Справа № 489/3109/24
Провадження № 1-кп/489/502/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Вирок
іменем України
17 листопада 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024150000000181 від 21.02.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, особи з інвалідністю 3 групи, пенсіонера, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого по АДРЕСА_1 та проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 204 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
ОСОБА_3 , всупереч вимогам підпункту 222.1.3 пункту 222.1 статті 222, пунктів 226.1, 226.2, 226.6, 226.9 статті 226, пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України, якими передбачено обов'язок зі сплати акцизного податку при торгівлі підакцизними товарами; обов'язкова реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються оптовою та роздрібною торгівлею підакцизними товарами; а також порядок обов'язкового ліцензування зазначених видів діяльності, встановлених Податковим кодексом України, та статей 1, 11, 14, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції станом на 04.07.2023), не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності в органах державної влади та не маючи відповідної державної ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та спиртом етиловим, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного придбання з метою виготовлення та збуту підакцизних товарів, а саме спирту етилового та алкогольних напоїв, їх зберігання з метою збуту та збут, у невстановлений час, але не пізніше 04 липня 2023 року, у невстановленої особи незаконно придбав, транспортував та в подальшому незаконно зберігав з метою збуту за місцем свого проживання у гаражному приміщенні домоволодіння по АДРЕСА_2 незаконно виготовлену сировину - прозору спиртовмісну рідину, яка є спиртом етиловим ректифікованим, міцністю 95,8% об., загальним об'ємом близько 160 л, розлиту в полімерні пляшки об'ємом 5 л кожна в кількості 32 штуки, яка згідно з вимогами ДСТУ 7130:2009 «Спирт етиловий, горілки, напої лікеро-горілчані. Критерії оцінювання справжності», не придатна до споживання та не відповідає вимогам діючого державного стандарту ДСТУ 4221:2002 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови».
Крім того, з метою забезпечення незаконного виготовлення алкогольних напоїв ОСОБА_3 зберігав за місцем свого проживання заздалегідь придбане обладнання для незаконного виготовлення алкогольних напоїв у вигляді ємностей, шлангів, тари для розливу готової продукції (пляшки об'ємом 5 л з кришками до них).
В подальшому, у невстановлений період часу, але не пізніше 04.07.2023, ОСОБА_3 за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , використовуючи незаконно придбану сировину (спирт етиловий ректифікований), незаконно виготовив алкогольні напої у виді горілки та коньяку, шляхом змішування етилового спирту з водою, щоб відсоток етилового спирту у спиртовій суміші складав пропорцію близько 34,5% об. та 35,1% об. спиртовмісного напою, у загальній кількості близько 375 літрів спиртовмісних напоїв, які розлив в 65 пластикових ємностей об'ємом 5 л кожна у вигляді горілки, та 10 пластикових ємностей об'ємом 5 л кожна у вигляді коньяку, які для незаконного зберігання з метою подальшого незаконного збуту транспортував в гаражне приміщення № НОМЕР_1 , розташоване в обслуговуючому гаражному кооперативі «Турбініст» по вул. Залізничній, 5, м. Миколаєва, де зберігав їх до 04.07.2023, до часу їх вилучення працівниками поліції під час проведення санкціонованого судом обшуку.
04.07.2023 в ході проведення працівниками поліції санкціонованого судом обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 , розташованого по АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено 8 картонних коробок, в кожній з яких заходиться по 4 пластикові баклажки об'ємом 5 л кожна з прозорою рідиною - спиртом етиловим, а також відеозаписом обшуку зафіксовано наявність за вказаною адресою сировини (спирту етилового) та обладнання для виготовлення спиртовмісної рідини під виглядом горілки та коньяку - полімерних ємностей (пляшки об'ємом 5 л з кришками до них) для розливу готової продукції, шлангів, тари для змішування спиртовмісних рідин з водою. Виявлені під час обшуку прозорі спиртовмісні рідини є спиртом етиловим ректифікованим, міцністю 95,8% об. та об'ємом від 4735 см3 до 4800 см3, які за органолептичними показниками (наявність сторонніх включень) та за такими фізико-хімічними показниками як проба на чистоту та міцність (вміст етилового спирту) не відповідають вимогам діючого державного стандарту ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови» та згідно з вимогами ДСТУ 7130:2009 «Спирт етиловий, горілки, напої лікеро-горілчані. Критерії оцінювання справжності» є непридатними до споживання.
Крім того, 04.07.2023 в ході проведення санкціонованого судом обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_1 , яке перебувало в користуванні ОСОБА_3 , що розташоване в обслуговуючому гаражному кооперативі «Турбініст» за адресою: вул. Залізнична, 5, м. Миколаєва, працівниками поліції виявлено та вилучено 65 пластикових пляшок об'ємом 5 л кожна з прозорою рідиною та 10 пластикових пляшок об'ємом 5 л з темною рідиною.
Виявлені в ході вказаного обшуку прозорі безбарвні рідини є водно-спиртовими сумішами з вмістом етилового спирту 34,5% об. та 35,1 % об., з об'ємом рідини від 4605 см3 до 4670 см3, а рідини коричневого кольору є водно-спиртовими сумішами, фальсифікованими під алкогольний напій - коньяк, шляхом додавання ароматизаторів та барвників, з вмістом етилового спирту 34,2% об.; 35,0% об. та 34,5 % об., з об'ємом рідини від 4640 см3 до 4685 см3. Вищевказані прозорі безбарвні рідини за органолептичними показниками (наявність сторонніх включень) та за такими фізико-хімічними показниками (міцність) не відповідають вимогам діючого державного стандарту на даний вид алкогольної продукції ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови». Вищезазначені рідини коричневого кольору за органолептичними та фізико-хімічними показниками не відповідають вимогам ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови» та ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови».
Вказані рідини згідно з вимогами ДСТУ 7130:2009 «Спирт етиловий, горілки, напої лікеро-горілчані. Критерії оцінювання справжності», вважаються непридатними до споживання (п. 4.11 та п. 4.12 «У разі перевищення норми вмісту хоча б одного мікроелемента (1-21, таблиця 1,2) або невідповідності вимогам ДСТУ продукцію вважають непридатною до споживання).
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, без отримання дозвільних документів (ліцензій) на виготовлення підакцизних товарів, а також не маючи права на здійснення такої діяльності, не дотримуючись технологічних вимог і вимог державних стандартів на алкогольні напої, передбачених законодавством України, незаконно придбав та транспортував за місцем свого проживання, де став незаконно зберігати з метою подальшого незаконного виготовлення та збуту алкогольних напоїв, незаконно виготовлену сировину (спирт етиловий ректифікований, міцністю 95,8 % об., яка згідно з вимогами ДСТУ 7130:2009 «Спирт етиловий, горілки, напої лікеро-горілчані. Критерії оцінювання справжності» є не придатною до споживання та не відповідає вимогам діючого державного стандарту ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови»), загальним об'ємом близько 160 л, що розлита в полімерні пляшки, об'ємом 5 л кожна, у кількості 32 штуки.
