М.М. та витребувано відповідні докази.
20.10.2025 року та 27.10.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.09.2025 року надало витребувану інформацію.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статтей 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України та частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 22.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3911996, за умовами якого ОСОБА_1 як позичальник отримала грошові кошти в сумі 3200,00 грн зі строком користування (п. 1.3 договору) 30 днів, терміном повернення 22.10.2021 року.
У відповідності до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 9,60 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування.
Пунктом 1.6. договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.2.2 договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.
Відповідно до п. 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 договору. Стандартна (базова) ставка не є підвищеною.
За змістом п. 2.3.1.1 договору (пролонгація на пільгових умовах) позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства, що є невід'ємною частиною договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 5 Правил, у т.ч. сплати ти комісію за управління та обслуговуваня кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Згідно з п. 2.3.1.2 договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного чергового продовження строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних умовах (базових) перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації та стандартних (базових) умовах 60 днів.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною ставкою, наведеною в п. 1.6 договору.
Відповідно до п. 4.2. договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Слід зазначити, що внесши платіжі по поверненю кредних коштів, відповідачкою було пролонговано термін дії кредитного договору.
19.08.2021 року на рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти у розмірі 3200,00 грн, що підтверджується копією квитанції №1771193984 від 22.09.2021 року, яка наявна в матеріалах справи.
Вказане також підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.09.2025 року, з якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 банком дійсно було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 та 22.09.2021 року на дану платіжну картку було зарахування кредитних коштів у розмірі 3200,00 грн, що підтверджується наданою АТ КБ «Приватбанк» випискою по рахунку.
Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан (Клієнт) та ТОВ «Вердикт капітал» (Фактор) 26.01.2022 року укладено договір факторингу №26-01/2022-83, за змістом якого ТОВ «Мілоан» як первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору - ТОВ «Вердикт капітал», належні кредитору права вимоги до боржників за договорами про надання фінансових послуг, в тому числі до боржниці за кредитним договором №3911996 від 22.09.2021 року.
Згідно дослідженого судом реєстру боржників з даними про позичальника розміри відступлених прав за договором від 26.01.2022 року становлять: заборгованість за тілом кредиту 2736,00 грн, заборгованість за відсотками 8209,89 грн.
Між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 року укладено договір про відступлення права вимоги №10-01/2023, за змістом якого ТОВ «Вердикт капітал» як первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору - ТОВ «Коллект Центр», належні кредитору права вимоги до боржників, зазначених у додатках, включаючи права вимоги до правонаступників, спадкоємців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, в тому числі до боржниці за кредитним договором №3911996 від 22.09.2021 року.
За змістом дослідженого судом реєстру боржників відносно ОСОБА_1 кредитором ТОВ «Вердикт капітал» обумовлено передачу вимог зі сплати заборгованості за договором кредиту від 22.09.2021 року на суму 14913,09 грн, з яких: 2736,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням; 12177,09 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
Крім того, 07.11.2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір №2816067.
Відповідно до Договору Кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором.
Згідно умов договору сума кредиту становить 2600,00 грн. Кредит строком на 60 днів (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом: 06.01.2022. Позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом в такому розмірі: з 1-го по 30-й день користування кредитом 1,99%; з 31-го по 60-й день користування кредитом 2,5%. Рекомендована дата повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів у сумі 6102,20 грн - 07.12.2021 року. На дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 17845,46%, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 6102,20 грн.
Вищенаведені умови договору відображені в Паспорті споживчого кредиту.
На підтвердження виконання умов договору надано довідку ТОВ «Елаєнс» про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 07.11.2021 року на суму 2600,00 грн, на платіжну картку НОМЕР_2 .
Вказане також підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.09.2025 року, з якої вбачається, що 07.11.2021 року на дану платіжну картку було зарахування кредитних коштів у розмірі 2600,00 грн, що підтверджується наданою АТ КБ «Приватбанк» випискою по рахунку.
29.11.2021 року було укладено договір №29/11-1 відповідно до якого ТОВ "Бі Ел Джи Мікрофінанс" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2816067, що підтверджується витягом з реєстру боржників №2 від 29 грудня 2022 року на загальну суму 6102,20 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 2600,00 грн та суми нарахованих процентів 3502,20 грн.
ТОВ «Вердикт капітал» провело розрахунок заборгованості та здійснило донарахування 3% річних на суму 5,76 грн та інфляційні втрати в розмірі 41,60 грн.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2816067. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідачки за договором №2816067, що підтверджується витягом з реєстру боржників №3 від 10 січня 2023 року на загальну суму 6149,56 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 2600,00 грн та суми нарахованих процентів 3502,20 грн, відповідальності за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 47,36 грн.
Крім того, 06.01.2022 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3496111163-175366 «Проста позика».
Згідно п. 2.1. вищевказаного кредитного договору, Товариство приймає на себе зобов'язання надати, а позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути кредит і сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому цим договором.
Відповідно до п. 2.2. кредитного договору, кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 1500,00 грн.
Згідно п. 2.3. кредитного договору, строк користування кредитними коштами складає: 14 днів та починається з 06.01.2022 року і закінчується 20.01.2022 року (включно).
За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до цього договору) (п. 2.5 кредитного договору).
