Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1124/24
Провадження № 1-кп/945/417/25
Іменем України
12 листопада 2025 року м.Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 року за №12024152260000126за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Миколаєва, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, заміжноьої, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
В провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 року за № 12024152260000126за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до обвинувального акта, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102- IX, в Україні введено особливий правовий режим - воєнний стан, який триває дотепер.
Зокрема, 03.03.2022 року прийнято Закон України №2117-IХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», відповідно до якого внесені зміни до Кримінального кодексу України, а саме до ч.4 ст.185 КК України після слів «у великих розмірах» доповнено словами «чи в умовах воєнного або надзвичайного стану».
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.03.2024 року у вечірній час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_4 на законних підставах перебувала в приміщенні житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_7 .
В цей час ОСОБА_4 побачила в одній з кімнат житлового будинку куртку чорного кольору, марки «Feraud», розмір «М», яка належить ОСОБА_7 , в кишені якої знаходились грошові кошти у сумі 2300 грн.
Надалі, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення вищевказаної куртки з грошовими коштами потерпілого з метою незаконного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, в умовах воєнного стану, з метою наживи та збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном та свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяла вищезазначену куртку, чорного кольору, марки «Feraud», розмір «М», вартістю 2517 грн 33 коп, в кишені якої знаходились грошові кошти у сумі 2300 грн та паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_7 та вийшла з приміщення житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Утримуючи викрадене при собі, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2517 грн. 33 коп.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в зв'язку із втратою чинності закону, що передбачав кримінальну відповідальність за ч.4 ст.185 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився; подав заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, суд дійшов наступного.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до правової позиції, викладеної ОП ККС Верховного Суду в постанові від 07.10.2024 року у справі №278/1566/21, закон №3886-IX, яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст.51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п.5 підрозд.1 розд.ХХ та пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розд.IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн (ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет на 2024 рік»).
Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, враховуючи, що вартість таємно викраденого обвинуваченим майна відносно майна потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 2517 грн 33 коп, суд приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження відносн ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речовими доказами у даному кримінальному провадженні є куртка чорного кольору марки “Feraud», розмір “М» та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 . Питання щодо речового доказу слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати складаються з витрат на проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 2271 грн 84 коп. Суд вважає, що вказані витрати слід віднести на рахунок держави.
Керуючись п.4-1 ч.1 ст.284,ст.ст.285, 288, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 року за № 12024152260000126 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - закрити у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність такого діяння.
Речові докази: куртку чорного кольору марки “Feraud», розмір “М» та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 - вважати повернутим власнику.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів.
Повний текст ухвали проголошений 13 листопада 2025 року о 10 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1