Крім того, ОСОБА_3 за місцем свого мешкання, використовуючи незаконно придбану сировину (спирт етиловий ректифікований), незаконно виготовив алкогольні напої у виді горілки та коньяку, в загальній кількості близько 375 л спиртовмісних напоїв, з яких близько 325 л - у вигляді горілки та 50 л - у вигляді коньяку, які для незаконного зберігання з метою подальшого незаконного збуту транспортував в гаражне приміщення № НОМЕР_1 , розташоване в обслуговуючому гаражному кооперативі «Турбініст» за адресою: вул. Залізнична, 5, м. Миколаєва
Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204 КК України, - незаконне придбання, зберігання та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, алкогольних напоїв; та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204 КК України, - незаконне виготовлення алкогольних напоїв.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав, зазначивши, що спиртовмісні напої не виготовляв та умислу на її збут не мав, а також надав показання про те, що проживає по АДРЕСА_2 та має у користуванні автомобіль «Volkswagen Caddy», білого кольору, р.н. НОМЕР_2 . За часів пандемії «COVID-19», точні дату та час не пам'ятає, для виготовлення антисептику для свого кафе він придбав у невідомої особи в мережі Інтернет спирт, який зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 у 32 пластикових баклажках, що знаходились у 8 коробках, та були вилучені у нього під час обшуку 04.07.2023 разом з його мобільним телефоном «Samsung Galaxy» з сім-карткою НОМЕР_3 . Квитанцій про придбання спирту не зберігав, назву ресурсу в мережі Інтернет, на якому здійснював покупку спирту, та анкетні дані продавця не пам'ятає. Виявлені під час обшуку за місцем його проживання шланги, пластикові ємкості він для виготовлення спиртних напоїв не використовував. Пластикові ємкості використовував у господарських потребах для заготовки солінь. Гаражне приміщення № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Турбініст» по вул. Залізничній, 5, у м. Миколаєві належить його знайомому на ім'я ОСОБА_6 , який займається оптовою купівлею масел, фільтрів, та який особисто за тиждень до проведення там обшуку передав йому ключі від вказаного гаражу. У вказаному приміщенні зберігались належні ОСОБА_6 речі та баклажки. За весь час він відвідував гараж №216 лише 1-2 рази за тиждень до обшуку, оскільки там зберігались і його речі. Біля гаражу його могли бачити, коли на прохання ОСОБА_6 забирав з нього речі, які той йому залишив, а саме: масло та запчастини для машини. Алкогольні напої у вказаному гаражі не зберігав. Гараж для проведення у ньому обшуку відкривав власноруч ключем, який надав йому раніше ОСОБА_6 . Кому належать виявлені під час обшуку у гаражі баклажки, та що саме в них зберігалось, йому до обшуку не було відомо. Щодо листувань у телефоні, який у нього було вилучено, зазначив, що всі домовленості, про які там йдеться, стосувались пального. Інколи, на прохання знайомого, міг придбати на фірмі товар, але виробництвом алкогольних напоїв не займається. Можливо раніше привозив для знайомого один чи два ящика придбаного алкоголю, щоб трохи підзаробити. Свідку ОСОБА_7 алкоголю не продавав. Останній купував алкоголь у приятеля обвинуваченого, а не у нього. Зміст інших повідомлень на його телефоні з приводу виготовлення та продажу алкоголю, він не пам'ятає. Зміст та результати обшуків були зазначені у протоколах, які він підписав без зауважень.
Показання обвинуваченого про те, що він не вчиняв інкримінованих кримінальних правопорушень спростовуються, а його винуватість у скоєному підтверджується іншими, дослідженими у судовому засіданні доказами, в їх сукупності.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав показання про те, що з обвинуваченим раніше знайомим не був, бачив його один раз в червні 2023 року на території автогаражного кооперативу, де ремонтував свій автомобіль. Майстер на ім'я ОСОБА_9 , що ремонтував його авто, повідомив, що розрахунок за ремонт треба здійснити алкоголем. Оскільки було близько 20.00 год. та магазини не працювали, то ОСОБА_8 запитав у ОСОБА_10 , чи можна десь придбати алкоголь, щоб з ним розрахуватись, на що той відповів, що на території кооперативу є чоловік, який продає алкоголь гарної якості. ОСОБА_8 погодився, після чого ОСОБА_9 комусь зателефонував, та через деякий час до них приїхав обвинувачений ОСОБА_3 , який відвів їх до одного гаражу, в якому не виявилось горілки. Потім він, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 підійшли до іншого гаражу з дверима сірого кольору, всередину якого зайшов ОСОБА_3 та виніс звідти пластикову пляшку горілки без марки акцизного податку, яку ОСОБА_8 придбав у нього за 100 грн. Об'єм придбаної пляшки з горілкою не пам'ятає. Про походження вказаної горілки йому відомо не було.
Свідок ОСОБА_11 надав суду показання про те, що є головою правління гаражного кооперативу «Турбініст» по вул. Залізничній, 5, в м. Миколаєві, де на території розташований гаражний бокс № НОМЕР_1 , що належить власнику на прізвище ОСОБА_12 , який наразі перебуває закордоном. Внески за користування боксом здійснює ОСОБА_13 . Хто фактично користується гаражем № НОМЕР_1 йому невідомо. Чи є цією особою ОСОБА_3 , а також яка машина гаражується у вказаному боксі та чи відвантажувався туди якийсь вантаж, йому невідомо. Чи користується ОСОБА_3 будь-яким гаражним боксом на території гаражного кооперативу «Турбініст» йому не відомо.
Свідок ОСОБА_14 надав показання про те, що на території гаражного кооперативу «Турбініст» по вул. Залізничній, 5, в м. Миколаєві має гаражний бокс № НОМЕР_4 з 2013 року. Бокс №216 розташований від його гаражу на певній відстані та має ворота сірого кольору, але хто користується цим боксом йому не відомо. При цьому він бачив, що до вказаного боксу під'їжджав автомобіль «Volkswagen Caddy», білого кольору. Який реєстраційний номерний знак у вказаного автомобіля та хто був за кермом, не бачив. Також бачив, як хтось розвантажував чи завантажував до боксу № 216 пусті пластикові ємності, об'ємом близько 5 л, в кількості близько 10 шт. Був свідком таких подій близько 5 разів.
Свідок ОСОБА_15 суду надав показання про те, що влітку 2023 року був залучений разом з іншим чоловіком працівниками поліції в якості понятих під час обшуку приватного домоволодіння, де проживає обвинувачений. Перед початком обшуку слідчий оголосив ухвалу суду та зачитав права всім присутнім учасникам. Обшук проводився у гаражі, будинку, сараї, прибудові, автомобілі «Фольксваген», що стояв у гаражі. У гаражі була виявлена рідина прозорого кольору із запахом спирту в ємностях об'ємом 5 л. Ємності відкривали і по запаху з'ясували, що рідина мала запах спирту, а потім запакували в спеціальні поліетиленові мішки, опломбували та вилучили. Також був вилучений мобільний телефон ОСОБА_3 , яким той користувався під час обшуку та знаходився при ньому. В ході обшуку в приміщенні гаражу було також виявлено лійку та шланг, довжиною близько 2-3 м, інші бочки (кількість та колір не пам'ятає), але вказані предмети слідчим не вилучалися, оскільки ОСОБА_16 просив не вилучати їх. За результатами обшуку був складений протокол, зі змістом якого ознайомили учасників, після чого вони розписалися у ньому. Після закінчення вказаного обшуку всі вищевказані учасники поїхали до гаражного кооперативу, де ОСОБА_3 відкрив ключем замок на дверях. У вказаному гаражі також був проведений обшук, під час якого виявлено баклажки, об'ємом 5-6 л, з рідиною прозорого та коричневого кольору, із запахом спирту. Вказані баклажки з рідиною були упаковані та вилучені. Будь-яких зауважень від учасників під час вказаних обшуків не надходило. В ході проведених обшуків обвинувачений не заперечував належність вилучених рідин саме йому.