Відповідно до п. 3.2. кредитного договору, кредит надається одноразово шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви про надання кредиту та зазначений у розділі 10 (реквізити сторін) цього договору.
Відповідно до п. 9.2. кредитного договору, цей договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається, у відповідності до вимог ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей договір, надсилаються товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором, вказаний у п. п. 9.2. цього договору, має юридичну силу власноручного підпису (п. 9.3 кредитного договору).
Згідно п. 9.13. кредитного договору, за користування, наданими за цим договором, грошовими коштами у строк, передбачений п. 2.3. цього договору, встановлюється процентна ставка у розмірі 702% річних (або 1,95% за один день користування грошовими коштами).
Сторони домовились, що після закінчення строку дії цього договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, на усю суму боргу та встановлюються у розмірі 1404% річних та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної вимоги позикодавця позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти позичальника (п. 9.6 кредитного договору).
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y7XP79WV від 06.01.2022 року, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Додатком №1 до кредитного договору, який є його невід'ємною частиною, підписаним відповідачкою електронним підписом, передбачено графік розрахунків за цим договором, згідно якого загальна вартість кредиту становить 1906,00 грн.
07 березня 2023 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги №07/03/23, відповідно до якого, ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Коллект Центр» за плату, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло право грошової вимоги до боржників за договорами позики вказаними у Реєстрах боржників (Додаток № 1 до договору).
Згідно реєстру боржників до договору №07/03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 07 березня 2023 року, що є додатком №1 до вказаного договору, ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №3496111163-175366 від 06.01.2022 року.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», заборгованість станом на 07.03.2023 року становить 1906,00 грн та складається з: 1500,00 грн - заборгованості по основній сумі кредиту; 406,00 грн - заборгованості за відсотками.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр», заборгованість становить 3950,50 грн та складається з: 1500,00 грн - заборгованості по основній сумі кредиту; 406,00 грн - заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 2044,50 грн - заборгованості за відсотками, нарахованими відповідно до пункту 9.6. кредитного договору.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідачки за кредитними договорами №3911996 від 22.09.2021 року, №2816067 від 07.11.2021 року, №3496111163-175366 від 06.01.2022 року.
Вирішуючи питання обгрунтованості заявлених позивачем вимог суд виходить з таких міркувань.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Частинами першою та другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Верховний Суд неодноразово наводив висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова ВП ВС від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, доводи відповідачки у її відзиві на позовну заяву та арґументи представниці позивача у відповіді на відзив, суд приходить до висновку що позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами №3911996 від 22.09.2021 року та 07.11.2021 року підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення заборгованості за кредитним договором №3496111163-175366 від 06.01.2022 року, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 3.2. вищевказаного договору, кредит надається одноразово шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви про надання кредиту та зазначений у розділі 10 (реквізити сторін) цього договору.
Відповідно до розділу 10 даного кредитного договору відповідачкою для отримання кредитних коштів було зазначено платіжну картку № НОМЕР_6 .
Натомість, як вбачається з наданої АТ «ОТП Банк» відповіді на виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.09.2025 року, банківська картка № НОМЕР_6 не випускалась на ім'я ОСОБА_1 .
Зважаючи на вищенаведене, ТОВ «Коллект Центр» не доведено факту перерахування кредитних коштів у розмірі 1500,00 грн за кредитним договором №3496111163-175366 від 06.01.2022 року, укладений між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 .
Таким чином, вимога, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3496111163-175366 від 06.01.2022 року не підлягає задоволенню, у зв'язку із недоведеністю.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним задовольнити позов частково, стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 21062,65 грн, яка складається із заборгованості: за кредитним договором №3911996 від 22.09.2021 року у розмірі 14913,09 грн (2736,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 12177,09 грн - заборгованість за нарахованими процентами), за кредитним договором №2816067 від 07.11.2021 року у розмірі 6149,56 грн (2600,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 3502,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами, інфляційні збитки - 41,60 грн, 3% річних - 5,76 грн).
При вирішенні питання про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копію договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року з адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» від 01.11.2023 року, заявка на надання юридичної допомоги №162 від 01.08.2025 року, витяг з акту №13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року.
Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідачки на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 13000,00 грн. є не обґрунтованим та завищеним.
Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні. Крім іншого розмір правової допомоги в сумі 13000,00 грн є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 21062,65 грн.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн, оскільки суд вважає, що вона буде об'єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати (пропорційно розміру задоволених вимог), а саме 2039,66 грн судового збору, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0552980031 від 08.09.2025 року.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 21062 (двадцять одну тисячу шістдесят дві) гривні 65 копійок, яка складається із заборгованості: за кредитним договором №3911996 від 22.09.2021 року у розмірі 14913,09 грн (2736,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 12177,09 грн - заборгованість за нарахованими процентами), за кредитним договором №2816067 від 07.11.2021 року у розмірі 6149,56 грн (2600,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 3502,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами, інфляційні збитки - 41,60 грн, 3% річних - 5,76 грн).
В іншій частині позову, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати у розмірі 7039 (сім тисяч тридцять дев'ять) гривень 66 копійок, які включають 2039,66 грн - сплачений при подачі позову судовий збір та 5000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Саламатін