Справа № 481/1266/25
Провадж.№ 2/481/594/2025
іменем України
13.11.2025 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Вжещ С.І.,
за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26.08.2025 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» Столітній М.М. з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 51200,00 гривень, з яких: 8000 гривень - сума кредиту; 23280 гривень - сума процентів за користування кредитом; 19920 гривень - нараховані позивачем проценти за 166 календарних днів, та судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень.
Крім того, позивач просив: впорядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 13.06.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1658448 про надання споживчого кредиту. Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M929». На умовах, встановлених Договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов'язується надати Споживачу кредит у гривні (далі - кредит), а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 8000 грн. Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів: з 13.06.2024 року по 08.06.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 8000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
24 грудня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 24122024, на підставі якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
До позивача відповідно до укладеного Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 1658448 від 13.06.2024 року загальна сума заборгованості склала 35280 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 8000 грн., заборгованості за процентами - 23280 грн., штрафні санкції 4000,00грн.
Відповідно до п.1.1. Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року: За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клінта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, строк дії Договору № 1658448 від 13.06.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.12.2024 року по 08.06.2025 року (166 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 19920,00 грн. (8000 грн * 1,5% = 120 грн*166 календарних дні = 19 920,00 грн.).
Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 1658448 від 13.06.2024 року загальною сумою 55200,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 8000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 23280 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 166 календарних днів 19920,00 грн., штрафні санкції 4000,00грн. Враховуючи норми чинного законодавства, Позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з Відповідача штрафні санкції за Договором в розмірі штрафні санкції 4000,00 грн.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.08.2025 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.
Ухвалою судді від 29.08.2025 року відкрито провадження у справі та призначено вказану справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до розгляду на 18.09.2025 року 11:30 годину.
Ухвалою суду від 18.09.2025 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України відкладено судовий розгляд по справі на 14.10.2025 о 10:30 годині.
14.10.2025 року на електронну адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Безсмертного С.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив задовольнити частково позовну заяву та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість у розмірі 36800,00 грн, посилаючись на те, що згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказаний Закон України набрав чинності 24.12.2023 року, тобто на час укладення Кредитного договору, положення вказаного Закону вже діяли. Так, ч.5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Всупереч вищенаведеному, в укладеному договорі визначена відсоткова ставка по кредиту - 1,5 % в день, замість визначеної законодавством України - 1%. Всі розрахунки за кредитним договором було проведено, застосовуючи відсоткову ставку 1,5 %, що є незаконним та порушує ЗУ «Про споживче кредитування». Відповідно вищевикладеного, розмір заборгованості за Кредитним договором повинен становити: 8000,00 грн. (тіло кредиту) * 1% (відсоткова ставка, відповідно ЗУ «Про споживче кредитування») * 360 днів (строк кредитування) = 28800,00 грн. (відсотки за кредитним договором) 28800,00 грн. (відсотки за кредитним договором) + 8000,00 грн. (тіло кредиту) = 36800,00 грн. - загальний розмір заборгованості за Кредитним договором.
Відповідно до положень ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч. 3 та ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання.
Позивач також просить суд стягнути з ОСОБА_1 3% річних та інфляційні витрати. Вказані 3% річних та інфляційні втрати нараховувались з червня 2024 року, тобто у період запровадження на території України воєнного стану. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином, нарахування 3% річних та інфляційних втрат у період дії воєнного стану на території України - незаконне.
Крім того, позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Згідно ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги. Отже, сума гонорару є фіксованою, а при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
Так, станом на час розгляду судом вищевказаної позовної заяви, представник відповідача просив врахувати, що дана справа не є складною, для надання консультації по цій справі відсутня потреба досліджувати та аналізувати значні обсяги документів, відтак вартість правничих послуг в розмірі 10000,00 грн в даному випадку є завищеною. З боку адвоката не потребувало значного часу для надання такої консультації, вивчення документів та складання позовної заяви відносно відповідача, оскільки справи відносно осіб, які є боржниками за договорами самі по собі є ідентичними, в свою чергу, сама позовна заява не є змістовою та вказана категорія справ (стягнення заборгованості) є розповсюдженою. Окрім цього, згідно Єдиного реєстру судових рішень, який міститься у вільному доступі, містяться рішення в аналогічних справах, де ТОВ "Фінансова компанія «Фінтраст Капітал" зверталось до боржників з аналогічними позовами, тобто, аналогічні послуги в аналогічних справах до інших боржників. Оцінюючи подані документи, якими позивач (представник) обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, витрати на правничу допомогу є завищеними та не співмірними зі складністю справи, витраченим часом адвоката та наданих з боку останнього послуг.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовом останній направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, у разі неявки відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Безсмертний С.М. в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник відповідача, адвокат Безсмертний С.М. надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав частково.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що 13.06.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №1658448 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний».
