нп 2/490/2200/2025 Справа № 490/1929/25
Центральний районний суд м. Миколаєва
11 листопада 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі - Вознюк Д.І., без участі сторін,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
19 березня 2025 року АТ «Сенс Банк» звернулось до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 501388042 у розмірі 444904,64 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 09.11.2021 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501388042, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а відповідач - в порядку та на визначених умовах повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та інші платежі передбачені договором. Банк належним чином виконав умови договору, однак через порушення зобов'язань у відповідача виникла заборгованість у розмірі 444904,64 грн, яку позивач просить стягнути на його користь разом з понесеними судовими витратами.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.03.2025 року після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито загально позовне провадження у цивільній справі.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.08.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов просить задовольнити.
Відповідачка не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямстатті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українив разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
У відповідності дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 09.11.2021 року відповідач уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501388042, за умовами якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а відповідач - в порядку та на визначених умовах повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та інші платежі передбачені договором.
Також відповідач підписав анкету-заявупро акцептна укладанняДоговору прокомплексне банківськеобслуговування фізичнихосіб уАТ «АльфаБанк» (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка»).
На виконання умов договору позивач відкрив рахунок надав споживчий кредит у розмірі 226000 грн.
Процентна ставка , відсотків річних - 40 %.
Мета отримання кредиту - на споживчі цілі.
Спосіб та строк надання кредиту - безготівковий.
Строк кредиту - 60 місяців.
Дата повернення кредиту - 09.11.2026 року.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
01 грудня 2022 року відбулась зміна найменування позивача з Акціонерне товариство «Альфа Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк» без зміни організаційно-правової форми.
За розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту № 501388042 від 09.11.2021 року складає 444 905,64 грн., з яких : за кредитом - 221 877,59 грн.; по відсоткам 223 028,05 грн.
Кредитним договором передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов'язаний достроково виконати усі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання інформації від банку.
Позивачем направлялася досудова вимога щодо виконання договірних зобов'язань відповідачу, проте вона виконана не була.
Відповідно до частин першої та другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Альфа Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістомстатті 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами та пеню.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
З виписки по картковому рахунку вбачається, що позичальник користувався кредитними коштами та частково виконував свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів.
Також, відповідач не надав доказів на спростування заявлених позовних вимог та не скористалася своїм правом надати суду відзив на позовну заяву, у відповідності дост. 178 ЦПК України.
На підставі викладеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірного зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за кредитом в розмірі 444904,64 грн, підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов'язання.
Щодо вимоги представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 35525 грн.
Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем суду надано:договір про надання правничої послуг №1006 від 28.01.2025 року, укладений між АТ «СЕНС БАНК» та адвокатським об'єднанням «СМАРТЛЕКС» в особі керуючого партнера Лойфера Антона Едуардовича укладений Договір про надання послуг № 1006.
Згідно з п. 3.1. цього Договору про надання послуг , за наданнят послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн; за отримання рішення суду -225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника-7,85 %. Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані із розглядом справи за цією позовною заявою, становлять 35 525,00 грн (із розрахунку: 375,00 грн + 225,00 грн + 444905,64 грн х 7,85 %).
Судом встановлено, що позовна заява складена та подана до суду представником позивача адвокатом Гірчаком А.М., який діє на підставі довіреності № 023782/25 від 03.02.2025, виданої позивачем. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що представник позивача адвокат Гірчак А.М. є членом адвокатського об'єднання «СМАРТЛЕКС», з яким позивач уклав Договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025.
Також відсутні докази того, що адвокатське об'єднання «СМАРТЛЕКС» надавало позивачу будь-яку професійну правничу допомогу у цій справі, оскільки позовна заява подана представником позивача адвокатом Гірчаком А.М., який діє на підставі довіреності.
Умова договору про оплату у вигляді «комісійної винагороди від стягнутих коштів» не доводить реальність понесених витрат станом на дату подання позову, тим паче, що зміст пункту 1.1.2, на яке є посилання у пункті 3.1. розділу 3 Договору щодо визначення винагороди виконавця (гонорару) та порядку розрахунків, відсутній у наданому позивачем Договорі № 1006 від 28 січня 2025 року.
Крім цього суду не надані розрахунки витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась адвокатом Гірчаком А.М.
За цих обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведені витрати на професійну правничу допомогу, оскільки докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат, суду не подані, у зв'язку з чим зазначені представником позивача у позовній заяви витрати розподілу не підлягають.
Наявність договору не є безумовною підставою для стягнення витрат, якщо не надано доказів фактичного виконання та оплати послуг, а також їх пропорційності та обґрунтованості, як наголошує Верховний Суд у своїх численних постановах. Відсутність акту приймання-передачі послуг чи платіжних документів не дозволяє суду встановити, що заявлені витрати дійсно були понесені позивачем.
Відповідно до вимог ч.1ст.141 ЦПК Українитаст. 4 Закону України «Про судовий збір'з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 5338,86 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,95,141,258-259,263-265,268,273,279,280-282,354-355 ЦПК України,-
Позов Акціонерного Товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 501388042 від 09.11.2021 року складає 444 905,64 грн., з яких : за кредитом - 221 877,59 грн.; по відсоткам -223 028,05 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» сплачений судовий збір в розмірі 5 338,86 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О.А. Гуденко