Свідок ОСОБА_7 суду надав показання про те, що працює водієм з доставки товару та знайомий з ОСОБА_3 близько 7 років. Алкогольні напої безпосередньо в ОСОБА_3 не купував, той лише допоміг організувати зустріч з іншим чоловіком для їх придбання. Близько 2 років назад в телефонній розмові він запитав ОСОБА_3 про те, у кого можна придбати 25-30 л алкогольних напоїв. Через деякий зателефонував ОСОБА_3 і призначив зустріч на вул. Космонавтів в м. Миколаєві, куди приїхали ОСОБА_3 та невідомий чоловік на автомобілі «Volkswagen Caddy», та він придбав у невідомого чоловіка 30 л горілки (шість баклажок по 5 л). Походження цієї горілки свідку невідомо.
Свідок ОСОБА_17 суду надав показання про те, що влітку 2023 був запрошений разом з іншим чоловіком працівниками поліції в якості понятого для участі у проведенні обшуку в ОСОБА_3 . Перед початком обшуку слідчий оголосив ухвалу суду та роз'яснив права учасникам. Хід та результати обшуку фіксувались на відеокамеру. В гаражі знайшли близько 10 коробок зі спиртом, по 4 баклажки в кожній коробці, ємністю по 5 л. Також в гаражі виявили шланги, лійку, воду в каністрах. Оскільки рідина в баклажках мала різкий запах спирту при відкритті, свідок зробив висновок, що це спирт. Також в гаражі знаходився транспортний засіб «Volkswagen Caddy», білого кольору, який за твердженням Ільницького, належить йому. Коробки з баклажками зі спиртом було поміщено до спеціальних сейф-пакетів та вилучено. Також був вилучений мобільний телефон ОСОБА_3 , який той видав слідчому добровільно. При цьому ОСОБА_3 просив слідчого не вилучати лійку. Протокол обшуку учасники підписали без зауважень. Після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 повідомив слідчого, що має гараж в гаражному кооперативі в іншому місці, куди в подальшому всі учасники поїхали, та ОСОБА_16 поїхав на автомобілі «Volkswagen Caddy». Дорогу до гаражу вказував ОСОБА_3 . Ворота до вказаного гаражу ОСОБА_3 відкривав самостійно ключем, який був при ньому. Перед проведенням обшуку слідчий зачитав ухвалу суду та роз'яснив права учасникам. У вказаному гаражі виявили спиртні напої світлого та темного кольору у п'ятилітрових пластикових баклажках, кількість не пам'ятає, які відкривалися і було чутно запах спирту. Будь-яких заперечень від ОСОБА_3 щодо належності баклажок зі спиртними напоями саме йому, останній не висловлював. Всі виявлені баклажки було поміщено до спеціальних сейф-пакетів та вилучено. За результатами обшуку було складено протокол, який підписав ОСОБА_3 та інші учасники обшуку без зауважень.
Згідно з протоколом огляду від 08.06.2023 та фотознімком до нього, слідчим проведено зовнішній огляд гаражного приміщення № НОМЕР_1 на території автомобільного гаражного кооперативу «Турбініст» за адресою: вул. Залізнична, буд. 5, м. Миколаїв, вхід (вихід) до якого обмежений навісним замком.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, №334616943 від 05.06.2023, житловий будинок по АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу обшуку від 04.07.2023 та відеозапису до нього слідує, що слідчим, на підставі ухвали суду від 17.06.2023, в період з 07:36 год. до 09:37 год. 04.07.2023 проведений обшук домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено 8 картонних коробок, в кожній з яких знаходиться по 4 пластикових пляшки об'ємом 5 літрів з прозорою рідиною з характерним запахом спирту, які були поміщені до сейф-пакетів з пломбами ХТНА461061, ХТНА461062, ХТНА461063, ХТНА461064, ХТНА461065, ХТНА461066, ХТНА461067, ХТНА461068; мобільний телефон «Samsung Galaxy S20+», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім-картками НОМЕР_3 та НОМЕР_7 , в якому знаходиться переписка з приводу закупки та збуту алкогольної продукції, поміщений до сейф-пакету PSP1468258. Також з відеозапису до протоколу обшуку вбачається, що під час обшуку в приміщенні гаражу виявлено автомобіль «Volkswagen Caddy», р.н. НОМЕР_2 , білого кольору, в салоні якого знаходилися пластикові каністри білого кольору з кришками чорного кольору, в кількості 6 шт. Крім того, згідно з відеозаписом в приміщенні гаражу були виявлена значна кількість порожніх пластикових баклажок об'ємом 5 л, а також каністри білого кольору в кількості близько 35 шт., розміщені в три ряди вздовж та у два ряди один на одному, заповнені рідиною прозорого кольору, при відкритті однієї з яких всередині виявлена вода. Зверху на вказаних каністрах з рідиною, які не вилучалися, лежав шланг. Також у приміщенні гаражу була наявна бочка чорного кольору, в нижній частині якої прикріплений зливний кран.
Із протоколу обшуку від 04.07.2023 та відеозапису до нього вбачається, що в період з 10:04 год. до 11:26 год. 04.07.2023 слідчим, на підставі ухвали суду від 17.06.2023, був проведений обшук гаражного приміщення № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Турбініст» за адресою: вул. Залізнична, 5, м. Миколаїв, в ході якого виявлено та вилучено 65 пластикових пляшок об'ємом 5 літрів з прозорою рідиною та 10 пластикових пляшок об'ємом 5 літрів з темною рідиною, при відкритті частини з яких було виявлено запах спирту. Вказані пляшки були поміщені в кількості по 5 шт. до спеціальних пакетів з пломбами ХТНА461071, ХТНА461072, ХТНА461073, ХТНА461074, ХТНА461075, ХТНА461076, ХТНА461077, ХТНА461078, ХТНА461079, ХТНА461080, ХТНА461069, ХТНА46170, ХТНА471198, ХТНА471199, ХТНА471200. Також з відеозапису вбачається, що у приміщенні вказаного гаражу знаходилися значна кількість порожніх пластикових баклажок, об'ємом 5 л, які не вилучалися.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/115-23/17230-ФХД від 08.01.2024, надані для проведення експертизи прозорі спиртовмісні рідини, що знаходяться в 4 полімерних пляшках та поміщені у 2 пакети з пломбами ХТНА461064 та ХТНА461063, є спиртом етиловим ректифікованим, міцністю 95,8 % об. та об'ємом від 4735 см3 до 4800 см3. Вказані спиртовмісні рідини за органолептичними показниками (наявність сторонніх включень) та за такими фізико-хімічними показниками, як проба на чистоту та міцність (вміст етилового спирту) не відповідають вимогам діючого державного стандарту ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови». Вказані спиртовмісні рідини, згідно вимог ДСТУ 7130:2009 «Спирт етиловий, горілки, напої лікеро-горілчані. Критерії оцінювання справжності», не придатні до споживання.