Відповідно до п. 1.2-1.4 Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 дні (в) (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Положеннями п.1.5. Договору встановлений тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти: стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору; знижена процентна ставка 0,750% в день.
Положеннями п. 1.7.1. Договору встановлено, що денна процентна ставка на дату кладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день.
Відповідно до п.1.8. Договору, загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 43200 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 41400,00 грн.
Згідно п. 1.9 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 5208,98% річних.
Положеннями п.1.10. Договору встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 51200 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 49400,00 грн.
Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором M929.
13.06.2024 року ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором A731 підписав паспорт споживчого кредиту, зі змісту якого слідує, що відповідач ознайомився з основними умовами кредитування, інформацією щодо орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із порядком повернення кредиту, а також наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Пейтек» №20250116-898 про успішність транзакції грошових коштів на картку № НОМЕР_1 на суму 8000 грн, за номером транзакції c381bf70-fee6-4cba-9a6d-7ab441f88489.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1658448 від 13.06.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором станом на 15.07.2025 року у загальному розмірі 35280 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за кредитом; 23280 грн - заборгованість за відсотками (на дату продажу), штрафні санкції у розмірі 4000 грн.
24.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Фактор) та ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) укладений договір факторингу № 24122024 за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
З Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 (порядковий номер 2) є боржником за кредитним договором № 1658448 від 13.06.2024 року, сума заборгованості становить 35280 грн, з яких: 8000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 23280 грн - заборгованість по відсоткам, 4000 грн заборгованість за пенею.
Окрім того, позивачем у межах строку дії договору № 1658448 від 13.06.2024 року, за 166 календарних днів (25.12.2024 -08.06.2025) нараховані відповідачу проценти за стандартною процентною ставкою 1,5% у сумі 19920,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом вимог ч. 1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» договір № 1658448 від 13.06.2024 року про надання споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором M929.
Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір № 1658448 від 13.06.2024 року містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» кредитного договору.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свого зобов'язання та не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджено факт відступлення права вимоги грошової вимоги ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на користь ТОВ «Фінансова компанія Фінтраст Капітал» до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Що стосується нарахованих процентів, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Згідно з ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (з визначенням розтермінування величини ставки протягом перехідного періоду після набрання законної сили цими положеннями).
Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою, визначеною у ч. 4 ст. 8 Закону: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t * 100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях.
Щодо загальних витрат за споживчим кредитом, то відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до таких витрат включаються:
- доходи кредитодавця у вигляді процентів;
- комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
- інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються:
1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов'язків, передбачених договором про споживчий кредит;
2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов'язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
У даному випадку для визначення розміру загальних витрат за споживчим кредитом потрібно додати суму процентів за користування кредитом до суми комісії за надання кредиту.
Відповідно, денна процентна ставка становить 1,5 процентів з розрахунку: (43200:8000):360х100%=1,5.
З вищевикладеного вбачається, що розмір денної процентної ставки, передбачений Договором, укладеним між сторонами, перевищує 1%, виходячи з того, що обрахування базувалось на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі як того вимагає норма ч. 3 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин, умова укладеного між сторонами договору, передбачена п. 1.5.1 договору, щодо встановлення денної процентної ставки в 1,50% у порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.
На переконання суду, за період з 13.06.2024 року по 08.06.2025 року (360 календарних днів) відсотки за користування кредитом повинні складати 28800,00 грн. (8000,00 грн. х 1% х 360 к.д. = 28800,00 грн).
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 по несплачених відсотках за договором № 1658448 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" від 13.06.2024 становить 28800 грн.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання за договором № 1658448 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" від 13.06.2024 не виконував, у визначені договором строки погашення кредиту та процентів не здійснив, заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8000,00 грн. та проценти у сумі 28800,00 грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 .
Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, суд, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22, зазначає наступне.
Частинам 10, 11 ст.265 ЦПК України кореспондують норми ч. ч. 11, 12 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», якими конкретизується порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за механізмом (формулою) визначеним у цьому рішенні суду.
Застосування ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України полягає у продовженні нарахування відсотків поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті позовних вимог. Вони застосовуються лише в тих випадках, коли суд, розглянувши спір по суті, ухвалив рішення про застосування відсотків.
Тобто, можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов'язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог у рішенні суду). Якщо суд не застосував відсотки в рішенні, то не може бути і зазначено про їх нарахування до моменту виконання рішення. І навпаки - якщо суд їх застосує, то у рішенні може зазначатися про нарахування відсотків до моменту виконання рішення.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що нарахування відсотків у порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України ґрунтується на тих самих нормах матеріального права, які є підставою для задоволення позову судом за результатом розгляду справи та які зазначені в мотивувальній частині рішення.