З протоколу огляду речей і документів від 07.07.2023 та таблиці зображень до нього вбачається, що оперуповноваженим за дорученням слідчого був оглянутий мобільний телефон «Samsung Galaxy S20+», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім-карткою НОМЕР_3 , вилучений під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 . Під час огляду вказаного телефону в застосунках «WhatsApp» та «Вайбер» виявлений обмін повідомленнями ОСОБА_3 з іншими абонентами з приводу виготовлення та збуту ним різним особам алкогольних напоїв. Зокрема, в застосунку «WhatsApp: 19.01.2023 - Ільницький абоненту ОСОБА_18 2: «Я все приготовлю Забирать будеш на нефти. Напиши в какое время встретимся»; 26.01.2023 - Ільницький абоненту ОСОБА_18 2: «Товар сделал, жду у себя»; 07.03.2023 - Ільницький абоненту Виталя Варваровка 2: «Я тебе уже сделал 455», відповідь «В чт утром на нефти, как обычно»; 29.05.2023 - Ільницький абоненту ОСОБА_18 2: «Бел 220/48. Черн 225/45. Ми опять подорожали». У застосунку «Вайбер» вказаного телефону виявлена переписка повідомленнями, зокрема 14.01.2021 - Ільницький абоненту ОСОБА_6 : «Привет ты что в канаву вылил у тебя было 300 л», відповідь: «Нет я должен был клиенту завести 23 шт, и себе 50 (а завез 25), плюс тетке 10шт. Вот и 300л», Ільницький: «Не переживай зделаю»; 14.09.2021 - абонент ОСОБА_19 : «Нужен товар и коньяк. Сегодня под остаток заберу», Ільницький відповідає: «Братан на завтра пойдет», відповідь ОСОБА_6 : «Да. Цена 25?», Ільницький: «этот приход 24»; 11.10.2021 - Ільницький абоненту ОСОБА_6 : «600-27, 30-35, 20-30, 10-70. На выходные еще зделаю белой»; 07.12.2021 - ОСОБА_20 : «Гена, у меня нет ни перцовки ни коньяка», на що Ільницький відповідає: «Коньяк есть я тебе еще вчера положил, перцовку зделаю к выходным», ОСОБА_6 відповідає: «Ок Перцовки сделай 50л», Ільницький: « ОСОБА_21 »; 08.12.2021 - ОСОБА_20 : «Генчик а что с перцовкой??? Бо голяк. На южной как с ума сошли по 3-4л в день хлешут», Ільницький відповідає: «Завтро будет»; 23.03.2022 - ОСОБА_20 : «Может хоть бутылку по 50 отдаш?», відповідь ОСОБА_16 : «Дима первичка 180 гр»; 19.03.2023 - абонент ОСОБА_22 пише Ільницькому: «Привет На вторник получиться сделать 100 пятерок?», відповідь ОСОБА_16 : «Привет получится в какое время будеш заберать»; 10.03.2023 - Ільницький пише абоненту «Vlad»: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відповідь «Vlad»: «Во вторник на 17.00 40+100 Или 300+100», Ільницький відповідає: «Хорошо, еще созвонимся»; 13.03.2023 - Ільницький абоненту «Vlad»: «На завтра привезу 380-57=21660 105-70=7350 Общ сума 29000»; 30.01.2023 - ОСОБА_23 : «Сколько надо», відповідь ОСОБА_6 : «Думаю 200. Есть еще на 2 недели товар, хочу опять с тобой работать», Ільницький відповідає: «По 6 дам. И пустую бутылку заберу. По чему ты ее хочишь отдать»; 07.02.2023 - ОСОБА_23 : «Привет Димон у тебя где бутылка находится, я поеду часть заберу а вторую часть заберу, когда товар привезу»; 11.02.2023 - Ільницький пише ОСОБА_6 : «На понедельник я тебе все завезу к обеду, белую и черное», відповідь ОСОБА_6 : «Там денег еще не будет. Скажу отдать, что будет, соберу, напишу что бы забрал остаток», відповідь Ільницького: «Хорошо»; ОСОБА_20 : «Только давай 5 л черного Итого 18000 остаток после вычета пустых», відповідь ОСОБА_24 : «Завтро завезу Белой 250 правельно», відповідь ОСОБА_25 : «Как удобно Да, все сразу завезеш?».
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/115-23/17222-ФХД від 03.01.2024, надані на експертизу прозорі безбарвні рідини, що знаходилися у десяти пластикових пляшках, які поміщені до полімерних пакетів з пломбами ХТНА471199 та ХТНА471200, є водно-спиртовими сумішами з вмістом етилового спирту 34,5% об. та 35,1% об. з об'ємом рідин від 4605 см3 до 4670 см3. Надані на експертизу рідини коричневого кольору, що знаходилися у п'яти пластикових пляшках, які поміщені до полімерного пакету з пломбою ХТНА461072, є водно-спиртовими сумішами, що фальсифіковані під алкогольний напій коньяк, шляхом додавання ароматизаторів та барвників, із вмістом етилового спирту 34,2% об., 35,0 % об. та 34,5 % об., з об'ємом рідин від 4640 см3 до 4685 см3. Надані на експертизу прозорі безбарвні рідини за органолептичними показниками (наявність сторонніх включень) та фізико-хімічними показниками (міцність) не відповідають вимогам діючого державного стандарту на даний вид алкогольної продукції ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови». Надані на дослідження рідини коричневого кольору за органолептичними та фізико-хімічними показниками не відповідають вимогам ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови» та ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови». Надані на проведення дослідження зразки рідин, згідно вимог ДСТУ 7130:2009 «Спирт етиловий, горілки, напої лікеро-горілчані. Критерії оцінювання справжності» вважаються непридатними для споживання (п. 4.11 та п. 4.12 «У разі перевищення норми вмісту хоча б одного мікрокомпонента (1-21, таблиця 1,2) або невідповідності вимогам ДСТУ продукцію вважають непридатною для споживання»).
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Миколаївській області від 08.03.2024, згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, інформація про доходи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 2023 р. відсутня. Відповідно до облікової бази даних платників податків, станом на 07.03.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований, як фізична особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності за період з 18.03.2009 по 25.08.2021 в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області (Інгульський район м. Миколаєва). Керівником чи засновником суб'єктів господарювання, зареєстрованих за основним місцем обліку в територіальних органах ГУ ДПС у Миколаївській області, не обліковується.
Від захисника обвинуваченого надійшли зауваження щодо змісту протоколу обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , а саме, що час проведення обшуку не відповідає даті створення відеофайлів обшуку; у протоколі не вказані технічні характеристики відеокамери, на яку здійснювалася відеофіксація; наявна незаповнена частина протоколу; помилково вказано у протоколі, що вилучався флеш-накопичувач.
При оцінці доводів захисника щодо недопустимості тих чи інших доказів, суд виходить з практики Верховного Суду та позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 (провадження 13-3 кс 22), у якій зазначено таке:
"Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження визначає захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.
Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.
На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв'язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Частинами другою і третьою цієї статті передбачено безальтернативний обов'язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.
З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).
Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.
З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання".
Вимоги до змісту протоколу слідчої (процесуальної) дії зазначені у ст. 104 КПК та вказують на те, що він має містити відомості про місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію, та всіх присутніх осіб; інформацію про застосування технічних засобів фіксації; послідовність дій та отримані в результаті процесуальної дії відомості, в тому числі виявлені та/або надані речі; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу та наявні зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами.
При цьому, з вищевказаного протоколу обшуку вбачається, що він містить всі передбачені ст. 104 КПК України вимоги щодо його змісту, зокрема місце, час, назву процесуальної дії, учасників, результати проведеного обшуку та виявлене і вилучене майно. Учасники обшуку, серед яких і обвинувачений, були ознайомлені зі змістом протоколу та підписали його без зауважень.
Також у вказаному протоколі зазначені відомості про відеокамеру «Panasonic FULL HD HC-V260», з допомогою якої здійснювалася відеофіксація вказаної слідчої дії, а також флеш-накопичувач «Micro SD», об'ємом 32 GB, на який було збережено створені відеофайли фіксації проведеного обшуку.
Той факт, що у тексті протоколу обшуку наявна сторінка, в якій наявні порожні рядки з відсутнім текстом на них, через що, за твердженням захисника, можна було б дописати будь-що у протокол, жодним чином не свідчить про невідповідність змісту протоколу обшуку вимогам ст. 105 КПК України та його недопустимість з цієї підстави, оскільки, по-перше, в ході судового розгляду не було встановлено жодних фактів зміни первинного змісту протоколу шляхом внесення до нього будь-яких дописок. По-друге, на відеозаписі зафіксовано, що даючи ОСОБА_3 для підписання протокол обшуку, слідчий запропонував йому закреслити порожню частину незаповненої сторінки, на що той відмовився. По-третє, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_26 підтвердив, що текст протоколу повністю відповідає фактичним результатам проведеного обшуку та у нього відсутні зауваження щодо його змісту.
Крім того, у протоколі обшуку докладно перераховано майно (пластикові баклажки з рідиною та телефон), які були вилучені, а також вказані відомості про пакування, до яких воно поміщене. Зазначення слідчим у протоколі обшуку після переліку вилученого майна також і сейф-пакету з флеш-накопичувачем жодним чином не вказує про недопустимість такого протоколу, а навпаки підтверджує, що до протоколу слідчої дії був доданий відповідний носій, на якому містяться відеофайли із зафіксованими на них ходом та результатами проведеного обшуку.
Також неспроможними є твердження захисника про те, що вказаний у протоколі час проведення обшуку (з 07:36 год. до 09:37 год.) є недостовірним через те, що не відповідає даті створення відеофайлів, оскільки, по-перше, вказаний час проведення обшуку підтверджується змістом відеозапису, на якому слідчий перед початком проведення обшуку та після його завершення зазначає саме вказаний у протоколі час слідчої дії. По-друге, допитані в якості свідків поняті ОСОБА_17 та ОСОБА_15 підтвердили, що слідчий дійсно під час проведення обшуку оголошував час, який він фіксував на той момент.
При цьому, на самих відеофайлах ходу та результатів проведення обшуку не відображалися час та дата, в які він проводився, які б відрізнялися від тих, що зазначалися слідчим та вказані ним у протоколі, що, у свою чергу, свідчить про достовірність зазначеного у протоколі часу проведення вказаної слідчої дії.
Натомість, при перегляді властивостей створених відеофайлів з назвами «00000» та «00001» із зафіксованим на них обшуком встановлено, що створення таких файлів відбулося 04.07.2023 о 07:33 год. та закінчилося 04.07.2023 о 09:34 год., тобто виявлена різниця у часі в протоколі та даті створення відеофайлів, яка становить 3 хв. початку та закінчення слідчої дії, що цілком очевидно свідчить лише про неточний час, зазначений у налаштуваннях відеокамери, з допомогою якої здійснювалася відео фіксація та відобразився час створення відповідних відеофайлів, а не про недостовірність часу проведення обшуку.
При цьому, захисником не обґрунтовано, яким саме чином вказані відмінності щодо часу проведення обшуку, зазначені у протоколі та створених відеофайлах, впливають на допустимість обшуку, порушують Конвенційні права обвинуваченого та його право на захист, а також можуть свідчити про недостовірність зафіксованих у протоколі та на відеозаписах результатів обшуку, враховуючи той факт, що як допитані свідки, так і сам обвинувачений у суді підтвердили, що зміст протоколу та відеозаписів до нього повністю відповідають фактичним результатам проведеного обшуку з їх участю.
Також суд критично оцінює твердження захисника про недоведеність вилучення телефону «Samsung Galaxy S20+», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім-карткою НОМЕР_3 , на якому зафіксована переписка обвинуваченого з іншими особами з приводу виготовлення з метою збуту алкогольних напоїв, саме в ОСОБА_3 , оскільки зазначене спростовується протоколом обшуку, відеозаписом до нього та показаннями обвинуваченого і свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_15 , з яких вбачається, що вищевказаний телефон знаходився при обвинуваченому під час обшуку та був вилучений саме у нього.
За такого, суд визнає протокол обшуку від 04.07.2023 з відеозаписами до нього домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 допустимими доказами.
Крім того, суд відхиляє як необґрунтовані зауваження захисника на зміст висновку експерта СЕ-19/115-23/17230-ФХД від 08.01.2024 в частині не зазначення у ньому постанови слідчого, на підставі якої проводилася експертиза, та, що на фотозображеннях до нього незрозуміло, яке упакування надійшло на експертизу, оскільки зазначені зауваження повністю спростовуються змістом вищевказаного висновку, в якому експерт прямо послався на постанову слідчого від 05.12.2023 про призначення відповідної експертизи. Також у висновку та на фототаблицях зафіксовано, що на експертизу були надані об'єкти - 2 картонні коробки з чотирма полімерними пляшками з рідиною прозорого кольору, поміщені до спецпакетів з пломбами ХТНА461064 та ХТНА461063, що свідчить про те, що експертом досліджувалося саме ті рідини, які були вилучені під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 .
Також обидва вищезазначені висновки судових хімічних експертиз складені експертом, який має достатній стаж та кваліфікацію, необхідні для проведення таких експертиз. У висновках зазначено, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Експертом не заявлялися клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для надання висновків. Самі висновки експертів містять докладне обґрунтування проведених експертом досліджень, за наслідками яких він надав категоричні, а не ймовірні відповіді на поставлені слідчим питання щодо об'єктів дослідження, які були визначені ним як спирт етиловий ректифікований, міцністю 95,8 % об., що не відповідає вимогам діючого державного стандарту та не придатний до споживання, а також водно-спиртові суміші з вмістом етилового спирту 34,5% об. та 35,1% об. та водно-спиртові суміші, що фальсифіковані під алкогольний напій коньяк, шляхом додавання ароматизаторів та барвників, із вмістом етилового спирту 34,2% об., 35,0 % об. та 34,5 % об., які також не відповідають вимогам діючих державних стандартів на даний вид алкогольної продукції та вважаються непридатними для споживання.