За своєю природою відсотки, зазначені в ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, є заходами відповідальності, що застосовані судом за порушення боржником виконання зобов'язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов'язання не виконується. Зазначені норми не визначають якоїсь іншої чи особливої правової природи відсотків, про нарахування яких суд може зазначити у рішенні про стягнення до моменту його виконання.
Стягнення процентів річних та суми інфляційних втрат визначено частиною другою статті 625 ЦК України, тобто не ґрунтується на тих самих нормах матеріального права, які є підставою для задоволення даного позову судом за результатом розгляду справи та не зазначені в мотивувальній частині рішення.
Отже, підстави для застосування положень ч.ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України відсутні.
Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу Українита інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 13.06.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат, то суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 10000 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви копію договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, акт №9251 приймання передачі виконаних робіт від 12.08.2025 до договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, заявку №9251 на виконання доручення від 14.07.2025 до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 та рахунок на оплату №9251-12/08-2025 від 12 серпня 2025 р.
Судом встановлено, що 10 грудня 2024 року між ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" та адвокатом Столітнім М.М. укладено договір про надання правової допомоги №10/12-2024. Предметом вказаного договору є надання наступних юридичних послуг: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, представництво інтересів Замовника у органах державної влади та місцевого самоврядування (на підставі окремої довіреності).
Згідно акта №9251 приймання-передачі виконаних робіт до договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, складеного 12.08.2025 та підписаного сторонами, ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" прийняло послуги, надані адвокатом Столітнім М.М., в т.ч. зустріч з клієнтом та надання усної первинної консультації та роз'яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства, вартість якої складає 440 грн; дослідження наданих Клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи 840 грн; аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства, вартість якої складає 440 грн; підготовка декількох позицій на підставі виченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом , вартість якої складає 840 грн; письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів, вартість якої складає 840 грн; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів, вартість яких складає 840 грн.; складання позовної заяви про стягнення заборгованості, вартість якої складає 1640 грн; складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи), вартість яких становить 840 грн; складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо, вартість якої складає 1640 грн; представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором , в тому числі участь у судових засіданнях, вартість яких складає 1640 грн.
Згідно рахунку на оплату 9251-12/08-2025 від 12 серпня 2025 р. ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" перерахувало адвокату Столітньому М.М. 10000 грн.
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст.137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
ЄСПЛ наголошує на необхідності об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).
Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов'язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.
Розгляд справи проведено без участі представника позивача.
Як видно із акта прийому-передачі наданих послуг до договору про надання юридичних послуг, які надавалися адвокатом складаються, зокрема із зустрічі з клієнтом та надання первинної консультації та аналіз документів, аналіз практики та правових позицій Верховного Суду, норм чинного законодавства, необхідних для застосування при підготовці позовної заяви, дослідження наданих документів та аналіз фактичних обставин, підготовка та направлення адвокатських запитів, підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , оформлення додатків до позовної заяви, клопотання про витребування доказів, що подається разом з позовною заявою, представництво інтересів клієнта, письмова юридична консультація, підготовка декілька позицій для ефективного захисту інтересів клієнта.
Зустріч з клієнтом та надання первинної консультації та аналіз документів, аналіз практики та правових позицій Верховного Суду, норм чинного законодавства, необхідних для застосування при підготовці позовної заяви, підготовка та направлення адвокатських запитів, оформлення додатків до позовної заяви, письмова юридична консультація, підготовка декілька позицій для ефективного захисту інтересів клієнта, дослідження наданих документів та аналіз фактичних обставин на суму 5040 грн охоплюється послугою складення та подання до суду позовної заяви, тому не може вважатися фактично понесеною як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 4120 грн. (дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи - 840 грн. + складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором - 1640 грн + складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції - 1640) і стягненню з відповідача ці витрати підлягають пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2962,28 грн. (4120 грн. х 71,9% = 2962,28 грн.).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволено на 71,9% (розмір задоволених позовних вимог - 36800 грн. х 100/ 51200,00 грн = 71,9%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1741,71 грн судового збору (2422,40 грн х 71,9% = 1741,71 грн).
Керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість у розмірі 36800 (тридцять шість тисяч вісімсот) гривень, яка складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень; заборгованості за процентам за користування кредитом у розмірі 28800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 1741 (одна тисяча сімсот сорок одна) гривня 71 копійка та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2962 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві) гривні 28 копійок.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 17.11.2025 року.
Суддя С.І. Вжещ