Крім того, неспроможними є твердження захисника про те, що для огляду телефону обвинуваченого потрібні були спеціальні знання та в ході огляду можна було змінити наявну в ньому інформацію, оскільки, по-перше, з вище дослідженого протоколу огляду від 07.07.2023 та таблиці зображень до нього вбачається, що оперуповноваженим за дорученням слідчого був оглянутий вилучений в ОСОБА_3 мобільний телефон «Samsung Galaxy S20+» з сім-карткою НОМЕР_3 , шляхом здійснення перегляду змісту переписки встановлених у ньому застосунків «WhatsApp» та «Вайбер», що не потребувало спеціальних знань та навичок. По-друге, під час вказаної слідчої дії не відбувалося жодне відновлення видаленої інформації чи будь-які інші спеціальні маніпуляції, а лише здійснено перегляд повідомлень та їх фотографування на екрані телефону.
По-третє, захисник лише висловив нічим не обґрунтоване припущення про можливість внесення змін до виявленої у телефоні переписки ОСОБА_27 з іншими абонентами, яке не підтверджене будь-якими фактичними даними. При цьому, сторона захисту не заявляла клопотань про необхідність проведення відповідних експертиз для встановлення факту створення таких повідомлень саме ОСОБА_3 та внесення будь-яких змін у первиний зміст виявленої переписки, зокрема під час їх перегляду.
По-четверте, обвинувачений жодним чином не заперечував факт наявності на його телефоні відповідних виявлених повідомлень, а лише інтерпретував на свою користь їхній зміст - щодо деяких із них, та зазначав, що не пам'ятає змісту та значення інших.
Також суд критично оцінює твердження захисника про те, що обвинувачений придбав та зберігав виявлений за місцем його проживання спирт не з метою виготовлення алкогольних напоїв для збуту, а для особистих потреб в якості сировини для створення антисептику, оскільки, по-перше, стороною захисту не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 створював антисептичні засоби та використовував їх у відповідному закладі громадського харчування, про що зазначав обвинувачений.
По-друге, зі змісту повідомлень, виявлених у телефоні ОСОБА_3 , однозначно та поза розумним сумнівом вбачається, що останній протягом тривалого періоду часу у 2021-2023 роках вчиняв виготовлення алкогольних напоїв у виді горілки та коньяку для їх збуту іншим особам за грошові кошти, про що свідчить зміст зафіксованих у протоколі огляду речей і документів від 07.07.2023 та таблиці зображень до нього повідомлень, зокрема такого змісту: 19.01.2023 - Ільницький абоненту ОСОБА_18 2: «Я все приготовлю Забирать будеш на нефти. Напиши в какое время встретимся»; 26.01.2023 - Ільницький абоненту ОСОБА_18 2: «Товар сделал, жду у себя»; 07.03.2023 - Ільницький абоненту Виталя Варваровка 2: «Я тебе уже сделал 455», відповідь: «В чт утром на нефти, как обычно»; 29.05.2023 - Ільницький абоненту Виталя Варваровка 2: «Бел 220/48. Черн 225/45. Ми опять подорожали»; 14.09.2021 - абонент ОСОБА_19 : «Нужен товар и коньяк. Сегодня под остаток заберу», Ільницький відповідає: «Братан на завтра пойдет», відповідь ОСОБА_6 : «Да. Цена 25?», Ільницький: «этот приход 24»; 11.10.2021 - Ільницький абоненту ОСОБА_6 : «600-27, 30-35, 20-30, 10-70. На выходные еще зделаю белой»; 07.12.2021 - ОСОБА_20 : «Гена, у меня нет ни перцовки ни коньяка», на що Ільницький відповідає: «Коньяк есть я тебе еще вчера положил, перцовку зделаю к выходным», ОСОБА_6 відповідає: «Ок Перцовки сделай 50л», Ільницький: « ОСОБА_21 »; 08.12.2021 - ОСОБА_20 : «Генчик а что с перцовкой??? Бо голяк. На южной как с ума сошли по 3-4л в день хлешут», Ільницький відповідає: «Завтро будет»; 23.03.2022 - ОСОБА_20 : «Может хоть бутылку по 50 отдаш?», відповідь ОСОБА_16 : «Дима первичка 180 гр»; 19.03.2023 - абонент ОСОБА_22 пише Ільницькому: «Привет На вторник получиться сделать 100 пятерок?», відповідь ОСОБА_16 : «Привет получится в какое время будеш заберать»; 10.03.2023 - ОСОБА_16 пише абоненту «Vlad»: «Точней напиши день и время, сколько ты хочеш взять», відповідь «Vlad»: «Во вторник на 17.00 40+100 Или 300+100», ОСОБА_16 відповідає: «Хорошо, еще созвонимся»; 13.03.2023 - Ільницький абоненту «Vlad»: «На завтра привезу 380-57=21660 105-70=7350 Общ сума 29000»; 30.01.2023 - ОСОБА_23 : «Сколько надо», відповідь ОСОБА_6 : «Думаю 200. Есть еще на 2 недели товар, хочу опять с тобой работать», ОСОБА_16 відповідає: «По 6 дам. И пустую бутылку заберу. По чему ты ее хочишь отдать»; 07.02.2023 - ОСОБА_23 : « ОСОБА_28 у тебя где бутылка находится, я поеду часть заберу а вторую часть заберу, когда товар привезу»; 11.02.2023 - Ільницький пише ОСОБА_6 : «На понедельник я тебе все завезу к обеду, белую и черное».
По-третє, кількість вилученого за місцем проживання ОСОБА_3 спирту в кількості близько 160 л та каністр з водою свідчить про намір на їх використання саме для створення алкогольних напоїв з метою їхнього збуту.
Також про умисел на виготовлення з метою збуту ОСОБА_3 алкогольних напоїв у виді горілки та коньяку свідчить факт вилучення у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 в ОГК «Турбініст» по вул. Залізничній, 5, м. Миколаєва, яке перебувало у користуванні обвинуваченого, 65 пластикових пляшок з водно-спиртовою сумішшю прозорого кольору, об'ємом близько 325 л, та 10 пластикових пляшок з водно-спиртовими сумішами темного кольору, сфальсифікованих під алкогольний напій коньяк, об'ємом 50 л, які фактично є готовими сфальсифікованими алкогольними напоями, виготовленими ОСОБА_3 для продажу.
Крім того, допитані в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, надали показання про те, що у 2022-2023 роках безпосередньо в ОСОБА_3 здійснювали придбання алкогольних напоїв у виді горілки, яка знаходилася у пластикових упакуваннях без марок акцизного податку, та що ОСОБА_16 приїжджав на місце зустрічі на автомобілі «Volkswagen Caddy», білого кольору, який був виявлений у його гаражі під час обшуку.
При цьому, ставити під сумнів такі показання з мотивів неприязних відносин між обвинуваченим і свідками, про що вказував захисник, у суду відсутні підстави, оскільки ні вказані свідки, ні сам обвинувачений не повідомляли суду про наявність між ними неприязних відносин та наявність інших причин для обмови обвинуваченого.
Також суд вважає доведеним поза розумним сумнівом факт користування ОСОБА_3 гаражним приміщенням № НОМЕР_1 в ОГК «Турбініст» по вул. Залізничній, 5, м. Миколаєва та зберігання в ньому спиртовмісних напоїв у виді горілки та коньяку, що підтверджується даними протоколу обшуку від 04.07.2023 з відеозаписом до нього, які узгоджуються із показаннями понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_15 , про те, що саме обвинувачений мав ключ та відчиняв зазначений гараж для обшуку, показував ємкості з спиртовмісними напоями та не заперечував їх належність саме йому.
Крім того, свідок ОСОБА_8 прямо вказав, що купував в ОСОБА_3 напій у виді горілки в пластиковій пляшці, яку обвинувачений виніс з гаражного приміщення з дверима сірого кольору, розташованого на території ОГК «Турбініст».
Також свідок ОСОБА_14 у своїх показаннях вказав, що неодноразово бачив, як до гаражного приміщення № НОМЕР_1 в ОГК «Турбініст» приїжджав автомобіль «Volkswagen Caddy», білого кольору, з якого до вказаного гаражу заносилися порожні пластикові пляшки.
У свою чергу, із сукупності досліджених судом доказів, зокрема протоколу обшуку, показань обвинуваченого та свідків, однозначно та поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_3 протягом 2022-2023 та станом на час проведення обшуків мав у своєму користуванні автомобіль «Volkswagen Caddy», р.н. НОМЕР_2 , білого кольору.
За такого, суд відхиляє заперечення сторони захисту про те, що вилучені під час обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_1 в ОГК «Турбініст» по вул. Залізничній, 5, м. Миколаєва пластикові пляшки із спиртовмісними рідинами у виді горіли та коньяку не належали ОСОБА_3 та він їх не виготовляв, оскільки вказане спростовується сукупністю вищенаведених доказів.
Крім того, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_3 придбання, зберігання та перевезення з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового а також незаконне виготовлення ним алкогольних напоїв, що підтверджується, окрім вищевказаних показань свідків та змістом виявленої у належному йому телефоні переписки з іншими особами-покупцями, також і даними протоколів обшуку з відеозаписами до них гаражу в домоволодінні по АДРЕСА_2 , де були виявлені крім власне пластикових пляшок зі спиртом також і велика кількість каністр з рідиною прозорого кольору, лійка, шланг для переливання, велика ємкість з краном для зливу та порожні пластикові пляшки об'ємом 5 л з кришками для розливу готової продукції, та гаражного приміщення № НОМЕР_1 в ОГК «Турбініст» по вул. Залізничній, 5, м. Миколаєва, де були виявлені крім п'ятилітрових пляшок з алкогольними напоями також і порожні п'ятилітрові пляшки з кришками, що, у свою чергу, свідчить про те, що обвинувачений використовував зазначені предмети саме для виготовлення горілки та коньяку з метою їхнього збуту.
При цьому, неспроможними є твердження захисника про те, що вказані речі не можуть бути доказом виготовлення ОСОБА_3 алкогольних напоїв через те, що не були зафіксовані у протоколах обшуку та фактично не вилучалися, оскільки з відеозаписів до протоколів обшуку та показань понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_15 однозначно вбачається, що в ході вказаних слідчих дій в ОСОБА_3 були виявлені в гаражі каністри з рідиною прозорого кольору в кількості близько 35 шт., лійка, шланг для переливання, велика ємкість з краном для зливу для змішування та порожні пластикові пляшки об'ємом 5 л з кришками для фасування готової, незаконно виготовленої спиртовмісної «продукції».
Той факт, що вказані предмети не вилучалися, жодним чином не нівелює їхнє доказове значення, оскільки їхнє фактичне знаходження та виявлення в ОСОБА_3 прямо зафіксоване відеозаписами до проведених обшуків, які є складовою частиною (додатками) до протоколів обшуку, та зафіксовані на них відомості належать до процесуальних джерел доказів, оскільки на них безпосередньо, повно та об'єктивно зафіксовані хід та результати проведених обшуків та виявлених в ході них вищевказаних предметів, які є знаряддями виготовлення ОСОБА_3 алкогольних напоїв у виді горілки та коньяку.
Натомість суд оцінює критично доводи захисника про те, що умисел на збут мав бути задокументований негласними слідчими (розшуковими) діями, зокрема контрольованою закупкою, оскільки, по-перше, як зазначено вище, сукупність вище досліджених доказів (протокол огляду телефону, показання свідків, відеозаписи обшуку) однозначно та поза розумним сумнівом доводять наявність умислу в ОСОБА_3 на придбання, зберігання та перевезення з метою збуту незаконно виготовлених спирту та незаконне виготовлення алкогольних напоїв.
По-друге, ОСОБА_3 обвинувачується, серед іншого, саме у незаконному придбанні, зберіганні та транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, алкогольних напоїв, а не у їхньому фактичному збуті, для якого і є визначальним та обов'язковим саме факт безпосередньої фіксації моменту збуту таких предметів. Натомість, ОСОБА_3 не інкримінується безпосередньо збут незаконно виготовлених спирту етилового та алкогольних напоїв, що свідчить про відсутність необхідності обов'язкового проведення органом досудового розслідування контрольованої закупки в обвинуваченого вищевказаних предметів вчинення кримінальних правопорушень з метою доведення вчинення ним злочинів, в яких він обвинувачується.
Крім того, не змінює висновків суду про винуватість обвинуваченого посилання захисника на той факт, що для проведення експертиз були надані не вся кількість вилучених під час обшуків в ОСОБА_3 рідин, частина з яких була визначена експертом як незаконно виготовлений спирт етиловий ректифікований, міцністю 95,8 % об., що не відповідає вимогам діючого державного стандарту та не придатний до споживання, а частина як водно-спиртові суміші з вмістом етилового спирту 34,5% об. та 35,1% об. та водно-спиртові суміші, що фальсифіковані під алкогольний напій коньяк, шляхом додавання ароматизаторів та барвників, із вмістом етилового спирту 34,2% об., 35,0 % об. та 34,5 % об., які також не відповідають вимогам діючих державних стандартів на даний вид алкогольної продукції та вважаються непридатними для споживання, виходячи з такого.
По-перше, судом встановлено, що вісім картонних коробок, в яких знаходилися 4 пластикових баклажки об'ємом по 5 л з прозорою рідиною, перебували в одному місці та містили ідентичне упакування, при відкритті частини з яких було виявлено характерний різкий запах спирту, та для проведення експертизи були надані з них дві картонні коробки з вісьмома пляшками з прозорою рідиною, тобто значна кількість вилученого, дослідивши яку, експерт дійшов однозначних висновків, що такі рідини є спиртом етиловим. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 як під час обшуку, так і протягом всього судового розгляду прямо вказував, що у всіх вилучених під час обшуку гаражу по АДРЕСА_2 восьми картонних коробках знаходилися баклажки зі спиртом, який він особисто придбав для власних потреб, але не для незаконного виготовлення алкогольних напоїв.
Також з вилучених під час обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_1 ОГК «Турбініст» по вул. Залізнична, 5, м. Миколаєва 65 пластикових пляшок з прозорою рідиною та 10 пластикових пляшок з темною рідиною експерту були надані 10 пляшок з прозорою рідиною та 5 пляшок з темною рідиною, тобто також значна кількість з вилученого, дослідивши яку, експерт дійшов висновків про належність такої рідини до незаконно виготовлених водно-спиртових сумішей, які не відповідають вимогам стандартів та є непридатними для споживання.
При цьому, як обвинувачений, так і захисник в ході судового розгляду лише вказували, що вказані баклажки з рідинами обвинуваченому не належать та що останній не знав, що в них знаходилося на момент обшуку, проте сторона захисту жодним чином не заперечувала, що у всіх вилучених в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 ОГК «Турбініст» по вул. Залізничній, 5, м. Миколаєва ємкостях знаходилися незаконно виготовлені сфальсифіковані горілка та коньяк.
По-друге, сторона захисту не реалізувала надане їй положеннями ч. 2 ст. 243 КПК України право самостійно залучити експертів на договірних умовах для проведення відповідної експертизи, а також не надала суду будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що серед усієї кількості вилучених в ОСОБА_3 рідин, частина не є спиртом та водно-спиртовими сумішами, фальсифікованими під горілку та коньяк.
По-третє, для наявності складу кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 204 КК України, за якими обвинувачується ОСОБА_3 , законом не визначена обов'язкова мінімальна кількість незаконно виготовлених спирту та алкогольних напоїв, наявність якої є необхідною для доведення винуватості особи у вчиненні їх придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного виготовлення.
За такого, суд доходить висновку, що результати проведених експертом досліджень частини наданих на експертизу рідин є достатніми для висновку про наявність в діях обвинуваченого складу кримінальних правопорушень, частинами 1 та 2 статті 204 КК України.
При цьому, суд не вважає доцільним надавати ґрунтовні та детальні відповіді на інші доводи сторони захисту, якими вона заперечувала винуватість ОСОБА_3 , оскільки відповідно до п. 23 Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 «Суд нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення».
Натомість, на переконання суду, ним надано детальні та вичерпні обґрунтування щодо тих істотних та суттєвих аргументів сторони захисту, які, на її думку, мають значення для доведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень поза розумним сумнівом.
Крім того, для встановлення доведеності винуватості обвинуваченого в інкримінованих злочинах суд враховує також дані про його особу, а саме те, що хоча на даний час він і вважається раніше не судимим через погашення судимостей, однак в минулому у 2015 та 2017 роках двічі засуджувався за ч. 1 ст. 204 КК України за незаконне придбання, зберігання, транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тобто за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, що, у свою чергу, свідчить про його стійко сформовану позицію щодо вчинення ним кримінально караних діянь, пов'язаних із незаконним придбанням та зберіганням підакцизних товарів.
Таким чином, оцінивши кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена поза розумним сумнівом та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 та ч. 2 ст. 204 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання, зберігання та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, алкогольних напоїв, а також незаконне виготовлення алкогольних напоїв.
Натомість, невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень суд розцінює як свідомо обраний спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинені діяння.
Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому, суд доходить таких висновків.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності, суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме виправленню обвинуваченого та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
Натомість, обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до нетяжких злочинів, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, є особою з інвалідністю 3 групи, лікування у лікарів психіатра та нарколога не проходив, вважається раніше не судимим.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Ураховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який не працює, має інвалідність та є пенсіонером, характеризується позитивно, вважається раніше не судимим, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також ураховуючи позицію державного обвинувача, який просив призначити покарання за ч. 1 ст. 204 КК у виді штрафу та за ч. 2 вказаної статті у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, після чого призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів межах санкції ч. 1 ст. 204 КК України та у виді позбавлення волі з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених товарів в межах санкції ч. 2 ст. 204 КК України, а також призначити остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, зі звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування остаточного основного покарання з випробуванням та з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Вказані вид та міра покарання, на переконання суду, є необхідними й достатніми для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Суд зазначає, що з огляду на дискреційні повноваження, суд вправі звільнити особу від відбування призначеного покарання з випробуванням за наявності для цього підстав. Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, на переконання суду, обумовлена тим, що останній вважається раніше не судимим, характеризується позитивно, працює не офіційно, має міцні соціальні зв'язки та є особою з інвалідністю.
Також право суду призначати покарання на власний розсуд підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.10.2020 у справі №487/5034/18, згідно з якими «поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо».
Крім того, відповідно до висновків, викладених у постанові Касаційного кримінального суду від 17.04.2018 у справі № 298/95/16-к, «більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Таким чином, у частині другій статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення. Натомість прокурор у касаційній скарзі не навів переконливих доводів того, що застосування апеляційним судом статті 75 КК є неправомірним та недостатнім для забезпечення мети покарання».
При цьому, за обставин даної справи, прокурором також не доведено з відповідним обґрунтуванням неможливість застосування відносно обвинуваченого звільнення від відбування покарання з випробуванням та що таке звільнення буде недостатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Натомість, на переконання суду, при звільненні обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із встановленнях відповідного іспитового строку це буде дисциплінувати обвинуваченого та утримувати його від скоєння нового злочину протягом іспитового строку, оскільки в протилежному випадку це призведе до скасування йому звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення в місця позбавлення волі для реального відбування призначеного покарання.
Визначаючи тривалість строку випробовування, суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, вчинених обвинуваченим, та обставини їх скоєння в умовах воєнного стану, вищевказані дані, що характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, а також той факт, що в Україні введений воєнний стан, що покладає на жителів держави додаткові обмеження, тому з метою виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами, доцільним, на переконання суду, буде встановлення дворічного іспитового строку.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 12.07.2023 у справі № 477/1717/23, підлягають скасуванню.
Оскільки суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, тому відсутні підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 204 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 204 КК України - у виді штрафу в розмірі дев'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 153 000 (сто п'ятдесят три тисячі) гривень з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів;
- за ч. 2 ст. 204 КК України - у виді позбавлення волі на строк три роки з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених товарів.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених та вироблених товарів.
На підставі статей 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 17.11.2025.
Додаткове покарання у виді конфіскації та знищення незаконно виготовлених та вироблених товарів підлягає реальному виконанню.
Речові докази:
- 65 пластикових пляшок об'ємом 5 літрів з прозорою рідиною; 10 пластикових пляшок об'ємом 5 літрів з темною рідиною; 8 картонних коробок, в кожній з яких знаходиться по 4 пластикові баклажки з прозорою рідиною - конфіскувати;
- мобільний телефон «Samsung Galaxy S20+», IMEI: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 , із сім-карткою НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в сумі 10601 (десять тисяч шістсот одна) грн 92 коп.
Після набрання вироком законної сили заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 12.07.2023 у справі № 477/1717/23, - скасувати.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Інгульський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1